Постанова

від 19.12.2024 по справі 922/2349/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Харків Справа № 922/2349/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М. , суддя Пуль О.А.

за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського апеляційну скаргу Приватного підприємства Наступник (вх.№2457 Х/2) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2024 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Жельне С.Ч., повний текст додаткового рішення складено та підписано 10.10.2024) у справі №922/2349/24

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків,

до Приватного підприємства Наступник, м.Харків,

про зобов`язання вчинити певні дії, розірвання договору та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.09.2024 у справі №922/2349/24 позов Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради задоволено частково.

Розірвано договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4927 від 04.06.2008, який укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) та Приватним підприємством Наступник (код ЄДРПОУ: 35972080).

Зобов`язано Приватне підприємств Наступник звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлові приміщення 2-го поверху №8-3-:-8-5, 8-7-:8-14, 8-8а, ХІІІ 202,4 кв.м, 1/4 частину приміщень 1-го поверху № 7-22, 7-23, VІІІ площею 10,0 кв.м та 1/2 частину місця спільного користування 2-го поверху № ХІІІа площею 2,8 кв.м загальною площею 215,2 кв.м в нежитловій будівлі, розташованій за адресою: м. Харків, вул. Конторська, буд. 8, літ В-2, протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнуто з Приватного підприємства Наступник на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради заборгованість в сумі 82 544,23 грн, пеню в сумі 25 010,60 грн та витрати по сплаті судового збору 6135,45 грн.

В решті позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 09.10.2024 заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про ухвалення додаткового рішення (вх.№24565 від 01.10.2024) - задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємства Наступник на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Решту суми судових витрат на професійну правничу допомогу вирішено покласти на позивача.

Додаткове рішення обґрунтовано тим, що стягнення повної вартості послуг, визначених у актах здавання-приймання наданих послуг на загальну суму 17 093,25 грн, не узгоджується з критеріями реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру і пропорційності, так як ці витрати не мають характеру необхідних та не обґрунтовують обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату. Тобто, не є розумно обґрунтованими і, відповідно, такі витрати не можуть бути відшкодовані тільки лише через те, що вони дійсно понесені позивачем (справедлива сатисфакція). Також, суд врахував подане з боку відповідача заперечення щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, та дійшов висновку не присуджувати позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, що заявлені до стягнення. На підставі наведеного вище, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, визначені як фактично надані послуги на підготовку для подання до суду позовної заяви та додаткiв до неї, пiдготовку та подання до суду вiдповіді на вiдзив, а також участь у судовому засіданні, підлягають лише частковому покладенню на відповідача, а саме в розмірі 7000,00 грн.

Приватне підприємство Наступник з додатковим рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2024 у справі № 922/2349/24, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, якою він просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу.

Скарга обґрунтована тим, що:

- подання доказів, що підтверджують розмір понесених стороною судових витрат, після ухвалення судом рішення у справі є виключенням з правил, а не правилом, і може бути здійснено лише за наявності поважних причин. В своїй заяві позивач зазначає, що поважність причин неподання таких доказів до закінчення судових дебатів обумовлюється погодинною ставкою для визначення розміру гонорару. Крім того позивач зазначає, що остаточна сума витрат на професійну правничу допомогу визначається враховуючи процесуальну поведінку відповідача та, відповідно, фактичний обсяг наданих послуг протягом розгляду справи. Однак зазначені позивачем обставини не підтверджують поважність причин не подання позивачем суду договору та трьох актів до закінчення судових дебатів. Так, вказані документи були складені задовго до останнього судового засідання у справі, тобто до 25.09.2024. Позивач є стороною (підписантом) всіх вказаних документів, а отже у позивача вказані документи з`явилися одразу після їх підписання (укладання). Тому у позивача існувала об`єктивна можливість подати вказані документи суду до або під час останнього судового засідання у справі;

- погодинний розмір оплати є надмірно завищеним. Справа є нескладною, та типовою для позивача. З аналогічними підставами та предметом позову Господарським судом Харківської області розглядається дуже багато справ за позовом позивача;

- згідно акту здавання-приймання наданих послуг № 17 від 21.06.2024 позивачу була надана наступна правнича допомога «Підготовка для подання до суду позовної заяви та відповідних матеріалів (додатків) відносно ТОВ «Ресурс» (раніше ПП «Наступник» згідно заявки Замовника № 3652 від 27.05.2024». Витрати робочого часу на надання правничої допомоги в годинах вказано 5,5. Розмір гонорару виконавця без ПДВ вказано 9762,50 грн. Разом з тим, в акті вказано, що розмір гонорару виконавця (вартість наданої правничої допомоги) у відповідності до положень розділу 3 договору, яка підлягає сплаті замовником, становить 211012,00 грн без ПДВ. Отже акт, в тому вигляді, в якому його подано до суду позивачем, містить суперечливі відомості щодо вартості наданих послуг (вартості наданої правничої допомоги). Крім того, з документу (акту) в тому вигляді, в якому його подано до суду позивачем, не можна встановити цілісність цього документу. Так, цей документ подано суду на 3 (трьох) аркушах. На 2-му аркуші міститися такий запис «Підготовка для подання до суду позовної заяви та відповідних матеріалів (додатків) відносно ТОВ «Ресурс» (раніше ПП «Наступник» згідно заявки замовника № 3652 від 27.05.2024». Також на аркуші містяться печатки та підписи (без зазначення осіб, які зробили підписи);

-згідно акту здавання-приймання наданих послуг № 24 від 26.08.2024 позивачу була надана наступна правнича допомога «Підготовка та подання до суду відповіді на відзив у справі № 922/2349/24 відносно ПП «Наступник» згідно заявки замовника № 3652 від 27.05.2024». Витрати робочого часу на надання правничої допомоги в годинах вказано 3. Розмір гонорару виконавця без ПДВ вказано 5325,00 грн. Разом з тим, в акті вказано, що розмір гонорару виконавця (вартість наданої правничої допомоги) у відповідності до положень розділу 3 договору, яка підлягає сплаті замовником, становить 34026,75 грн без ПДВ. Отже і цей акт, в тому вигляді, в якому його подано до суду позивачем, містить суперечливі відомості щодо вартості наданих послуг (вартості наданої правничої допомоги). Крім того, з документу (акту) в тому вигляді, в якому його подано до суду позивачем, не можна встановити цілісність цього документу. Тому вважає, що цей акт не міг бути прийнято судом у якості доказу;

-згідно акту здавання-приймання наданих послуг № 26 від 09.09.2024 позивачу була надана наступна правнича допомога «Участь 04.09.2024 у судовому засіданні у справі № 922/2349/24 відносно ПП «Наступник» згідно заявки замовника № 3652 від 27.05.2024». Витрати робочого часу на надання правничої допомоги в годинах вказано 1,13. Розмір гонорару виконавця без ПДВ вказано 2005,75 грн. Разом з тим, в акті вказано, що розмір гонорару виконавця (вартість наданої правничої допомоги) у відповідності до положень розділу 3 договору, яка підлягає сплаті замовником, становить 26977,75 грн без ПДВ. Отже і цей акт, в тому вигляді, в якому його подано до суду позивачем, містить суперечливі відомості щодо вартості наданих послуг (вартості наданої правничої допомоги). Крім того, з документу (акту) в тому вигляді, в якому його подано до суду позивачем, не можна встановити цілісність цього документу. Тому вважає, що цей акт не міг бути прийнято судом у якості доказу.

07.11.2024 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№14326 від 08.11.2024), в якому останній проти апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення без змін, посилаючись на те, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на надання правничої допомогу, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Позивачем було надано договір про надання правничої допомоги, а також акти приймання-передачі правничої допомоги. При цьому, вищезазначені докази підписані уповноваженими представниками сторін, та з їх змісту можна встановити вид та обсяг наданої правничої допомоги. Акти приймання-передачі правничої допомоги надані лише в тій частині, що стосуються надання послуг у даній справі. В іншій частині, такі відомості становлять адвокатську таємницю. Суб`єктивне уявлення відповідача про «справедливий» розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у порівнянні із статистичними даними свідчить про очевидне втручання останнього у договірні відносини між адвокатським бюро та позивачем, що не свідчить про неспівмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу у даній справі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 22.10.2024.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив суд у її задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в позовній заяві позивачем зазначено, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи складається із суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви, а також витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн. Керуючись ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивач зазначив, що докази, які підтверджують фактичний розмір понесених ним судових витрат, зокрема витрат, пов`язаних з правничою допомогою, будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У відповіді на відзив позивачем зазначено про те, що він поніс судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 7 316,50 грн, а також очікує понести витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовно, у сумі 15 000,00 грн.

30.09.2024 Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради через підсистему "Електронний суд" подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить суд стягнути з Приватного підприємства Наступник 17 093,25 грн витрат на професійну правничу допомогу.

03.10.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій відповідач зазначає, що подання доказів, що підтверджують розмір понесених стороною судових витрат, після ухвалення судом рішення у справі є виключенням з правил, а не правилом, і може бути здійснено лише за наявності поважних причин. В своїй заяві позивач зазначає, що поважність причин неподання таких доказів до закінчення судових дебатів обумовлюється погодинною ставкою для визначення розміру гонорару. Крім того позивач зазначає, що остаточна сума витрат на професійну правничу допомогу визначається враховуючи процесуальну поведінку відповідача та, відповідно, фактичний обсяг наданих послуг протягом розгляду справи. Однак зазначені позивачем обставини не підтверджують поважність причин не подання позивачем суду договору та трьох актів до закінчення судових дебатів. Так, вказані документи були складені задовго до останнього судового засідання у справі, тобто до 25.09.2024. Позивач є стороною (підписантом) всіх вказаних документів, а отже у позивача вказані документи з`явилися одразу після їх підписання (укладання). Тому у позивача існувала об`єктивна можливість подати вказані документи суду до або під час останнього судового засідання у справі.

09.10.2024 Господарським судом Харківської області прийнято оскаржуване додаткове рішення.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване нормами статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Отже, у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч.1 ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача до матеріалів справи надані копії таких документів: договір на надання послуг з адвокатської діяльності №45 від 29.12.2023, додаток №1 до договору про надання послуг з адвокатської діяльності №45 від 29.12.2023 "Протокол про згоду на договірну ціну", лист Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради №3652 від 24.05.2024, акт №17 від 21.06.2024 здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) за договором про надання послуг з адвокатської діяльності №45 від 29.12.2023, акт №24 від 26.08.2024 здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) за договором про надання послуг з адвокатської діяльності №45 від 29.12.2023, акт №26 від 09.09.2024 здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) за договором про надання послуг з адвокатської діяльності №45 від 29.12.2023, ордер на надання правничої (правової) допомоги) серія АХ №1178659 від 15.03.2024.

З наданих документів вбачається, що 29.12.2023 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та адвокатським бюро «Антона Новакова» укладено договір на надання послуг з адвокатської діяльності №45, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується протягом терміну дії цього договору надати замовнику послуги, зазначені в п.п.1.2., 1.3. договору, а замовник прийняти і оплатити ці послуги.

Пунктом 3.1. договору визначено, що загальна ціна договору становить 1 998 650,00 грн, без ПДВ. Ставка за годину наданих послуг, яка визначена в рішенні Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 №13/1/7 в розмірі 0,25 мінімальної заробітної плати за день оплати: на 01.01.2024 дорівнює 1775,00 грн, без ПДВ.

Ціна договору, визначена в п.3.1 цього договору, складається із гонорару виконавця та понесених ним витрат на залучення співвиконавців (п.3.2. договору).

Відповідно до п.4.1. договору розрахунки здійснюються шляхом оплати замовником акту здавання-приймання наданих послуг, складеного виконавцем та підписаного замовником.

Пунктом 5.1. договору визначено, що строк надання послуг з 01 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року. Конкретний строк виконання завдання за заявкою (в випадку необхідності) встановлюється замовником за погодженням з виконавцем в заявці.

Відповідно до п.5.4. договору акт здавання-приймання наданих послуг складається виконавцем за результатами календарного місяця надання послуг або за результатами надання послуги згідно заявки (декількох заявок) на розсуд виконавця та затверджується/підписується уповноваженими представниками замовника. В акті здавання-приймання наданих послуг зазначається назва послуги, опис виконаної роботи та кількість витраченого часу.

Цей договір набирає чинності з дати підписання і діє: в частині надання послуг з 01.01.2024 до 31.12.2024, в частині розрахунків до повного їх виконання (п.11.1 договору).

Додатком №1 до договору про надання послуг з адвокатської діяльності №45 від 29.12.2023 «Протокол про згоду на договірну ціну» сторони погодили розмір договірної ціни на послуги з предмета закупівлі: ДК 021:2015 код 79110000-8: Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (послуги з адвокатської діяльності, пов`язані із наданням правничої допомоги з питань, що виникають в діяльності замовника), яка становить 1 998 650,00 грн, без ПДВ.

Листом від 21.05.2024 №3652 Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулося до керуючого адвокатського бюро «Антона Новакова» про здійснення заходів щодо розірвання договору оренди №4927 від 04.06.2008, повернення орендованого майна та стягнення заборгованості з орендної плати та пені в судовому порядку.

Позивач зазначає, що в межах договору адвокатським бюро «Антона Новакова» було надано позивачу правничу допомогу (послуги з адвокатської діяльності) на загальну суму 17093,25 грн, на підтвердження чого надано:

- акт здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) №17 від 21.06.2024, відповідно до якого (за твердженням позивача) було здійснено підготовку для подання до суду позовної заяви та відповідних матеріалів (додатків) відносно ТОВ Ресурс (раніше ПП Наступник) згідно заявки замовника №3652 від 27.05.2024 -5,5 год. на загальну суму 9762,50 грн;

- акт здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) №24 від 26.08.2024, відповідно до якого (за твердженням позивача) було здійснено підготовку та подання до суду відповіді на відзив у справі №922/2349/24 відносно ПП Наступник згідно заявки замовника №3652 від 27.05.2024 -3 год. на загальну суму 5325,00 грн;

- акт здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) №26 від 09.09.2024, відповідно до якого (за твердженням позивача) здійснено участь 04.09.2024 у судовому засіданні у справі №922/2349/24 відносно ПП Наступник згідно заявки замовника №3652 від 27.05.2024 -1,13 год. на загальну суму 2005,75 грн.

Таким чином, докази подані на підтвердження розміру понесених стороною судових витрат були сформовані та наявні у позивача до ухвалення рішення суду першої інстанції (25.09.2024), однак зміст поданої позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення не містить обґрунтування поважних причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.

Посилання позивача на погодинну ставку для визначення розміру гонорару відхиляється колегією суддів, з огляду на те, як зазначено вище, подані відповідачем до заяви документи були сформовані та в наявні у позивача задовго до ухвалення судом рішення у справі.

У випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє у задоволенні заяви про стягнення витрат (дані правові висновки викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22.04.2024 у справі №346/2744/21).

З огляду на те, що частина перша статті 246 ЦПК України є аналогічною за змістом із частиною першою статті 221 ГПК України, суд апеляційної інстанції виходить з того, що зазначені правові висновки є релевантними до цієї справи.

Колегія суддів також зазначає, що судом першої інстанції не була надана оцінка запереченням відповідача щодо відсутності поважних причин неподання позивачем суду договору та трьох актів до закінчення судових дебатів, оскільки вказані документи були складені задовго до останнього судового засідання у справі, тобто до 25.09.2024.

Враховуючи відсутність обґрунтування поважності причин неподання позивачем доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у даній справі, у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення слід відмовити, а додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Колегія суддів при прийнятті рішення також враховує наступне.

Зі змісту актів здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги): №17 від 21.06.2024, №24 від 26.08.2024, №26 від 09.09.2024 в тому вигляді, в якому їх подано до суду позивачем, не можна встановити цілісність документу.

Так, акт №17 від 21.06.2024 подано суду на 3 аркушах. На 1-му аркуші відсутні відомості про вид наданої правничої допомоги, містяться печатки та підписи (без зазначення осіб, які зробили підписи). На 2-му аркуші міститися такий запис «Підготовка для подання до суду позовної заяви та відповідних матеріалів (додатків) відносно ТОВ «Ресурс» (раніше ПП «Наступник» згідно заявки Замовника № 3652 від 27.05.2024 5,5 год., 9762,50 грн». Також на аркуші містяться печатки та підписи (без зазначення осіб, які зробили підписи). На 3-му аркуші міститься напис «Всього: 118,88 год на суму 211 012 грн».

Акт №24 від 26.08.2024 подано суду на 3 аркушах. На 1-му аркуші міститися такий запис «Підготовка та подання до суду відповіді на відзив у справі №922/2349/24 відносно ПП Наступник згідно заявки замовника №3652 від 27.05.2024 -3 год., 5325 грн». Також на аркуші містяться печатки та підписи (без зазначення осіб, які зробили підписи). На 2-му аркуші відсутні відомості про вид наданої правничої допомоги, міститься напис «Всього: 19,17 год., 34 026,75 грн». Також на аркуші містяться печатки та підписи (без зазначення осіб, які зробили підписи).

Акт №26 від 09.09.2024 подано суду на 3 аркушах. На 1-му аркуші відсутні відомості про вид наданої правничої допомоги, містяться печатки та підписи (без зазначення осіб, які зробили підписи). На 2-му аркуші міститися такий запис «Участь 04.09.2024 у судовому засіданні у справі №922/2349/24 відносно ПП Наступник згідно заявки замовника №3652 від 27.05.2024 -1,13 год., 2005,75 грн.» та «Всього: 15,21 год., 26997,75 грн». Також на аркуші містяться печатки та підписи (без зазначення осіб, які зробили підписи).

Позивачем вказано, що акти здавання-приймання наданих послуг є витягами, підписані уповноваженими представниками сторін, та з їх змісту можна встановити вид та обсяг наданої правничої допомоги. Акти приймання-передачі правничої допомоги надані лише в тій частині, що стосуються надання послуг у даній справі. В іншій частині, такі відомості становлять адвокатську таємницю.

Надаючи оцінку даним доводам позивача колегія суддів зазначає.

При вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 Господарського процесуального кодексу України має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.

Такі висновки викладені у додатковій постанові Верховного Суду від 22.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

За змістом частин 1, 2 ст.91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Разом з цим, зазначені акти здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) в тому неповному та відкоригованому вигляді, в якому вони надані суду, таким вимогам не відповідають та, крім того, не можуть вважатися витягами, які за своєю суттю є засвідченою копією частини тексту відповідного документу та повинні містити посилання, що даний документ являється витягом, з якого саме документа та відповідне засвідчення.

Доводам відповідача з цього приводу судом першої інстанції не було надано належної оцінки, за таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що надані представником позивача документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, в зв`язку з чим додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2024 у справі №922/2349/24 підлягає скасуванню, як таке, що прийнято з порушенням норм процесуального права, а у задоволенні заяви Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про ухвалення додаткового рішення (вх.№24565 від 01.10.2024) слід відмовити.

Керуючись статтями 269, 270, п.2 ч.1 статті 275, п.4 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Наступник задовольнити.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2024 у справі №922/2349/24 скасувати.

У задоволенні заяви Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про ухвалення додаткового рішення (вх.№24565 від 01.10.2024) відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 26.12.2024

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.А. Пуль