Ухвала

від 09.01.2025 по справі 922/2349/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

09 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/2349/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.

за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (вх.№16378 від 24.12.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №922/2349/24

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків,

до Приватного підприємства Наступник, м.Харків,

про зобов`язання вчинити певні дії, розірвання договору та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.09.2024 у справі №922/2349/24 позов Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради задоволено частково.

Розірвано договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4927 від 04.06.2008, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) та Приватним підприємством Наступник (код ЄДРПОУ: 35972080).

Зобов`язано Приватне підприємств Наступник звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлові приміщення 2-го поверху №8-3-:-8-5, 8-7-:8-14, 8-8а, ХІІІ 202,4 кв.м, 1/4 частину приміщень 1-го поверху № 7-22, 7-23, VІІІ площею 10,0 кв.м та 1/2 частину місця спільного користування 2-го поверху № ХІІІа площею 2,8 кв.м, загальною площею 215,2 кв.м в нежитловій будівлі, розташованій за адресою: м. Харків, вул. Конторська, буд. 8, літ В-2, протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнуто з Приватного підприємства Наступник на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради заборгованість в сумі 82 544,23 грн, пеню в сумі 25 010,60 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 6135,45 грн.

В решті позову відмовлено.

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2024 у справі № 922/2349/24 в частині стягнення з Приватного підприємства Наступник на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради заборгованості в сумі 82 544,23 грн, пені в сумі 25 010,60 грн та судового збору у сумі 6 135,45 грн. Ухвалити нове рішення у цій частині про стягнення з Приватного підприємства Наступник на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 205 975,15 грн, а саме заборгованості у сумі 159 797,26 грн та пені в сумі 46 177,89 грн за договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4927 від 04.06.2008 та судового збору у сумі 7 316,50 грн.

Також в апеляційній скарзі позивач зазначив, що попередній (орієнтовний розрахунок) суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції становить 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, що не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України апелянтом вказано, що докази понесення судових витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи будуть подані протягом п`яти днів після прийняття постанови суду.

Представником позивача у судовому засіданні 19.12.2024 було заявлено клопотання про розподіл судових витрат в суді апеляційної інстанції.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 апеляційну скаргу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради задоволено частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2024 у справі №922/2349/24 в частині стягнення заборгованості та пені змінено.

Викладено абз.4 резолютивної частини рішення в такій редакції:

Стягнути з Приватного підприємства Наступник (61052, м. Харків, вул. Червоножовтнева, б. 8, літ. В-2; код ЄДРПОУ: 35972080) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ: 14095412) заборгованість в сумі 159 797,26 грн, пеню в сумі 23 088,95 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 7316,50 грн.

Стягнуто з Приватного підприємства Наступник (61052, м. Харків, вул. Червоножовтнева, б. 8, літ. В-2; код ЄДРПОУ: 35972080) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ: 14095412) витрати по сплаті судового збору в сумі 3707,55 грн за подання апеляційної скарги.

23.12.2024 до суду через підсистему Електронний суд від Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської надійшла заява (вх.№16378 від 24.12.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №922/2349/24, в якій позивач просить: стягнути з Приватного підприємства Наступник (код ЄДРПОУ: 35972080) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) 5 325,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/2349/24 здійснювати без участі представника Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

27.12.2024 до суду через підсистему Електронний суд від Приватного підприємства Наступник надійшли заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення (вх.№16545), в яких відповідач проти задоволення заяви заперечує, просить вважати обґрунтованим та пропорційним до предмета спору розмір витрат позивача на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 214,54 грн (1 година роботи * двократний розмір погодинної середньої заробітної плати в Україні у вересні 2024 року (107,27 грн * 2)). Зазначає, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на правничу допомогу є неспівмірними. Просить також врахувати, що апеляційна скарга задоволена частково, тому витрати на правничу допомогу повинні покладатися на обидві сторони пропорційно розміру задоволення апеляційної скарги. Заперечуючи проти задоволення поданої позивачем заяви, посилається на те, що судом не може бути прийняті у якості доказу акт здавання-приймання наданих послуг № 32 від 28.10.2024, з огляду на те, що подання доказів, що підтверджують розмір понесених стороною судових витрат, після ухвалення судом рішення у справі є виключенням з правил, а не правилом, і може бути здійснено лише за наявності поважних причин. В своїй заяві позивач взагалі не зазначає поважність причин неподання до апеляційного господарського суду Акту здавання-приймання наданих послуг № 32 від 28.10.2024 до закінчення судових дебатів. Зазначає, що як видно з дати підписання вказаного акту, він був підписаний задовго до судового засідання, в якому апеляційний господарський суд розглядав справу (тобто задовго до 19.12.2024). Позивач є стороною (підписантом) вказаного акту, а отже у останнього вказаний документ з`явився одразу після його підписання. Тому у позивача існувала об`єктивна можливість подати вказаний акт або до 19.12.2024, або під час судового засідання, яке відбулося у цей день. Вважає, що погодинний розмір оплати є надмірно завищеним. Справа є нескладною та типовою для позивача. З аналогічними підставами та предметом позову судами розглядається дуже багато справ за позовом позивача. До того ж ЄДРСР вбачається, що останнім часом у таких справах представництво позивача здійснює Адвокатське бюро «Антона Новакова». Отже ця справа є типовою і для адвокатського бюро. Крім того вважає, що позивачем суттєво завищені витрати часу адвоката на складання апеляційної скарги. Апеляційна скарга міститься на 4 сторінках, одну з яких займають відомості про реквізити сторін. Отже, по суті сама апеляційна скарга займає 3 сторінки. При складанні (підготовці) апеляційної скарги адвокату не потрібно було заново вивчати якісь матеріали або докази, оскільки апеляційна скарга ґрунтувалась на доказах, які вже подавалися до суду першої інстанції, та на правовій позиції позивача, яка вже була озвучена ним під час розгляду справи у суді першої інстанції. Тому вважає, що витрати часу на підготовку (складання) апеляційної скарги не повинні перевищувати 1 години. В той час, як позивачем заявлено витрати часу 3 години, що є явно завищено. Також акт здавання-приймання наданих послуг № 32 від 28.10.2024 в тому вигляді, в якому він наданий суду, за всіма ознаками є витягом. Суду не подано всі сторінки акту.

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2025 у зв`язку з відпусткою судді Пуль О.А., яка входила до складу колегії суддів, для розгляду справи №922/2329/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.

Учасники провадження у справі у судове засідання 09.01.2025 не прибули, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 26.12.2024.

Колегія суддів, розглянувши заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (вх.№16378 від 24.12.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №922/2349/24, зазначає наступне.

Статтею 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною 1 ст.123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч.3 ст.123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради дотрималося вимог щодо строків звернення із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та подання відповідних доказів.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване нормами статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Отже, у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч.1 ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції представником позивача до матеріалів справи надано акт №32 від 28.10.2024 здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) за договором про надання послуг з адвокатської діяльності №45 від 29.12.2023, ордер на надання правничої (правової) допомоги) серія АХ №1178659 від 15.03.2024.

З матеріалів справи також вбачається, що 29.12.2023 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та адвокатським бюро Антона Новакова укладено договір на надання послуг з адвокатської діяльності №45, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується протягом терміну дії цього договору надати замовнику послуги, зазначені в п.п.1.2., 1.3. договору, а замовник прийняти і оплатити ці послуги.

Пунктом 3.1. договору визначено, що загальна ціна договору становить 1 998 650,00 грн, без ПДВ. Ставка за годину наданих послуг, яка визначена в рішенні Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 №13/1/7 в розмірі 0,25 мінімальної заробітної плати за день оплати: на 01.01.2024 дорівнює 1775,00 грн, без ПДВ.

Ціна договору, визначена в п.3.1 цього договору, складається із гонорару виконавця та понесених ним витрат на залучення співвиконавців (п.3.2. договору).

Відповідно до п.4.1. договору розрахунки здійснюються шляхом оплати замовником акту здавання-приймання наданих послуг, складеного виконавцем та підписаного замовником.

Пунктом 5.1. договору визначено, що строк надання послуг з 01 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року. Конкретний строк виконання завдання за заявкою (в випадку необхідності) встановлюється замовником за погодженням з виконавцем в заявці.

Відповідно до п.5.4. договору акт здавання-приймання наданих послуг складається виконавцем за результатами календарного місяця надання послуг або за результатами надання послуги згідно заявки (декількох заявок) на розсуд виконавця та затверджується/підписується уповноваженими представниками замовника. В акті здавання-приймання наданих послуг зазначається назва послуги, опис виконаної роботи та кількість витраченого часу.

Цей договір набирає чинності з дати підписання і діє: в частині надання послуг з 01.01.2024 до 31.12.2024, в частині розрахунків до повного їх виконання (п.11.1 договору).

Додатком №1 до договору про надання послуг з адвокатської діяльності №45 від 29.12.2023 Протокол про згоду на договірну ціну сторони погодили розмір договірної ціни на послуги з предмета закупівлі: ДК 021:2015 код 79110000-8: Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (послуги з адвокатської діяльності, пов`язані із наданням правничої допомоги з питань, що виникають в діяльності замовника), яка становить 1 998 650,00 грн, без ПДВ.

Листом від 21.05.2024 №3652 Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулося до керуючого адвокатського бюро Антона Новакова про здійснення заходів щодо розірвання договору оренди №4927 від 04.06.2008, повернення орендованого майна та стягнення заборгованості з орендної плати та пені в судовому порядку.

Позивач зазначає, що в межах договору адвокатським бюро Антона Новакова було надано позивачу правничу допомогу (послуги з адвокатської діяльності) в суді апеляційної інстанції на суму 5325,00 грн, на підтвердження чого надано акт здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) №32 від 28.10.2024, відповідно до якого (за твердженням позивача) було здійснено підготовку та подання до суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2024 у справі №922/2349/24 згідно заявки замовника №3652 від 27.05.2024 3 год. на загальну суму 5325 грн.

Таким чином, докази подані на підтвердження розміру понесених стороною судових витрат були сформовані та наявні у позивача задовго до ухвалення судом апеляційної інстанції постанови (19.12.2024), однак зміст поданої позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення не містить обґрунтування поважності причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що представник позивача у судовому засіданні 19.12.2024 заявив клопотання про розподіл судових витрат в суді апеляційної інстанції, проте останнім не було зазначено, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу з поважних причин не можуть бути надані до закінчення судових дебатів та будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє у задоволенні заяви про стягнення витрат (дані правові висновки викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22.04.2024 у справі №346/2744/21).

З огляду на те, що частина перша статті 246 ЦПК України є аналогічною за змістом із частиною першою статті 221 ГПК України, суд апеляційної інстанції виходить з того, що зазначені правові висновки є релевантними до цієї справи.

Враховуючи відсутність обґрунтування поважності причин неподання позивачем доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у даній справі, у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.

Колегія суддів при прийнятті рішення також враховує наступне.

Зі змісту акту здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) №32 від 28.10.2024 в тому вигляді, в якому його подано до суду позивачем, не можна встановити цілісність документу.

Так, акт №32 від 28.10.2024 подано суду на 2 аркушах. На 1-му аркуші містяться таки записи: Підготовка та подання до суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2024 у справі №922/2349/24 згідно заявки замовника №3652 від 27.05.2024 3 год. на загальну суму 5325 грн, Всього: 6,63 год., 11768,25 грн. Також на аркуші містяться печатки та підписи (без зазначення осіб, які зробили підписи). На 2-му аркуші зазначено, що розмір гонорару виконавця (вартість наданої правничої допомоги) у відповідності до положень розділу 3 договору, яка підлягає сплаті замовником, становить 11 768,25 грн. У замовника відсутні будь-які зауваження щодо повноти, кількості та якості наданої виконавцем правничої допомоги. Підписанням цього акту сторони констатують факт надання виконавцем замовнику всієї документації та інформації, отриманої в ході виконання заявок замовника. Містяться реквізити, печатки та підписи сторін.

Надаючи оцінку акту №32 від 28.10.2024, колегія суддів зазначає.

При вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 Господарського процесуального кодексу України має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.

Такі висновки викладені у додатковій постанові Верховного Суду від 22.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

За змістом частин 1, 2 ст.91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Разом з цим, зазначений акт здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) в тому неповному та відкоригованому вигляді, в якому він наданий суду, таким вимогам не відповідає та, крім того, не може вважатися витягом, який за своєю суттю є засвідченою копією частини тексту відповідного документу та повинен містити посилання, що даний документ являється витягом, з якого саме документа та відповідне засвідчення.

За таких обставин, у задоволенні заяви позивача ради (вх.№16378 від 24.12.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №922/2349/24 слід відмовити.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (вх.№16378 від 24.12.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №922/2349/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями. Порядок і строки оскарження визначені ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза