Рішення

від 19.12.2024 по справі 906/1288/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1288/23

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Звєрєвої С.Р.

за участю представників сторін:

від позивача: Грибинюк Т.М., виписка з ЄДР від 16.01.2023 (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Сіра А.В., адвокат, ордер АМ №1068740 від 30.10.2023

взяла участь: Тарасюк В.С., прокурор, служб. посв. №071188 від 01.03.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Звягель"

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 890 888, 67 грн.

Процесуальні дії по справі.

Керівник Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Звягельської міської ради Житомирської області звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Звягель" з позовними вимогами про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 890 888, 67 грн.

Господарський суд Житомирської області ухвалою від 14.05.2024 закривв підготовче провадження та призначив справу №906/1288/23 до судового розгляду по суті на 06.06.2024 о 11:00 год (далі - Суд).

Суд ухвалами від 06.06.2024; 18.06.2024; 25.06.2024; 08.07.2024; 12.07.2024, 17.07.2027; 23.07.2024 оголошував перерву у судовому засіданні до 29.08.2024 о 11:00 год.

Судове засідання 29.08.2024 о 11:00 год. не відбулося через відсутнє енергопостачання в установі суду з 08:00 год. до 12:00 год.

Суд ухвалою від 29.08.2024 призначив судове засідання на 19.09.2024 р. о 12:00, визнав обов`язковою явку представника Звягельської міської ради Житомирської області в судове засідання в установі Господарського суду Житомирської області.

Судове засідання продовжено на стадії безпосереднього дослідження доказів (ч.6 ст. 216 ГПК України) та під час дослідження останніх оголошено перерву до 23.09.2024 та , в подальшому, до 01.10.2024, в тому числі, для усунення учасниками справи недоліків у засобах доказування.

В судовому засіданні 16.10.2024 Суд продовжив стадію безпосереднього дослідження доказів та заслухав усні пояснення начальника управління містобудування, архітектури та земельних відносин міської ради Н.Демяненко, щодо джерел вихідних даних на підставі яких визначено стягувану за цим позовом суму. Суд дійшов висновку у необхідності оглянути в наступному судовому засіданні оригінал Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста.

В судовому засіданні 16.10.2024 Суд продовжив стадію безпосереднього дослідження доказів та заслухав усні пояснення начальника управління містобудування, архітектури та земельних відносин міської ради Н.Демяненко, щодо джерел вихідних даних на підставі яких визначено стягувану за цим позовом суму. Суд дійшов висновку у необхідності оглянути в наступному судовому засіданні оригінал Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста.

26.11.2024 на адресу суду на виконання вимог ухвали від 12.11.2024 ГУ Держгеокадастру у Житомирській області надіслали належним чином засвідчену копію (в тому числі на цифровому носії) Технічну документацію з нормативно грошової оцінки земель міста Звягель (вх. г/с №14870/24 від 26.11.2024).

В судовому засіданні 09.12.2024 Суд завершив стадію безпосереднього дослідження доказів. Представник відповідача заявила усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні до початку стадії судових дебатів.

Суд оголосив перерву до 19.12.2024.

Заслухавши вступне слово представників учасників справи, здійснивши безпосереднє дослідження доказів, заслухавши виступи у судових дебатах, після виходу з нарадчої кімнати, Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду про часткове задоволення позову.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Керівник Звягельської окружної прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Звягельської міської ради про стягнення з ТОВ "Старий Звягель" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 890 888,67 грн ( далі - Прокурор, Позивач та Відповідач).

В обґрунтування фактичних підстав позову Прокурор , серед іншого, доводить, що рішенням Новоград-Волинської міської ради № 195 від 30.10.2003 затверджено технічну документацію по встановленню меж земельних ділянок та передано в короткострокову оренду ТОВ "Старий Звягель" строком на 2 роки земельну ділянку площею 1,15 га для обслуговування будівель консервного заводу по вул. Володарського, 5. На підставі цього рішення, 05.12.2003 між Новоград-Волинською міською радою та ТОВ "Старий Звягель" укладено договір оренди земельної ділянки № 405. В подальшому 16.03.2006 між сторонами укладено договір оренди землі № 94 та 03.04.2007 договір оренди землі №73. Рішенням Новоград-Волинської міської ради № 7 від 23.01.2008 "Про впорядкування нумерації будинків" змінено номер та адресу будівлі консервного заводу з вул. Володарського,1 на вул. Надслучанська,1. Рішенням Новоград-Волинської міської ради № 234 від 29.03.2012 ТОВ "Старий Звягель" надано дозвіл на поновлення договору оренди земельної ділянки по вул. Надслучанська ,5, з кадастровим номером 1811000000:00:015:0001 площею 1,1495га для обслуговування будівель консервного заводу. Актом обстеження земельної ділянки від 30.07.2014 комісією з питань містобудування, архітектури та земельних відносин засвідчено, що ТОВ "Старий Звягель" за місцем знаходження земельної ділянки не функціонує, реконструкцію об`єктів нерухомого майна не здійснює. 01.08.2014 між Новоград-Волинською міською радою та ТОВ "Старий Звягель" укладено договір оренди землі, згідно з яким договір укладено строком на 3 роки , а орендна плата встановлена у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки. Попри те, що речове право оренди за Відповідачем не було зареєстровано , ТОВ "Старий Звягель" продовжувало фактично користуватися земельною ділянкою комунальної власності без сплати орендної плати за землю. Окрім того, 01.11.2019 між Новоград-Волинською міською радою та ТОВ "Старий Звягель" було укладено договір міни, за яким Позивач передав у власність Відповідачу земельну ділянку з кадастровим номером 1811000000:00:001:0542 по вул. Олександрівська,1 у м.Новоград-Волинський в обмін на комплекс консервного заводу по вул. Надслучанська,1 у місті. Рішенням Новоград-Волинської міської ради № 266 від 23.02.2017 для земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, які не функціонують та не проводиться їх реконструкція встановлено ставку орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Рішенням Новоград-Волинської міської ради № 519 від 07.06.2018 для розміщення та експлуатацію основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості встановлено ставку орендної плати у розмірі 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1811000000:00:015:0001 площею 1,1495га , сформованим станом на 02.11.2017, така становить 4218250,74грн, земельна ділянка належить до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Період безпідставного використання Відповідачем земельної ділянки по вул. Надслучанська ,5, з кадастровим номером 1811000000:00:015:0001 площею 1,1495га охоплює квітень 2008 року ( закінчення строку договору оренди землі № 73 від 03.04.2007) по 31.10.2019 ( дата , що передує укладенню договору міни). Однак розмір безпідставно збережених коштів обчислено з 02.04.2017 по 31.10.2019 на загальну суму 890 888,67 грн.

В обґрунтування правових підстав позову Прокурор посилається на статті 120,124, 206 ЗК України, ст.1212 ЦК України.

Підстави для представництва інтересів держави в суді обґрунтовано наступними доводами. Відповідно до приписів ст. 16 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад, сіл, селищ тощо. Згідно зі ст.ст. 26 та 33 цього Закону до компетенції міських рад, та їх виконавчих органів належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства , використанням і охороною земель. Несплата ТОВ "Старий Звягель" коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності призвела до недоотримання коштів до бюджету Звягельської міської ради. Разом з тим, Позивачем не вживаються заходи захисту прав територіальної громади щодо стягнення безпідставно збережених коштів у виді орендної плати , в тому числі у судовому порядку. На звернення Звягельської окружної прокуратури від 15.05.2023 Звягельська міська рада листом № 04/978 від 24.05.2023 повідомила, що заходи щодо стягнення з ТОВ "Старий Звягель" плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1811000000:00:015:0001 не вживалися та що міська рада клопоче про звернення до суду з відповідним позовом в її інтересах. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 дійшла висновку, що сам факт незвернення ради до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що вказаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження , у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави.

Звягельська міська рада позов Прокурора підтримувала, просила стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 890 888,67 грн.

ТОВ "Старий Звягель" у відзиві на позов вимоги останнього не визнає з таких основних підстав. Обґрунтовуючи розрахунок грошових коштів, які відповідач мав сплатити за користування земельною ділянкою протягом 2017-2018 років, позивач посилається на рішення Новоград-Волинської міської ради "Про справляння плати за землю у місті Новоград-Волинський" № 266 від 23.02.2017, яким визначено розмір ставок орендної плати на землю, зокрема для земельних ділянок , на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, які не функціонують та не проводиться їх реконструкція в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. При обрахунку розміру грошових коштів, які відповідач мав сплатити за користування земельною ділянкою протягом 2019 року, позивач посилається на рішення Новоград-Волинської міської ради "Про справляння плати за землю у місті Новоград-Волинський" № 519 від 07.06.2018, яким визначено ставку орендної плати за землю для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості у розмірі 2% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Однак рішення Новоград-Волинської міської ради "Про справляння плати за землю у місті Новоград-Волинський" № 266 від 23.02.2017 є таким, що не набрало чинності як регуляторний акт. Вказана позиція узгоджується із висновками ВП ВС, викладеними у постанові від 08.05.2018 у справі № 461/8220/13-а. Отже, розрахунок суми безпідставно збережених коштів за користування спірною земельною ділянкою за 2017 та 2018 роки , зроблений на підставі наведеного рішення міської ради із застосуванням ставки річної орендної плати у розмірі 12% є протиправним. В свою чергу, відповідач не заперечує того факту, що дійсно під об`єктом нерухомого майна, що належить останньому на праві власності знаходиться спірна земельна ділянка і відповідач по факту нею користувався у 2017та 2018 роках. Розрахунок суми безпідставно збережених коштів за користування спірною земельною ділянкою необхідно робити з врахуванням ст. 274 ГПК України згідно з якою, ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено , встановлюється у розмірі не більше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Статтею 288 ПК України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки. Однак за користування спірною земельною ділянкою без договору оренди річна сума платежу не може встановлюватися більше 3% від її нормативної грошової оцінки. Відповідач не визнає показники щодо спірної земельної ділянки , зазначені у витязі із технічної документації , сформованому 02.11.2017. Вважає, що Головне управління Держгеокадастру у зазначеному документі завищене значення коефіцієнту Ккв.м та Ккуб.м, що вплинуло на кінцевий результат нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки та на загальний розмір грошових коштів, які заявлені до стягнення з відповідача. Відповідач заявив , що орієнтовний розмір судових витрат, які будуть понесені відповідачем складає 40000,00грн з розрахунку 1 година роботи адвоката - 2500,00грн.

Звягельська міська рада у письмових поясненнях щодо предмету позову наголошує на тому, Новоград-Волинською міською радою рішенням від 23.02.2017 №266 " Про справляння плати за землю у місті Новоград-Волинський" визначені ставки плати за землю, орендної плати та пільги щодо земельного податку й встановлено, що воно набуває чинності з дня його офіційного оприлюднення. Це рішення набрало чинності з дня його офіційного оприлюднення 23.02.2017 на сайті міської ради. Також це рішення оприлюднено 02.03.2017 в газеті "Лесин край" № 9(10693). Щодо дійсності розрахунків зазначених у витязі із технічної документації, сформованому 02.11.2017, позивач зазначає те, що рішенням Новоград-Волинської міської ради від 16.06.2015 № 764 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста, нові розміри плати за землю для всіх суб`єктів господарювання та громадян з 1 січня 2016 року. Саме на підставі цієї технічної документації було визначено спірні коефіцієнти Ккв.м та Ккуб.м.

У відповіді на відзив Прокурор спростовує заперечення ТОВ "Старий Звягель" щодо відсутності у рішення від 23.02.2017 №266 " Про справляння плати за землю у місті Новоград-Волинський" сили регуляторного акту та щодо необґрунтованості розрахунків зазначених у витязі із технічної документації, сформованому 02.11.2017 .

ТОВ "Старий Звягель" на стадії розгляду справи по суті подав заяву ( вх. № г/с 01-44/1807/24 від 17.06.2024) про визнання позову в частині. Заява про визнання позову мотивована тим, що Положення про справляння земельного податку у місті Новоград-Волинському, затверджене рішенням № 266 від 23.02.2017 встановлює три види орендної плати за землю , а у п.2.2 орендну плату диференційовано за об`єктами та суб`єктами, зокрема 3% від нормативної грошової оцінки землі - це річна орендна плата за земельні ділянки, які передані суб`єктам господарської діяльності (фізичним та юридичним особам) для обслуговування СТО, складських приміщень та об`єктів іншого цільового призначення, натомість 12% від нормативної грошової оцінки землі - за земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, які не функціонують, та не проводиться їх реконструкція ( за актом обстеження профільної депутатської комісії міської ради). Позивач , здійснюючи розрахунок сум, які заявлені до стягнення з відповідача залишає поза увагою цільове призначення земельної ділянки за користування якою ці кошти стягуються. Так, згідно витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 1811000000:00:015:0001, площею 1,1495 га має цільове призначення - землі громадської та житлової забудови, тоді як з витягу із технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 02.11.2017, який позивач покладає в основу проведених розрахунків, спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Статтею 274 ПК України визначено, що ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативно грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3% від нормативної грошової оцінки. Тому при розрахунку суми безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1811000000:00:015:0001 має застосовуватися ставка не більше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виходячи з її призначення , в тому числі визначеного у п.2.2 Положення № № 266 від 23.02.2017. На підставі викладених доводів, відповідач визнає позов в загальній сумі 219320,03грн на підставі власного розрахунку.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ЖТ № 002759 №45 від 26.06.1996 підтверджується, що останній було видано Новоград-Волинському консервному заводу по вулиці Володарського, 1 у місті Новогра-Волинському для розміщення виробничих будівель і споруд ( а.с. 25-28, т.1).

Свідоцтвом про право власності на будівлі консервного заводу від 12.02.2003 № 39 підтверджується , що будівлі консервного заводу в цілому , розташовані в місті Новоград-Волинському по вулиці Володарського, 5 належать ТОВ "Старий Звягель" на праві колективної власності ( а.с.29-30, т.1).

Витягом з рішення 10 сесії 24 скликання від 30.10.2003 № 195 "Про передачу у власність, надання у користування земельних ділянок та про інші питання земельних відносин" підтверджується факт затвердження технічної документації по встановленню меж земельних ділянок та передачу ТОВ "Старий Звягель" строком на два роки ділянку площею 1,15 га для обслуговування будівель консервного заводу по вул. Володарського, 5 за рахунок земель право користування якими припинено відповідно до п.7 цього рішення ( а. с. 32, т.1).

Договором оренди землі від 16 .03.2006 року підтверджується, що на підставі рішення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області від 14.12.2005 за № 454 Новоград-Волинською міською радою (орендодавець) надано, а ТОВ "Старий Звягель" (орендар) прийнято в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться в місті Новоград-Волинському по вул. Володарського,5 загальною площею 1,1500 га, на якій знаходяться об`єкти нерухомого майна та об`єкти інфраструктури , що належать орендарю. Земельна ділянка передана в оренду для будівництва готельного комплексу. Договір укладено строком до 24.01.2007. Орендна плата встановлена у розмірі 2,2% від нормативної грошової оцінки землі ( а. с. 67, т.1).

Договором оренди землі від 03.04.2007 року підтверджується, що на підставі рішення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області від 01.03.2007 за № 127 Новоград-Волинською міською радою (орендодавець) надано, а ТОВ "Старий Звягель" (орендар) прийнято в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,15 га. Земельна ділянка передана в оренду для будівництва готельно-оздоровчого комплексу. Договір укладено строком на один рік. Орендна плата встановлена у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі ( а. с. 70, т.1).

Архівним витягом із додатку до рішення виконавчого комітету міської ради № 7 від 23.01.2008 підтверджується, що назву вулиці Володарського, 1 (колишній консервний завод) перейменовано на вулицю Надслучанська,1 ( а. с. 31, т.1).

Рішенням Новоград-Волинської міської ради 20 сесії 5 скликання від 11.09.2008 № 373 підтверджується факт затвердження Генерального плану міста Новоград-Волинського на період до 2026 року, на схемі якого позначено, що на місці розташування земельної ділянки загальною площею 1,1500 га, на якій знаходяться об`єкти нерухомого майна та об`єкти інфраструктури , що належать ТОВ "Старий Звягель" заплановано будівництво торгівельно-розважального центру (а.с. 128, т.2).

Рішенням Новоград-Волинської міської ради 25 сесії 5 скликання від 09.07.2009 № 373 підтверджується факт затвердження Правил забудови міста Новоград-Волинського ( а.с. 129, т.2).

Архівним витягом з рішення Новоград-Волинської міської ради 10 сесії 6 скликання № 234 від 29.03.2012 " Про передачу у власність, користування земельних ділянок та про інші питання земельних відносин" підтверджується, що ТОВ "Старий Звягель" поновлено термін договору оренди строком на три роки щодо ділянки по вул. Надслучанська, 5, площею 1,1495га (кадастровий номер 1811000000:00:015:0001) для обслуговування будівель консервного заводу (а.с. 33, т.1).

30.07.2014 комісією з питань містобудування, архітектури та земельних відносин Новоград-Волинської міської ради підписано акт обстеження земельної ділянки по вул. Надслучанська,5 згідно з яким виявлено, що ТОВ "Старий Звягель" не проводить господарську діяльність на території відведеній для цієї мети, реконструкція об`єктів нерухомого майна не проводиться , у зв`язку з чим комісія рекомендує при укладенні договору оренди земельної ділянки застосувати величину орендної плати в розмірі 12%, як для об`єкту, який не функціонує та не проводиться його реконструкція ( а. с. 20, т.1).

Судом встановлено, що акти обстеження профільної депутатської комісії міської ради земельної ділянки під будівлею консервного заводу, що належить ТОВ "Старий Звягель" за 2017-2018 роки, відсутні ( а. с. 164, т.1).

Судом також встановлено, що оригінал договору оренди землі від 01.08.2014 відсутній як у Міської ради, так і в ТОВ "Старий Звягель", тому ухвалою від 23.07.2024 Суд відмовив у задоволенні клопотання Прокурора про долучення до матеріалів справи копії такого доказу.

За правилом ч. 6 ст. 91 ГПК України Суд не оцінює за правилами ст.ст. 73-86 ГПК України копію договору оренди землі від 01.08.2014 ( а.с. 64-66, т.1).

Як свідчать матеріали справи, рішенням Новоград-Волинської міської ради 30 сесії 6 скликання від 16.06.2015 № 764 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м.Новоград-Волинського. Цим рішенням затверджено середню базову вартість 1 кв.м земель у місті у розмірі 102,09грн ( а.с. 35, т.2).

У Технічній документації 2015 спірна земельна ділянка віднесена до 41 оціночного району з відповідними зональними коефіцієнтами ( а.с. 192, т.3).

Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.11.2017 № 3770/205-17, сформованим Відділом у Новоград-Волинському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області за заявою ТОВ "Старий Звягель" підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим номером 1811000000:00:015:0001, розташована по вулиці Надслучанська, 5 належить до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Площа земельної ділянки 11494 кв.м, середня ( базова) вартість земель складає 102,09 кв.м, номер економіко-планувальної зони 41, коефіцієнт Ккв.м -2,32, локальні коефіцієнти : розташована в зоні охорони поодиноких пам`яток: 1,06, розташована в санітарно-захисній зоні : 0,80, сукупний коефіцієнт К куб.м:0,85, коефіцієнт Кф:1,2, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки 2015:1,433, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки 2016:1,06, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн: 4218250,74грн. (а.с. 35, т.1).

Рішенням 11 сесії 7 скликання Новоград-Волинської міської ради від 23.02.2017 №266 затверджено Положення про оренду земельних ділянок в місті Новоград-Волинському та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки ( а.с. 48, т.1).

У п. 2.2. Положення передбачено, що для земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, які не функціонують , та не проводиться їх реконструкція (за актом обстеження профільної депутатської комісії міської ради) встановлюється орендна плата у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки, а для земельних ділянок, які передані суб`єктам господарювання для здійснення виробничої діяльності - 2% від їх нормативної грошової оцінки землі (а.с. 51-52, т.1).

Рішенням 23 сесії 7 скликання Новоград-Волинської міської ради від 07.06.2018 №510 затверджено Положення про оренду земельних ділянок в місті Новоград-Волинському та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки. Рішення набрало чинності з 01.01.2019. У п. 4.4 Положення передбачено, що ставка податку за земельні ділянки , які зайняті виробничими, господарськими та іншими будівлями і спорудами справляється у розмірі 2 % від їх нормативної грошової оцінки ( а.с. 40-43, т. 1).

Рішенням 26 сесії 7 скликання Новоград-Волинської міської ради від 01.11.2018 № 556 вирішено викупити об`єкт нерухомого майна-комплекс (консервний завод), який розташований за адресою: вул. Надслучанська,5 в Новоград-Волинський, що належить на праві власності ТОВ "Старий Звягель" за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності ( а.с. 137, т.2).

Договором міни від 01.11.2019 підтверджується, що Новоград-Волинська міська рада передає ТОВ "Старий Звягель" у власність земельну ділянку для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, площею 0,8000га, кадастровий номер № 1811000000:00:001:0542, що розташована по вулиці Олександрівська, 1-А в місті Новоград-Волинському Житомирської області в обмін на комплекс, консервний завод, що знаходиться по вулиці Надслучанська, будинок 1 в місті Новоград-Волинському Житомирської області ( а.с. 158 -161, т.1, а.с. 110-112, т.2).

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав №332031218 від 11.05.2023 підтверджується, що комплекс, консервний завод, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1951831718110 , на праві комунальної власності 01.11.2019 зареєстровано за Новоград-Волинської міської радою на підставі договору міни від 01.11.2019 Консервний завод має загальну площу 1816,2 кв.м та складається з : адміністративної будівлі -А,А1; прохідної -Б,№1,2; виробничого комплексу -В; котельні з прибудовою -Е,е; складу готової продукції - Ж,№4; димової труби -П ( а. с. 54, т.1).

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав №332031218 від 11.05.2023 також підтверджується, що ухвалою слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22.10.2010 у справі №285/3862/20 на комплекс консервного заводу накладено арешт (заборону відчуження, користування, розпорядження).

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9920463042023 від 17.05.2023 підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим номером 1811000000:00:015:0001, розташована по вулиці Надслучанська,1, належить до земель житлової та громадської забудови, нормативна грошова оцінка - 3763534,57грн, дата проведення нормативної грошової оцінки - 20.04.2023, сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі від 18.12.2012 та як об`єкт цивільного права зареєстрована 11.04.2014 (а.с. 57, т.1).

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав 7193 від 24.05.2023 підтверджується, що право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1811000000:00:015:0001 зареєстровано 21.10.2020 за територіальною громадою в особі Новоград-Волинської міської ради на підставі Закону України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2021 № 5245-VI , а право постійного користування - за Комунальним підприємством Новоград-Волинської міської ради "Новоград-Волинськжитлосервіс" (а.с.62, т.1).

Як встановив Суд , рішенням Господарського суду Житомирської області від 26 грудня 2022р. у справі № 906/819/22 (набрало законної сили 24.01.2023, https://reestr.court.gov.ua/Review/108238033) визнано незаконним та скасовано рішення Новоград-Волинської міської ради вiд 31.10.2019 №789 «Про викуп об`єкту нерухомого майна для суспiльних потреб», визнано недійсним договір міни вiд 01.11.2019, укладений між Новоград-Волинською міською радою Житомирської областi та Товариством з обмеженою відповідальністю «Старий Звягель», за яким Новоград-Волинська міська рада передала Товариству з обмеженою відповідальністю «Старий Звягель» у власність земельну ділянку площею 0,800га кадастровий номер 1811000000:00:001:0542 по вул. Олександрівська, 1-А в м. Новоград-Волинський Житомирської областi в обмін на комплекс консервний завод, що знаходиться по вул. Надслучанська, буд.1 в м. Новоград-Волинський Житомирської областi, застосовано двосторонню реституцію.

Судом встановлено, що за час користування земельною ділянкою для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, площею 0,8000га, кадастровий номер № 1811000000:00:001:0542, що розташована по вулиці Олександрівська, 1-А в місті Новоград-Волинському Житомирської області , ТОВ "старий Звягель" сплатило орендну плату у сумі 61896,68грн до бюджету міської територіальної громади ( а.с. 162, т.1, 120-122, т.2).

Також матеріалами справи підтверджується, що наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 01.10.2020 №2157 затверджено межі та режими використання історичного ареалу та зон охорони пам`яток, визначені науково-проектною документацією "Історико-архітектурний опорний план м.Новоград-Волинського Житомирської області з визначенням меж і режимів використання історичного ареалу та зон охорони пам`яток культурної спадщини" (а.с. 70, 81 т.2). Відповідно до історико-архітектурного опорного плану на місцевості позначено зони регулювання забудови (обмеження висоти нових або реконструйованих будівель і споруд до 8 м від рівня денної поверхні до гребеню даху) і в таку зону потрапляє спірна земельна ділянка з розташованими в її межами будівлями та спорудами консервного заводу (а.с. 97, т.2).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Щодо підстав процесуального представництва прокурором інтересів держави в особі Звягельської міської ради .

Повноваження прокурора з представництва інтересів держави в суді визначені Законом України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон України «Про прокуратуру»).

Позов у цій справі подано в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування Звягельської міської ради як суб`єкта, що здійснює повноваження власника спірної земельної ділянки, яка відноситься до земель комунальної власності.

Органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду (ч.2 ст. 4 ГПК України).

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає суспільні інтереси у спосіб, визначений , зокрема, законом (ч.1 ст. 5 ГПК України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах органу місцевого самоврядування, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення таких інтересів, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення прокурора до суду, а також зазначає орган, уповноважений територіальною громадою як первинним суб`єктом місцевого самоврядування здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

Зазначений орган місцевого самоврядування за позовом прокурора набуває статусу позивача (абз. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України).

Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах місцевого самоврядування позову, подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати розгляду справи по суті (ч. 5 ст. 55 ГПК України).

Процедура, передбачена абз. 3 і 4 ч. 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави/органу місцевого самоврядування в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави/органу місцевого самоврядування не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює (постанови ВПВС від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18).

Окрім того, у кожному випадку звернення до суду в інтересах держави/органу місцевого самоврядування прокурор має встановити, насамперед: а) суб`єкта, якому належать повноваження звертатися до суду за захистом відповідного права/інтересу; б) ефективний спосіб захисту такого права/інтересу; в) залежно від установленого - коло відповідачів ( постанова ВПВС від 28.09.2022 у справі № 483/448/20.

В свою чергу, прокурор при зверненні до суду має також враховувати , що втручання у приватні права й інтереси має бути належно збалансованим із відповідними публічними (державними, суспільними) інтересами, із забезпеченням прав, свобод та інтересів кожного, кому держава гарантувала безперешкодне володіння загальнонародними благами та ресурсами. У разі порушення рівноваги публічних і приватних інтересів, зокрема безпідставним наданням пріоритету правам особи перед правами територіальної громади, у питаннях, які стосуються загальних для всіх прав та інтересів, прокурор має повноваження, діючи у публічних інтересах, звернутися до суду, якщо органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові особи не бажають чи не можуть діяти аналогічним чином, або ж самі є джерелом порушення прав і законних інтересів територіальної громади чи загальносуспільних (загальнодержавних) інтересів ( постанова ВПВС від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц).

Відповідно до усталеної судової практики ВП ВС бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держав/органу місцевого самоврядування, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави/місцевого самоврядування, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (постанова ВПВС від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц).

Оскільки зверненню Прокурора з даним позовом передувало листування з Міською радою в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Суд оцінює процедуру звернення Прокурором до суду за формальними ознаками такою, що дотримана (п.п.7, 38, 39 та 43 постанови ВПВС від 26.05.20р. у справі № 912/2385/18).

Так, судом встановлено, що 15.05.2023 за вих. № 5484-2274вих-23 Прокурор звернувся до Звягельської міської ради з повідомленням в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру", яким повідомив орган місцевого самоврядування про виявлене порушення вимог земельного законодавства щодо використання ТОВ "Старий Звягель" земельної ділянки площею 1,1495га з кадастровим номером 1811000000:00:015:0001 без сплати орендної плати та документів, що посвідчують право користування цією земельною ділянкою (а.с. 37, т.1).

У відповіді на повідомлення Звягельська міська рада листом від 04/978 від 24.05.2023 повідомила, що нею та її виконавчими органами заходи щодо стягнення з ТОВ "Старий Звягель" плати за користування наведеною земельною ділянкою не вживались та що орган місцевого самоврядування не заперечує щодо представництва інтересів держави в суді в його особі.

Велика Палата Верховного Суду витлумачила статтю 23 Закону України "Про прокуратуру" у наступний спосіб: якщо з відповіді зазначеного органу ( в даному випадку - Сільської ради) на звернення прокурора неможливо з`ясувати причини не звернення з позовом до суду самостійно, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (постанова від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (п. 81)).

Оскільки повноваження органів місцевого самоврядування є законодавчо визначеними, перевірку доводів учасників справи щодо наявності чи відсутності у них повноважень здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів місцевого самоврядування у спірних правовідносинах суд вправі здійснити під час розгляду справи, тобто після відкриття провадження у справі (п. 50 постанови ВПВС від 26.06.19р. у справі № 587/430/16-ц).

Так, згідно п.п. 34 та 34-1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської ради:

- вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин;

- приймаються рішення щодо здійснення виконавчим органом сільської ради державного контролю за використанням та охороною земель (ч. 1 ст. 26 доповнено пунктом 34-1 згідно із Законом № 1423-IX від 28.04.2021).

Предметом позову у справі, що розглядається, є вимоги прокурора в інтересах держави в особі Звягельської міської ради про стягнення з ТОВ "Старий Звягель" 890888,67 грн безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1811000000:00:015:0001 площею 1,1495 га, що розташована за адресою: вул. Надслучанська,1 у м. Звягель на підставі, зокрема, статті 1212 Цивільного кодексу України.

З врахуванням викладеного, Суд висновує, що Прокурор у даній ситуації мав законні підстави для звернення до суду з цим позовом.

Щодо розгляду позовних вимог по суті.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин)).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Отже, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Подвійний статус орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та ЗаконуУкраїни "Про оренду землі"№161-XIV необхідно враховувати і вимоги ПК України ( постанова ВПВС від 09 листопада 2021 у справі № 635/4233/19).

Згідно зі статтями 122-124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Водночас Земельний кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Відповідно до частин 1, 2 статті 120 цього Кодексу у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Враховуючи приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди, зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій цей будинок, будівля, споруда розташовані ( постанова ВС від 13 березня 2024 у cправі № 916/2119/22).

Отже, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду відвід 21.05.2019 у справі № 924/552/18, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 та ін.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Відсутність договору оренди не вказує на те, що відповідач не зобов`язаний сплачувати кошти за користування земельною ділянкою, адже у зв`язку із набуттям права власності на нежитлові приміщення (нерухоме майно), що розташоване на земельній ділянці, у нього автоматично виник обов`язок належним чином сплачувати за користування цією земельною ділянкою, враховуючи презумпцію оплатності використання земельних ділянок в України.

Статтею 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9920463042023 від 17.05.2023, земельна ділянка з кадастровим номером 1811000000:00:015:0001, розташована по вулиці Надслучанська,1, належить до земель житлової та громадської забудови, сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі від 18.12.2012 та як об`єкт цивільного права зареєстрована 11.04.2014 (а.с. 57, т.1).

З викладеного вбачається, що спірна земельна ділянка є сформованою та зареєстрована у Державному земельному кадастрі.

Судом встановлено, що Звягельська (Новоград-Волинська міська рада) та ТОВ "Старий Звягель" перебували в орендних відносинах щодо користування земельною ділянкою несільськогосподарського призначення, яка знаходиться в місті Новоград-Волинському по вул. Володарського,5 ( чинна назва та номер - Надслучанська, 1) загальною площею 1,1500 га, на якій знаходяться об`єкти нерухомого майна та об`єкти інфраструктури ( комплекс колишнього консервного заводу), що належать орендарю на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на будівлі консервного заводу від 12.02.2003 № 39, Договором оренди землі від 16 .03.2006 року, Договором оренди землі від 03.04.2007 року ( а.с.29-30, 67,70 т.1). Однак орендні відносини припинилися через рік після закінчення строку дії Договору оренди землі від 03.04.2007 року.

В подальшому, як встановлено Судом, рішенням Новоград-Волинської міської ради 10 сесії 6 скликання № 234 від 29.03.2012 " Про передачу у власність, користування земельних ділянок та про інші питання земельних відносин" ТОВ "Старий Звягель" було поновлено термін договору оренди строком на три роки щодо ділянки по вул. Надслучанська, 5, площею 1,1495га (кадастровий номер 1811000000:00:015:0001) для обслуговування будівель консервного заводу (а.с. 33, т.1).

Оскільки Судом встановлено, що оригінал договору оренди землі від 01.08.2014 відсутній як у Міської ради, так і в ТОВ "Старий Звягель", тому за правилом ч. 6 ст. 91 ГПК України Суд не оцінює цей доказ на підтвердження факту виникнення орендних відносин між сторонами позову ( а.с. 64-66, т.1).

Отже, наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами підтверджено, що ТОВ "Старий Звягель" у спірний період був фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1811000000:00:015:0001 загальною площею 1,1495га за адресою: м. Звягель, вул.Надслучанська,1 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. І цю обставину відповідач не заперечує.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі № 922/2060/20 вказав, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно насамперед з`ясувати:

1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача;

2) площу земельної ділянки;

3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки);

4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави ( постанова ВС від 30 квітня 2024 у cправі № 903/786/23, від 22 травня 2024 у cправі № 916/3342/23).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 та постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 зазначено, що законодавство не обмежує можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру.

Належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути:

- технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди,

- довідка із Державного земельного кадастру,

- витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки,

- наданий відповідно до статей 98-103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ "Старий Звягель" коштів у розмірі орендної плати здійснювався Звягельскою міською радою на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.11.2017 № 3770/205-17, сформованого Відділом у Новоград-Волинському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області за заявою ТОВ "Старий Звягель" та згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 1811000000:00:015:0001, розташована по вулиці Надслучанська, 5 належить до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Площа земельної ділянки 11494 кв.м, середня ( базова) вартість земель складає 102,09 кв.м, номер економіко-планувальної зони 41, коефіцієнт Ккв.м -2,32, локальні коефіцієнти : розташована в зоні охорони поодиноких пам`яток: 1,06, розташована в санітарно-захисній зоні : 0,80, сукупний коефіцієнт К куб.м:0,85, коефіцієнт Кф:1,2, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки 2015:1,433, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки 2016:1,06, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн: 4218250,74грн. (а.с. 35, т.1).

Підпунктами 14.1.125, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14, пунктом 288.5 статті 288 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною.

За змістом статті 1 Закону України «Про оцінку земель» (далі - Закон №1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з підпунктом 14.1.125 статті 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19).

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки, або може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (підпункт 288.5.1, 288.5.2, 288.5.3 пункту 288.5 статті 288 ПК України).

Отже, законодавець визначив можливість розрахунку річного платежу орендної плати за певним алгоритмом, передбаченим пунктом 288.5 статті 288 ПК України, зокрема для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2024 у справі №906/1141/22 (п. 6.31 постанови).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.01.2024 у справі №906/1141/22 дійшла висновку про те, що витяг про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки не є єдиним належним доказом на підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки для цілей сплати орендної плати чи повернення безпідставно збережених грошових коштів фактичним землекористувачем без оформлення орендного договору. Тобто вказано розширений перелік доказів (документів) на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, крім лише витягу про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

Проте методологічні засади саме проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України "Про оцінку земель", визначає Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затверджена нормативно-правовим актом, який не є доказом, а є актом цивільного законодавства. При цьому нормативна грошова оцінка конкретної земельної ділянки визначається (розраховується) за певною формулою, яка визначена актами цивільного законодавства і складовою якої є, в тому числі, нормативна грошова оцінка одиниці площі по конкретних областях.

Частинами першою, другою статті 20цього Закону визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація; дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону № 1378-IV. Відповідно до частини третьої цієї статті витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Частиною четвертою вказаної статті врегульовано, що рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2статті 271 ПК України.

Відповідно пункту269.1статті269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом270.1.1пункту270.1статті 270 ПК Україниоб`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 271.1 статті 271 ПК України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII ПК України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Оскільки ТОВ "Старий Звягель" у заяві від 15.06.2024 ( вх. № г/с 01-44/1807/24) визнав позов в частині визначеної у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.11.2017 № 3770/205-17 нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у розмірі 4 218 250,74 грн , Суд не надає оцінки застосованим у ньому локальним коефіцієнтам К кв.м 2,32 та К куб.м 0,85, про незгоду з якими у ході судового вирішення спору заявляла представник відповідача.

Суд також приймає до уваги, що у пункті 288.1 статті 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Та оскільки спірні відносини виникли щодо використання ТОВ "Старий Звягель" спірної земельної ділянки у 2017-2019 роках без укладення договору оренди, Суд враховує усталену правову позицію Верховного Суду про те, що доведенню підлягає сума, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки) ( постанова ВС від 30 квітня 2024 у cправі № 903/786/23, від 22 травня 2024 у cправі № 916/3342/23), а також розміру річної орендної плати у відсотках.

Так, п. 10 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220, вказано, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

При цьому в пункті 5 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 1724 від 13 грудня 2006 року, № 780 від 03 вересня 2008 року, № 843 від 23 листопада 2016 року, № 890 від 22 листопада 2017 року та№ 650 від2 липня 2020 року, передбачено обов`язкове зазначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення договору, оскільки вказаний показник як складова орендної плати є істотною умовою договору оренди. Крім того, цей показник обраховується, у свою чергу, з урахуванням певних характеристик земельної ділянки, відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213.

У витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.11.2017 № 3770/205-17 застосовано коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2015 у розмірі 1,433 та за 2016 рік у розмірі 1,06 ( а с. 35, т.1).

Прокурор та Звягельська міська рада доводять, що розрахунок безпідставно збережених коштів за 2017 та 2018 рік обґрунтовано здійснено із застосуванням 12% річної орендної плати , тоді як ТОВ "Старий Звягель" наполягає на тому, що річна орендна плата не може перевищувати 3% нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Суд поділяє такі доводи відповідача. Мотиви Суду наступні.

Насамперед Суд приймає до уваги, що як у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.11.2017 № 3770/205-17, так і позові, що містить розрахунок стягуваної суми зазначено вид цільового використання спірної земельної ділянки : для розміщення та експлуатації основних , підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, категорія земель: землі промисловості ( а. с. 7,8 35, т.1).

Як вже мотивував Суд, з посиланням на п. 10 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням, зокрема, їх цільового призначення, тому як висновує Верховний Суд, власник земельної ділянки вправі отримати суму , яка за звичайних умов була б обумовлена в договорі оренди.

Однак Прокурор та Звягельська міська рада не довели належними та допустимими доказами, що у разі укладення з ТОВ "Старий Звягель" договору оренди у 2017 році зі строком дії протягом 2018 річна сума орендної плати складала б 12 % від нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки. Тобто, сторона позивача повинна була довести, що "за звичайних умов" відповідач як потенційний орендар погодився б на встановлення йому річної орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки на підставі п.2.2 Положення Новоград-Волинської міської ради № 266 від 23.02.20217 як за користування земельною ділянкою, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна, які не функціонують, та не проводиться їх реконструкція ( за актом обстеження профільної депутатської комісії міської ради).

Як встановлено Судом, акти обстеження профільної депутатської комісії міської ради земельної ділянки під будівлею консервного заводу, що належить ТОВ "Старий Звягель" за 2017-2018 роки, відсутні ( а. с. 164, т.1).

Щодо акту обстеження земельної ділянки по вул. Надслучанська,5 від 30.07.2014 про те, що комісією з питань містобудування, архітектури та земельних відносин Новоград-Волинської міської ради виявлено, що ТОВ "Старий Звягель" не проводить господарську діяльність на території відведеній для цієї мети, реконструкція об`єктів нерухомого майна не проводиться , у зв`язку з чим комісія рекомендує при укладенні договору оренди земельної ділянки застосувати величину орендної плати в розмірі 12%, як для об`єкту, який не функціонує та не проводиться його реконструкція ( а. с. 20, т.1).

Насамперед Суд критично оцінює цей доказ, який складено за три роки до дати виникнення спірних відносин за цим позовом щодо підтвердження фактів, які мали місце протягом 2017-2018 років. Окрім того, Суд вважає слушними заперечення представника відповідача про те, що Звягельська міська рада не довела належними та допустимими доказами факт створення відповідної комісії та її повноваження в аспекті "профільної" депутатської комісії міської ради.

Згідно з положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Згідно із частиною першою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(далі - Закон № 280/97-ВР) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За змістом пункту 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВРвиключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Підпунктом 1 пункту а) частини першої статті 33 Закону № 280/97-ВР визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів.

До переліку повноважень селищних рад у галузі земельних відносин, визначеного устатті 12 ЗК України, не належить законодавче встановлення або зміна граничного (мінімального та максимального) розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, оскільки такі повноваження з огляду на положення статті 288 ПК України належать Верховній Раді України - єдиному органу законодавчої влади в Україні.

Тобто орган місцевого самоврядування має діяти відповідно до закону при вирішенні питань регулювання земельних відносин, у тому числі іщодо встановлення ставки земельного податку, мінімальний та максимальний розмір якого встановлюється у ПК України.

Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України (частина п`ятастатті 201 ЗК України).

Пунктами 1, 2, 3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженоїпостановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, визначено, що нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно доЗакону № 1378-IV.

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Тобто витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Він складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради ( постанова ВПВС від 09 листопада 2021 у у справі № 635/4233/19).

Як вже мотивував Суд, у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.11.2017 № 3770/205-17 та у позові, що містить розрахунок стягуваної суми зазначено вид цільового використання спірної земельної ділянки : для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, категорія земель: землі промисловості ( а. с. 7,8 35, т.1).

Тому Суд поділяє доводи ТОВ "Старий Звягель", що річна сума орендної плати має визначатися за положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, і такий розмір також відповідає п.2.2. Положення про оренду землі №266 від 23.02.2017, у якому для земельних ділянок , які передані суб`єктам господарської діяльності ( фізичним та юридичним особам) для обслуговування СТО, складських приміщень та об`єктів іншого цільового призначення встановлено орендну плату у розмірі 3% від їх нормативної грошової оцінки землі.

Отже, за період з 02.04.20217 по 31.12.2017 розмір безпідставно збережених коштів становить 84365,01грн з розрахунку: 4218250,74 грн (нормативна грошова оцінка) х3%/12х8 місяців.

За період з 01.01.2018 по 31.12.2018 розмір безпідставно збережених коштів становить 126547,52 грн з розрахунку : 4218250,74 грн (нормативна грошова оцінка) х3%/12.

За період з 01.01.2019 по 31.10.2019 розмір безпідставно збережених коштів становить 8407,5 грн. Такий розмір зазначено у позові, тому Суд не виходить за межі позовних вимог. Тоді як, Судом встановлено, що ТОВ "старий Звягель" сплатило орендну плату у сумі 61896,68грн до бюджету міської територіальної громади за час користування земельною ділянкою для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, площею 0,8000га, кадастровий номер № 1811000000:00:001:0542, що розташована по вулиці Олександрівська, 1-А в місті Новоград-Волинському Житомирської області , а не за користування спірною земельною ділянкою ( а.с. 162, т.1, 120-122, т.2).

До викладеного, Суд доповнює мотиви щодо непогодження з Прокурором та Звягельською міською радою щодо застосування 12% від нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки для визначення річної суми орендної плати у 2017-20218 роках.

У п.2.2 Положення про оренду землі № 266 від 23.02.2017 міська рада встановила такий відсоток для нерухомого майна, яке не функціонує та не проводиться їх реконструкція.

На спірній земельній ділянці розташований комплекс колишнього консервного заводу, належний ТОВ "Старий Звягель" на праві власності, однак яке не відновлене в Державному реєстрі речових прав у зв`язку з арештом, накладеним ухвалою слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22.10.2010 у справі №285/3862/20, тому юридично власником нерухомості залишається Звягельська міська рада (а.с. 54, т.1). Комплекс консервного заводу має загальну площу 1816,2 кв.м та складається з : адміністративної будівлі -А,А1; прохідної -Б,№1,2; виробничого комплексу -В; котельні з прибудовою -Е,е; складу готової продукції - Ж,№4; димової труби -П ( а. с. 54, т.1).

Реконструкція - перебудова прийнятого в експлуатацію існуючого об`єкта, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності) (ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво зі змінами №1, затвердженими наказом Мінрегіону від 27 грудня 2017 року №338).

Як встановив Суд за умовами укладених в минулому договорів оренди землі спірна земельна ділянка передавалась в оренду для будівництва готельно-оздоровчого комплексу ( а.с. 67,70 т.1).

Судом встановлено, що на схемі Генерального плану міста Новоград-Волинського на період до 2026 року, затвердженого Рішенням Новоград-Волинської міської ради 20 сесії 5 скликання від 11.09.2008 № 373 на період до 2026 на місці розташування земельної ділянки загальною площею 1,1500 га, на якій знаходяться об`єкти нерухомого майна та об`єкти інфраструктури , що належать ТОВ "Старий Звягель" заплановано будівництво торгівельно-розважального центру (а.с. 128, т.2).

Встановлені обставини підтверджують доводи Звягельської міської ради про те, що на місці колишнього консервного заводу, який на праві власності належить ТОВ "Старий Звягель" планувалось таке будівництво, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться в межах охоронюваної зони історичного ареалу та зон охорони пам`яток культурної спадщини по вул. Соборності, 76/2 у місті Звягель -пам`ятки історії національного значення будинку, в якому народилася і жила Леся Українка.

Встановлені також обставини підтверджують доводи ТОВ "Старий Звягель" щодо відсутності підстав для здійснення реконструкції комплексу колишнього консервного заводу в розумінні терміну "реконструкція" як у 2017-2018, так і на сьогодні.

Відповідно до частини 1 статі 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (стаття 86 ГПК України).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18).

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 219320,03грн є обґрунтованими, а відтак, підлягають до задоволення. В решті позову суд відмовляє.

Щодо розподілу судового збору

При ухваленні рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (п.5 ч.1 ст.237 ГПК). У резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат (п.2 ч.5 ст.238 ГПК).

Судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

У ч.1 ст.123 ГПК встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.123 ГПК).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені у Законі "Про судовий збір".

За змістом частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких відповідно до частини 3 статті 123 цього Кодексу належать витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положення статей 123, 129 ГПК України визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на засаді обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

Як у п.2 ч.1 ст.129 ГПК, так і у п.3 ч.4 ст.129 ГПК встановлено, що судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, законом встановлений принцип пропорційності розподілу судових витрат (постанова Верховного Суду від 20.03.2024 року у cправі № 910/12731/22).

За змістом статей 42, 46, 53, 56 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.

Звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат, про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №923/199/21 від 05.10.2022 та у додатковій постанові Касаційного господарського суду у справі №906/433/19 від 08.11.2022.

При зверненні з цим позовом до суду Житомирською обласною прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 13 363,23грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1983 від 19.08.2023.

У зв`язку із визнанням ТОВ "Старий звягель" позову в сумі 219320,03грн, підлягає поверненню з Державного бюджету 50% судового збору у загальному розмірі 3289,80грн , інші 50 № покладаються на відповідача. У зв`язку з відмовою у позові в частині 671568,64грн, судовий збір не відшкодовується.

Розподіл інших судових витрат за результатами розгляду справи здійснюється :

- шляхом ухвалення про це резолютивної частини основного рішення суду на підставі поданих учасниками справи доказів на їх підтвердження до закінчення судових дебатів ( ч.1 ст.221 та п.5 ч.5 ст. 237 Кодексу);

- шляхом ухвалення додаткового рішення на підставі поданих учасниками справи доказів на їх підтвердження після ухвалення основного рішення суду за наявності визнання судом причин не подання таких доказів до закінчення судових дебатів поважними ( ч.ч. 2 та 3 ст. 221, ч.8 ст. 129 та ст.244 Кодексу).

ВПВС у постанові від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21 розтлумачила, що у випадку задоволення заяви сторони про розподіл судових витрат, щодо яких сторона доказів не подавала, поданої на підставі статті 221 ГПК України, слід прийняти до уваги, що судом під час розгляду справи по суті питання про розподіл судових витрат не розглядалось на засадах змагальності та рівності, оскільки докази на підтвердження розміру судових витрат сторонами не були подані до закінчення судових дебатів чи внаслідок залишення позову без розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Отже, у процедурі розгляду такої заяви, звертає увагу ВПВС, суду належить забезпечити сторонам у справі можливість бути повідомленими про розгляд заяви та надати свої заперечення щодо розміру витрат, які заявник намагається компенсувати за рахунок протилежної сторони. Ключовими в цьому аспекті є приписи частини другої статті 246 ЦПК України (частини другої статті 221 ГПК України), які в імперативному порядку встановлюють, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Звягель" ( 11700, Житомирська область, м. Звягель, вул. Володарського,5 (вул. Надслучанська,1) код ЄДРПОУ 32183582) на користь Звягельської міської ради Житомирської області (11700, м. Звягель, вул. Шевченка,16 код ЄДРПОУ 13576983, МФО 899998, одержувач - Казначейство України , розрахунковий рахунок UA 378999980314010611000006795) безпідставно збережені кошти у виді орендної плати у сумі 219320,03грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Звягель" ( 11700, Житомирська область, м. Звягель, вул. Володарського,5 (вул. Надслучанська,1) код ЄДРПОУ 32183582) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, вулиця Святослава Ріхтера, 11, Житомир, Житомирська область, розрахунковий рахунок UA 598201720343110001000011049 в ДКСУ м. Києва, МФО 820172, код 02909950 ) - 1644,90 грн судового збору.

4. У стягненні безпідставно збережених коштів у виді орендної плати у сумі 671568,64грн відмовити .

5. Повернути Житомирській обласній прокуратурі (10002, вулиця Святослава Ріхтера, 11, Житомир, Житомирська область, розрахунковий рахунок UA 598201720343110001000011049 в ДКСУ м. Києва, МФО 820172, код 02909950 ) з Державного бюджету України 1644,90грн судового збору ухвалою суду.

6. Призначити судове засідання для вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу на 09 січня 2025 року о 15:30 у приміщенні Господарського суду Житомирської області, в залі судових засідань № 108.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 27.12.24

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - в справу

2- прок обл. (через Ел. суд)

3- Звягель. окр. прок. (через Ел. суд)

4- позивач Звягельська міська рада (Ел. суд)

5- відповідачу ТОВ "Старий Звягель" (Ел. суд), код ЄДРПОУ 32183582 + адвокату (через Ел. суд)