Ухвала

від 27.12.2024 по справі 922/3343/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про відвід судді

27 грудня 2024 року м. ХарківСправа №922/3343/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши заяву представника ФОП Горбачова С.В. про відвід судді (вх. №32551/24 від 27.12.2024) по справі

за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до Фізичної особи-підприємця Горбачова Сергія Вікторовича про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

ХНУВС звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОП Горбачова С.В., в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1.225.464,99 грн вартості переданої на зберігання продукції, а також судові витрати.

Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем як зберігачем свого обов`язку щодо збереження переданого позивачем як поклажодавцем товару за Договором зберігання від 11.08.2021 №62.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.12.2024 закрито підготовче провадження у справі №922/3343/24 та призначено її до розгляду по суті на 27.12.2024 о 12:00 год.

27.12.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про відвід судді (вх. №32551/24).

В обґрунтування поданої заяви представник відповідача зазначає, що підставою для заявлення відводу головуючому судді є грубе та демонстративне порушення головуючим суддею принципів змагальності та пропорційності, яке знайшло недвозначне вираження 24.12.2024 і яке свідчить про очевидну упередженість судді на користь позивача, демонстративно нерівне ставлення до сторін, та переконує відповідача у заздалегідь визначеному змісті судового рішення по суті справи. Зокрема, суд: 1) відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання, 2) відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування документів; 3) відмовив в задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи; 4) закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 27.12.2024.

Окрім цього, головуючий суддя: проігнорувала, що саме позивач систематично зловживав процесуальним правами, що призвело до затягування розгляду справи; проігнорувала, що протягом підготовчого провадження позивач неодноразово змінював свою позицію щодо фактичних обставин справи; проігнорувала, що представник відповідача приймав участь в усіх судових засіданнях, в той час як судові засідання з вини позивача або внаслідок його недобросовісної поведінки відкладались три рази, а загальний термін підготовчого провадження затягнувся більш ніж на два місяці; проігнорувала, що велику кількість додаткових доказів позивач надав після закінчення встановлених процесуальним законом строків; сприяючи недобросовісній процесуальній поведінці позивача та надаючи йому очевидні переваги, неодноразово відкладала розгляд справи саме в інтересах позивача.

Вирішуючи дану заяву про відвід, суд керується наступним.

Абзацом 2 частини третьої статті 39 передбачено, що якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно з положеннями статті 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід (частини друга, сьома, восьма).

Як вбачається заява про відвід судді була подана відповідачем поза межами засідання суду через електронний суд 26.12.2024 року та зареєстрована канцелярією Господарського суду 27.12.2024 року, в той час як судове засідання призначено на 27.12.2024 року, тобто пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, у зв`язку з чим така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи..

Зі змісту поданої заяви про відвід судді вбачається, що її правовою підставою є пункт 5 частини першої статті 35 ГПК України, згідно з яким суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною четвертою статті 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому, ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді. При визначенні того чи є конкретні обставини підставою для відводу суд враховує Конвенцію про захист прав і основних свобод людини та позиції Європейського суду з прав людини.

Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Підставами для відводу суддів не можуть бути заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених доказами які б відповідали вимогам статей 70, 76- 79 ГПК України.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Заява N21722/11) від 09.01.2013 було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

У рішенні по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 (Заява N33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Разом з тим, наведені у заяві представником відповідача адвокатом Мироновим О.А. обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 35 ГПК України, для відводу судді Добрелі Н.С.

По-перше, постановлені суддею в даній справі ухвали від 24.12.2024 щодо відмову в задоволенні клопотань відповідача про відкладення судового засідання, про витребування документів, про призначення експертизи, а також про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не можуть бути підставою для відводу, що прямо передбачено частиною четвертою статті 35 ГПК України (незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу).

По-друге, відповідно до частини першої статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Разом із тим, представником відповідача не підтверджено жодними належними та допустимими доказами зловживання позивачем своїми процесуальними правами, що призвело до затягування розгляду справи. Зокрема, доказів вчинення позивачем дій, передбачених частиною другою статті 43 ГПК України, матеріали справи не містять.

Також безпідставними є твердження представника відповідача про те, що загальний термін підготовчого провадження затягнувся більш ніж на два місяці, оскільки в даному випадку підготовче провадження проведене в межах строків, визначених частиною третьою статті 177 ГПК України, з урахуванням того, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.11.2024 був продовжений строк підготовчого провадження на 30 днів.

Окрім цього, безпідставними є твердження представника відповідача про те, що велика кількість доказів надані позивачем після закінчення встановлених ГПК України процесуальних строків. Адже такі докази подавалися позивачем на виконання вимог відповідних ухвал господарського суду, а саме ухвала суду від 19.11.2024 якою було зобов`язано сторін провести звірку взаєморозрахунків та ухвали від 17.12.2024 року, якою було задоволено клопотання саме відповідача про витребування оригіналів накладних.

Також суд зазначає, що представником відповідача не доведено, що розгляд справи відкладався саме в інтересах позивача, оскільки згідно з пунктом 3 частини другої статті 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Вказане у сукупності свідчить про те, що заявлений судді Добрелі Н.С. відвід є необґрунтованим, оскільки наведені заявником у їх мотивування доводи не можуть бути підставою, в розумінні статті 35 ГПК України, для відводу судді від розгляду даної справи, як такі що зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді.

Інших доказів необ`єктивності або упередженості судді Добрелі Н.С. як того передбачають приписи статті 74 ГПК України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень), заявником не надано. Відсутність таких доказів унеможливлює висновок про те, що такі побоювання є об`єктивно обґрунтованими, а не власними суб`єктивними припущеннями заявника.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про відвід судді Добрелі Н.С.

Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 74, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про відвід судді Добрелі Н.С. відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Ухвалу підписано 27.12.2024.

СуддяН.С. Добреля