Постанова

від 19.12.2024 по справі 338/714/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 338/714/24

Провадження № 22-ц/4808/1345/24

Головуючий у 1 інстанції Решетов В. В.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

Головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів: Бойчука І.В., Василишин Л.В.,

секретаря Гудяк Х.М.,

з участю: представника особи, яка подала апеляційну скаргу, відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм Альянс" Галенко О.А., позивачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Малетина А.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Альянс", треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець Олена Олександрівна, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та приватний виконавець Ігнатів Олекса Любомировичпро визнання виконавчого напису нотаріуса, таким що не підлягає виконанню та повернення стягненого за виконавчим написом, за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм Альянс" Галенко Олександри Анатоліївни на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Решетовим В.В. 11 липня 2024 року в селищі Богородчани Івано-Франківської області,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Альянс" (далі ТОВ "Прайм Альянс"), треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі ПАТ «ОТП Банк») та приватний виконавець Ігнатів О.Л.про визнання виконавчого напису нотаріуса, таким що не підлягає виконанню та повернення стягненого за виконавчим написом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу та відсотків за користування кредитом у виконавчому напису, яка розрахована відповідачем без урахування думки та позиції позивача та не відповідає дійсній сумі заборгованості.

Крім того, в позові зазначає, що кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально. По даному виконавчому провадженню були стягнуті з позивачки грошові кошти в розмірі 30000,00 грн, оскільки після відкриття виконавчого провадження за цим виконавчим документом були арештовані рахунки та накладено арешт на майно ОСОБА_1 , яка змушена була в примусовому порядку сплатити на рахунок стягувача грошові кошти в розмірі 30000,00 грн (підтвердження квитанція про сплату боргу 13.01.2022 р. за договором №2010296463 від 22.01.2015 р. в сумі 30 000 гривень). Вказані кошти вважає безпідставно набутими відповідачем, а відтак такі, що підлягають поверненню.

Просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 27 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу реєстровий номер №627, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Альянс" заборгованість в розмірі 42750,74 гривень за кредитним договором №2010296463 від 22 січня 2015 року та додатково стягнути із відповідача на користь позивача кошти, що набуті без достатньої правової підстави в розмірі 30000 гривень.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11 липня 2024 року позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 27 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстровий номер №627, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Альянс" заборгованості в розмірі 42750,74 гривень за кредитним договором №2010296463 від 22 січня 2015 року. Стягнуто з Товариства зобмеженою відповідальністю "Прайм Альянс" на користь ОСОБА_1 грошові кошти, набуті без достатньої правової підстави в розмірі 30000 гривень, 969,00 гривень судового збору за подання позовної та 4000 гривень витрат надання професійної правничої допомоги, загальна сума 34 969,00 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що позовні вимоги позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та підлягають задоволенню через порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису. Всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України доказів протилежного відповідач суду не надав. Також ,враховуючи, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу реєстровий номер №627 на підставі, якого з позивача на користь відповідача в рамках виконавчого провадження були стягнуті грошові кошти (заборгованість за кредитним договором), визнано таким, що не підлягає виконанню, тобто правова підстава, якою Банк отримав від ОСОБА_1 грошові кошти, в установленому законом порядку була скасована, а отже застосування судом першої інстанції до правовідносин сторін у цій справі положень ч.1 ст.1212 ЦК України є правильним.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм Альянс" Галенко О.А. подано апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм процесуального та матеріального права.

Апелянт вказує, що в даному випадку зобов`язання, які виникли на підставі кредитного договору №2010296463 від 22.01.2015, ОСОБА_1 не виконувались, у зв`язку з чим виникла заборгованість, а отже, наявна достатня правова підстава для отримання ТОВ «ФК «Прайм Альянс» коштів від ОСОБА_1 .

Не погоджуєтьсяіз висновкомсуду щодотого,що враховуючи, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу реєстровий номер №627, на підставі якого з позивача на користь відповідача в рамках виконавчого провадження були стягнуті грошові кошти (заборгованість за кредитним договором), визнано таким, що не підлягає виконанню, тобто правова підстава, якою Банк отримав від ОСОБА_1 грошові кошти, в установленому законом порядку була скасована, а отже застосування судом першої інстанції до правовідносин сторін у цій справі положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України є правильним.

Зазначає, що 04 травня 2020 року відкрито виконавче провадження №61975219 приватним виконавцем Ігнатівим О.Л. па підставі виконавчого напису №627 від 27.03.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 22.01.2015 у розмірі 42750,74 грн та витрат нотаріуса за вчинення виконавчого напису в розмірі 427,51 грн, загальна сума 43178,25 грн. Однак приватним виконавцем в рамках виконавчого провадження стягнення коштів здійснено не було та в межах виконавчого провадження кошти ТОВ «ФК «Прайм Альянс» не отримувало.

ОСОБА_1 здійснила платіж добровільно, без примусу чи впливу з боку відповідача. І це важливий аспект, оскільки добровільність дій виключає можливість вимагати повернення коштів.

Вказує, що судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що сума заборгованості існувала та перерахування суми в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 22.01.2015 року ОСОБА_1 здійснила самостійно поза межами виконавчого провадження безпосередньо на рахунки ТОВ «ФК «Прайм Альянс», у зв`язку з чим вимога про повернення безпідставно стягнутих коштів є нікчемною та безпідставно.

За наведенихпідстав просить частково скасувати рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області та ухвалити нове рішення, яким відмовити у стягненні грошових коштів у розмірі 30 000,00 грн (а.с. 74 -76).

Позиція інших учасників справи

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Малетин А.Я. подав відзив на апеляційну скаргу. Вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Вказує,що якщоб небуло виконавчогонапису,не булоб відкритовиконавче провадженняприватним виконавцемІгнатівим О.Л.,то небуло бі перерахуваннякоштів ОСОБА_1 на користьвідповідача,бо вонане зналащо такийіснує,не малаз нимжодних правовідносин,оскільки малакредитні правовідносиниз ОТП«Банк».В зв`язкуз наявністювиконавчого написуприватного нотаріусавідбулося перерахуваннякоштів нарахунок відповідача,що єпідставою дляповернення коштів.Отже, ТОВ «ФК «Прайм Альянс», зобов`язано згідно з ст. 1212 ЦК України повернути безпідставно набуті кошти.

Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «ФК «Прайм Альянс».

Заяви (клопотання) учасників справи

Представник особи, яка подала апеляційну скаргу, відповідач ТОВ "Фінансова компанія "Прайм Альянс" Галенко О.А. апеляційну скаргу підтримала з мотивів, наведених у ній.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокатМалетин А.Я.вимоги апеляційної скарги заперечили, посилаючись на обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції.

Треті особина сторонівідповідача,які незаявляють самостійнихвимог:приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округу,Публічне акціонернетовариство «ОТПБанк» таприватний виконавецьІгнатів О.Л.в засідання апеляційного суду не з`явилися, про день, місце та час розгляду справи повідомленні.

Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає перегляду рішення суду в апеляційному порядку, апеляційним судом виконаний обов`язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому апеляційний суд розглянув справу за їх відсутності.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування:

В силуст. 367 ЦПК Українипід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно дост. 263 ЦПК Українирішення судуповинно бутизаконним іобґрунтованим.Законним єрішення,ухвалене судомвідповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, колегія суддів дійшла висновку що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 22.01.2015р. між первісним кредитором ПАТ «ОТБ Банк» (переуступлено право вимоги ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», а потім ТОВ «ФК «Прайм Альянс») та ОСОБА_1 укладено договір № 2010296463 про надання споживчого кредиту, за умовами якого позичальнику було надано кредит в розмірі 37313,02 грн зі сплатою відсотків у розмірі 0,01% річних (Том 1 а.с. 15-16).

Відповідно до виконавчого напису №627, вчиненого 27 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, з ОСОБА_1 пропонується звернути стягнення грошових коштів в загальній сумі 42750,74 грн. на користь ТОВ «ФК «Прайм Альянс», якому відступлено право вимоги за кредитним договором №2010296463 від 22 січня 2015 року, укладеним між позивачкою та первісним кредитором ПАТ «ОТБ Банк», право вимоги яким було відступлене до нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», в подальшому, 29.01.2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» та ТОВ «ФК «Прайм Альянс» укладено договір факторингу №29/01/19-2 від 29.01.2019, відповідно до якого ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право нового кредитора до позичальника за кредитним договором.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 29 січня 2019 року по 28 лютого 2020 року, сума заборгованості за договором №2010296463 від 22 січня 2015 року складає 42750,74 грн у тому числі: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) становить 35444,93 грн; заборгованість по відсоткам становить 7305,81 грн та на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» з ОСОБА_1 стягнуто плату в розмірі 427,51 грн за вчинення виконавчого напису №627, вчиненого 27 березня 2020 року (Том 1 а. с. 17).

На підставі вищевказаного виконавчого напису 27 березня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Ігнатівим О.Л. відкрито виконавче провадження №61975219, яке було завершено та виконавчий лист був повернутий стягувачу, на підставі п. 1 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» за письмовою заявою стягувача, що підтверджується Інформацією про виконавче провадження та постановою про повернення виконавчого документу стягувачу від 13.01.2022 (Том 1 а.с.9-12).

На підставі дубліката квитанції №00.24145023321 від 13.01.2022 ОСОБА_1 здійснено погашення заборгованості за кредитним договором на рахунок ТОВ «ФК «Прайм Альянс» в сумі 30000 гривень (Том 1 а.с.19), що не заперечується відповідачем по справі.

Згідно довідки №26 від 27.11.2023р., АТ ОТП Банк повідомляє, що ОСОБА_1 отримала кредит згідно кредитного договору № 2010296463 від 22.01.2015, за період з 22.01.2015 по 27.11.2017 за користування кредитом позичальник сплатив: тіло кредиту 37313,02 грн; нараховані проценти 4,97 грн (Том 1 а.с. 20)

Встановивши обставини порушення процедури видачі вчинення виконавчого напису нотаріуса та сплату коштів відповідачкою в розмірі 30000 грн на користь відповідача у зв`язку із вчиненням цього виконавчого напису з метою врегулювання спору, суд задовольнив позов.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду відповідає встановленим обставинам у справі та вимогам закону, виходячи з такого.

За правилами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 означеного Закону).

Відповідно до ст.89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число ) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків ( для юридичних осіб) строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Аналогічні положення закріплені і в п.п. 3.1 п. 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі по тексту Порядок).

Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

За змістом пункту 3.1. Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Згідно з п.п. 3.2 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

У п. 2 вказаного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, подаються, зокрема, а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до п.п. 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Відповідач не заперечує, що нотаріусу під час вчинення виконавчого напису не подавалася виписка з рахунка боржника, оскільки така виписка витребувана у первісного кредитора лише під час апеляційного провадження на обґрунтування доводів апеляційної скарги.

Проте, позивачка, зокрема, і у суді апеляційної інстанції пред`явила оригінал довідки, виданої первісним кредитором про сплату боргу 13.06.2016 року, тобто у день, коли право вимоги, ймовірно, було відступлено попередньому фактору ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» .

Таким чином, це свідчить про те, що подані документи не підтверджували безспірності заборгованості, а стягнення не мало ознак безспірності.

При цьому нотаріус не скористався своїм правом, передбаченим пунктом 2.2. Порядку, не витребувавши у стягувача інші документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і необґрунтованість вимог до боржника.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз статті 1212 ЦК України і цього інституту цивільного законодавства вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідносин, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Доводи апелянта щодо неправильного застосування судом першої інстанції положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України у цій справі є необґрунтованими.

Оскільки факт визнання виконавчого напису (на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з позивача) таким, що не підлягає виконанню, є підставою для повернення коштів.

Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 08 вересня 2021 року в справі № 201/6498/20.

Не оспорюючи в апеляційному порядку рішення суду в частині визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса, апелянт не заперечує, що кошти від відповідача в розмірі 30000 грн ним отримано на виконання цього виконавчого напису і лише після їх сплати, відповідачем була подана заява приватному виконавцю про повернення виконавчого документа стягувачу.

Необґрунтованими є доводи апелянта про те, що добровільність дій позивачки виключає можливість вимагати повернення коштів.

Для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

У постанові Верховного Суду судової палати у цивільних справах від 03 червня 2015 року у справі №6-100цс15, на висновки, якої у скарзі посилається відповідач, зазначено, що загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Таким чином, не має значення, що кошти позичальником були сплачені безпосередньо стягувачу, а не на рахунок приватного виконавця. Суд вірно прийняв до у ваги той факт, що кошти сплачені на виконання виконавчого напису нотаріуса, який виконанню не підлягав, тому підлягають поверненню позивачці відповідачем як отримані без відповідної правової підстави на підставі положень статті 1212 ЦК України.

При цьому відповідач не втрачає свого права на пред`явлення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальних підставах.

Враховуючи ту обставину, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу на підставі, якого з позивача на користь відповідача в рамках виконавчого провадження були стягнуті грошові кошти, визнано таким, що не підлягає виконанню, тобто правова підстава, за якою відповідач отримав від ОСОБА_1 грошові кошти, в установленому законом порядку відпала, а отже є правильним застосування до правовідносин сторін у цій справі положень ч.1 ст.1212 ЦК України.

Оскільки ТОВ «ФК «Прайм Альянс» було перераховано 30000 грн. без правової на те підстави, тому саме така сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, якими у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими фактичними обставинами справи.

Апеляційний суд також звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні договори факторингу, укладені між ПАТ «ОТБ Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», між ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» та ТОВ «ФК «Прайм Альянс».

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції апелянтом оскаржено в частині стягнення з ТОВ "Прайм Альянс" на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 30000 гривень, то апеляційний суд в частині визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, рішення суду першої інстанції не переглядає, а лише надає оцінку доводам апелянта, які безпосередньо пов`язані із цими обставинами.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже з врахуванням викладеного, слід дійти висновку, що оскаржуване рішення судом першої інстанції постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому його слід залишити в силі. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у скарзі, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Товаристваз обмеженоювідповідальністю "Фінансовакомпанія "ПраймАльянс"Галенко ОлександриАнатоліївни залишити без задоволення, а рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11 липня 2024року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: І.О. Максюта

І.В. Бойчук

Л.В. Василишин

Повний текст постановискладено 27 грудня 2024 року.