Рішення

від 05.12.2024 по справі 125/769/23

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/769/23

2/125/130/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2024 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Питель О.В.,

секретар судового засідання Іщук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 125/769/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Барський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Барського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства. На обґрунтування позовних вимог вказала, що з початку 2018 року та до кінця 2019 року вона спільно з ОСОБА_3 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 . Від спільного життя у них з відповідачем народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент народження доньки відповідач перебував у Миколаївській області та під час реєстрації її народження не зміг бути присутнім особисто, тому відомості про батька дитини у актовому записі про народження записані відповідно до ч. 1 ст.135 СК України. Відповідач відмовляється добровільно у позасудовому порядку подати заяву про реєстрацію його, як батька, до органу державної реєстрації актів цивільного стану, тому позивач змушена звертатися до суду з даним позовом. За вказаних обставин, позивач просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у судовому порядку із подальшим внесенням змін до актового запису про народження дитини у частині відомостей про батька дитини.

25.10.2023відповідач ОСОБА_2 подав досуду відзивна позовнузаяву.Відповідно дозмісту якого відповідач не визнає позовні вимоги та факт батьківства відносно малолітньої ОСОБА_4 , оскільки сторони не проживали разом, не вели спільного господарства, а також свідки, які мають підтвердити що сторони проживали разом та що відповідач визнав своє батьківство, відповідачу не відомі. Відповідач вважає що доказів, які надає позивач, недостатньо, оскільки дані докази не підтверджують саме факт проживання позивача та відповідача однією сім`єю та ведення спільного господарства, перед народженням малолітньої дитини ОСОБА_4 . Акт № 21 від 11.04.2023 про місце проживання ОСОБА_2 не може вважатися належним та допустимим доказом, оскільки він висвітлює події минулого часу, а не станом на день складання даного акту, а сам ОСОБА_2 на момент складання даного акту взагалі перебував у зоні бойових дій (дана обставина підтверджується довідкою від 27.05.2023 № 458/кп виданою Військовою частиною НОМЕР_1 ), а також особи, які підписали даний акт, взагалі невідомі відповідачу. Щодо заявленого позивачем клопотання про проведення експертизи, вважає, що дане клопотання суд не може розглянути на даному етапі розгляду справи, оскільки відповідач на даний час перебуває у зоні бойових дій. У зв`язку з даними обставинами у відповідача відсутня фізична можливість прибути у судове засідання, та здати генетичні зразки для проведення даної експертизи. Тому відповідач вважає за потрібне просити суд зупинити провадження у даній цивільній справі, до моменту закінчення військового стану в Україні.

Ухвалою Барськогорайонного судуВінницької областівід 05.02.2024було відмовленоу клопотанні представника відповідача адвоката МироненкоВ.В. про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 06.02.2024 було задоволено клопотання позивача та призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу з метою встановлення батьківства ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою Вінницького апеляційного суду від 09.04.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану його представником адвокатом Мироненко В.В., залишено без задоволення, а ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 06.02.2024 без змін.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, представник позивача подала до суду заяву про те, що позов підтримує та просить розглянути справу за її та позивача відсутності, проти заочногорозгляду справине заперечують.

12.11.2024 судову повістку про виклик у судове засідання на 05.12.2024 відповідачу ОСОБА_2 було надіслано на адресу військової частини НОМЕР_2 , де, згідно з даними довідки №3281 від 01.11.2024, проходить службу відповідач, для вручення останньому. Згідно з даними трекінгу з офіційного сайту "Укрпошта", - лист не вручено у зв`язку відсутністю адресата за вказаною адресою, що з урахуванням положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним повідомленням учасника.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Барського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про те, що при винесенні рішення покладаються на думку суду та просить розглянути справу за її відсутності.

05.12.2024 судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, ураховуючи заяви позивача, третьої особи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до даних копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками записані: ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .

Відповідно до даних Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00039269359 від 13.04.2023, відомості про батька ОСОБА_5 - ОСОБА_6 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, тобто зі слів матері.

Згідно з даними довідки Володіївецького старостинського округу Копайгородської селищної ради № 136 від 27.02.2003, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ЇЇ донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір`ю за вказаною адресою та знаходиться на повному її утриманні.

Відповідно до даних акту № 21 від 11.04.2023, складеного сусідами: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , затвердженого старостою Володіївецького старостинського округу Каліцінським В., було встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав разом з ОСОБА_1 , 1999 року народження, за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 2018 по 2019 рік включно та вели разом спільне господарство. ОСОБА_2 визнавав себе батьком дитини.

До позовної заяви позивачем були долучені фотознімки, на яких, з її слів, зображені вона з відповідачем та їхньою дитиною.

Суд не приймає дані фотознімки як доказ у справі, оскільки під час судового розгляду не було надано доказів того, що на знімках зображений відповідач.

До позовної заяви позивачем була долучена роздруківка листування (скріншоти) з месенджера, як доказ визнання відповідачем свого батьківства.

Суд не приймає роздруківки як доказ у справі, оскільки під час судового розгляду не було надано доказів того, що спілкування відбувалося саме між позивачем і відповідачем.

Згідно зположеннями статті128СК України,за відсутностізаяви,право наподання якоївстановлено статтею126цього Кодексу(визначенняпоходження дитинивід батьказа заявоюжінки тачоловіка,які неперебувають ушлюбі міжсобою),батьківство щододитини можебути визнанеза рішеннямсуду. Підставоюдля визнаннябатьківства єбудь-яківідомості,що засвідчуютьпоходження дитинивід певноїособи,зібрані відповіднодо Цивільногопроцесуального кодексуУкраїни. Позов провизнання батьківстваможе бутипред`явленийматір`ю,опікуном,піклувальником дитини,особою,яка утримуєта виховуєдитину,а такожсамою дитиною,яка досяглаповноліття. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Згідно з п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до статей 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності, що засвідчують походження дитини від певної особи.

Тлумачення статті 128 СК України свідчить, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне їївиховання чиутримання,а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07.05.2009).

У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 399/1029/15-ц вказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази.

Ухвалою суду від 06.02.2024 за клопотанням позивача було призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу з метою встановлення батьківства ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проведення експертизи доручено судовим експертам Вінницького НДЕКЦ МВС України.

На вказану ухвалу представник позивача подала апеляційну скаргу; постановою Вінницького апеляційного суду від 09.04.2024 апеляційну скаргу представника позивача було залишено без задоволення, а ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 06.02.2024 без змін. 16.04.2024 цивільна справа надійшла з Вінницького апеляційного суду до Барського районного суду Вінницької області.

17.04.2024 Барський районний суд Вінницької області надіслав копію ухвали від 06.02.2024 з копією постанови Вінницького апеляційного суду від 09.04.2024 для виконання до Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Експертом було призначено відбір зразків для проведення експертизи на 28.05.2024. За клопотанням експерта сторони були повідомлені про необхідність прибуття до експертної установи.

04.06.2024 до суду надійшло клопотання судового експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про уточнення даних. У клопотанні вказано, що 28.05.2024 до експертної установи прибули ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та дитина ОСОБА_4 , але під час перевірки документів ОСОБА_2 було встановлено, що дата народження, яка вказана в ухвалі суду, не відповідає даті народження, яка вказана у його паспорті. У зв`язку з викладеним експерт просив уточнити дані.

Ухвалою Барськогорайонного судуВінницької областівід 17.06.2024 клопотання експерта задоволено частково; виправлено описку у написанні дати народження відповідача ОСОБА_2 в ухвалі Барського районного суду Вінницької області від 06.02.2024 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи.

17.06.2024 Барський районний суд Вінницької області надіслав на виконання до Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ухвалу від 06.02.2024 з виправленням описки ухвалою від 17.06.2024.

Експертом було призначено відбір зразків для проведення експертизи на 24.07.2024. За клопотанням експерта сторони були повідомлені про необхідність прибуття до експертної установи.

31.07.2024 до Барського районного суду Вінницької області надійшло клопотання судового експерта щодо повторного забезпечення явки громадян для відбору експериментальних зразків на 19.08.2024. У клопотанні зазначено, що 24.07.2024 до Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістич-ного центру МВС України з`явилися тільки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 не з`явився. Для проведення експертизи просять повторно зобов`язати: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 разом з`явитися до експертної установи для відбору експериментальних зразків 19.08.2024.

29.08.2024 до Барського районного суду Вінницької області надійшло повідомлення судового експерта сектору молекулярно-генетичних досліджень відділу біологічних досліджень та обліку Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про неможливість проведення експертизи. У повідомленні експерт вказав, що 19.08.2024 до експертної установи прибули ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та дитина ОСОБА_4 , однак відбір експериментальних зразків не відбувся, оскільки ОСОБА_2 в усній формі категорично відмовився надавати свої біологічні зразки для проведення молекулярно-генетичної експертизи, а також категорично відмовився надавати письмову форму заяви про відмову надання своїх біологічних зразків.

Наведені обставини свідчать про ухилення відповідача ОСОБА_2 від проведення зазначеної експертизи, оскільки відсутність експериментальних зразків відповідача унеможливлює проведення експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Аналізуючи зазначену норму процесуального закону, можна дійти висновку, що нею законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі у експертизі. Важливим у такому випадку є встановлення факту ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо проведення експертизи для з`ясування відповіді на питання, яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.

Відповідач відмовився надавати свої біологічні зразки для проведення молекулярно-генетичної експертизи, а також категорично відмовився надавати письмову форму заяви про відмову надання своїх біологічних зразків, що свідчить про його небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача про його батьківство.

З огляду на викладене, суд констатує ухилення відповідача від проведення експертизи та вважає факт, для з`ясування якого була призначена експертиза чи є біологічним батьком ОСОБА_9 , - визнаним.

У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 760/3977/15-ц зазначено, що висновок судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, такий факт може бути доведено й іншими доказами.

Такого ж висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 18.02.2021 у справі №569/13821/18.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 125 СК України, однією з підстав для визначення походження дитини від батька є рішення суду.

Відповідно до абзацу дванадцятого пункту 20 глави 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану є підставою для внесення таких змін.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 1073,60 грн витрат на сплату судового збору.

На підставі викладеного та ст. 125, 128 СК України, керуючись ст. 10-13, 81, 133, 141, 142, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у м. Бар Вінницької області.

Зобов`язати Барський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) внести зміни до актового запису №18 від 27.01.2020, складеного Барським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), вказати батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, та видати нове свідоцтво про народження, залишивши прізвище, ім`я, по-батькові дитини ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073,60 грн (одну тисячу сімдесят три гривні шістдесят копійок) судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Барський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (площа Пам`яті, 19, м. Бар, Вінницька область, 23000, ЄДРПОУ 20088468).

Суддя