"27" грудня 2024 р.
Справа №489/2646/24
Провадження 2-др/489/24/24
РІШЕННЯ
іменем України
(додаткове)
27 грудня 2024 м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Рум`янцевої Н.О.,
із секретарем судових засідань Ставратій Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві заяву представниці заявника ОСОБА_1 адвокатки Бондар Юлії Олександрівни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» про визнання протиправним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору, стягнення заробітної плати
встановив.
Заявник, через свою представницю адвокатку Бондар Ю.О., звернувся до суду з заявою про винесення додаткового рішення, в якому просила вирішити питання про розподіл витрат на правничу допомогу по цивільній справі № 489/2646/24.
Судом вирішено розгляд справи проводити без повідомлення (виклику сторін).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
В провадженні Ленінського районного суду м. Миколаєва перебувала цивільна справа № 489/2646/24 (провадження № 2/489/1321/24) за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» про визнання протиправним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору, стягнення заробітної плати.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.11.2024, позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» про визнання протиправним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору, стягнення заробітної плати задоволено частково.
Визнано недійсним наказ ГД №97-01-ОС від 20.05.2022 в частині призупинення трудових відносин з ОСОБА_1 .
Стягнуто з Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Зоря-Машпроект» середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.05.2022 по 12.11.2024 у розмірі 1236843,05 грн (один мільйон двісті тридцять шість тисяч вісімсот сорок три гривен п`ять копійок), сума якого вказана без утримання податку і інших обов`язкових платежів.
За положеннями частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 статті 270 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. ч. 3, 4, 5 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Статтею 141 ЦПК України визначено розподіл судових витрат між сторонами та передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У постанові Верховного Суду від 02 червня 2022 року в справі №713/49/21 (провадження №61-15034св21) зазначено, зокрема, що виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов:по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, по-друге,сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
26 грудня 2024 Бондар Ю.О. через систему «Електронний суд» звернулася до Ленінського районного суду м. Миколаєва із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 56000,00 грн.
На підтвердження витрат на професійну правову допомогу суду надано: копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії МК № 001873; Акт приймання передачі наданих послуг № 1 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 14 від 12.12.2023 за результатами ведення справи № 489/2646/24; довідка № Г-І/11 від 13.11.2024 про сплату ОСОБА_1 адвокату Бондар Ю.О. гонорар за ведення справи у розмірі 56000,00 грн.; Договір про надання правничої (правової) допомоги № 14 від 12.12.2023.
Вказані вище докази не є достатніми для підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, адже суду не представлено відповідних платіжних документів щодо фактичної оплати наданих позивачу адвокатських послуг (квитанції до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо).
Потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18).
При зверненні до суду з позовом, представниця позивача зазначила орієнтовний розрахунок судових витрат у розмірі 40000,00 грн. та зобов`язалася надати докази понесення витрат на правничу допомогу протягом 5 днів з дня прийняття рішення Ленінським районним судом м. Миколаєва.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.11.2024 (скорочене) було опубліковано у цьому реєстрі 14.11.2024, повний текст якого опубліковано 18.12.2024.
Згідно роздруківки із системи «Електронний суд», копія рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.11.2024, повний текс якого складено 09.12.2024, надійшла представниці позивача в електронному вигляді 18.12.2024 о 13:11:42(а.с. 209).
Фактично строк звернення до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу закінчився 24 грудня 2024.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено відповідачем, чи тільки має бути сплачено, то позивачем до ухвалення рішення суду в даній справі не було підтверджено належними та допустимими доказами обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, зокрема, актами приймання-передачі виконаних робіт, або платіжними документами про сплату відповідних послуг клієнтом, тощо.
Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заява представниці позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 56000,00 грн. не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не дотримано встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України порядок звернення з заявою про розподіл судових витрат та подання доказів їх понесення.
Керуючись ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
вирішив:
ухвали додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» про визнання протиправним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору, стягнення заробітної плати.
У задоволенні вимоги про стягнення з Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 56000 грн. відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Повний текст судового рішення складено «--» грудня 2024.
Суддя Н.О. Рум`янцева
Суд | Ленінський районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124107138 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Ленінський районний суд м. Миколаєва
Рум’янцева Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні