Ухвала

від 26.12.2024 по справі 325/1506/15-ц

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 325/1506/15-ц

Провадження № 2-п/314/15/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2024 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Швець О.В.,

секретар судового засіданняПавлівська І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 07.09.2015 по справі № 325/1506/15-ц,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Приазовського районного суду Запорізької області було прийнято рішення по справі № 325/1506/15-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування.

01.11.2024 адвокат Гусєв П.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав заяву про перегляд заочного рішення, в якій він просить суд поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 07.09.2015 року по справі №325/1506/15-ц.

Заява обґрунтована тим, що приймаючи рішення 07.09.2015 суд належним чином не встановив про підсудність справи та не встановив, що на момент прийняття заочного рішення та взагалі справи ОСОБА_1 був внутрішньо переміщеною особою внаслідок чого судом не було належним чином повідомлення про судове засідання та не було можливості вказати про свої заперечення, зокрема заявити строк позовної давності по вказаній справі.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 01.11.2024 залишено заяву без руху.

07.11.2024 на виконання ухвали суду недоліки зазначені в ухвалі заявником усунуті.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 15.11.2024 прийнято заяву та призначено судовий розгляд.

У судовому засіданні представник заявникаадвокат Гусєв П.В. не з`явився, надав заяву про розгляд справи без їх участі, наполягав на перегляді заочного рішення з підстав, зазначених в заяві.

Представник позивача ТОВ «Кредитні ініціативи» у судове засідання не з`явився, просили розглянуть заяву без їх участі, не заперечували проти задоволення заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається у судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, докази, якими обґрунтовується заява про перегляд заочного рішення та докази, які долучено до справи, вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 14.10.2024 року у вказаній справі було частково відновлено втрачене судове провадження справа 325/1506/15-ц (провадження 2-в/314/1/2024).

Заявник, як на підставу для скасування заочного рішення суду посилається на те, що на момент прийняття заочного рішення та взагалі справи ОСОБА_1 був внутрішньо переміщеною особою внаслідок чого судом не було належним чином повідомлення про судове засідання та не було можливості вказати про свої заперечення, зокрема заявити строк позовної давності по вказаній справі. У підтвердження даного твердження надав копію довідки переселенця 3233-128595 з сформовану з застосунку «ДІЯ».

Однак, суд не може погодитися з поважністю даною причини неявки в судові засідання та скасувати заочне рішення з цих підстав, виходячи з наступного.

З матеріалів цивільної справи №325/1506/15-ц (провадження №2-в/314/1/2024) вбачається, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 , станом на дату розгляду вказаної цивільної справи, була с. Хомутове Новоазовського району Донецької області, що відноситься до територіальної підсудності Новоазовського районного суду Донецької області, що є тимчасово окупованою територією України. Тому, дана справа, підсудна Приазовському районному суду Запорізької області на підставі статті 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» та розпорядження голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року № 2710/38-14.

Згідно ст.74 ЦПК України (в редакції, що діяла станом на вересень 2015 року) судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Положення цієї частини не поширюються на випадки, передбачені абзацом другим частини третьої статті 191 цього Кодексу. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті. Друкований орган, у якому розміщуються оголошення про виклик відповідача протягом наступного року, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається із заочного рішення суду від 07.09.2015, відповідач викликався у судові засідання, про час та місце розгляду справу був повідомлений шляхом розміщення оголошення у пресі.

З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Згідно ст.284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Крім того, при ухваленні заочного рішення 07.09.2015 судом були вивчені та досліджені всі надані письмові докази по справі, зокрема, кредитний договір № 06013979133, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 74 600,00 грн. для придбання автомобіля, кінцевим терміном повернення кредиту 10.07.2013 року.

Оскільки заявник ОСОБА_1 не надав суду жодного доказу, що має значення для справи, та може привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни, суд вважає, що в задоволенні його заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Крім того, вирішуючи питання про перегляд заочного рішення, суд враховує принцип правової визначеності, який застосовується Європейським судом з прав людини при вирішенні звернень відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та підлягає застосуванню судами України відповідно до статті 9 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, зокрема, право на справедливий судовий розгляд. При цьому ключовим принципами, які мають скеровувати тлумачення статті 6 Конвенції, є верховенство права, правова певність і належне відправлення правосуддя.

Принцип правової певності є одним з основних аспектів верховенства права вимагає, серед іншого, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.

У його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, як вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншим словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Христов проти України" (рішення від 19 лютого 2009 року, заява № 24465/04) наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії"). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Водночас скасування рішення суду, яке вже частково виконано, може (поряд з іншими обставинами) свідчити про зведення принципу res judicata нанівець (пункт 35 Рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року у справі "Трегубенко проти України" (заява № 61333/00)).

Враховуючи наведене і прецеденти Європейського суду з прав людини, перегляд заочного рішення та його скасування через значний проміжок часу ( з 07.09.2015 року) є правомірним випадком обмеження права на доступ до суду. Більше того, встановлення в судовій практиці зворотного принципу призведе до порушення принципу верховенства права через викривлення таких його складників, як правова визначеність правовідносин і res judicata.

Так, дотримання вимог процесуальної форми (у тому числі й щодо належного повідомлення учасників справи про час та місце судового розгляду) є важливою гарантією їх прав та передумовою ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Разом із тим, надмірний процесуальний формалізм, який не враховує вимог справедливості, добросовісності й розумності, може спотворити завдання цивільного судочинства, спричинивши прийняття явно несправедливого рішення (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року справа № 2-4744/11).

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи через оголошення в газеті, доказів, які мають значення для справи та можуть привести до ухвалення іншого рішення, протилежного заочному, ним суду не надано, з моменту ухвалення заочного рішення сплинув значний проміжок часу.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що підстави для скасування заочного рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.287,288,354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 07.09.2015 року по справі №325/1506/15-ц.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 07.09.2015 по справі № 325/1506/15-ц -відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду виготовлений 26.12.2024.

Суддя О. В. Швець

26.12.2024