Ухвала

від 27.12.2024 по справі 463/10611/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/10611/24

Провадження № 2-з/466/174/24

У Х В А Л А

27 грудня 2024 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Єзерський Р.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького про визнання незаконним звільнення та скасування наказу про звільнення з роботи та поновлення на роботі шляхом визнання трудового договору (контракту) продовженим на новий термін,

в с т а н о в и в:

25 грудня 2024 до Шевченківського районного суду м. Львова з Личаківського районного суду м. Львова передано на розгляд цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького про визнання незаконним звільнення та скасування наказу про звільнення з роботи та поновлення на роботі шляхом визнання трудового договору (контракту) продовженим на новий термін із заявою про забезпечення даного позову, як до суду найбільш територіально наближеного.

Заявник ОСОБА_1 повторно 25 грудня 2024 подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить суд зупинити дію наказу ректора ЛНМУ ім. Данила Галицького від 08.10.2024 №428/кз/тр «Про звільнення з роботи ОСОБА_2 » та заборонити вчиняти дії щодо виконання наказу ректора ЛНМУ ім. Данила Галицького08.10.2024 №428/кз/тр «Про звільнення з роботи ОСОБА_2 ».

В обґрунтування заяви зазначає, що p 1999 року він перебував у трудових відносинах з Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького (ЛНМУ), займав посаду доцента кафедри терапевтичної стоматології ЛНМУ. Вказану посаду він займав на підставі Контракту з педагогічним працівником закладу освіти, що є у загальнодержавній власності від 12 жовтня 1999 року за № 564, який укладався строком на 5 років, та п`ять разів продовжувався на той самий термін (з 2004 до 2009 року, з 2009-2014 року, з 2014-2019 року та з 2019-2024 року) на підставі його заяви та відповідного наказу ректора ДНМУ. Останній п`ятирічний строк дії контракту закінчився 12 жовтня 2024 року. 08 жовтня 2024 року він звернувся із черговою заявою до ректора ЛНМУ про продовження строку дії трудового договору (контракту) на новий строк. Проте, 23 жовтня 2024 року, на його домашню адресу надійшов лист від 16 жовтня 2024 року з якого він дізнався, що з 12 жовтня 2024 року його звільнено з роботи на підставі наказу ректора ЛНМУ № 428/кз/тр від 08 жовтня 2024 року у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Вважає, що відповідачем порушено права позивача на працю шляхом незаконного звільнення з роботи, без забезпечення позову зазначеними вище заходами, позивач автоматично позбавляється прав і свобод працівника та їх гарантій, зокрема:

1) не отримуватиме заробітної плати (оплати праці) та похідних від неї виплат у розмірі, у якому б він їх отримував продовжуючи перебувати у трудових відносинах з відповідачем (пропорційної винагороди за виконану роботу) згідно із Законом України «Про оплату праці»;

2) не матиме права на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування у разі хвороби або реабілітації, повної або часткової втрати працездатності згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»;

3) не матиме змоги скористатися правом на оплачувану відпустку згідно із Законом України «Про відпустки».

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Окрім усього, виконання рішення суду про задоволення прозову може бути ускладнене через реорганізацію ЛНМУ, у ході якої, буде складено новий штатний розпис, або прийняття на посаду, аналогічну займаній позивачем, іншого працівника тощо. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2024 року за № 1370 «Про реалізацію експериментального проекту щодо запровадження сучасних підходів в медичній освіті» погоджено пропозицію Міністерства охорони здоров`я стосовно реорганізації Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького шляхом перетворення в державне некомерційне підприємство «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького». У свою чергу наказом Міністерства охорони здоров`я від 10 грудня 2024 року за № 2064 «Про реорганізацію Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького» наказано реорганізувати Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького шляхом перетворення його у державне некомерційне підприємство «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького». Під час реорганізації ЛНМУ може бути проведено оптимізацію штатної структури, що призведе до звільнення частини працівників або скорочення кількості штатних одиниць.

Таким чином, у зв`язку із зміною штатного розпису, посада, яку займав позивач за контрактом, та є на даний час вакантною, може бути виключена зі штату працівників, що унеможливить поновлення позивача на такій посаді у разі задоволення судом позову.

Іншим випадком може стати прийняття на посаду, яку займав позивач за контрактом в ЛНМУ, нового працівника, у зв`язку з чим поновлення його на такій посаді, буде ускладненим, позаяк така посада буде зайнята, а поновлення позивача на ній може спричинити нові спори через певну невизначеність, яка виникне.

З огляду на викладене, виконання ухваленого судом на користь позивача рішення може бути істотно ускладнене через відсутність позивача на займаній посаді за контрактом, у період часу розгляду справи судом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Так, відповідно до положень ч.1ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав бо інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2ст.149 ЦПК України).

Згідно ч.1ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Керуючись роз`ясненнями Верховного Суду України, викладеними у п. 4 Постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може бути забезпечено, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

При цьому, процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення, утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам. При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Проте, аналіз поданого позивачем клопотання про вжиття заходів забезпечення позову та матеріалів справи свідчить про те, що жодних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат позивачем не представлено.

Сам факт пред`явлення позову про визнання незаконним звільнення та скасування наказу про звільнення з роботи та поновлення на роботі шляхом визнання трудового договору (контракту) продовженим на новий термін, не може бути автоматичною підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, заявник ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову не зазначив жодних вагомих підстав, яким чином невжиття заходів забезпечення позову, які він просить застосувати у своїй заяві, а саме зупинення дії наказу ректора ЛНМУ ім. Данила Галицького від 08.10.2024 №428/кз/тр «Про звільнення з роботи ОСОБА_2 », може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, а також зважаючи на те, що заборона вчиняти будь-які дії, може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, тому суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.149-153,157,258-261,353,354 ЦПК України, суд

постановив:

відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького про визнання незаконним звільнення та скасування наказу про звільнення з роботи та поновлення на роботі шляхом визнання трудового договору (контракту) продовженим на новий термін.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: Р. Б. Єзерський