Ухвала

від 23.12.2024 по справі 463/11041/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/11041/20 Головуючий у 1 інстанції: Леньо С. І.

Провадження № 22-ц/811/3537/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

23 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого:Ванівського О.М.,

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Богуша Ігоря Михайловича на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 23 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Віксор» про визнання недійсними договорів комісії та купівлі-продажу,-

в стан овив:

Оскаржуваним рішенням в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням,представник ОСОБА_1 адвокат Богуш Ігор Михайловичподав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з посиланням на поважність причин його пропуску. В обґрунтування вказаного клопотання апелянт зазначає, що апеляційну скаргу подано після ознайомлення з рішенням суду. Крім того, як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження покликається на те що, ОСОБА_1 виїхала з малолітньою дитиною за межі України у зв`язку з збройною агресією рф проти України, що є обставинами непереборної сили.

Просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 25.11.2024 року витребувано з Личаківського районного суду м. Львова матеріали цивільної справи №463/11041/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Віксор» про визнання недійсними договорів комісії та купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняна рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Частиною 3 статті 354 ЦПК України встановлено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, представник ОСОБА_1 адвокат Лисенков М.О. в грудні 2020 року ознайомлювався з матеріалами справи та разом з тим отримав на руки ухвалу про відкриття провадження по справі та позовну заяву з додатками.

18 грудня 2020 року представник ОСОБА_1 адвокат Лисенков М.О. подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду.

28 грудня 2020 року представник ОСОБА_1 адвокат Лисенков М.О. подав заяву про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження.

В подальшому 24 березня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова постановив рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Віксор» про визнання недійсними договорів комісії та купівлі-продажу.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію рішення від 24.03.2021 року ОСОБА_3 отримала 20 липня 2021 року, про що свідчить її підпис на такому.

З апеляційною скаргою ОСОБА_3 звернулась до суду 9 листопада 2024 року, тобто через 3,5 роки після постановлення Личаківським районним судом м. Львова оскаржуваного рішення.

Апеляційна скарга не містить будь-яких доказів пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Серед інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянтом вказано воєнний стан.

Водночас згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 «запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».

Європейським судом з прав людини була сформована практика, згідно з якою, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13 п.46).

Положення ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством.

З аналізу практики ЄСПЛ видно, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії»).

При цьому у кожному випадку прийняття національними судами рішення про поновлення строків на звернення до суду або на оскарження судового рішення, ЄСПЛ наголошує на необхідності перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків втручання у принцип res judicata, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні у підставах для поновлення строків (справ «Пономарьов проти України»), а також, чи є обмеження права особи на доступ до суду пропорційним (справа «Мельник проти України»).

У рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо: 1) пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника, а тим більше, якщо пропуск строку стався з вини судів попередніх інстанцій, зокрема, у зв`язку з несвоєчасним врученням повного тексту судового рішення при одночасній добросовісній поведінці скаржника та вчиненні останнім усіх залежних від нього дій з метою отримання такого рішення; 2) оскарження судового рішення здійснюється не з метою перегляду остаточного рішення, а обумовлене метою виправлення судової помилки, яка має суттєве значення для захисту прав та інтересів особи або становить значний суспільний або у, виняткових випадках, державний інтерес.

З урахуванням того, що з часу набранням рішенням законної сили минуло більше трьох з половиною років при цьому представник ОСОБА_1 адвокат Богуш Ігор Михайлович не навів існування обставин непереборного характеру відповідно до вимог ч.2 ст. 358 ЦПК України, у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись ст. 358 ЦПК України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргоюпредставника ОСОБА_1 адвоката Богуша Ігоря Михайловича на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 23 березня 2021 року.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий Ванівський О.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.