Ухвала

від 24.02.2021 по справі 463/11041/20

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/11041/20

Провадження №2/463/531/21

УХВАЛА

судового засідання

24 лютого 2021 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Леньо С. І.

з участю секретаря Станько Р.О.

розглянувши в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства Віксор про визнання недійсними договорів комісії та купівлі-продажу -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, просить ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір комісії № 7453/20/000249 від 01.02.2020, укладений між ПП Віксор та ОСОБА_1 на вчинення правочинів щодо розпорядження автомобілем Land Rover Range Rover , номер кузова НОМЕР_1 , білого кольору, 2007 року випуску та визнати недійсним договір купівлі-продажу № 7453/20/000249 від 01.02.2020 транспортного засобу: автомобіля Land Rover Range Rover , номер кузова НОМЕР_1 , білого кольору, 2007 року випуску. Як на підставу позову покликається на те, що не підписувала договору комісії від 01.02.2020, внаслідок чого ПП Віксор не вправі був відчужувати автомобіль від її імені.

Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 04.12.2020 відкрито провадження у справі та призначено таку до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними в ній матеріалами. Визначено строки та черговість подання заяв по суті справи.

Повноважний представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Лисенков М.О. подав до суду клопотання про залишення вказаного позову без розгляду, оскільки в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (справа № 466/2110/20).

Крім того, представник відповідача подав заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Зокрема, ринкова вартість спірного автомобіля становить близько 750 000 грн., а отже, ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім того, відповідач ОСОБА_2 категорично заперечує проти позову, має намір аргументувати свою позицію в порядку загального позовного провадження керуючись засадами гласності та змагальності. Також, має намір заявити ряд клопотань, в тому числі щодо призначення повторної судової криміналістичної експертизи, допит свідків тощо.

Вказані клопотання суд розгляне окремо.

Щодо залишення позову без розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Виходячи зі змісту цієї норми, вона в першу чергу спрямована на недопущення повторного розгляду справи між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Дійсно, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, Шевченківський районний суд м. Львова розглядав цивільну справу № 466/2110/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ПП Віксор про визнання недійсними договорів та витребування автомобіля із чужого незаконного володіння.

Однак, ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 12.11.2020 вказаний позов залишено без розгляду.

Під час розгляду цивільної справи № 644/7976/18 (постанова від 21.12.2020) Верховний Суд вказав, що за змістом статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Отже, на даний час справа № 466/2110/20 завершена, що відповідно, виключає можливість залишення без розгляду цього позову на підставі п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Такі висновки звільняють суд від обов`язку досліджувати питання про тотожність сторін, предмета і підстав цих позовів.

Щодо переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Частина перша статті 274 ЦПК України визначає перелік справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Серед інших, це малозначні справи.

Водночас, частина друга цієї статті допускає можливість розгляду в порядку спрощеного позовного провадження будь-якої іншої справи, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Отже, в силу вимог статті 274 ЦПК України справи поділяються на дві категорії, ті які підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження і ті, які можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Положення ч. 4 ст. 277 ЦПК України допускають можливість суду за клопотанням відповідача перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Разом з тим, частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження (ч. 7 ст. 277 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК Україниспрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.

При цьому, в силу вимог п. 2 ч. 6 цієї статті для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач заперечує факт підписання договору комісії, на підставі якого був відчужений спірний автомобіль.

Відповідно, у вказаній справі має бути вирішено лише одне питання - чи була спрямована воля власника на укладення договору комісії, на підставі якого був укладений договір купівлі-продажу спірного автомобіля.

З огляду на зазначене, вказана справа не є складною, про що суддя зазначив в ухвалі про відкриття провадження.

Також, суд відкидає твердження представника відповідача щодо ціни позову, яка на його думку перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зокрема, під час розгляду цивільної справи № 522/4716/19 (постанова від 02.11.2020) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вказав, що відповідно до усталеної судової практики у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги.

У справі яка розглядається позовні вимоги стосуються виключно визнання недійсним договорів комісії та купівлі-продажу без застосування наслідків недійсності таких правочинів.

Отже, спір у справі є немайновим, а відтак, з огляду на предмет спору така справа є справою незначної складності, тобто малозначною, розгляд якої може відбуватись виключно в порядку спрощеного позовного провадження.

Відтак, положення ч. 4 ст. 277 ЦПК України на спірні правовідносини не поширюються.

Що ж стосується доводів відповідача про її намір заявляти різного роду клопотання, то суд з цього приводу зазначить, що по-перше, таких клопотань не подано взагалі, а по-друге, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження не перешкоджає відповідачу подавати такі клопотання.

Також, суд відкидає доводи сторони відповідача про її намір висловлювати свою позицію на засадах гласності та змагальності.

Зокрема, у справі яка розглядається мають бути вирішені виключно питання права, згідно практики ЄСПЛ щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany , заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal , заява № 64336/01), у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання.

Зрештою, роблячи твердження про гласність і змагальність представник відповідача так і не пояснив, чому позиція відповідача не може бути висловлена письмово.

У зв`язку з наведеним, правом учасників знати результати розгляду клопотань, розгляд справи належить відкласти, повідомивши сторін про наступну дату розгляду справи, який відбудеться без проведення судового засідання.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 260, 274, 277 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Лисенкова Матвія Олександровича про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства Віксор про визнання недійсними договорів комісії та купівлі-продажу.

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Лисенкова Матвія Олександровича про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства Віксор про визнання недійсними договорів комісії та купівлі-продажу в порядку загального позовного провадження.

Відкласти розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства Віксор про визнання недійсними договорів комісії та купівлі-продажуна 24.03.2021 року о 09:00 год.

Проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 01.03.2021.

Суддя: Леньо С. І.