Постанова

від 31.10.2024 по справі 521/9424/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1523/24

Справа № 521/9424/21

Головуючий у першій інстанції Михайлюк О.А.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.

за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

третя особа ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Ростомов Грант Артурович

апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Хрипко Максим Юрійович

на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 25 квітня 2023 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на спадкове майно, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на спадкове майно, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 , посилаючись на те, що ОСОБА_4 позичила у неї 15000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США на купівлю квартири за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язалася віддати позичені грошові кошти шляхом передачі права власності на 1/5 частини придбаної квартири та 03 жовтня 2006 року оформила заповіт, відповідно до якого заповіла їй 1/5 частину зазначеної квартири.

Позивач вказує, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та зазначає, що, звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, їй було надано відповідь, що заповіт, який складено на її користь скасовано новим заповітом, відповідно до якого спадщина розподілена між братами у співвідношенні Сергій -2/5, Олег 3/5.

Також позивач вказує, що у 3/5 частинах квартири, яка відійшла ОСОБА_5 міститься 1/5 частина квартири, яка мала відійти їй.

У зв`язку з не поверненням померлою коштів ні в натурі, ні шляхом передачі права власності на 1/5 частину квартири, позивач вимушена звернутися з позовом до суду.

Відповідно до позовної заяви, позивач просить суд звернути стягнення на спадкове майно, а саме: квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в межах вимоги кредитора про повернення 15000 (п`ятнадцяти тисяч) доларів США, що в еквіваленті складає 406500 (чотириста шість тисяч п`ятсот) гривень та стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з суми сплаченого судового збору у розмірі 4519 (чотири тисячі п`ятсот дев`ятнадцять) гривень та витрат на правову допомогу у розмірі 14000 (чотирнадцять тисяч) гривень.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 25 квітня 2023 року ухвалено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на спадкове майно, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Звернути стягнення на спадкове майно, а саме: квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в межах вимоги кредитора про повернення 15000 (п`ятнадцяти тисяч) доларів США, що в еквіваленті складає 406500 (чотириста шість тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Суворовським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області 22 березня 2013 року, адреса АДРЕСА_3 ) 4519 (чотири тисячі п`ятсот дев`ятнадцять) гривень в рахунок сплаченого судового збору.

В решті вимог відмовити.

Рішення суду вмотивовано тим, що правовідносини, що виникли між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (яка померла), після її смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкодавцями боржника і вирішуються у порядку положень ст. 1282 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Ростомов Г.А. подав апеляційну скаргу, в якій вважає рішення суду незаконним, та таким, що легалізує протиправні посягання на чуже майно за не правових підстав у не встановлений законом спосіб, просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

ОСОБА_3 в інтересах якого діє адвокат Хрипко М.Ю. також не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість, незаконність оскаржуваного рішення, просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

На обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Ростомов Г.А. зазначено, що рішення суду є незаконним та таким, що легалізує протиправні посягання на чуже майно за не правових підстав у не встановлений законом спосіб. Зазначають, що суд першої інстанції не наводив аналізу спірних відносин обмежившись висновком, що правовідносини, що виникли між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (яка померла), після її смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкодавцями боржника і вирішуються у порядку положень ст. 1282 ЦК України. При цьому формально вказавши відомості про частковість задоволення позову фактично задовольнив позовні вимоги повністю.

В скарзі звертається увага на те, що суд першої інстанції вирішив питання про майнове право третьої особи. Так, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спадкоємцями ОСОБА_4 за заповітом. Відповідно матеріалам спадкової справи, брати прийняли спадщину і їм видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Отже, співвласниками квартири на яку позивач бажає звернути стягнення є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і між ними її розподіллено на 2/5 та 3/5. Але позивач звернулась з позовом тільки до ОСОБА_2 , думка позивача про те, що 1/5 частина, на яку вона претендувала за розпискою відійшла саме до ОСОБА_2 є надуманою та нічим не підтвердженою. І як вважає скаржник, у позивача була можливість привести склад учасників у справі у належний стан, однак, такою можливістю позивачка не скористалась. Наголошується, що позивачка претендує на звернення стягнення на квартиру у повному обсязі ігноруючи існування співвласника квартири ОСОБА_3 , не звертаючись до нього з позовом.

Зазначає, що суд, вирішуючи спір обґрунтував своє рішення редакцією статті 1281 ЦК України, що не діє з 04 лютого 2019 року та передує спірним відносинам. Також, порушено порядок застосування наслідків укладення договору позики, суд першої інстанції допустив стягнення на майно за незаконною та сумнівною угодою у вигляді розписки та побудував своє рішення на документі, складеному іноземною мовою в порушення положень ст. 9 ЦПК України та ст. 10 Конституції України. Звертається увага, що позивачем в порушення ч. 2 ст. 1282 ЦК України не доведено факту відмови у здійсненні одноразового платежу. Задовольняючи позов, судом не враховано, що ОСОБА_1 звернула стягнення на спадкове майно з особи, із якою перебувала у шлюбі і до грошей, які стягуються, у разі такого стягнення мають бути застосовані положення ст. 60 СК України режим спільного майна подружжя.

Апеляційна скарга ОСОБА_3 в інтересах якого діє адвокат Хрипко М.Ю. обґрунтована тим, що стороною позивача неподана належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, зазначені позивачем у позові обставини ґрунтуються на припущеннях, що повністю вступає у протиріччя з ч. 6 ст. 81 ЦПК України.

В скарзі наголошується, що суд першої інстанції чітко послався на те, що правовідносини, що виникли між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (яка померла), після її смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України, хоча предметом дослідження цієї справи кредитний договір і не був, оскільки він не укладався. Додана позивачем до позову копія друкованого тексту з рукописною відміткою, схожою на підпис, який не схожий на підпис ОСОБА_4 , жодним чином не доводить як факту отримання грошей померлою так і не доводить наявність зобов`язальних відносин, а саме договору позики, між позивачем та ОСОБА_4 . На думку апелянта, відсутність належного документального підтвердження наявності зобов`язання у спадкодавця перед позивачем, вказує на недоведеність позовних вимог належними та допустимими доказами.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Рух справи

24.05.2023 року на адресу Одеського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Ростомов Г.А.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського апеляційного суду від 24.05.2023 року, визначено склад суду, а саме: головуючий суддя: Цюра Т.В., судді учасники колегії: Сєвєрова Є.С., Комлева О.С.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.05.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

30.05.2023 року на адресу Одеського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_3 в інтересах якого діє адвокат Хрипко М.Ю.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.06.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.06.2023 року за апеляційною скаргою ОСОБА_2 відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.06.2023 року за апеляційною скаргою ОСОБА_3 відкрито апеляційне провадження.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 763/0/15-23 від 01 серпня 2023 року суддю ОСОБА_7 звільнено, у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2023 року по даній справі головуючим визначено суддю Карташова О.Ю.

Відповідно розпорядження № 8398, у зв`язку з перебуванням суддів Сєвєрової Є.С., Комлевої О.С. у відпустках, щодо недопущення порушення строків розгляду справи здійснено повторний автоматизований розподіл справи

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2023 року для розгляду справи, до складу учасника колегії визначено суддів Кострицького В.В., Коновалову В.А.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.09.2023 року за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 визнано підготовку справи до апеляційного розгляду закінченою, справу призначено до розгляду.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Ростомов Г.А. надав усні пояснення по суті справи, доводи скарги підтримав, зазначивши при цьому, що рішення суду першої інстанції є помилковим, а також прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, також просив задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_3 .

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Хрипко М.Ю. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав із наведених у ній підстав та просив її задовольнити, також просив задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_2 .

Представник позивача адвокат Рева Д.С. у судовому засіданні надав пояснення, в яких зазначив, що суд першої інстанції правомірна вирішив цей спір, правильно застосувавши норми матеріального й процесуального права, просив апеляційні скарги відповідачів залишити без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

05 вересня 2006 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , взяла в борг у ОСОБА_8 на придбання вищевказаної квартири 15000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США, що відповідає 1/5 реальній вартості квартири, зобов`язалася віддати ці гроші, шляхом заповідання на право власності 1/5 частини квартири, по взаємній домовленості, раніше ОСОБА_9 зобов`язується не претендувати на відшкодування, що підтверджується розпискою.

Відповідно до заповіту від 03 жовтня 2006 року, посвідченого Беззубою H.A., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №3629, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: 1/5 (одну п`яту) частину належної їй квартири під АДРЕСА_4 заповідає ОСОБА_8 ; 4/5 (чотири п`ятих) частини належної їй квартири під АДРЕСА_5 заповідає ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 09 грудня 2020 року.

Відповідно до наданої на ухвалу суду від 28 липня 2021 року копії спадкової справи № 658с/2020 ОСОБА_4 , із заявами про прийняття спадщини 30 грудня 2020 року звернувся ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - ОСОБА_2 та 24 березня 2021 року ОСОБА_10 .

Листом від 24 березня 2021 року за вихідним №864с/02-14 державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Тинкул О.В. повідомила ОСОБА_1 . про отримання її заяви про прийняття спадщини за заповітом та вказала, що згідно матеріалів спадкової справи ОСОБА_4 залишила інший заповіт, складений не на її користь, який скасовує заповіт, посвідчений Беззубою Н.А., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 03 жовтня 2006 року за реєстровим №3629.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24 червня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №11-117, ОСОБА_11 , державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса, посвідчила, що на підставі заповіту, посвідченого Калінюк Г.О., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, 25 вересня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 912, спадкоємцями зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4 є її син ОСОБА_2 - на 3/5 частки у спадщині, син ОСОБА_3 - на 2/5 частки у спадщині; спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається з: квартири під АДРЕСА_4 , яка складається в цілому з трьох кімнат, загальною площею 50,7 кв.м, в тому числі житловою площею 34,5 кв.м; свідоцтво про право на спадщину на 3/5 (три п`ятих) частки квартири видано ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24 червня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 11-118, ОСОБА_11 , державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса, посвідчила, що на підставі заповіту, посвідченого Калінюк Г.О., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, 25 вересня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 912, спадкоємцями зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4 є її син ОСОБА_2 - на 3/5 частки у спадщині, син ОСОБА_3 - на 2/5 частки у спадщині; спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається з: квартири під АДРЕСА_4 , яка складається в цілому з трьох кімнат, загальною площею 50,7 кв.м., в тому числі житловою площею 34,5 кв.м, свідоцтво про право на спадщину на 2/5 (дві п`ятих) частки квартири видано ОСОБА_3 .

Судом першої інстанції встановлено, що 31 травня 2021 року ОСОБА_1 направила Вимогу кредитора до спадкоємців в порядку ст. 1281 ЦК України до державного нотаріуса Тинкул Олесі Вікторівни, яка зареєстрована в спадковій справі 658с/2020.

Відповідно до листа від 24 червня 2021 року за вихідним № 1927с/02-14 державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Тинкул О.В. повідомила ОСОБА_1 про отримання 31 травня 2021 року її вимоги кредитора та доведення змісту цієї вимоги до відома спадкоємців.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

За статями 15 і 16ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу у суді.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17).

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням статей 55, 124Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний спосіб правового захисту, не заборонений законом.

Принцип ефективності закріплений і ЦПК України, відповідно до правил статей 2, 5 якого застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів управомоченої особи.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, без додаткових (повторних) звернень до суду.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність (відсутність) порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення (захисту) в обраний спосіб.

З тих доказів, що були долучені позивачем до позовної заяви, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 позичила у позивачки 15000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США на купівлю квартири за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язалася віддати позичені грошові кошти шляхом передачі права власності на 1/5 частини придбаної квартири та 03 жовтня 2006 року оформила заповіт, відповідно до якого заповіла їй 1/5 частину зазначеної квартири. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, позивачці було надано відповідь, що заповіт, який складено на її користь скасовано новим заповітом, відповідно до якого спадщина розподілена між братами у співвідношенні Сергій -2/5, Олег 3/5.

Відповідно матеріалам спадкової справи, спадкоємці прийняли спадщину і їм видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Отже, співвласниками квартири на яку позивач бажає звернути стягнення є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і між ними її розподіллено на 2/5 та 3/5.

Відповідно до положень статті 1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідач та тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог у зазначеній справі є спадкоємцями, які прийняли спадщину.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на спадкове майно, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , хоча у позові зазначала, що зазначена квартира була успадкована за заповітом ОСОБА_12 та ОСОБА_13 і між ними її розподіллено на 2/5 та 3/5.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зауважує, що враховуючи те, що в межах даної справи вирішувалося питання щодо правого статусу нерухомого майна, частка якого перебуває у власності ОСОБА_3 , тому оскаржуване рішення, ухвалене за результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_1 про звернення стягнення на спадкове майно, порушує права, свободи, інтереси ОСОБА_3 .

Згідно з пунктами 3, 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Подібні за змістом положення містила частина четверта статті 10 ЦПК.

За змістом наведених норм ЦПК України з`ясувавши, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, суд має роз`яснити позивачеві право на подачу заяви про заміну відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача.

Суд першої інстанції, в порушення вимог частини четвертої статті 10, статті 33ЦПК України, зазначене вище не врахував, не сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, не визначився зі складом осіб, які повинні брати участь у справі, встановивши, що спадщину на спірну квартиру прийняти обидва брати, а позов про звернення стягнення на спадкове майно пред`явлено лише до ОСОБА_2 , хоча ОСОБА_3 має також майновий інтерес при вирішенні цього спору.

Таким чином суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог.

Оскільки суд першої інстанції не встановив належний склад учасників справи, не забезпечив реалізацію всіх процесуальних прав учасників справи, оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Отже доводи апеляційної скарги, що рішенням суду було вирішено питання про права, інтереси та обов`язки особи, яка не приймала участь в справі в якості відповідача є вагомими та такими, що приймаються до уваги колегією апеляційного суду.

Щодо інших доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 та апеляційної скарги ОСОБА_2 , суд не приймає їх до уваги і не надає правової оцінки, оскільки позбавлений такої процесуальної можливості.

Оцінка судом обґрунтованості позовних вимог по суті має відбуватися за участю всіх належних сторін цивільної справи, оскільки лише за наявності належного складу учасників у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити справу. Без залучення таких позовні вимоги вирішені бути не можуть.

Такого ж правового висновку щодо можливості вирішення справи по суті позовних вимог лише за наявності належного складу відповідачів дійшов Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20).

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Пунктом 4 частини 3 ст. 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Судом першої інстанції не в повній мірі досліджено усі обставини, неправильно застосовані норми матеріального права, та прийнято судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, тому колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Ростомов Грант Артурович, та апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Хрипко Максим Юрійович, задовольнити.

Рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 25 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на спадкове майно, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.В. Кострицький