Ухвала

від 27.12.2024 по справі 522/865/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/516/24

Справа № 522/865/22

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

27.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Назарової М.В. (судді-доповідача), Коновалової В.А., Лозко Ю.П.,

учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА 777 ЛТД»,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА 777 ЛТД»

на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2023 року, ухвалене Приморським районним судом м. Одеси у складі: судді Свяченої Ю.Б. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА 777 ЛТД», Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі про витребування майна у чужого володіння,

в с т а н о в и в:

У січні 2022 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивував тим, що згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та за своє життя набула право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло за № НОМЕР_1 , виданого Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради від 21 квітня 2005 року та зареєстрованого в КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» 05 жовтня 2005 року (номер запису: 481 в книзі: 579пр-218).

Позивач вказує, що на підставі підроблених документів 07 листопада 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу було посвідчено довіреність на ім`я ОСОБА_3 , якою його було уповноважено на розпорядження майном ОСОБА_2 14 лютого 2007 року на підставі вказаної довіреності спірна квартира на підставі нотаріально посвідченого договору була продана. 06 березня 2007 року спірна квартира на підставі договору купівлі-продажу була відчужена на користь ОСОБА_4 . Після цього, 06 червня 2007 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу спірна квартира була придбана ОСОБА_5 . На твердження позивача, вказані обставини встановлені вироком Апеляційного суду Одеської області від 25 лютого 2013 року у справі № 1-2/13. 21 грудня 2007 року ТОВ «АЛЬФА 777 ЛТД» набуло право власності на спірну квартиру на підставі договору дарування квартири від 21 грудня 2007 року, право власності на квартиру ТОВ «АЛЬФА 777 ЛТД» зареєстроване КП «ОМБТІ та РОН» 30 січня 2008 року, номер запису 481 в книзі: 26м/с-178.

Посилаючись на вказані обставини та як на правове обґрунтування своїх вимог на п. 3 ч. 2 ст. 388 та ч. 5 ст. 1268 ЦК України, позивач просив витребувати у відповідача ТОВ «АЛЬФА 777 ЛТД» на його користь спірну квартиру як таку, що вибула з його володіння поза його волею, на підставі підробленої довіреності.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «АЛЬФА 777 ЛТД» задоволено.

Витребувано у ТОВ «АЛЬФА 777 ЛТД» на користь ОСОБА_1 квартиру за АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 12298176.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «АЛЬФА 777 ЛТД» подало до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 січня 2024 року відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року розгляд справи призначено на 07 травня 2024 року о 12-30 год.

Розгляд справи відкладено останній раз на 25 лютого 2025 року о 12:15 год.

25 грудня 2024 року на електронну адресу Одеського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник із посиланням на вимоги ст. 149, 150 ЦПК України, п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляду справи про забезпечення позову», просить заборонити органам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 12298176.

Заява обґрунтована тим, що відповідач володіє на праві приватної власності спірною квартирою АДРЕСА_3 та на теперішній час має намір перереєструвати на іншу особу з метою зробити неможливим виконання судового рішення в майбутньому, і невжиття вказаного заходу забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду, до того ж забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи.

Згідно частин 1, 7статті 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подану заяву про забезпечення позову, апеляційний суд дійшов до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову з огляду на наступне.

За змістом частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема забороною вчиняти певні дії.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (пункти 3, 4 частини першої, частина п`ята статті 151 ЦПК України).

Отже, від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений статтею 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що "умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. […] Цей спір стосується, зокрема, майнових прав на ј частину будинку. Апеляційний суд встановив, що відповідачка під час розгляду справи зареєструвала право власності на будинок. Тому через ризик його відчуження на користь третіх осіб невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту ј частини будинку може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову. Те, що відповідачка проживає у будинку впродовж десяти років і після державної реєстрації її права власності на нього ще не вчинила дії, що могли би підтвердити намір відчужити будинок, зокрема, не зверталася до ріелторів і не розміщувала оголошення про продаж, не спростовують висновки апеляційного суду про наявність у відповідачки як в одноособового власника можливості вільно розпорядитись будинком, якщо не вжити заходи забезпечення позову. Крім того, той вид забезпечення позову, який застосував апеляційний суд, є домірним заявленим позовним вимогам. Немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачки, оскільки будинок залишається в її володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини, якої стосується спір".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23) зазначено, що:

"38. Велика Палата Верховного Суду підтверджує сформульовані нею у справах № 914/1570/20, № 381/4019/18 висновки та додатково зазначає таке.

40. Після набрання чинності Законом № 2147-VIII частини першу, другу статті 149 ЦПК України викладено в такій редакції: "Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом".

41. Тобто з 15 грудня 2017 року законодавець серед передумов забезпечення позову визначає можливий вплив невжиття заходів забезпечення позову не тільки на виконання рішення суду, а й на можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду…

46. Тому Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

47. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

48. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

57. Апеляційний суд обґрунтовано прийняв до уваги, що без вжиття заходів забезпечення позову відповідачка має можливість безперешкодно відчужити спірне нерухоме майно. Водночас відсутні підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачки, оскільки квартира залишається в її володінні та користуванні».

Вирішуючи питання про забезпечення позову, колегія суддів бере до уваги, що для правильного вирішення теперішнього процесуального питання не має значення добросовісність останнього набувача спірного майна, що у розумінні положень частини другоїстатті 388 ЦКУкраїни має значення для можливості витребування такого майна, оскільки на цій стадії судового розгляду справи вирішується лише питання вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, Верховний Суд сформулював та підтримує правову позицію про те, що у разі подання позову про стягнення коштів відповідач, якщо немає відповідних обмежень, може у будь-який момент розпорядитися коштами та відчужити майно. І це у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача (постановавід 11.12.2023 у справі № 904/1934/23).

Отже, хоча і посилання заявника на те, що відповідач має намір відчужити спірне майно не підкріплене відповідними доказами, проте апеляційний суд з огляду на наведену практику ВС вважає, що вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування у разі вимоги надання відповідних доказів завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Захід забезпечення позову, про який просить заявник, за обставин цієї справи, є співмірним із заявленими позивачем вимогами, який спрямований на збереження існуючого становища у спірних правовідносинах до завершення розгляду справи. Водночас відсутні підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки спірна квартира залишається в володінні та користуванні останнього.

Установивши, що між сторонами виник майновий спір з приводу витребування нерухомого майна від його останнього набувача на користь позивача, надавши правову оцінку доводам заявника, на які він посилається як на підставу для забезпечення позову, врахувавши фактичні обставини справи та зміст позовних вимог ОСОБА_1 , який обґрунтував вимоги тим, що спірне майно вибуло з володіння позивача поза його волею, і наразі воно є зареєстрованим за відповідачем, апеляційний суд доходить висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора, нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 12298176, оскільки у випадку його відчуження це унеможливить виконання судового рішення про витребування спірного майна на користь позивача, тобто можливість поновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

Такий висновок колегія суддів робить, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу, вважає вказані заходи забезпечення позовуправ співмірними із заявленим позовним вимогам та такими, що відповідають позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА 777 ЛТД», Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі про витребування майна у чужого володіння задовольнити.

Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора, нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 12298176.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Стягувач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА 777 ЛТД» (код ЄДРПОУ 35404158, місцезнаходження: 65045, м. Одеса, вул. Єврейська, 27)

Строк пред`явлення виконавчого документу до виконання 26 грудня 2027 року

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з складення повного судового рішення.

Дата складення повного тексту ухвали 27 грудня 2024 року.

Судді: М.В. Назарова

В.А. Коновалова

Ю.П. Лозко