Рішення

від 27.11.2024 по справі 754/11357/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/5399/24

Справа №754/11357/24

РІШЕННЯ

Іменем України

27 листопада 2024 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І.

за участю секретаря судового засідання Улезка О.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

за участю представниці позивача Вовченко С.М. ,

за участю відповідачки ОСОБА_3 ,

за участю представника відповідачки Мельника А.І. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_3

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, та Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, як органу опіки і піклування

про визначення місця проживання дітей разом з батьком

Стислий виклад позицій сторін та органу опіки і піклування, а також думка неповнолітніх дітей

1.07 серпня 2024 року представниця позивача - адвокатка Вовченко С.М. надіслала засобами поштового зв`язку до Деснянського районного суду м. Києва позовну заяву, подану від імені ОСОБА_1 .

2.Позивач у позові просить визначити місце проживання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 .

3.Позов мотивовано тим, після розлучення адреса реєстрації місця проживання дітей була визначена разом з батьком у квартирі його матері. Подружжя досягли згоди, що до повноліття дітей вони проживатимуть з матерію -відповідачкою. Проте відповідачка не забезпечує дітям належні умови проживання та виховання, і позивач сумнівається в тому, що колишня дружина використовує аліменти на потреби дітей. Він стверджує, що має кращі можливості для забезпечення найкращих інтересів дітей, тому має бажання, щоб діти проживали з ним.

4.26 серпня 2024 року представник відповідачки, адвокат Мельник А.І., подав відзив на позовну заяву, просить відмовити у позові, стверджуючи, що відповідачка забезпечила всі необхідні умови для проживання дітей, вона не чинить перешкоди у спілкуванні дітей з батьком і сподівається, що він буде більше брати участь у вихованні дітей, цікавитися їхніми інтересами.

5.10 вересня 2024 року представниця позивача подала відповідь на відзив. Заперечення стосувались щодо обставин майнових прав на житло, в якому проживає відповідачка та діти, оплати комунальних послуг та участі в позивача забезпеченні умов проживання дітей. Також позивач наголосив, що відповідчка чинить перешкоди у спілкуванні з дітьми, не може довести обставини щодо цільового використанні аліментів. Відповідач також заявив клопотання про заслуховування думки дітей.

6.29 серпня 2024 року начальник Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації надав суду письмові пояснення, в яких зазначив про відсутність підстав надавати висновок, оскільки дітям виповнилось 14 років.

7.Під час судового засідання старший син ОСОБА_5 , якому 16 років, та молодший син ОСОБА_6 , якому 14 років, висловили бажання проживати з матір`ю. Старший син, ОСОБА_5 , виявив готовність розглянути варіант почергового проживання з батьком, проте молодший син, ОСОБА_6 , категорично відмовився від такої можливості, зокрема через наявність у батька нової дружини. Обидва сини підтвердили, що їхня мати не перешкоджає їхньому спілкуванню з батьком.

УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ЇХ ОЦІНКА

8.09 червня 2006 року сторони зареєстрували шлюб. Шлюб між позивачем та відповідачкою було розірвано у 2013 році (рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23.10.2013 у справі № 752/15925/13-ц).

9.У шлюбі народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження від 22.07.2014 серія НОМЕР_1 , свідоцтво про народження від 22.07.2014 серія НОМЕР_2 ).

10.Діти зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 разом з батьком у квартирі його матері, ОСОБА_9 (свідоцтво про право власності від 11.12.2006 № 2231-С/КІ, витяг з Реєстру територіальної громади м. Києва), проте фактично з 2018 року за домовленістю сторін проживають з відповідачкою за адресою: АДРЕСА_2 (акт ОСН "Комітет мікрорайону "Щастя" у Солом`янському районі м. Києва від 20.11.2023 № 79. На момент вирішення спору у справі разом з ними проживає також цивільний чоловік відповідачки ОСОБА_10 .

11.Варто зазначити, що відповідно до пояснень, що сторони надали в суді та у своїх заяв по суті, з`ясовано, що між сторонами існує майновий спір щодо майна, в якому проживає відповідачка, та земельної ділянки, на якій це майно побудовано. Позивач вважає, що це його особиста власність, а відповідачка - що це спільна сумісна власність. Суд не встановлює ці обставини, оскільки вони не входять в предмет доказування у справі про визначення місця проживання дітей.

12.Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків (частина друга статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III).

13.Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

14.Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою (стаття 160 СК України).

15.Вказана норма узгоджується з положеннями статті 29 ЦК України, зокрема, її частиною другою, відповідно до якої фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання.

16.Натомість у разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом (абзац другий частини третьої статті 29 ЦК України).

17.Відповідно до роз`яснень, наданих Верховним Судом України в п.18 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року №11, при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Судам слід враховувати також положення ст.160 СК, якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років, за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

18.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

19.Верховний Суд, розглядаючи спір у подібних правовідносинах, зробив висновок, у разі спору місце проживання малолітньої дитини (фізичної особи у віці до чотирнадцяти років) визначається органом опіки та піклування або судом, проте при вирішенні вказаного питання, що стосується дитини, яка досягла 14 років, то закон не передбачає можливості вирішення такого спору органом опіки та піклування або судом, оскільки в цьому випадку слід керуватися частиною третьою статті 160 СК України та положеннями частини другої статті 29 ЦК України (постанова від 17 травня 2023 року у справі № 351/611/21 (провадження № 61-990св23).

20.Такий висновок є сталим в судовій практиці, також викладено в постановах Верховного Суду від 07 серпня 2023 року у справі № 344/5574/22, від 02 листопада 2023 року у справі № № 592/7624/22 (провадження № 61-7545св23), від 17 січня 2024 року у справі № № 711/2287/21 (провадження № 61-8054св23).

21.За змістом частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

22.Виходячи з принципу найкращих інтересів дитини, суд віддає перевагу думці та бажанню дітей, які досягли 14 років і визначилися, що вони будуть проживати з матір`ю.

23.Враховуючи це, а також відсутність будь-яких законних підстав та обставин, які б обмежували їхнє право на вільний вибір, суд дійшов висновку, що у такому разі примусова зміна місця проживання дітей за рішенням суду у справі за позовом батька до матері суперечить інтересам дітей, є незаконним втручанням у їхнє приватне життя, оскільки порушує гарантоване право самостійно обирати з ким з батьків проживати.

24.З цих підстав суд відмовляє у задоволенні позову батька до матері про визначення місця проживання дітей, які досягли 14 років.

Розподіл судових витрат

25.Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_3 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) про визначення місця проживання дітей разом з батьком, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повне рішення складено 20 грудня 2024 року

Суддя Інна КОВАЛЕНКО