Справа №:755/140/24
Провадження №: 2/755/4030/24
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" грудня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Гаврилової О.В.,
за участю секретаря - Зілінської М.В.,
учасники справи:
представник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва - Форманюк В.В.,
інші учасники справи - не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікатрейд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Рейт» про зобов`язання усунення перешкод шляхом скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації права власності, визнання недійсними правочинів, -
В С Т А Н О В И В:
Керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва Дейнека Сергій Валентинович, в інтересах держави, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікатрейд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Рейт» про зобов`язання усунення перешкод шляхом скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації права власності, визнання недійсними правочинів.
Згідно заявлених вимог, позивач просить суд зобов`язати ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікатрейд» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер- Рейт» усунути перешкоди Державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном наступним шляхом:
- Скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Циганок Анни Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 20.09.2019, індексний номер: 48776114, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відкрито розділ на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 1918770880000 та внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на нежитлове приміщення: А - магазин промислових товарів приміщення, загальною площею 939,7 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
-Визнання недійсним правочину, оформленого актом приймання-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Вікатрейд» (код ЄДРПОУ 43476562) від 31.01.2020, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком Анатолієм Івановичем та зареєстрований у реєстрі за № № 362, 363, підписаний між ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_1 , та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікатрейд» Солодюком Олександром Борисовичем, про передачу ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) Товариству з обмеженою відповідальністю «Вікатрейд» (код ЄДРПОУ 43476562) негрошового вкладу у вигляді нежитлового приміщення, магазин промислових товарів та офісні приміщення, загальною площею 939,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1918770880000).
-Скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікатрейд» (код ЄДРПОУ 43476562) проведену 31.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком Анатолієм Івановичем на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 1918770880000 з урахуванням змін, внесених 02.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлією Володимирівною.
- Визнання недійсним правочину, оформленого актом приймання- передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Рейт» (код ЄДРПОУ 44090470) від 18.02.2021, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком А.І. та зареєстрований у реєстрі за № № 565, 566, підписаний між директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікатрейд» (код ЄДРПОУ 43476562) ОСОБА_2 та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Рейт» Криволапом Олександром Сергійовичем, про передачу ТОВ «Вікатрейд» (код ЄДРПОУ 43476562) до статутного капіталу ТОВ «Інтер-Рейт» (код ЄДРПОУ 44090470) негрошового вкладу у вигляді нежитлового приміщення, магазину промислових товарів та офісних приміщень, загальною площею 939,7 кв. м, розташованого в будинку АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1918770880000).
- Скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Рейт» (код ЄДРПОУ 44090470), проведену 18.02.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком Анатолієм Івановичем на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 1918770880000 (нежитлове приміщення, А - магазин промислових товарів та офісні приміщення, загальною площею 939,7 кв. м. по АДРЕСА_3 ) з одночасним припиненням права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Рейт» на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 1918770880000 та закрити розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритий на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 1918770880000.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що Протоколом засідання комісії з проведення приватизації об`єктів незавершеного будівництва від 20.03.1997 № 27 затверджено перелік об`єктів незавершеного будівництва, що пропонуються до приватизації, до якого включено об`єкт незавершеного будівництва - кафе на 50 місць по АДРЕСА_3 . Наказом заступника голови Фонду державного майна України від 11.04.1997 № 444 до переліків малої приватизації, які перебувають у державній власності та підлягають приватизації, включено, у тому числі, об`єкт незавершеного будівництва - кафе на 50 місць по АДРЕСА_3 (п. 27 Переліку - додатку до наказу від 11.04.1997 № 444). Наказом начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 23.04.1997 № 550 надано дозвіл на приватизацію об`єкта незавершеного будівництва - кафе на 50 місць по АДРЕСА_4 . Протоколом № 7 аукціону з приватизації об`єктів незавершеного будівництва регіонального відділення по м. Києву від 17.03.1999 переможцем аукціону визначено ТОВ «Норд». Надалі між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (далі - РВ ФДМУ по місту Києву) та ТОВ «Норд» 18.03.1999 укладено договір купівлі-продажу № 622, за яким товариству продано об`єкт незавершеного будівництва державної власності - кафе на 50 місць, за адресою: АДРЕСА_3 вагоноремонтного заводу. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2006 у справі № 40/270 договір купівлі-продажу від 18.03.1999 № 622 розірвано та зобов`язано ТОВ «Норд» повернути придбаний об`єкт РВ ФДМУ по місту Києву. На виконання вказаного рішення суду 25.01.2008 державним виконавцем Державної виконавчої служби у Дніпровському районі міста Києва складено акт, відповідно до якого об`єкт по АДРЕСА_4 повернуто Регіональному відділенню Фонду державного майна по місту Києву. У подальшому наказом Фонду державного майна України від 27.03.2018 № 477 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2018 році» до переліку об`єктів, які підлягають приватизації, включено об`єкт незавершеного будівництва - кафе на 50 місць по АДРЕСА_3 . Наказом РВ ФДМУ по місту Києву від 24.04.2018 № 564 прийнято рішення про приватизацію зазначеного об`єкта незавершеного будівництва шляхом продажу на аукціоні. За результатами електронного аукціону від 27.11.2019 його переможцем визначено ТОВ «Квітуча волошкова галявина», з яким 13.12.2019 РВ ФДМУ по місту Києву уклало договір купівлі-продажу № 1329 об`єкта малої приватизації державної власності - об`єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 . Відповідно до п. 1.1 договору продавець (РВ ФДМУ по місту Києву) продає, а покупець (ТОВ «Квітуча волошкова галявина») купує об`єкт малої приватизації державної власності - об`єкт незавершеного будівництва - кафе на 50 місць, розташований за адресою: АДРЕСА_5 (готовність 4%) з можливою зміною первісного призначення. Згідно з п. 2.1 розділу 2 вказаного договору покупець зобов`язаний внести грошові кошти в розмірі 1 950 000 грн, в тому числі податок на додану вартість у сумі 325 000 грн, за придбаний об`єкт приватизації протягом 30 календарних днів з дня укладення та нотаріального посвідчення договору, тобто у термін до 11.01.2020. Однак переможцем конкурсу - ТОВ «Квітуча волошкова галявина» умови договору щодо перерахування коштів за придбане майно не виконано, у зв`язку із чим РВ ФДМУ по місту Києву звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про розірвання договору купівлі-продажу від 13.12.2019 № 1329. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 у справі № 910/17156/20 договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації державної власності - об`єкта незавершеного будівництва, за адресою: АДРЕСА_3 від 13.12.2019 № 1329 розірвано. У подальшому об`єкт незавершеного будівництва - кафе на 50 місць по АДРЕСА_5 не відчужувався, а отже він залишається державною власністю, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з якою станом на даний час за Державою в особі РВ ФДМУ по м. Києву зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва - кафе на 50 місць (готовність 4%) по АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1958058880000). Водночас із заяви РВ ФДМУ по м. Києву від 29.01.2021 Дніпровській окружній прокуратурі міста Києва стало відомо, що право власності на нежитлове приміщення - магазин промислових товарів та офісні приміщення загальною площею 939,7 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1918770880000) зареєстровано за ТОВ «Вікатрейд». РВ ФДМУ по м. Києву стало відомо про обставини щодо реєстрації права власності ТОВ «Вікатрейд» на нерухоме майно за вищевказаною адресою з відзиву ТОВ «Квітуча волошкова галявина» на позовну заяву РВ ФДМУ по м. Києву у справі № 910/17156/20 про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення коштів. Перевіривши відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, прокурором встановлено, що 20.09.2019 державним реєстратором комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Циганок А.А. прийнято рішення (індексний номер: 48776114) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на об`єкт нерухомого майна), відповідно до якого за ОСОБА_1 17.09.2019 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення - магазин промислових товарів та офісні приміщення загальною площею 939,7 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . За матеріалами реєстраційної справи підставою для прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію права власності на вказаний об`єкт нерухомості за ОСОБА_1 стала довідка серії та номер: 202 від 12.09.2019 та технічний паспорт: серія та номер: 0301 від 12.09.2019, видані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 . Разом з цим, вказана довідка не є правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності ОСОБА_1 на спірне майно. У подальшому 31.01.2020 ОСОБА_1 , від імені якого діяв ОСОБА_2 , передав до статутного капіталу ТОВ «Вікатрейд», в особі директора ОСОБА_1 , негрошовий вклад у вигляді нежитлового приміщення - магазин промислових товарів та офісні приміщення, загальною площею 939,7 кв. м по АДРЕСА_2 . Акт приймання-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «Вікатрейд», засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком А.І. та зареєстровано в реєстрі за № № 362, 363. На підставі вказаного акту 31.01.2020 право власності на зазначений об`єкт зареєстровано за ТОВ «Вікатрейд» (індексний номер рішення державного реєстратора: 51009550 від 06.02.2020). Надалі 02.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. на підставі довідки від 03.02.2020 № 393 та технічного паспорта № 0393 від 03.02.2020, що видані ФОП Сисковим В.Є., за індексним номером: 56135876 прийнято рішення про зміну адреси об`єкта нерухомого майна: з будинку АДРЕСА_6 . Вказана довідка видана ТОВ «Вікатрейд» про те, що 03.02.2020 проведено технічну інвентаризацію нежитлових приміщень - магазину промислових товарів та офісних приміщень та встановлено, що зазначений магазин фактично знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , а загальна площа вказаного об`єкту нерухомості - 939,7 кв. м. При цьому ще 17.09.2019 ФОП ОСОБА_3 видавалась довідка та технічний паспорт, у яких зазначалося, що цей самий об`єкт нерухомого майна розміщувався за адресою: АДРЕСА_2 . Жодного обґрунтування та мотивів зміни місця розташування об`єкта нерухомого майна ФОП ОСОБА_3 не наведено. У подальшому за актом приймання-передачі нерухомого майна від 18.02.2021 ТОВ «Вікатрейд» передало до статутного капіталу ТОВ «Інтер-Рейт» негрошовий вклад у вигляді нежитлового приміщення - магазину промислових товарів та офісних приміщень загальною площею 939,7 кв. м, розташованого в будинку АДРЕСА_3 . Вказаний акт приймання-передачі нерухомого майна від 18.02.2021 засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком А.І. та зареєстровано в реєстрі за №№ 565, 566. На підставі акту приймання-передачі від 18.02.2021 право власності на нежитлове приміщення - магазин промислових товарів та офісні приміщення загальною площею 939,7 кв. м по АДРЕСА_3 18.02.2021 зареєстровано за ТОВ «Інтер-Рейт» (індексний номер рішення державного реєстратора: 56768533 від 23.02.2021). Крім того, за ТОВ «Інтер-Рейт» також була зареєстрована на праві власності земельна ділянка по АДРЕСА_5 загальною площею 0,0838 га (кадастровий номер: 8000000000:66:069:0001), яка у подальшому розділена на дві земельні ділянки: загальною площею 0,0833 га (кадастровий номер: 8000000000:66:069:0100) та загальною площею 0,0005 га (кадастровий номер: 8000000000:66:069:0101). При цьому вказана земельна ділянка є власністю територіальної громади міста Києва, яка вибули з володіння Київської міської ради поза її волею - на підставі неіснуючого рішення Київської міської ради. Зазначені обставини встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 у справі № 910/5618/22, яке набрало законної сили. Водночас згідно з актом РВ ФДМУ по місту Києву про результати перевірки наявності та умов використання державного нерухомого майна, що підлягає приватизації від 12.05.2023 на земельній ділянці по АДРЕСА_5 (з кадастровим номером 8000000000:66:069:0001) розташовано лише державне майно, а саме: об`єкт незавершеного будівництва - кафе на 50 місць, який включено до переліку об`єктів незавершеного будівництва, законсервованих об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, загальною площею 348 кв. м (4% готовності відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно). Вказаний об`єкт являє собою залізобетонний фундамент, накритий залізобетонними плитами перекриття. На оглянутій земельній ділянці інших об`єктів, крім державного нерухомого майна не виявлено. Таким чином, вказаний акт підтверджує, що на зазначеній земельній ділянці по АДРЕСА_5 не існує об`єкту нерухомості з такими характеристиками, який зареєстровано на праві власності за ТОВ «Інтер-Рейт» (нежитлове приміщення А - магазин промислових товарів та офісних приміщень загальною площею 939,7 кв. м), та водночас підтверджує факт наявності на вказаній земельній ділянці лише майна, зареєстрованого на праві власності за Державою в особі РВ ФДМУ по місту Києву, а саме: об`єкту незавершеного будівництва - кафе на 50 місць (ступінь готовності 4 %). Крім того, за інформацією Департаменту містобудування та архітектури від 28.10.2021 № 055-26891 та Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 26.10.2021 № 103/8780/35/6 поштова адреса об`єкту нерухомого майна по АДРЕСА_2 , яка зазначена при первинній реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 та ТОВ «Вікатрейд», не присвоювалась. За доводами позову, наведене вище вказує на те, що майно по АДРЕСА_5 належить Державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву та має технічні показники: 4% готовності від загальної площі 348 кв. м. Будь-яке інше майно, зокрема, нежитлове приміщення - магазин промислових товарів та офісні приміщення загальною площею 939,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_5 , відсутнє. Позивач вважає, що наявність подвійної державної реєстрації права власності та наявність двох розділів на один і той самий об`єкт нерухомості перешкоджає законному власнику - Державі в особі РВ ФДМУ по місту Києву повною мірою, з максимально вигідним економічним результатом розпоряджатися належним їй майном, та дає можливість ТОВ «Інтер-Рейт» відчужити вказане майно, а тому державна реєстрація права приватної власності за відповідачами підлягає скасуванню, а правочини, оформлені актами приймання-передачі майна повинні бути визнані судом недійсними. Прокурор вказує на те, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на нежитлове приміщення, А - магазин промислових товарів та офісні приміщення, загальною площею 939,7 кв. м по АДРЕСА_2 17.09.2019 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі довідки серії та номер: 202 від 12.09.2019 та технічного паспорта: серія та номер: 0301 від 12.09.2019, виданих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 . Разом з цим, довідка від 12.09.2019 № 202 на об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення - магазин промислових товарів та офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_2 не є правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності ОСОБА_1 на спірне майно. Крім того, відповідно до п. 2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового-комунального господарства України від 26.07.2018 № 186), технічний паспорт - документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта, ім`я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об`єкт нерухомого майна, відомості щодо суб`єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику. Тобто технічний паспорт на вказане нежитлове приміщення від 12.09.2019 № 0301 також не є правовстановлюючим документом на спірне майно, а є лише документом, яким оформлюється технічна інвентаризація об`єкта і який свідчить про можливий фактичний стан нерухомості (площу, поверховість тощо) та не підтверджує набуття ОСОБА_1 права власності на спірний об`єкт нерухомості. Також, відповідно до інформації Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 28.10.2021 № 055-26891 в реєстрі адрес, що розроблений відповідно до Положення про реєстр адрес у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394 та Тимчасового порядку присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомості у місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 25.06.2011 № 1094, відсутні відомості про документи щодо присвоєння поштової адреси - АДРЕСА_2 . Відсутність відомостей про присвоєння поштової адреси нежитловому приміщенню - магазину промислових товарів та офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_2 підтверджується також інформацією Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 26.10.2021 № 103/8780/35/6. Крім того, за даними Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 26.10.2021 № 073-9239 Департамент не видавав та не реєстрував документів, що надають право на виконання підготовчих, будівельних робіт та засвідчують готовність об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_2 . За інформацією Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 27.10.2021 № 062/14-14097 (И-2021), наданою на запит прокурора встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 нерухоме майно на праві власності не реєструвалося. Прокурор наголошує, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не набув право власності на спірне майно, оскільки по АДРЕСА_5 розташоване лише державне майно, зареєстроване на праві власності за Державою в особі РВ ФДМУ по м. Києву, а нежитлове приміщення - магазин промислових товарів та офісні приміщення, загальною площею 939,7 кв. м, за вказаною адресою відсутнє; це державне майно за результатами приватизаційної процедури ОСОБА_1 не відчужувалось; довідка та технічний паспорт, зазначені як підстава для державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на спірне майно, не є правовстановлюючими документами. Крім того, в реєстраційній справі відсутні будь-які відомості про особу, яка здійснила будівництво магазину промислових товарів та офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, за доводами позовної заяви, реєстрація за ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомого майна здійснена шляхом надання документів, які не відповідають вимогам закону що є підставою для скасування відповідних рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав на майно. Крім того, акт приймання-передачі об`єкту нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «Вікатрейд», від 31.01.2020, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком В.І. в реєстрі за № № 362, 363, є таким, що не відповідає вимогам ст. 317, 319 ЦК України, а отже підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 203, 215 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку не набув право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а отже не мав права ним розпоряджатися, в тому числі шляхом внесення до статутного капіталу ТОВ «Вікатрейд». У зв`язку з тим, що акт приймання-передачі об`єкту нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «Вікатрейд» підлягає визнанню недійсним з наведених вище підстав, державна реєстрація права власності на спірне майно за ТОВ «Вікатрейд» підлягає скасуванню відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Також прокурор зазначає, що 02.11.2020 державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Кузьменко Ю.В. зареєстровано зміни до права власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 1918770880000. Згідно з внесеними змінами адреса об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером: 1918770880000 (нежитлове приміщення, магазин промислових товарів та офісні приміщення загальною площею 939,7 кв. м): АДРЕСА_3 . При цьому приватним нотаріусом КМНО Кузьменко Ю.В. додано до переліку документів, поданих для державної реєстрації права власності ТОВ «Вікатрейд» технічний паспорт без номеру від 03.02.2020, виданий ФОП ОСОБА_3 , та довідку номер 393 від 03.02.2020, видану ФОП ОСОБА_3 . Зі змісту довідки від 03.02.2020 № 393, виданої ФОП ОСОБА_3 , вбачається, що 03.02.2020 проведено технічну інвентаризацію нежитлових приміщень, магазину промислових товарів та офісних приміщень і встановлено, що зазначений магазин фактично знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . За результатами проведеної технічної інвентаризації приміщення магазину мають наступні показники: загальна площа - 939,7 кв. м, основна площа - 495,1 кв. м, допоміжна площа -444,6 кв. м. Разом з цим, підстави зміни адреси вказаного об`єкта нерухомості з АДРЕСА_2 на АДРЕСА_3 ФОП ОСОБА_3 не вказані. Водночас ні довідка від 03.02.2020, ні технічний паспорт від 03.02.2020, виготовлені ФОП ОСОБА_3 , не можуть бути підставою для зміни адреси на спірне майно. В подальшому, не маючи необхідного обсягу цивільної дієздатності щодо розпорядження майном, оскільки не було його власником, ТОВ «Вікатрейд», актом приймання-передачі від 18.02.2021 передало нежитлове приміщення, магазин промислових товарів та офісні приміщення загальною площею 939,7 кв. м. по АДРЕСА_3 , ТОВ «Інтер-Рейт». При цьому директором ТОВ «Інтер-Рейт» є той самий ОСОБА_2 , який від імені ОСОБА_1 підписував акт приймання-передачі спірного майна до статутного капіталу ТОВ «Вікатрейд», а також, за яким реєструвалась на праві власності земельна ділянка під спірним майном на підставі рішення Київської міської ради, яке Київрадою насправді не приймалось, що встановлено судовим рішенням у справі № 910/5618/22. Таким чином, всі набувачі неіснуючого нежитлового приміщення - магазин промислових товарів та офісні приміщення, загальною площею 937,7 кв. м, по АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1918770880000) знали про те, що законні підстави для набуття ними спірного майна відсутні, однак вчиняли дії щодо державної реєстрації за собою права власності на вказане майно з метою заволодіння державним майном. Прокурор зазначає, шо вказана інформація свідчить про недобросовісність всіх відповідачів, а також про те, що бенефіціарний власник ТОВ «Інтер-Рейт», він же директор ТОВ «Вікатрейд» - ОСОБА_2 не міг не знати про те, що право власності на спірне майно у встановленому законом порядку ТОВ «Вікатрейд» ніколи не набувалось, а тому розпоряджатись цим майном не мало право, у тому числі, шляхом передачі спірного майна до статутного капіталу ТОВ «Інтер-Рейт». Таким чином, правочин, оформлений актом приймання-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «Інтер-Рейт», від 18.02.2021 підлягає визнанню недійсним відповідно до ст. 215 ЦК України, оскільки він суперечить вимогам ст. 203, 317, 319 цього Кодексу. Враховуючи, що вказаний акт приймання-передачі підлягає визнанню недійсним із наведених вище підстав, а інших законних підстав для набуття товариством права власності на спірне майно немає, державна реєстрація права власності на спірне майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1918770880000) за ТОВ «Інтер-Рейт» підлягає скасуванню відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з одночасним припиненням права власності товариства на спірне майно.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 02 травня 2024 року відкрито провадження в даній цивільній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання. (т.3 а.с. 33-35)
13 серпня 2024 року представником Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву - Мамедовою Н.Т. подано до суду письмові пояснення в яких відділення просить позов прокуратури задовольнити в повному обсязі. В поясненнях зазначається, що відповідно до матеріалів реєстраційної справи державна реєстрація права власності проведена державним реєстратором на підставі документів, які не відповідають вимогам законодавства. Водночас, в матеріалах реєстраційної справи відсутні документи, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та підтверджують присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. При цьому така адреса не присвоювалась. Крім того, не видавались документи, що надають право на виконання підготовчих, будівельних робіт та засвідчують готовність об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , яка в подальшому змінена на АДРЕСА_3 . При цьому, подані ОСОБА_1 для реєстрації права власності документи не є правовстановлюючими документами. Також зазначається, що за адресою: АДРЕСА_3 розташоване лише державне майно - об`єкт незавершеного будівництва - кафе на 50 місць (готовність 4%) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1958058880000). Інші об`єкти нерухомості за даною адресою відсутні. (т. 3 а.с. 56-60)
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті. (т.3 а.с. 85-86).
Представник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва - Форманюк В.В. в судовому засіданні вимоги позову підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, надала пояснення аналогічні доводам, наведеним у позові та підкреслила, що майно по АДРЕСА_5 належить Державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву та має технічні показники: 4% готовності від загальної площі 348 кв. м. Будь-яке інше майно, зокрема, нежитлове приміщення - магазин промислових товарів та офісні приміщення загальною площею 939,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_5 , відсутнє. Наявність подвійної державної реєстрації права власності та наявність двох розділів на один й той самий об`єкт нерухомості перешкоджає законному власнику - Державі в особі РВ ФДМУ по місту Києву повною мірою, з максимально вигідним економічним результатом розпоряджатися належним їй майном, та дає можливість ТОВ «Інтер-Рейт» відчужити вказане майно.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, були повідомлені про день, час та місце розгляду справи належним чином.
Представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву направив до суду заяву про розгляд справи без участі представника регіонального відділення, в якій також просив позов задовольнити.
За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності нез`явившихся учасників справи.
Суд, вислухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України).
Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань. Така відмова призведе до необхідності особи повторно звертатись до суду за захистом своїх прав (які при цьому могли бути ефективно захищені), що невиправдано затягне вирішення справи по суті (див. пункт 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1, 4 ст. 12 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1. ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).
Судом установлено та вбачається з матеріалів справи, що протоколом засідання комісії з проведення приватизації об`єктів незавершеного будівництва від 20.03.1997 № 27 (т.2 а.с.49-51), затверджено перелік об`єктів незавершеного будівництва, що пропонуються до приватизації, до якого включено об`єкт незавершеного будівництва - кафе на 50 місць по АДРЕСА_3 .
Наказом заступника голови Фонду державного майна України від 11.04.1997 № 444 (т.2 а.с.52, 173) до переліків малої приватизації, які перебувають у державній власності та підлягають приватизації, включено, у тому числі, об`єкт незавершеного будівництва - кафе на 50 місць по АДРЕСА_3 (п. 27 Переліку - додатку до наказу від 11.04.1997 № 444). (т.2 а.с.53-54, 174-177)
Наказом начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 23.04.1997 № 550 надано дозвіл на приватизацію об`єкта незавершеного будівництва - кафе на 50 місць по АДРЕСА_4 . (т.2 а.с.185)
Протоколом № 7 аукціону з приватизації об`єктів незавершеного будівництва регіонального відділення по м. Києву від 12.03.1999 переможцем аукціону визначено ТОВ «Норд». (т.2 а.с.55).
Надалі, 18.03.1999, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (далі - РВ ФДМУ по місту Києву) та ТОВ «Норд» укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу № 622, за яким товариству продано об`єкт незавершеного будівництва - кафе на 50 місць, за адресою: АДРЕСА_3 . (т.2 а.с.69-73).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2006 у справі № 40/270 договір № 622 купівлі-продажу від 18.03.1999 розірвано та зобов`язано ТОВ «Норд» повернути об`єкт незавершеного будівництва РВ ФДМУ по місту Києву. (т.2 а.с.75-79).
На виконання вказаного рішення суду 25.01.2008 державним виконавцем Державної виконавчої служби у Дніпровському районі міста Києва складено акт, відповідно до якого об`єкт по АДРЕСА_4 повернуто Регіональному відділенню Фонду державного майна по місту Києву. (т.2 а.с.80).
В подальшому, наказом Фонду державного майна України від 27.03.2018 № 477 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2018 році» до переліку об`єктів, які підлягають приватизації, включено об`єкт незавершеного будівництва - кафе на 50 місць по АДРЕСА_3 . (т.2 а.с.81-82, 83-92).
Наказом РВ ФДМУ по місту Києву від 24.04.2018 № 564 прийнято рішення про приватизацію зазначеного об`єкта незавершеного будівництва шляхом продажу на аукціоні. (т.2 а.с.93).
За результатами електронного аукціону від 27.11.2019 його переможцем визначено ТОВ «Квітуча волошкова галявина» (т.2 а.с.115-119), з яким 13.12.2019 РВ ФДМУ по місту Києву уклало договір купівлі-продажу № 1329 об`єкта малої приватизації державної власності - об`єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 (т.2 а.с.120-123).
Відповідно до п. 1.1 договору продавець (РВ ФДМУ по місту Києву) продає, а покупець (ТОВ «Квітуча волошкова галявина») купує об`єкт малої приватизації державної власності - об`єкт незавершеного будівництва - кафе на 50 місць, розташований за адресою: АДРЕСА_5 (готовність 4%) з можливою зміною первісного призначення.
Згідно з п. 2.1 розділу 2 вказаного договору покупець зобов`язаний внести грошові кошти в розмірі 1 950 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість у сумі 325 000,00 грн, за придбаний об`єкт приватизації протягом 30 календарних днів з дня укладення та нотаріального посвідчення договору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 у справі № 910/17156/20 договір № 1329 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації державної власності - об`єкта незавершеного будівництва, за адресою: АДРЕСА_3 від 13.12.2019 № 1329 розірвано. (т.2 а.с.124-128).
У подальшому об`єкт незавершеного будівництва - кафе на 50 місць по АДРЕСА_5 не відчужувався, а отже він залишається державною власністю, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 360137333 від 27.12.2023, згідно з якою за Державою в особі РВ ФДМУ по м. Києву зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва - кафе на 50 місць (готовність 4%) по АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1958058880000). (т.2 а.с.129-135)
Разом із тим, як убачається з цієї ж Інформації, 20.09.2019 державним реєстратором комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Циганок А.А. прийнято рішення (індексний номер: 48776114) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на об`єкт нерухомого майна), відповідно до якого за ОСОБА_1 17.09.2019 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення - магазин промислових товарів та офісні приміщення загальною площею 939,7 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
Підставою для прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію права власності на вказаний об`єкт нерухомості за ОСОБА_1 стала довідка серії та номер: 202 від 12.09.2019 та технічний паспорт: серія та номер: 0301 від 12.09.2019, видані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (т.2 а.с.138-147).
Разом з цим, вказана довідка не є правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності ОСОБА_1 на спірне майно.
В подальшому, 31.01.2020, ОСОБА_1 , від імені якого діяв ОСОБА_2 , передав до статутного капіталу ТОВ «Вікатрейд», в особі директора ОСОБА_1 , негрошовий вклад у вигляді нежитлового приміщення - магазин промислових товарів та офісні приміщення, загальною площею 939,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 . Акт приймання-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «Вікатрейд», засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком А.І. та зареєстровано в реєстрі за № № 362, 363 (т. 2 а.с.148-149).
На підставі вказаного акту 31.01.2020 право власності на зазначений об`єкт зареєстровано за ТОВ «Вікатрейд» (індексний номер рішення державного реєстратора: 51009550 від 06.02.2020). (т.2 а.с.129-135)
Надалі 13.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. на підставі довідки від 03.02.2020 № 393 та технічного паспорта № НОМЕР_2 від 03.02.2020, що видані ФОП Сисковим В.Є. (т.2 а.с.151-161), за індексним номером: 56135876 прийнято рішення про зміну адреси об`єкта нерухомого майна: з будинку АДРЕСА_6 , шляхом проведення державної реєстрації права власності. (т.2 а.с.162).
Вказана довідка видана ТОВ «Вікатрейд» про те, що 03.02.2020 проведено технічну інвентаризацію нежитлових приміщень - магазину промислових товарів та офісних приміщень та встановлено, що зазначений магазин фактично знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , а загальна площа вказаного об`єкту нерухомості - 939,7 кв. м.
При цьому ще 12.09.2019 ФОП ОСОБА_3 видавалась довідка та технічний паспорт, у яких зазначалося, що цей самий об`єкт нерухомого майна розміщувався за адресою: АДРЕСА_2 . (т.2 а.с.138-146).
Жодного обґрунтування та мотивів зміни місця розташування об`єкта нерухомого майна ФОП ОСОБА_3 не наведено.
У подальшому, за актом приймання-передачі нерухомого майна від 18.02.2021 ТОВ «Вікатрейд» передало до статутного капіталу ТОВ «Інтер-Рейт» негрошовий вклад у вигляді нежитлового приміщення - магазину промислових товарів та офісних приміщень загальною площею 939,7 кв. м, розташованого в будинку АДРЕСА_3 . Вказаний акт приймання-передачі нерухомого майна від 18.02.2021 засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком А.І. та зареєстровано в реєстрі за №№ 565, 566. (т.2 а.с.163-164).
На підставі акту приймання-передачі від 18.02.2021 право власності на нежитлове приміщення - магазин промислових товарів та офісні приміщення загальною площею 939,7 кв. м по АДРЕСА_3 18.02.2021 зареєстровано за ТОВ «Інтер-Рейт» (індексний номер рішення державного реєстратора: 56768533 від 23.02.2021). (т.2 а.с.129-135)
Крім того, за ТОВ «Інтер-Рейт» також була зареєстрована на праві власності земельна ділянка по АДРЕСА_5 загальною площею 0,0838 га (кадастровий номер: 8000000000:66:069:0001), яка у подальшому розділена на дві земельні ділянки: загальною площею 0,0833 га (кадастровий номер: 8000000000:66:069:0100) та загальною площею 0,0005 га (кадастровий номер: 8000000000:66:069:0101).
Проте, вказана земельна ділянка є власністю територіальної громади міста Києва, яка вибули з володіння Київської міської ради поза її волею - на підставі рішення Київської міської ради (т.2 а.с.136-137), яке останньою не приймалось.
Зазначені обставини встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 у справі № 910/5618/22, яке набрало законної сили, а тому в силу положень ст. 82 ЦПК України не потребують доказування. (т.2 а.с.201-211).
Водночас згідно з актом РВ ФДМУ по місту Києву про результати перевірки наявності та умов використання державного нерухомого майна, що підлягає приватизації від 12.05.2023 на земельній ділянці по АДРЕСА_5 (з кадастровим номером 8000000000:66:069:0001) розташовано лише державне майно, а саме: об`єкт незавершеного будівництва - кафе на 50 місць, який включено до переліку об`єктів незавершеного будівництва, законсервованих об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, загальною площею 348 кв. м (4% готовності відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно). Вказаний об`єкт являє собою залізобетонний фундамент, накритий залізобетонними плитами перекриття. На оглянутій земельній ділянці інших об`єктів, крім державного нерухомого майна не виявлено. (т.2 а.с.218-220).
Таким чином, з вказаного вище акту та фототаблиці до нього вбачається, що на зазначеній земельній ділянці по АДРЕСА_5 не існує об`єкту нерухомості з такими характеристиками, який зареєстровано на праві власності за ТОВ «Інтер-Рейт» (нежитлове приміщення А - магазин промислових товарів та офісних приміщень загальною площею 939,7 кв. м), та водночас підтверджується факт наявності на вказаній земельній ділянці лише майна, зареєстрованого на праві власності за Державою в особі РВ ФДМУ по місту Києву, а саме: об`єкту незавершеного будівництва - кафе на 50 місць (ступінь готовності 4 %).
Отже, майно по АДРЕСА_5 належить Державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву та має технічні показники: 4% готовності від загальної площі 348 кв. м. Будь-яке інше майно, зокрема, нежитлове приміщення - магазин промислових товарів та офісні приміщення загальною площею 939,7 кв. м, за цією адресою - відсутнє.
Відповідно до інформації Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 28.10.2021 № 055-26891 в реєстрі адрес, що розроблений відповідно до Положення про реєстр адрес у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394 та Тимчасового порядку присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомості у місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 25.06.2011 № 1094, відсутні відомості про документи щодо присвоєння поштової адреси - АДРЕСА_2 . (т.2 а.с.168).
Відсутність відомостей про присвоєння поштової адреси нежитловому приміщенню - магазину промислових товарів та офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_2 підтверджується також інформацією Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 26.10.2021 № 103/8780/35/6. (т.2 а.с.169).
Крім того, за даними Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 26.10.2021 № 073-9239 Департамент не видавав та не реєстрував документів, що надають право на виконання підготовчих, будівельних робіт та засвідчують готовність об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_2 . (т.2 а.с.167).
Враховуючи, що за вказаною адресою розташоване лише державне майно - об`єкт незавершеного будівництва, який на праві власності зареєстровано за Державою в особі РВ ФДМУ по м. Києву, а іншого майна, зокрема, нежитлового приміщення - магазин промислових товарів та офісні приміщення загальною площею 939,7 кв. м на цій земельній ділянці взагалі не існує, фактично за відповідачами була здійснена реєстрація права власності саме на державне майно, зміна форми власності якого в силу приписів ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного майна», ст. 1 Закону України «Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва» (які діяли до 18.01.2018), «Про приватизацію державного і комунального майна» (чинного на момент реєстрації права власності за відповідачами) може відбуватись виключно шляхом приватизації, з дотриманням приватизаційної процедури, встановленої законом.
Як убачається з матеріалів справи, у даному випадку такий порядок дотримано не було, приватизація спірного майна, в якій був би учасником ОСОБА_1 , не здійснювалась, рішення про відчуження спірного майна на користь ОСОБА_1 державою в особі РВ ФДМУ по місту Києву не приймались, договір купівлі-продажу спірного майна з ОСОБА_1 не укладався.
Отже, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не набув право власності на спірне майно, оскільки по АДРЕСА_5 розташоване лише державне майно, зареєстроване на праві власності за Державою в особі РВ ФДМУ по м. Києву, а нежитлове приміщення - магазин промислових товарів та офісні приміщення, загальною площею 939,7 кв. м, за вказаною адресою відсутнє; вказане державне майно за результатами приватизаційної процедури ОСОБА_1 не відчужувалось; довідка та технічний паспорт, зазначені як підстава для державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на спірне майно, не є правовстановлюючими документами.
В той же час, передбачені законодавством документи, а саме: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, в матеріалах реєстраційної справи відсутні.
Крім того, пунктом 3 ч. 1 ст. 2 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, яка діяла на час проведення реєстрації) передбачено, що у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав заявником є власник, інший правонабувач, сторона правочину у яких виникло речове право, або уповноважені ним особи.
Однак жодних відомостей про те, що з 1991 року (дата будівництва, відображена в довідці ФОП ОСОБА_3 від 12.09.2019) ОСОБА_1 був власником, правонабувачем магазину промислових товарів та офісних приміщень загальною площею 939,7 кв. м по АДРЕСА_2 матеріали справи не містять.
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про особу, яка здійснила будівництво магазину промислових товарів та офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_2 .
Зі змісту довідки від 12.09.2019 № 202, виданої ФОП ОСОБА_3 , на підставі якої проведено державну реєстрацію права власності на спірне майно за ОСОБА_1 , вбачається, що нежитлову будівлю по АДРЕСА_2 побудовано у 1991 році господарським способом. Загальна площа нежитлового приміщення «Магазин промислових товарів та офісні приміщення» становить 939,7 кв. м.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у відповідній редакції) державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації.
Водночас, у матеріалах справи відсутні відомості про те, що державним реєстратором до Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», яке до 01.01.2013 здійснювало державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна на території міста Києва, було зроблено запит щодо надання інформації про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - магазин промислових товарів та офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_2 .
Разом із тим, за інформацією Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 27.10.2021 № 062/14-14097 (И-2021), наданою на запит прокуратури, за адресою: АДРЕСА_2 нерухоме майно на праві власності не реєструвалося. (т.2 а.с.170-171).
За змістом ч. 1 та 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. (ч.3 ст. 56 ЦПК України)
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.1, 2 ст.2 ЦПК України).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див.: постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України).
При оцінці обраного способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз. 12 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України).
Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної вимоги може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний заявником спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу заявника; чи є спосіб захисту, обраний заявником, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний заявником спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу заявника, у цих правовідносинах вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес заявника підлягає захисту обраним ним способом.
При оцінці обраного заявником способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Надаючи правову оцінку належності обраного способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У §145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Chahal v. the United Kingdom» (заява №22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю способів, що передбачаються національним правом.
У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Таким чином, стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування, хоча Держави-учасниці мають певну свободу розсуду щодо способу, у який вони виконують свої зобов`язання за цим положенням Конвенції. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет норм міжнародного права за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права задля вирішення конкретного спору.
В абзаці 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 вказано, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 червня 2022 року у справі № 686/4698/20 (провадження № 61-5079св21) зазначено, що: «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності повторного звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. mutatis mutandis постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 6 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55); див. також постанову Верховного Суду України від 10 вересня 2014 року у справі № 6-32цс14).
За змістом ч. 1 ст. 2 ЦПК України метою цивільного судочинства є саме ефективний захист прав та інтересів позивача. Отже, спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути ефективним, тобто призводити у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 67), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункти 63, 89), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (пункт 119), від 16 вересня 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 56), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункт 5.6), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 86)).
За приписами ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно положень ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. (ч.1 ст. 319 ЦК України)
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно із ст. 202, 203, 204 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. (ст. 319 ЦК України)
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно із ч. 1, 4 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
За ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону загальними засадами державної реєстрації прав є, серед іншого, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, а також їх внесення до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.
При цьому, п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону передбачено, що одним з етапів проведення державної реєстрації прав є перевірка документів та/або відомостей із Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.
За ч. 1 ст. 22 Закону документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Пунктом 1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127), передбачено, що цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Відповідно до п. 40 Порядку № 1127 (в редакції, яка діяла на час проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 ) державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.
Пунктом 41 Порядку № 1127 (в редакції, яка діяла на час проведення державної реєстрації за ОСОБА_1 ) визначено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються наступні документи: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).
Пунктом 42 Порядку № 1127 (в редакції, яка діяла на час проведення державної реєстрації за ОСОБА_1 ) передбачено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року подаються: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 23 Закону визначено підстави для зупинення розгляду заяв, зокрема, подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством.
Отже, на державного реєстратора під час вчинення такої реєстраційної дії законом покладено обов`язок не тільки формально перевірити наявність поданих документів за переліком, передбаченим Порядком № 1127, необхідних для державної реєстрації права власності, а й, передусім, встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
Як вже зазначалось вище, первинна державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомості - нежитлове приміщення, А - магазин промислових товарів та офісні приміщення, загальною площею 939,7 кв. м, по АДРЕСА_2 була здійснена за ОСОБА_1 , державним реєстратором комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Циганок А.А., на підставі технічного паспорта: серія та номер: 0301 від 12.09.2019, а також довідки серії та номер: 202 від 12.09.2019, які видані ФОП ОСОБА_3 . За змістом цієї довідки об`єкт нерухомого майна побудований в 1991 році господарським способом.
Крім довідки серії та номер: 202 від 12.09.2019 та технічного паспорта: серія та номер: 0301 від 12.09.2019, в матеріалах справи немає жодного доказу, з якого б убачалось, що об`єкт нерухомості - нежитлове приміщення, А - магазин промислових товарів та офісні приміщення, загальною площею 939,7 кв. м, по АДРЕСА_2 був збудований саме в 1991 році, як і відсутні докази того, що вказаний об`єкт збудований саме ОСОБА_1 .
При цьому, як убачається з акту РВ ФДМУ по місту Києву про результати перевірки наявності та умов використання державного нерухомого майна, що підлягає приватизації від 12.05.2023, на земельній ділянці по АДРЕСА_5 (з кадастровим номером 8000000000:66:069:0001) розташовано лише державне майно, а саме: об`єкт незавершеного будівництва - кафе на 50 місць, який включено до переліку об`єктів незавершеного будівництва, законсервованих об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, загальною площею 348 кв. м (4% готовності відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).
Вказаний об`єкт являє собою залізобетонний фундамент, накритий залізобетонними плитами перекриття. На оглянутій земельній ділянці інших об`єктів, крім державного нерухомого майна не виявлено.
Таким чином, вказаний акт підтверджує, що на зазначеній земельній ділянці по АДРЕСА_5 відсутній об`єкту нерухомості з такими характеристиками, який зареєстровано на праві власності за ТОВ «Інтер-Рейт» (нежитлове приміщення А - магазин промислових товарів та офісних приміщень загальною площею 939,7 кв. м), та водночас підтверджує факт наявності на вказаній земельній ділянці лише майна, зареєстрованого на праві власності за Державою в особі РВ ФДМУ по місту Києву, а саме: об`єкту незавершеного будівництва - кафе на 50 місць (ступінь готовності 4 %).
Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності із фактом його державної реєстрації.
При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, першочерговим є встановлення підстави, на якій особа набула це право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах, зокрема від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, від 07.10.2020 у справі № 920/728/18.
Так, довідка від 12.09.2019 № 202 на об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення - магазин промислових товарів та офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_2 не є правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності ОСОБА_1 на спірне майно.
Крім того, відповідно до п. 2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового-комунального господарства України від 26.07.2018 № 186), технічний паспорт - документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта, ім`я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об`єкт нерухомого майна, відомості щодо суб`єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику.
Тобто, технічний паспорт на вказане нежитлове приміщення від 12.09.2019 № 0301 також не є правовстановлюючим документом на спірне майно, а є лише документом, яким оформлюється технічна інвентаризація об`єкта і який свідчить про можливий фактичний стан нерухомості (площу, поверховість тощо) та не підтверджує набуття ОСОБА_1 права власності на спірний об`єкт нерухомості.
В той же час передбачені законодавством документи, а саме: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, в матеріалах справи відсутні.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 була проведена з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин - первинної реєстрації права власності за ОСОБА_1 ), що є підставою для скасування відповідного рішення державного реєстратора.
За приписами ч. 1-4 ст. 202 ЦК України правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину.
Тобто правочини - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Акт приймання-передачі майна до статутного капіталу від 31.01.2020 за своєю суттю є правочином, який підтверджує волевиявлення сторін, має юридичні наслідки - набуття та припинення права власності на нерухоме майно.
Отже такий акт приймання-передачі нерухомого майна свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін цього двостороннього правочину та набуття певних цивільних прав та обов`язків, хоча фактично вказаний акт приймання-передачі об`єкту нерухомого майна укладений між однією і тією самою особою ( ОСОБА_1 , який виступив і як фізична особа, і як директор ТОВ «Вікатрейд»).
Таким чином, оскарження правочину, оформленого актом приймання-передачі від 30.01.2020 (у розумінні ст. 202 ЦК України), у цьому випадку є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків в розумінні ст. 16 ЦК України.
Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 11.09.2018 у справі № 918/1377/16, від 12.06.2019 у справі № 927/352/18, від 06.07.2022 у справі № 372/3737/19.
В силу приписів ст. 317, 319 ЦК України право розпорядження майном будь-яким способом, у тому числі, шляхом передачі цього майна до статутного капіталу господарських товариств, належить власнику.
Разом із тим, ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку не набув право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Дійсним власником єдиного майна, розташованого на земельній ділянці (кадастровий номер: 8000000000:66:069:0001), є Держава в особі РВ ФДМУ по місту Києву, за якою на законних підставах 25.10.2019 зареєстровано право власності на державне майно.
Згідно з ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним.
За ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
При цьому, правом оспорювати правочин Цивільний кодекс України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, а й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як «заінтересовані особи» (ст. ст. 215, 216 ЦК України).
Таким чином, правочин, оформлений актом приймання-передачі об`єкту нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «Вікатрейд», від 31.01.2020, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком В.І. в реєстрі за № № 362, 363, є таким, що не відповідає вимогам ст. 317, 319 ЦК України, а отже підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 203, 215 ЦК України.
Разом із тим, державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком А.І. 06.02.2020 прийнято рішення (індексний номер: 51009550) про державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, на нежитлове приміщення з реєстраційним номером 1918770880000, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 за ТОВ «Вікатрейд».
Підставою для державної реєстрації права власності на вказане майно за ТОВ «Вікатрейд» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначено акт приймання-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «Вікатрейд» від 31.01.2020, зареєстрований в реєстрі за № № 362, 363, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленко А.І.
Водночас вказаний акт підлягає визнанню недійсним з наведених вище підстав, а тому державна реєстрація права власності на спірне майно за ТОВ «Вікатрейд» підлягає скасуванню відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Крім того, 13.01.2021 державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Кузьменко Ю.В. зареєстровано зміни до права власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 1918770880000.
Згідно з внесеними змінами адреса об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером: 1918770880000 (нежитлове приміщення, магазин промислових товарів та офісні приміщення загальною площею 939,7 кв. м): АДРЕСА_3 .
При цьому приватним нотаріусом КМНО Кузьменко Ю.В. додано до переліку документів, поданих для державної реєстрації права власності ТОВ «Вікатрейд» технічний паспорт без номеру від 03.02.2020, виданий ФОП ОСОБА_3 , та довідку номер 393 від 03.02.2020, видану ФОП ОСОБА_3 .
Зі змісту довідки від 03.02.2020 № 393, виданої ФОП ОСОБА_3 , вбачається, що 03.02.2020 проведено технічну інвентаризацію нежитлових приміщень, магазину промислових товарів та офісних приміщень і встановлено, що зазначений магазин фактично знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . За результатами проведеної технічної інвентаризації приміщення магазину мають наступні показники: загальна площа - 939,7 кв. м, основна площа - 495,1 кв. м, допоміжна площа - 444,6 кв. м.
Разом з цим, підстави зміни адреси вказаного об`єкта нерухомості з АДРЕСА_2 на АДРЕСА_3 ФОП ОСОБА_3 не вказано.
Водночас ані довідка від 03.02.2020, ані технічний паспорт від 03.02.2020, виготовлені ФОП ОСОБА_3 , не можуть бути підставою для зміни адреси на спірне майно.
Таким чином, оскільки акт приймання-передачі нерухомого майна від 31.01.2020 №№ 362, 363, який був підставою для державної реєстрації права власності ТОВ «Вікатрейд» на спірне майно, підлягає визнанню недійсним в судовому порядку з викладених вище підстав, а довідка від 03.02.2020 та технічний паспорт від 03.02.2020, виготовлені ФОП ОСОБА_3 , не є правовстановлюючими документами, державна реєстрація права власності за ТОВ «Вікатрейд», проведена 31.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком А.І. на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 1918770880000 з урахуванням змін, внесених 13.01.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В., підлягає скасуванню відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Разом з тим, 18.02.2021 ТОВ «Вікатрейд» передало до статутного капіталу ТОВ «Інтер-Рейт» негрошовий вклад у вигляді нежитлового приміщення, магазину промислових товарів та офісні приміщення, загальною площею 937,7 кв. м, розташованого в будинку АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1918770880000, що належить йому на праві приватної власності на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, засвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком А.І. 18.02.2021 за реєстровим № 565, 566, ринкова вартість нерухомого майна 255 600,00 грн, а ТОВ «Інтер-Рейт» прийняло цей негрошовий вклад до статутного капіталу товариства.
В силу приписів ст. 317, 319 ЦК України розпоряджатись майном може тільки власник цього майна.
Проте ТОВ «Вікатрейд» не мало правових підстав для набуття права власності на спірне майно на підставі акту приймання-передачі від 31.01.2020 (який підлягає визнанню недійсним), а отже ТОВ «Вікатрейд» не могло розпоряджатись цим майном, у тому числі, шляхом передачі до статутного капіталу ТОВ «Інтер-Рейт».
Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Проте ТОВ «Вікатрейд», укладаючи оспорюваний правочин з ТОВ «Інтер-Рейт», оформлений актом приймання-передачі від 18.02.2021, не мало законного права на розпорядження спірним майном, оскільки не було його законним власником.
Також судом взято до уваги, що директором ТОВ «Інтер-Рейт» є ОСОБА_2 , який від імені ОСОБА_1 підписував акт приймання-передачі спірного майна до статутного капіталу ТОВ «Вікатрейд», а також, за яким реєструвалась на праві власності земельна ділянка під спірним майном на підставі рішення Київської міської ради, яке Київрадою насправді не приймалось, що встановлено судовим рішенням у справі № 910/5618/22.
Отже, суд приходить до висновку, що всі набувачі неіснуючого нежитлового приміщення - магазину промислових товарів та офісних приміщень, загальною площею 937,7 кв. м, по АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1918770880000) були обізнані про те, що законні підстави для набуття ними спірного майна відсутні, однак вчиняли дії щодо державної реєстрації за собою права власності на вказане майно, що свідчить про недобросовісність всіх набувачів.
Таким чином, правочин, оформлений актом приймання-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «Інтер-Рейт», від 18.02.2021 також підлягає визнанню недійсним відповідно до ст. 215 ЦК України, оскільки він суперечить вимогам ст. 203, 317, 319 цього Кодексу.
При цьому, у зв`язку з визнанням недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна від 18.02.2021 та відсутністю законних підстав для набуття товариством права власності на спірне майно, державна реєстрація права власності на спірне майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1918770880000) за ТОВ «Інтер-Рейт» підлягає скасуванню відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з одночасним припиненням права власності товариства на спірне майно.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що державна реєстрація права власності на спірне майно за відповідачами на державне майно є перешкодою для Держави в особі РВ ФДМУ по місту Києву у повноцінному розпорядженні державним майном, розташованим за адресою: м. Київ, вул. Інженера Бородіна, 5-Б.
Так, за відповідачами незаконно, без належних правових підстав та за відсутності об`єкта із зазначеними при державній реєстрації права власності характеристиками зареєстровано право власності на нежитлове приміщення - магазин промислових товарів та офісні приміщення, загальною площею 939,7 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (у подальшому змінено на 5-Б), однак на земельній ділянці по АДРЕСА_5 розташоване лише державне майно - об`єкт незавершеного будівництва: кафе на 50 місць.
Тобто фактично за відповідачами без наявності правових підстав зареєстровано право власності на державне нерухоме майно.
Так, наявність одночасної реєстрації права власності за різними суб`єктами на один й той самий об`єкт нерухомого майна суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, і є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача.
Дана правова позиція відображена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 823/378/16.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з п. 7 ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтями 328, 329 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За приписами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.
При цьому власник може вимагати усунення порушення його права власності на цей об`єкт, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи його повернути (позиція Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц).
Судом установлено, що в даному випадку спірне майно з володіння Держави не вибувало, оскільки і на даний час зареєстровано на праві власності за Державою в особі РВ ФДМУ по м. Києву).
Однак, наявність державної реєстрації права власності за відповідачами на неіснуюче майно за адресою: АДРЕСА_5 (за якою розташовано тільки державне майно), створює перешкоди власнику - Державі, у здійсненні права розпорядження цим майном, а отже власник - Держава в особі РВ ФДМУ по м. Києву має право вимагати усунути такі перешкоди шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності за відповідачами та визнання правочинів, оформлених актами приймання-передачі майна, недійсними.
Крім того, наявність реєстрації за відповідачами права власності на державне майно надає останнім можливість розпоряджатися ним, в тому числі здійснити його подальше відчуження, а також набути право на земельну ділянку під державним майном відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України.
Також, суд бере до уваги, що наявність реєстрації права власності за відповідачами на неіснуюче майно створює РВ ФДМУ по м. Києву перешкоди щодо оформлення земельної ділянки по АДРЕСА_5 .
Оскільки у відповідачів не виникло право власності на майно з характеристиками, з якими воно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, і яке в дійсності є державним майном, належним способом захисту є визнання актів приймання-передачі спірного майна недійсними, скасування державних реєстрацій з припиненням речових прав, а також закриття незаконно відкритого розділу на об`єкт нерухомого майна, що відповідає приписам ст. 203, 215 ЦК України, ст. 14, абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду судове рішення про витребування майна є підставою для внесення відомостей про державну реєстрацію права власності.
Однак, як встановлено судом, відомості про державну реєстрацію права власності Держави на спірне майно по АДРЕСА_5 ще 25.10.2019 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, враховуючи принцип реєстраційного підтвердження володіння, спірне майно знаходиться у володінні Держави, а тому ефективним способом захисту порушеного права є саме скасування державної реєстрації із закриттям розділу, відкритим на неіснуючий об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер: 1918770880000) та визнання недійсним оспорюваних правочинів.
Отже, позовні вимоги прокуратури є правомірними та ефективним способом захисту порушеного права Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву.
Що стосується звернення з даним позовом прокурора в інтересах Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
В даному випадку порушення інтересів держави полягає у тому, що без наявності правових підстав, всупереч установленому законом порядку за ОСОБА_1 та ТОВ «Вікатрейд» зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, який нібито знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , ТОВ «Вікатрейд» у подальшому передало вказаний об`єкт у власність ТОВ «Інтер Рейт», змінивши адресу його розташування: з будинку АДРЕСА_6 .
Тобто, незважаючи на те, що у встановленому законом порядку відповідачі право власності на державне майно не набували, за ними незаконно зареєстровано право власності на неіснуючий об`єкт за такою ж адресою.
Вказане свідчить про порушення майнових прав Держави на майно по АДРЕСА_5 , оскільки за вказаною адресою зареєстровано інше майно, яке фактично належить Державі.
Отже, виявивши такі порушення інтересів держави, прокурор зобов`язаний вжити заходи, спрямовані на їх захист.
При цьому, вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».
Звернення прокурора до суду, у даному випадку, спрямоване на задоволення потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - скасування подвійної, незаконної реєстрації на об`єкт, який є державною власністю та зареєстрований на праві власності за Державою, а також закриття розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Слід зазначити, що у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив позицію, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, в таких випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.
Оскільки у даному випадку виникла необхідність захисту інтересів Держави, окружна прокуратура звертається з даним позовом до суду.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти відповідно до закону. Згідно зі ст. 131-1 Конституції України ст. 1, 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладено повноваження з представництва інтересів держави в суді, а відтак і обов`язок звертатись до суду з позовом у разі, якщо відповідний орган не вживає або неналежно вживає заходи з метою, щоб інтереси держави не залишились незахищеними.
За приписами ст. 1, 3 Закону України «Про Фонд державного майна» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності. Фонд державного майна України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Прем`єр-міністра України.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву діє на підставі Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.05.2012 № 678, та на підставі Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 18.04.2023 № 712.
Відповідно до п. 3 Положення, затвердженого наказом Фондом державного майна України від 15.05.2012 № 678, завданням регіонального відділення є реалізація повноважень Фонду, зокрема державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Згідно з п. 1 Положення, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 18.04.2023 № 712, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління.
Тобто у даному випадку Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву є органом, який уповноважений здійснювати захист інтересів Держави у спірних правовідносинах, а отже вказаний позов подається прокурором в інтересах Держави в особі РВ ФДМУ по місту Києву.
Водночас уповноважений орган свої функції у спірних правовідносинах не виконав, заходи на поновлення порушеного права не вжив, захист інтересів держави не здійснив.
За змістом ст. 13 Конституції України та ст. 319 Цивільного кодексу України - власність зобов`язує.
Таким чином, Регіональне відділення Фонду державного майна по місту Києву як власник майна зобов`язано вживати заходи щодо забезпечення його ефективного використання, контролювати стан збереження, а у випадку порушення іншими особами права власності - невідкладно реагувати.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватись як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням, зокрема, таких чинників: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
При цьому прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Водночас обізнаність компетентного органу про існуючі порушення має бути підтверджена, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу до суду від його імені.
При цьому критерій «розумності» строку має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально.
Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.
РВ ФДМУ по місту Києву, будучи обізнаним з відзиву на позов ТОВ «Квітуча волошкова галявина» у справі № 910/17156/20, про подвійну реєстрацію права власності на державне майно, листом від 27.03.2023 № 30-10/2075 звернулось до Дніпровської окружної прокуратури міста Києва щодо здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву.
Нездійснення захисту Регіональним відділенням Фонду державного майна по місту Києву виявляється в усвідомленій пасивній поведінці та невжитті заходів реагування щодо скасування рішень про державну реєстрацію та визнання недійсними правочинів.
Більше того, незалежно від причин неможливості самостійно звернутися до суду вже сам факт незвернення до нього з позовом свідчить про те, що Регіональне відділення Фонду державного майна по місту Києву неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави.
При цьому Регіональне відділення про намір самостійно вжити заходи на поновлення порушеного права держави прокурора не повідомило, що свідчить про самоусунення уповноваженого органу від виконання своїх функцій у спірних правовідносинах.
Вказана очевидна бездіяльність уповноваженого органу та наявні порушення інтересів держави свідчать про наявність виключного випадку для вжиття прокурором заходів представницького характеру в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат. (ч.1 ст. 209 ЦПК України)
У відповідності до положень ст.141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, на користь Київської міської прокуратури підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору: з ОСОБА_1 - в сумі 4 026,00 грн.; з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікатрейд» - в сумі 5 368,00 грн.; з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Рейт» - в сумі 4 026,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 15, 16, 202-204, 215, 316-319, 321, 324, 328, 331, 334 Цивільного кодексу України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, статтями 2, 4, 5, 10, 12, 13, 56, 76-82, 89, 141, 209, 229, 259, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва Дейнеки Сергія Валентиновича (місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 14-А), в інтересах держави, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (ЄДРПОУ:19030825, місцезнаходження: м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, буд. 50-Г) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікатрейд» (ЄДРПОУ: 43476562, місцезнаходження: м. Львів, вул. Навроцького В., буд. 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Рейт» (ЄДРПОУ: 44090470, місцезнаходження: м. Київ, вул. Глибочинська, буд. 17) про зобов`язання усунення перешкод шляхом скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації права власності, визнання недійсними правочинів - задовольнити.
Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Циганок Анни Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 20.09.2019, індексний номер: 48776114, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відкрито розділ на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 1918770880000 та внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення: А - магазин промислових товарів та офісні приміщення, загальною площею 939,7 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнати недійсним правочин, оформлений актом приймання-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікатрейд» (код ЄДРПОУ: 43476562) від 31.01.2020, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком Анатолієм Івановичем та зареєстрований у реєстрі за № № 362, 363, підписаний між ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_1 , та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікатрейд» Солодюком Олександром Борисовичем, про передачу ОСОБА_1 Товариству з обмеженою відповідальністю «Вікатрейд» негрошового вкладу у вигляді нежитлового приміщення, магазин промислових товарів та офісні приміщення, загальною площею 939,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1918770880000).
Скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікатрейд» (код ЄДРПОУ: 43476562), проведену 31.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком Анатолієм Івановичем на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 1918770880000, з урахуванням змін, внесених 13.01.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлією Володимирівною.
Визнати недійсним правочин, оформлений актом приймання-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Рейт» (код ЄДРПОУ: 44090470) від 18.02.2021, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком Анатолієм Івановичем та зареєстрований у реєстрі за №№ 565, 566, підписаний між директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікатрейд» ОСОБА_2 та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Рейт» Криволапом Олександром Сергійовичем, про передачу ТОВ «Вікатрейд» до статутного капіталу ТОВ «Інтер-Рейт» негрошового вкладу у вигляді нежитлового приміщення, магазину промислових товарів та офісних приміщень, загальною площею 939,7 кв. м, розташованого в будинку АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1918770880000).
Скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Рейт», проведену 18.02.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком Анатолієм Івановичем на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 1918770880000 (нежитлове приміщення, А - магазин промислових товарів та офісні приміщення, загальною площею 939,7 кв. м по АДРЕСА_3 ) з одночасним припиненням права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Рейт» на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 1918770880000 та закрити розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритий на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 1918770880000.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської міської прокуратури (ЄДРПОУ: 02910019, місцезнаходження: м. Київ, вул. Предславинська) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4 026,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікатрейд» на користь Київської міської прокуратури (ЄДРПОУ: 02910019, місцезнаходження: м. Київ, вул. Предславинська) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5 368,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Рейт» на користь Київської міської прокуратури (ЄДРПОУ: 02910019, місцезнаходження: м. Київ, вул. Предславинська) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4 026,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення суду складено 16 грудня 2024 року.
Суддя:
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124113556 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про державну власність щодо реєстрації або обліку прав на майно |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Гаврилова О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні