Ухвала

від 27.12.2024 по справі 947/37532/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/37532/24

Провадження № 1-кс/947/18301/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , дослідивши клопотання детектива Підрозділу ТУ БЕБв Одеськійобласті ОСОБА_2 ,яке погодженепрокурором відділуОдеської обласноїпрокуратури ОСОБА_3 про арештмайна врамках кримінальногопровадження №12023163510000386від 13.05.2023,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.212КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання детектива Підрозділу ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_2 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023163510000386 від 13.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

У клопотанні сторона обвинувачення, з метою збереження речового доказу, запобіганню спробам пошкодження, перетворення, відчуження просить накласти арешт на речі та документи вилучені в ході проведеного 05.12.2024 року обшуку за адресою: м. Одеса, Французький бульвар 66/1.

Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Як вбачається з матеріалів клопотання, Підрозділом детективів Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120231635100000386 від 13.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

Підставою для реєстрації вказаного кримінального провадження став узагальнений матеріал Державної служби фінансового моніторингу України (далі Держфінмоніторинг) від 23.02.2022 № 0155/2023/ДСК.

В рамках даного кримінального провадження, 05.12.2024 за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 66/1, було виявлено та вилучено речі та документи перелік яких вказано у клопотанні.

06.12.2024 детективом у даному кримінальному провадженні прийнято процесуальне рішення та в порядку ст. 110 КПК України винесено постанову про визнання вилученого майна речовим доказом.

Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На переконання слідчого судді клопотання прокурора про арешт майна не відповідає вимогамст. 171 КПК України, з огляду на наступні обставини.

Згідно з положеннями ч. 2ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1)підстави і метувідповідно до положень ст. 170 Кодексу тавідповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3)документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, абоконкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4)розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою,у разі подання клопотання відповідно до ч. 6ст. 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути доданіоригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

В порушеннязазначених вимогкримінального процесуальногозакону,прокурором небуло зазначеневідповідне обґрунтуваннянеобхідності накладенняарешту навилучене майно,зокрема навилучені підчас обшукугрошові коштиу сумі44920 доларів США, 205110 грн., не було доведено їх відношення до розслідуваного к/п № 12023163510000386 від 13.05.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України та яким чином вони відповідають критеріям, передбаченим ч. 1ст. 98 КПК Українидля речових доказів.

Отже слідчий суддя вважає, що з метою повного, всебічного та об`єктивного розслідування кримінального провадження № 12023163510000386, органу досудового розслідування необхідно належним чином перевірити факт належності та походження вилучених грошових коштів. Дані обставини повинні бути перевірені органом досудового розслідування в ході здійснення слідчих дій, зокрема в допиті свідків.

Слідчий суддя позбавлений можливості встановити з яких причин наразі вилучені грошові кошти необхідні органу досудового розслідування та яку інформацію, яка може мати значення для встановлення обставин імовірного вчинення кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження вони можуть містити у собі. Також прокурором не зазначено з якою конкретною метою він просить накласти арешт на грошові кошти.

Окрім того, в порушеннявимог кримінальногопроцесуального закону,щодо вмотивованостіта обґрунтованості,органом досудовогорозслідування в клопотанніне булонаведено якедоказове значенняв рамкахданого кримінальногопровадження маютьвилучені документи,що вониможуть підтвердитичи спростувати.Більш того,слідчим належнимчином незазначено перелікі видмайна,що належитьарештувати,оскільки йогоперелік немістить їхідентифікаційні ознаки,не зрозумілопро якідокументи (договори,акти,квитанції,виписки,вимоги,накази іт.п.)йде мовау клопотанні,не зазначено повного опису їх вмісту, назви/реквізитів, з ким укладені, їх датування, предмет, ким складені та видані, тощо, що може в подальшому потягнути за собою негативні наслідки для даного кримінального провадження та не буде слугувати його завданням.

Не припустимим на переконання слідчого судді також є зазначення загальної всеохоплюючої назви документа, адже при виявленні та вилученні документів має бути встановлений повний перелік, із чітким їх описом для можливості їх ідентифікації та унеможливлення можливої подальшої втрати або спотворення.

За версією органу досудового розслідування, вилучені документи та речі мають відношення до справи, але слідчий суддя звертає увагу, що без ідентифікації хоч одного вилученого предмету, в клопотанні про накладення арешту на майно та в ухвалі суду про накладення арешту, в подальшому існує великий ризик визнання цих доказів недопустимими, що в свою чергу не буде слугувати досягненню мети досудового розслідування.

Необґрунтоване накладення арешту майна може в подальшому потягнути за собою негативні наслідки для даного кримінального провадження та не буде слугувати його завданням, а також може порушити законні права власників та володільців майна.

Слідчий суддя звертає увагу, що аналогічне клопотання сторони обвинувачення з вищевикладених обставин було повернуто прокурору для усунення недоліків, проте сторона обвинувачення фактично проігнорувала мотиви їх повернення та знову звернулись з не вмотивованим клопотанням та без долученя відповідних доказів.

За таких підстав, у даному кримінальному провадженні, на даному етапі його розслідування, клопотання сторони обвинувачення не може бути розглянуто по суті, оскільки воно не відповідає вимогам ст.171 КПК, з урахуванням відсутності обґрунтування підстав для арешту вилучених грошових коштів та підтвердження належності їх підозрюваному.

На переконання слідчого судді, встановлення вказаних обставин слугуватиме досягненню дієвості кримінального провадження, та буде дієвим запобіжником настання шкідливих наслідків як для кримінального провадження, так і для власників/володільців майна.

Слід зазначити, що положеннями статті 3 КПК України на слідчого суддю покладено обов`язок контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, при цьому, окреслено межі такого захисту діяти в порядку, передбаченому КПК України.

Водночас при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.

Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення вказаних в ухвалі слідчого судді недоліків, надавши для цього прокурору строк 72 години з моменту отримання копії цієї ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-172, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання детектива Підрозділу ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_2 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023163510000386 від 13.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України повернути прокурору.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1