справа № 753/2050/22
головуючий у суді І інстанції Коренюк А.М.
провадження № 22-ц/824/2230/2024
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 листопада 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 серпня 2023 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за позикою й п`яти відсотків річних від простроченої суми, -
в с т а н о в и в :
У січні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь заборгованість у розмірі 717 250 грн та 5% річних за користування грошовими коштами.
Позов обґрунтовано тим, що 27 вересня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір позики грошових коштів на суму 25 000 доларів США, відповідно до умов якого вона передала ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 25 000 доларів США у якості позики на строк до 27 липня 2021 року із зобов`язанням сплачувати відсотки у розмірі 5 % річних від дня прострочення й до дня повернення суми боргу (пункт 3 договору).
Фактична передача та отримання цієї суми підтверджується указаним договором позики, за яким ОСОБА_1 підтвердила отримання та обов`язок повернення коштів у строк, визначений договором.
Проте в обумовлений строк відповідач позичені кошти у повному обсязі не повернула, чим взяті на себе зобов`язання не виконала.
Вважає, що станом на 26 січня 2023 року непогашений борг ОСОБА_1 становить 25 000 доларів США (еквівалент до національної валюти України - гривні - 717 250 грн (по курсу НБУ станом на 26 січня 2022 року 28 грн 69 коп. за 1 долар США), а також 5 % річних від простроченої суми за період 216 днів 20 927 грн (717 250 грн х 5 % / 365 х 213 = 20 927 грн).
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 17 серпня 2023 року задоволено позов ОСОБА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг за позикою у розмірі 25 000 доларів США та п`ять відсотків річних від простроченої суми у розмірі 20 927 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 7 381 грн 77 коп.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а обставини, які б спростовували позовні вимоги, судом не встановлені.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 серпня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідачем 27 червня 2022 року укладений договір про надання правової допомоги № 31 від з адвокатом Прохоровим О.О.
27 червня 2022 року адвокатом Прохоровим О.О. подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 05 липня 2022 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу.
19 липня 2022 року адвокат Прохоров О.О. надав до суду документи із зразками підпису на виконання вимог ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 05 липня 2022 року.
27 вересня 2022 року на адресу Дарницького районного суду міста Києва надійшло клопотання експертів про необхідність надання додаткових документів з зразками підпису ОСОБА_1 за 2017-2019 роки та направлено рахунок для оплати за проведення експертизи.
У вказаному клопотанні вказано, що у разі неможливості виконання клопотання експертів, повідомити їх про це у письмовій формі. Строк виконання клопотання - 45 днів.
Зазначає, що адвокат Прохоров О.О. не повідомив вчасно ані суд, ані експертну установу про неможливість надати додаткові докази.
Тільки 23 січня 2023 року, через 120 діб, після отримання клопотання експертів про надання додаткових зразків підписів, адвокат Прохоров О.О. надав повідомлення для суду про неможливість надання додаткових зразків підпису.
24 січня 2024 року на адресу Дарницького районного суду міста Києва надійшов лист з експертної установи про залишення ухвали без виконання.
Скаржник зазначає, що їй було повідомлено адвокатом, що оскільки немає додаткових зразків підпису, то і немає необхідності проводити експертизу, сплачувати за її проведення, бо програємо справу.
На думку скаржника позов ОСОБА_2 задоволено через неналежне виконання адвокатом Прохоровим О.О. своїх професійних обов`язків.
У подальшому з приводу такої бездіяльності адвоката щодо виконання професійних обов`язків подана скарга до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва.
Вказує, що на час проведення експертизи у 2022 році через війну не працювала аптека, у якій працювала відповідач, у якій знаходилися документи із зразками підписів, які було можливо використати для проведення експертизи. І тому, документи із підписом було важко отримати.
Зазначає, що під час ознайомлення із матеріалами справи вона дізналася, що строк дії повноважень адвоката Прохорова О.О. відповідно до договору про надання правничої допомоги закінчився 31 грудня 2022 року. Таким чином, з 01 січня 2023 року і по 17 серпня 2023 року адвокат Прохоров О.О. приймав участь у справі незаконно.
Відповідач про це не була обізнана, також це було проігноровано судом першої інстанції.
На думку скаржника, єдина можливість довести, що вона не підписувала договір позики є призначення почеркознавчої експертизи.
Зазначає, що клопотання експертів судом першої інстанції фактично не вирішувалося, оскільки відповідна вимога не була поставлена відповідачу.
Одночасно ОСОБА_1 заявлено клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставити питання:
1) Чи належить підпис поставлений у графі «Підпис: Позичальник» на оригіналі договору позики від 27 вересня 2018 року, укладеному між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ?
2) Чи виконано цей підпис, а також написання прізвища ім`я по-батькові навпроти графи «Позичальник» « ОСОБА_1 » самою ОСОБА_1 чи іншою особою?
Клопотання обґрунтоване тим, що висновок почеркознавчої експертизи у цивільній справі є одним із належних та допустимих доказів щодо вирішення позовних вимог. А під час розгляду справи судом першої інстанції експертиза так і не була проведена.
Від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вона просить відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відзив обґрунтовано тим, що відповідач, посилаючись на звернення із скаргою до колегіального органу адвокатури м. Києва щодо неналежного виконання умов договору укладеного із ним, не надала висновок кваліфікаційно-дисциплінарної комісії щодо розгляду її скарги на адвоката Прохорова О.О.
Вказує, що апеляційна скарга відповідача не містить посилань на норми матеріального або процесуального права, порушені судом першої інстанції.
Відповідач та її представник адвокат Прохоров О.О. були присутні у всіх судових засіданнях і жодне із їх клопотань не були залишені судом першої інстанції поза увагою судом першої інстанції.
Відповідач не заявляла до суду першої інстанції клопотання про витребування доказів, додаткових підписів, зазначених у вимозі судового експерта, а також не повідомлено про неможливість подати такі докази.
Також ОСОБА_2 подала письмові заперечення проти призначення судової експертизи, у яких вона посилається на те, що ОСОБА_1 , повторно заявляючи клопотання про призначення експертизи під час розгляду справи судом першої інстанції, порушила строк на звернення з указаним клопотанням, а також не направила його копію іншій стороні у справі - позивачу.
ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги.
Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.
Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.
27 вересня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір позики, пунктом 1 якого визначено, що позивач передала, а відповідач отримала у якості позики 25 000 доларів США готівкою в момент підписання цього договору (а.с. 3).
Відповідно до пункту 2 цього договору відповідач стверджує, 25 000 доларів США взяв у борг готівкою на свої потреби для покращення свого сімейного добробуту та зобов`язався повернути позивачу готівкою у строк до 27 липня 2021 року.
Сторони погодили про можливе дострокове повернення позики у розмірі 25 000 доларів США та на випадок прострочення виконання грошового зобов`язання позичальник зобов`язався сплатити відсотки у розмірі 5% річних від дня прострочення і до дня повернення суми боргу (пункт 3 договору).
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).
Статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона -позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
За своєю суттю договір чи розписка про отримання в борг грошових коштів є документами, якими підтверджується як укладення договору, його умови, а також засвідчують отримання від кредитора певної грошової суми або речей (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року (6-63цс13).
Пунктом 1 договору позики від 27 вересня 2018 року визначено, що позика передається позикодавцем позичальнику безпосередньо при підписанні сторонами цього договору готівкою та на момент підписання цього договору вважається такою, що фактично отримана позичальником.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).
У цій справі відповідач не довела й не доводила, що між сторонами наявні інші правовідносини, тому суд першої інстанції правильно виходив з того, що між сторонами виникли позикові правовідносини.
Таким чином, підписання цього договору позичальником ОСОБА_3 підтверджує факт одержання нею у позику від позичальника грошових коштів у сумі, визначеній у пункті 1 цього договору.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до змісту статей 1046, 1049 ЦК України, колегія апеляційного суду вважає, що у спірних правовідносинах позикодавець має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник у свою чергу має довести відсутність заборгованості у зв`язку з належним виконанням зобов`язання щодо повернення грошових коштів.
Підписання цього договору позичальником ОСОБА_3 підтверджує факт одержання нею у позику від позичальника грошових коштів у сумі, визначеній у пункті 1 цього договору.
Відповідно до частини 3 статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідачем не було надано доказів відсутності заборгованості у зв`язку з належним виконанням зобов`язання щодо повернення грошових коштів за договором позики. А з матеріалів справи вбачається, що оригінал договору позики від 27 вересня 2018 року знаходився у позивача та був наданий суду першої інстанції для проведення почеркознавчої експертизи.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідачем зобов`язання за договором позики своєчасно не виконані.
Закінчення строку договору, відповідно до частини 4 статті 631 ЦК України, не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Щодо доводів апеляційної скарги, то колегія апеляційного суду враховує таке.
Відповідно до частини 1 статті 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи судом першої інстанції представником відповідача - адвокатом Прохоровим О.О. подано відзив на позов, у якому він заперечував факт укладення між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договору позики від 27 вересня 2018 року, а також заявив 22 червня 2022 року клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для встановлення, чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 у вказаному договорі позики нею чи іншою особою (а.с. 16, 23-24).
На підтвердження повноважень адвоката Прохорова О.О. представляти інтереси ОСОБА_1 у матеріалах справи наявний договір про надання правничої допомоги від 27 червня 2022 року № 31, з якого вбачається, що строк дії цього договору - до 31 грудня 2022 року (а.с. 21).
Апеляційним судом встановлено, що заявляючи клопотання про призначення почеркознавчої експертизи 22 червня 2022 року ні адвокат Прохоров О.О. (наявні повноваження на представництво) ні відповідач ОСОБА_1 не повідомляли суду першої інстанції про наявність будь яких документів, які містять вільні зразки підпису відповідача, крім наданих суду, та неможливість подачі таких доказів до суду з будь-яких причин та не заявляли клопотання про їх витребування.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 05 липня 2022 року задоволено клопотання представника відповідача, призначити у справі судову почеркознавчу експертизу.
На вирішення експерта поставлено питання: Чи належить підпис поставлений у графі «Підписи: Позичальник» на оригіналі договору позики від 27 вересня 2018 року, укладеному між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ОСОБА_1 , та чи виконано цей підпис, а також написання прізвища ім`я та по батькові навпроти графи «Позичальник» « ОСОБА_1 » самою ОСОБА_1 чи іншою особою ?
Проведення експертизи доручено експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
27 вересня 2022 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшло клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, датоване 21 вересня 2022 року, про надання додаткових вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_1 за період з 2017-2019 років, не менше ніж на 15 документах (а.с. 42).
У вказаному клопотанні зазначено, що у разі незадоволення клопотання експерта у строк 45 календарних днів, ухвала буде залишена без виконання або виконана за наявними матеріалами.
Також експертною установою направлено до суду рахунок за проведення судової почеркознавчої експертизи.
03 листопада 2022 року судом першої інстанції направлено ОСОБА_1 та її представника - адвокату Прохорову О.О. копію указаного клопотання експерта (а.с. 46).
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтвердила отримання нею в листопаді 2022 року вказаного клопотання експерта про надання додаткових вільних зразків її підпису та почерку, а також рахунку за проведення судової почеркознавчої експертизи (протокол судового засідання апеляційного суду від 13 листопада 2024 року).
Апеляційним судом встановлено, що отримавши клопотання експерта про надання додаткових вільних зразків підпису та почерку відповідача у листопаді 2022 року, ні адвокат Прохоров О.О. (наявні повноваження на представництво) ні відповідач ОСОБА_1 не повідомляли суду першої інстанції про наявність будь яких документів, які містять вільні зразки підпису відповідача, крім наданих суду, та неможливість подачі таких доказів до суду з будь-яких причин та не заявляли клопотання про їх витребування.
А також в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснила, що порадившись з адвокатом Прохоровим О.О., вона вирішила не оплачувати рахунок за проведення судової почеркознавчої експертизи, оскільки перебувала в декреті, тому вільних грошей не було, а додаткові вільні зразки її підпису та почерку було важко отримати (протокол судового засідання апеляційного суду від 13 листопада 2024 року).
31 грудня 2022 року закінчився строк дії договору про надання правничої допомоги, укладеного між адвокатом Прохоровим О.О. та ОСОБА_1 (а.с. 21).
05 січня 2023 року Київський науково-дослідний інститут судових експертиз залишив ухвалу суду про призначення експертизи без виконання, оскільки станом на 05 січня 2023 року відсутні відомості щодо оплати вартості по експертному провадженню та письмова відповідь та матеріали необхідні для вирішення питання ухвали до інституту не надходили, про що направив до Дарницького районного суду міста Києва лист №23537/25538/22-32 від 05 січня 2023 року (а.с. 48).
Апеляційним судом встановлено, що під час дії договору надання правничої допомоги, укладеного нею з адвокатом Прохоровим О.О., відповідач ОСОБА_1 , отримавши клопотання експерта та рахунок за проведення судової почеркознавчої експертизи, протягом встановленого експертом строку - оплату за проведення судової експертизи, призначеної за її клопотанням - не здійснила та додаткові докази, що витребувані експертною установою - не надала.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційний суд, встановивши, що причиною не проведення судової експертизи стало не здійснення відповідачем оплати за проведення експертного дослідження та не надання витребуваних експертом додаткових документів, без яких провести експертизу не можливо, враховує, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 12 ЦПК України).
Відповідно до статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
23 січня 2023 року від адвоката Прохорова О.О. до суду першої інстанції надійшла заява, у якій він зазначив про відсутність у ОСОБА_1 документів у кількості 15 одиниць із вільними зразками її підпису за період з 2017-2019 років, оскільки у вказаний період вона перебувала у декретній відпустці. Посилаючись на указані обставини, представник відповідача вважав за можливе провести експертизу за наявними матеріалами (а.с. 47).
24 січня 2023 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №23537/25538/22-32 від 05 січня 2023 року про залишення ухвали про призначення експертизи без виконання у зв`язку з не наданням додаткових матеріалів та несплатою вартості експертизи (а.с. 48).
Апеляційний суд погоджується, що строк дії договору про надання правової допомоги з адвокатом Прохоровим О.О. закінчився, тому він не мав законних підстав заявляти будь-які заяви та клопотання, зокрема, заяву про неможливість надати додаткові матеріали, які містять вільні зразки підпису та почерку відповідача.
Однак указана заява адвоката Прохорова О.О. подана 23 січня 2023 року, тобто після спливу 45 календарних днів, визначених експертом для надання додаткових матеріалів та після повернення 05 січня 2023 року експертною установою ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи без виконання, а отже така заява не була підставою для повернення ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи без виконання.
У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження продовження договору чи укладення іншого договору між сторонами, а ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує, що з 01 січня 2023 року і по 17 серпня 2023 року адвокат Прохоров О.О. приймав участь у цій справі незаконно, позов ОСОБА_2 задоволено через неналежне виконання адвокатом Прохоровим О.О. своїх професійних обов`язків, у зв`язку з чим відповідачем подано скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва.
На підтвердження подання скарги до апеляційної скарги додано фіскальний чек Укрпошти від 19 вересня 2023 року про направлення рекомендованого листа до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, однак відповідачем не надано опис вкладення, тому сам лише фіскальний чек не є підтвердженням звернення зі скаргою саме на дії адвоката Прохорова О.О.
Із матеріалів справи вбачається, що після закінчення терміну договору про надання правничої допомоги - 31 грудня 2022 року адвокат Прохоров О.О. брав участь у судових засіданнях 30 березня 2023 року, 12 липня 2023 року, 17 серпня 2023 року.
В матеріалах справи наявна розписка ОСОБА_1 про її ознайомлення з матеріалами справи 25 травня 2023 року, що свідчить про те, що ОСОБА_1 було достеменно відомо і про закінчення строку дії її договору про надання правової допомоги із адвокатом Прохоровим О.О. і про причини повернення експертом ухвали суду про призначення експертизи.
Однак у вказаних трьох судових засіданнях була присутня також сама відповідач, яка не заперечувала проти її представництва вказаним адвокатом.
При цьому з матеріалів справи та зокрема із протоколів судових засідань від 30 березня 2023 року, 12 липня 2023 року, 17 серпня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1, заперечуючи факт укладання нею договору позики з позивачем, не заявляла клопотання про повторне призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.
Враховуючи викладене, оскільки позивачем надано докази укладення з відповідачем договору позики та одержання відповідачем грошових коштів у сумі, визначеній пунктом 1 цього договору, а відповідачем не надано суду доказів відсутності заборгованості у зв`язку з належним виконанням нею зобов`язання щодо повернення грошових коштів, а також не спростовано факт укладення договору позики та отримання грошових коштів, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за позикою у розмірі 25 000 доларів США та п`яти відсотків річних від простроченої суми у розмірі 20 927 грн.
Таким чином, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв`язку з їх необґрунтованістю.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки оскаржене судове рішення залишено без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 27 грудня 2024 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2024 |
Оприлюднено | 31.12.2024 |
Номер документу | 124115986 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Мостова Галина Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні