Ухвала

від 10.02.2025 по справі 753/2050/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 753/2050/22

провадження № 61-1297 ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за позикою й п`яти відсотків річних від простроченої суми,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 17 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 25 000,00 дол. США боргу за позикою, 20 927,00 грн п`ять відсотків річних від простроченої суми.

25 січня 2025 року через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 подала доВерховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, в якій просила їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Щодо сплати судового збору

У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Розміри ставок та порядок сплати судового збору визначено частиною другою статті 4 та статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи, що у січні 2022 року при поданні позовної заяви судовий збір підлягав сплаті у розмірі 7 381,77 грн, заявник за подання касаційної скарги має сплатити 14 763,54 грн (7 381,77 грн * 200%) за такими реквізитами - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

У касаційній скарзі заявник просить звільнити її від сплати судового збору посилаючись на те, що її майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі, оскільки має малолітню дитину, роботи немає.

Дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що відсутні підстави звільняти ОСОБА_1 від сплати судового збору, з огляду на таке.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вищезазначена норма закріплює дискреційне право, а не обов`язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ`я сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі. З метою недопущення зловживання процесуальними правами суд має враховувати: предмет спору, наявність у особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків в банківських та інших фінансових установах та можливість розпорядження ними, вік особи та її працездатність, склад сім`ї та наявність утриманців тощо.

Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять даних про реальний дохід заявника, а також, що ОСОБА_1 1981 року народження є непрацездатною особою чи має незадовільний стан здоров`я, одинокою матір`ю. Водночас, заявник не надала суду даних про наявність чи відсутність рухомого чи нерухомого майна,цінних паперів,рахунків у банківських установах, тощо.

Верховний Суд враховує, що зазначення особою про відсутність у неї доходів взагалі, очевидно не свідчить про дійсність такого майнового стану, враховуючи загальні потреби життєдіяльності кожної особи та необхідність їх матеріального забезпечення.

Предметом позову є стягнення боргу у розмірі 25 000,00 дол. США боргу та п`ять відсотків річних від простроченої суми у розмірі 20 927,00 грн.

Оцінюючи ці обставини, суд вважає, що відсутні переконливі докази того, що майновий стан ОСОБА_1 перешкоджає сплатити їй судовий збір. При цьому, ОСОБА_1 не заявляла, що такий розмір судового збору становитиме для неї надмірний фінансовий тягар, та не просила суд зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

Обставини, зазначені у клопотанні, не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки не підтверджують з достовірністю скрутний майновий стан заявника, що перешкоджає йому виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.

Вказане грунтується на такій конституційній засаді судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України) та узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

За таких обставин, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового зборуслід відмовити.

Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.

Керуючись статтями 136, 185, 389, 392 - 394 ЦПК України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь