Ухвала

від 26.12.2024 по справі 541/4063/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/4063/24

Провадження № 1-кс/541/1168/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 рокум. Миргород

Слідчий суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявниці ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді Полтавської області скаргу адвоката ОСОБА_5 , подану в інтересах ОСОБА_3 , на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілими,

встановив:

Адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілими у кримінальному провадженні № 12024170550001161 від 30 жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, мотивуючи свої вимоги наступним. 12 жовтня 2024 року близько 12 год під час руху неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на електровелосипеді біля будинку № 11 по вул. Миру в с. Дібрівка із заднім колесом велосипеду здійснив зіткнення автомобіль «Хонда акорд» під керуванням ОСОБА_8 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 згідно попереднього діагнозу отримав тілесні ушкодження у вигляді осаднення шкіри правого ліктя, обох колінних суглобів. ОСОБА_7 було встановлено діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, осаднення шкіри обличчя, забій правого колінного суглоба, осаднення шкіри правої гомілки, забійна рана спинки носу, перелом кісток носа, осаднення шкіри поперекової ділянки зліва. ОСОБА_7 було госпіталізовано до травматологічного відділення КНП «МЛІЛ Миргородської міської ради», де він знаходився на лікуванні з 12 по 23 жовтня 2024 року. З 24 жовтня по 04 листопада 2024 року ОСОБА_7 знаходився на амбулаторному лікуванні. Строк його лікування склав 25 днів. Відомості до ЄРДР за даним фактом було внесено на підставі ухвали слідчого судді від 24 жовтня 2024 року після звернення до суду зі скаргою представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 . 14 листопада 2024 року ОСОБА_3 звернулась до начальника СВ Миргородського РВП із заявою про залучення по кримінальному провадженню в якості потерпілих її дітей, які отримали тілесні ушкодження. 18 листопада 2024 року вона звернулась до начальника СВ Миргородського РВП із заявою про надання їй як представнику потерпілих матеріалів кримінального провадження для ознайомлення. 26 листопада 2024 року заявниця звернулась на лінію Національної поліції «102» зі скаргою на слідчого ОСОБА_4 про ненадання відповідей на вищевказані звернення. 27 листопада 2024 року ОСОБА_3 прийшла на прийом до начальника Миргородського РВП зі скаргою на зловживання посадовими повноваженнями слідчим ОСОБА_4 , після чого останній їй зателефонував та повідомив, що вона може ознайомитися з матеріалам кримінального провадження, але наступного дня слідчий ОСОБА_4 надав заявниці копію постанови про закриття кримінального провадження та відповідь про відмову у залученні в даному кримінальному провадженню її дітей в якості потерпілих. 04 грудня 2024 року постанову про закриття кримінального провадження було скасовано прокурором Миргородської окружної прокуратури, після чого 10 грудня 2024 року представник ОСОБА_3 звернувся до Миргородської окружної прокуратури з клопотанням про залучення неповнолітніх ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в даному кримінальному провадженні в якості потерпілих. Вказане звернення з прокуратури направлено слідчому Миргородського РВП ОСОБА_4 для прийняття рішення. 19 грудня 2024 року після неодноразових прохань ОСОБА_3 надати відповідь на вказане клопотання слідчий у месенджері «Вайбер» надіслав їй постанову про відмову в клопотанні про залучення неповнолітніх дітей в якості потерпілих та наданні їй як законному представнику потерпілих можливості ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Заявник вважає, що у відповідності зі ст. 55 КПК України після отримання заяви ОСОБА_3 слідчий повинен був залучити як потерпілих по кримінальному провадженню її неповнолітніх дітей. Зважаючи на наведене, просив скасувати постанову слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 від 16 грудня 2024 року, якою відмовлено в залученні як потерпілих неповнолітніх ОСОБА_6 , ОСОБА_7 по кримінальному провадженню № 12024170550001161 від 30 жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України; зобов`язати слідчого залучити неповнолітніх ОСОБА_6 , ОСОБА_7 як потерпілих по даному кримінальному провадженню.

В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримала з викладених у ній підстав.

Слідчий ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні скарги та зазначив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди неповнолітні ОСОБА_6 , ОСОБА_7 отримали легкі тілесні ушкодження, тому підстави визнавати їх потерпілими відсутні. Наразі по кримінальному провадженню після отримання медичної документації щодо амбулаторного лікування дитини було призначено додаткову судово-медичну експертизу щодо встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, після чого у разі встановлення щонайменше тілесних ушкоджень середньої тяжкості слідчим буде вирішуватися питання про визнання особи потерпілою.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Дана скарга подана відповідно до п. 5 ч.1 ст. 303 КПК України, яка регламентує, що під час досудового розслідування може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову у визнані потерпілим.

З доданих до скарги матеріалів слідчим суддею встановлено, що СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12024170550001161 від 30 жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю неповнолітніх ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , внаслідок якої останні отримали тілесні ушкодження.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 згідно попереднього діагнозу отримав тілесні ушкодження у вигляді осаднення шкіри правого ліктя, обох колінних суглобів. ОСОБА_7 було встановлено діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, осаднення шкіри обличчя, забій правого колінного суглоба, осаднення шкіри правої гомілки, забійна рана спинки носу, перелом кісток носа, осаднення шкіри поперекової ділянки зліва. ОСОБА_7 було госпіталізовано до травматологічного відділення КНП «МЛІЛ Миргородської міської ради», де він знаходився на лікуванні з 12 по 23 жовтня 2024 року. З 24 жовтня по 04 листопада 2024 року ОСОБА_7 знаходився на амбулаторному лікуванні.

У відповідності з висновком експерта № 621 від 21 листопада 2024 року тілесні ушкодження, заподіяні дорожньо-транспортною пригодою ОСОБА_7 , відносяться до легких тілесних ушкоджень як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров`я та не є небезпечними для життя в момент спричинення.

Згідно з висновком експерта № 622 від 21 листопада 2024 року тілесні ушкодження, заподіяні дорожньо-транспортною пригодою ОСОБА_6 , відносяться до легких тілесних ушкоджень та не є небезпечними для життя в момент спричинення.

13 листопада 2024 року ОСОБА_3 звернулась до СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області із заявою про залучення по даному кримінальному провадженню її неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_6 в якості потерпілих.

10 грудня 2024 року із аналогічним клопотанням до Миргородської окружної прокуратури в інтересах ОСОБА_3 звернувся адвокат ОСОБА_5 . Вказане клопотання було спрямовано слідчому СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4

16 грудня 2024 року слідчим було прийнято ухвалу про відмову в задоволенні клопотання, яка мотивована відсутністю достатніх даних того, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Порядок визнання особи потерпілим у кримінальному провадженні регламентований ст. 55 КК України.

Відповідно до ч. 1 вказаної статті потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Згідно з ч. 2 ст. 55 КК України права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Ч. 3 ст. 55 КК України визначає, що потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з чим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Відповідно до ч. 5 вказаної статі за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій вказаної статі, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Зі змісту оскарженої постанови вбачається, що слідчий, відмовляючи у задоволені клопотання, вказав про відсутність достатніх даних про отримання неповнолітніми тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Слідчий суддя не може погодитись з такими висновками слідчого за наступних підстав. Так, кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 286 КПК України настає за умови заподіяння наслідків у виді фізичної шкоди, яка є не менше небезпечною, ніж середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Згідно з висновками судово-медичного експерта неповнолітнім дітям ОСОБА_3 завдано тілесні ушкодження, які визнані легкими. Між тим, обґрунтовуючи вимоги про залучення їх як потерпілих, заявниця зазначила про заподіяння її дітям, в тому числі фізичної і майнової шкоди.

З таких обставин, визнання неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 потерпілими у даному кримінальному провадженні буде відповідати вимогам ч. 1 ст. 55 КПК України, яка має більш широке значення, є загальною нормою та визначає, що потерпілим є особа, якійкримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

За таких обставин постанова слідчого є такою, що не відповідає вимогам КПК України та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.220, 221, 303-307, 376 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

Скаргу адвоката ОСОБА_5 , подану в інтересах ОСОБА_3 , на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілими задовольнити.

Постанову слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілими неповнолітніх ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12024170550001161 від 30 жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, скасувати.

Зобов`язати слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 визнати потерпілими у кримінальному провадженні № 12024170550001161 від 30 жовтня 2024 року неповнолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддяОСОБА_1