Рішення

від 27.12.2024 по справі 420/29614/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/29614/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Грабової Т.П., представника позивача авдоката Єренка Д.В., представника відповідача Гарбарук Д.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства Бериславський машинобудівний завод до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Бериславський машинобудівний завод звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10 листопада 2023 року №00328260722, №00328310722, №00325920722, №00326430722.

Під час судового розгляду з`ясовано, що правильною датою оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є "10 листопада 2021 року", тобто позивачем у прохальній частині позову допущена описка у році прийняття вказаних ППР, яку позивач просив врахувати під час розгляду справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Приватне акціонерне товариство «Бериславський машинобудівний завод» (далі - ПрАТ «БМЗ») зареєстроване як юридична особа 08.12.1995 р., ідентифікаційний код 00211004, є платником податків на загальних підставах та платником податку на додану вартість.

Службовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2017 по 30.06.2021, валютного законодавства за період з 01.10.2017 по 30.06.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2017 по 30.06.2021, іншого законодавства за період з 01.10.2017 по 30.06.2021, за наслідками якої складено Акт перевірки від 04.10.21 р. № 3846/21-22-07-01/00211004.

За результатами перевірки ДПС зроблено висновки щодо повноти декларування та сплати до бюджету наступних податків Позивачем, а саме:

1) заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.10.2017 року по 30.06.2021 року на загальну суму 1 418 793 грн., у тому числі: за 2019 рік на суму 287 138 грн.; за 2020 рік на суму 732 990 грн.; за півріччя 2021 року на суму 398 665 грн.; по операціям стосовно задокументованого здійснення на думку ДПС нереальних господарських операцій ПрАТ «БМЗ» з наступними контрагентами-постачальниками: придбання ферроматеріалів та інших металевих сплавів у ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАРКЕТМЕТ» (код 42342849), придбання лісоматеріалів у ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ). Окрім того, на думку ДПС, ПрАТ «БМЗ» цілеспрямовано створило умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, встановлених Податковим кодексом України та іншим чинним законодавством;

2) завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 835591 грн. згідно податкових накладних по операціях з документуванням товару по контрагенту-постачальнику ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАРКЕТМЕТ» (код 42342849), з яким, на думку ДПС, встановлено нереальність здійснення господарських операцій;

3) занижено базу оподаткування ПДФО, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у перевіряємому періоді на суму 673469,08 грн., у тому числі 666617,09 грн. по господарським операціям з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ;

4) занижено базу оподаткування військовим збором, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у перевіряємому періоді на суму 56122,29 грн., у тому числі 55551,43 грн. по господарським операціям з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ;

5) занижено ЄСВ, що підлягає декларуванню на суму 825,27 грн. по нарахуванню та сплаті до бюджету.

Позивач, не погодившись з висновками Акту перевірки, надав свої заперечення у порядку та в строки, визначеному чинним законодавством України.

11 листопада 2021 року позивач отримав відповідь відповідача, у якій зазначено, що висновок акту слід залишити без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі вказаного акта перевірки Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 00328260722 від 10.11.2021 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 1447507 грн., а саме: податкове зобов`язання на суму 1418793 грн., з них: 752031,0 грн. по операціям з контрагентом ТОВ «ТД «МАРКЕТМЕТ», 666762,0 грн. по операціям з ФОП ОСОБА_1 ; штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 28714,0 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 00328310722 від 10.11.2021 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 919150 грн., а саме: податкове зобов`язання на суму 835591,0 грн. по операціям з контрагентом ТОВ «ТД «МАРКЕТМЕТ»; штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 83559,0 грн.

- податкове повідомлення-рішення № 00325920722 від 10.11.2021 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на загальну суму 839 534,07 грн. (вісімсот тридцять дев`ять тисяч п`ятсот тридцять чотири гривні 07 коп.), яке позивач частково оскаржив в адміністративному порядку, а саме: податкове зобов`язання на суму 673469,08 грн., з якого суму 666617,09 грн. позивач оскаржив в адміністративному порядку, а суму 6851,99 грн. - не оскаржує; штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 72600,54 грн., з яких суму 30282,60 грн. позивач оскаржує, суму 41632,75 позивач оскаржив в адміністративному порядку, а суму 685,19 грн. позивач не оскаржує; сума пені в розмірі 93464,45 грн., з якої суму 1032,65 позивач оскаржує, суму 90623,59 грн. позивач оскаржив в адміністративному порядку, а суму 1808,21 грн. позивач не оскаржує;

- податкове повідомлення-рішення № 00326430722 від 10.11.2021 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) - військовий збір, на загальну суму 66409,19 грн., яке позивач частково оскаржив в адміністративному порядку, а саме: податкове зобов`язання на суму 56122,29 грн., з якого суму 55551,42 грн. позивач оскаржив в адміністративному порядку, а суму 570,87 грн. позивач не оскаржує; штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 2554,82 грн., з яких суму 1200,61 грн. позивач оскаржує, з яких суму 1297,09 грн. - оскаржив в адміністративному порядку, а суму 57,12 грн. - не оскаржує; сума пені в розмірі 7732,08 грн., з якої суму 7581,41 грн. з яких суму 29,45 грн. позивач оскаржує, з яких суму 7551,96 грн. - оскаржив в адміністративному порядку, а суму 150,67 грн. - не оскаржує;

- податкове повідомлення-рішення № 00326210722 від 10.11.2021 року, яким позивачу нараховано штрафні санкції на суму податку на доходи фізичних осіб за не відображення в формі 1-ДФ, на суму 1020,0 грн., яке позивач не оскаржує.

Позивач погодився з податковим повідомленням-рішенням № 00326210722 від 10.11.2021 року, та сплатив до бюджету нараховані суми податків та штрафних санкцій 23.11.2021 року.

Не погоджуючись частково з цим рішенням, 25 листопада 2021 року позивачем подано оскарження до Державної податкової служби України, з проханням переглянути Акт перевірки від 04.10.21 р. № 3846/21-22-07-01/00211004, та податкові повідомлення-рішення.

15 лютого 2022 року позивачем отримано рішення Державної податкової служби України №2571/6/99-00-06-01-01-06 від 09 лютого 2022 року, відповідно до якого ДПС України частково задовольняє скаргу та скасовує ППР ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 10.11.2021 №00325920722 в частині нарахованого податку на доходи фізичних осіб у сумі 666617,09 грн. та у відповідній частині штрафні санкції та пеню, №00326430722 в частині нарахованого військового збору у сумі 55604,90 та у відповідній частині штрафні санкції та пеню, а в іншій частині зазначені ППР та ППР ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 10.11.2021 №00328260722, №00328310722 залишає без змін.

Однак, повідомлення-рішення № 00328260722 від 10.11.2021 року, № 00328310722 від 10.11.2021 року, позивач вважає протиправними й такими, що підлягають скасуванню повністю.

Ухвалою від 06.11.2023 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою від 05.02.2024 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 17.04.2024 року встановлено позивачу Приватному акціонерному товариству Бериславський машинобудівний завод строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвалою від 28.05.2024 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства Бериславський машинобудівний завод до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року - скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою від 02.10.2024 року прийнято до провадження вказану справу та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача вважав позов необґрунтованим, проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

24.11.2023 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, зокрема, таке.

ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ «Бериславський машинобудівний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2017 по 30.06.2021, валютного законодавства за період з 01.10.2017 по 30.06.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2017 по 30.06.2021, іншого законодавства за період з 01.10.2017 по 30.06.2021, за результатами якої складено акт перевірки від 04.10.2021 №3846/21-22-07-01/00211004.

Перевіркою зроблено висновок, що ПрАТ «БМЗ» використовувало лише документальне оформлення господарських операцій з придбання товару від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАРКЕТМЕТ» без фактичного здійснення таких операцій.

Відповідно до даних балансу, оборотно-сальдових відомостей та карток по рахунку 20 «Сировина та матеріали» перевіркою встановлено, що ПрАТ «БМЗ» за період квітень - грудень 2019 року сформовано збільшення активів за рахунок надходження товарів (Феромолібден ФМО-60, Нікель Н-1, Олово О2 чушка, Ферохром ФХ-025, Феросиліцій ФС-45, Катоди мідні МООК, Анод олов`яний О1, Припій ПОС-су 30-2, Феромарганець ФМН-78, Бабіт Б-16, Анод цинковий Ц0, Свинець С-1, Мідь фосфориста МФ-9) для здійснення господарської діяльності з джерел невідомого походження, що не відповідає документально оформленому товару, з його легалізацією за рахунок використання документів ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАРКЕТМЕТ», що фактично не могло і не здійснювало постачання вищевказаних товарів.

Вищевикладені обставини свідчать про документування ПрАТ «БМЗ» господарських операцій з придбання товарів на загальну суму 5013546,20 грн., в тому числі ПДВ 835 591,05 грн. від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАРКЕТМЕТ» без фактичного їх здійснення.

Зважаючи на те, що ПрАТ «БМЗ» не здійснювало придбання товарів від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАРКЕТМЕТ», перерахування грошових коштів в адресу ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАРКЕТМЕТ» є лише рухом коштів по розрахунковим рахункам та не є підтвердженням господарської операції.

З урахуванням викладеного, перевіркою зроблено висновок, що ПрАТ «БМЗ» оприбутковано на баланс товарно-матеріальні цінності невідомого походження, без наявності будь яких первинних документів, що свідчить про набуття ПрАТ «БМЗ» за період квітень грудень 2019 року у власність безоплатного отримання товарів, які використані у господарській діяльності на суму 4177955 грн. Операції з набуття у власність безоплатного отримання товарів включаються до складу інших операційних доходів, що змінюється фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності.

Крім того, перевіркою зроблено висновок, що на порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України ПрАТ «БМЗ» за період з 01.10.2017 по 30.06.2021 завищено податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок включення податку на додану вартість у сумі 835591 грн. по задокументованим операціям з придбання товарів від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАРКЕТМЕТ», з яким встановлено нереальність здійснення господарських операцій.

Також перевіркою встановлено, що ПрАТ «БМЗ» задокументовано у бухгалтерському обліку взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 по придбанню дошки обрізної за період з 01.10.2017 по 30.06.2021 на загальну суму 3704235,3 грн.

Відповідно до наданих до контролюючого органу податкових декларацій з єдиного податку за 2017 2020 роки ФОП ОСОБА_1 не використовує найману працю фізичних осіб.

Розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) у періоді з 01.10.2017 по 30.06.2021 ФОП ОСОБА_1 до контролюючого органу не надавались, що свідчить про відсутність здійснення нарахувань та виплат як водіям: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , так і власникам автотранспорту: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Таким чином, не підтверджено взаємовідносини ФОП ОСОБА_1 з власниками та водіями автотранспорту, який задокументовано в товарно-траспортних накладних.

ФОП ОСОБА_1 до контролюючого органу Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Форма № 20-ОПП) не надавались.

Таким чином, ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі не підтверджено пункти навантаження та адреси, зазначені в товарно-траспортних накладних, що свідчить про не можливість та не реальність навантаження деревини за вказаними адресами.

ФОП ОСОБА_1 не підтверджено придбання, навантаження та транспортування деревини (дошки обрізної) до ПрАТ «БМЗ».

Перевіркою зроблено висновок, що ПрАТ «БМЗ» використовувало лише документальне оформлення не реальних господарських операцій з придбання товару (дошки обрізної) від ФОП ОСОБА_1 без фактичного здійснення таких операцій.

Відповідно до даних балансу, оборотно-сальдових відомостей та карток по рахунку 20 «Сировина та матеріали» перевіркою встановлено, що ПрАТ «БМЗ» за період 01.10.2017 по 30.06.2021 сформовано збільшення активів за рахунок надходження товарів (дошки обрізної) на суму 3704235,30 грн. для здійснення господарської діяльності з джерел невідомого походження, що не відповідає документально оформленому товару, з його легалізацією за рахунок використання документів ФОП ОСОБА_1 , що фактично не могло і не здійснювало постачання вищевказаних товарів.

Вищевикладені обставини свідчать про документування ПрАТ «БМЗ» господарських операцій з придбання товарів (дошки обрізної) на загальну суму 3704235,3 грн. (без ПДВ) від ФОП ОСОБА_1 без фактичного їх здійснення.

Зважаючи на те, що ПрАТ «БМЗ» не здійснювало придбання товарів від ФОП ОСОБА_1 , перерахування грошових коштів в адресу ФОП ОСОБА_1 є лише рухом коштів по розрахунковим рахункам та не є підтвердженням господарської операції.

Тобто, ПрАТ «БМЗ» оприбутковано на баланс товарно-матеріальні цінності (дошка обрізна) невідомого походження, без наявності будь-яких первинних документів, що свідчить про набуття ПрАТ «БМЗ» за період 01.10.2017 по 30.06.2021 у власність безоплатного отримання товарів, які використані у господарській діяльності на суму 3704235,3 грн.

З урахуванням викладеного, перевіркою зроблено висновок, що операції з набуття у власність безоплатного отримання товарів включаються до складу інших операційних доходів, що змінюється фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності.

Враховуючи викладене, за результатами перевірки, зокрема, зроблено висновок, що ПрАТ «БМЗ» порушено вимоги:

- п.44.1 - 44.3 ст.44, п.134.1 ст.134, пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 ПК України; ст.1, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.7 Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 18 «Дохід», п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, у результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.10.2017 по 30.06.2021 на загальну суму 1418793 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 835591 грн.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, зокрема, прийнято ППР від 10.11.2021 №00328260722 про донарахування 1418793 грн. податку на прибуток та застосування 28714 грн. штрафних санкцій, №00328310722 про донарахування 835591 грн. ПДВ та застосування 83559 грн. штрафних санкцій.

Відповідач вказав, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, ПрАТ «БМЗ» повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Відповідач зазначив, що вказані вище факти у сукупності та взаємозв`язку свідчать про відсутність реальних правовідносин між скаржником та його контрагентами - ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАРКЕТМЕТ», ФОП ОСОБА_1 . Відтак висновки ГУ ДПС про те, що скаржником допущено порушення вимог податкового законодавства є обґрунтованими, оскільки фактичне здійснення даних господарських операцій та їх виконання з метою провадження господарської діяльності не підтверджені належними доказами.

Також відповідач зазначив, що відносини між ПрАТ «Бериславський машинобудівний завод» та фізичною особою-підприємцем є відносинами між суб`єктами господарювання, то відповідно до пункту 177.8 статті 177 ПК України у товариства відсутні обов`язки виконувати функції податкового агенту по утриманню податку на доходи фізичних осіб та військового збору з виплаченого підприємцям доходу. У разі отримання фізичної особою-підприємцем доходів від здійснення підприємницької діяльності, відповідальність щодо порядку оподаткування таких доходів, відповідно до вимог ПК України несе фізична особа-підприємець. Таким чином, при виплаті доходів ФОП ОСОБА_1 у розмірі 3704 235,3 грн. підприємство не повинно утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 20.08.2021 №1890/21-22-07-01, від 20.08.2021 року №1891-22-07-01, від 20.08.2021 « 1892/21-22-07-08, від 20.08.2021 №1893/21-22-07-14, посадовими особами ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі від 03.08.2021 №843-Ж1 проведена документальна планова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства Бериславський машинобудівний завод з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2017 по 30.06.2021, валютного законодавства за період з 01.10.2017 по 30.06.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2017 по 30.06.2021, іншого законодавства за період з 01.10.2017 по 30.06.2021, відповідно до затвердженого плавну (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 04.10.2021 року №3846/21-22-07-01/00211004 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Бериславський машинобудівний завод» (код 00211004)» (а.с. 66-157, т. 6).

Відповідно до висновку акту, зазначені наступні порушення позивачем податкового законодавства, а саме:

1) п.44.1 - 44.3 ст.44, п.134.1 ст.134, пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України; ст.1, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV, п.7 МСБО 18 «Дохід», п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за період: з 01.10.2017 по 30.06.2021 на загальну суму 1 418 793 грн., у тому числі по періодам:

2019 рік на 287 138 грн.;

2020 рік на 732 990 грн.;

півріччя 2021 на 398 665 грн.

2) п.198.1, п.198.2, гі.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 835 591 грн., у тому числі по періодам:

квітень 2019 на суму 82655 грн.;

травень 2019 на суму 74614 грн.;

червень 2019 на суму 126895 грн.;

липень 2019 на суму 124111 грн.;

серпень 2019 на суму 84353 грн.;

вересень 2019 на суму 101487 грн.;

жовтень 2019 на суму 141577 грн.;

листопад 2019 на суму 69385 грн.;

грудень 2019 на суму 30514 грн.

3) в порушення п. 18.1 ст. 18, п. 18.2 ст. 18 , 168.1.1 та 168.1.2 п. 168.1 ст.168, п. 162. ст. 162, п.163.1, 164.1, пп. 164.2.11, пп. е 164.2.17 п. 164.2 та п. 164.3 та 164.2.20 ст. 164 пп. 168.4.7.п. 168.4 ст. 168 ст. 168, п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України підприємством допущено не нарахування та не перерахування сум податку на доходи з фізичних осіб, що підлягають сплаті в бюджет у сумі 673469.08 грн., (у т.ч. на 15749,75 грн. у 2017 році, на 171602,78 грн. у 2018 році, на 193022,14 грн. у 2019 році, на 211111,92 грн. у 2020 році та на 81982,49 грн. у 2021 році), та допущено несвоєчасне перерахування утриманих сум податку на доходи фізичних осіб у сумі 309956,98 грн. (у т.ч. 21421,88 грн. не своєчасно перераховано у 2017 році, 205549,05 грн. у 2018 році, 75854,80 грн. у 2019 році та 7131,25 грн. у 2020 році).

4) порушення п.п.14.1.180 п. 14.1 ст.14, п.51.1 ст.51, п. 176.2 «б» ст.176 Податкового кодексу України щодо правильності відображення у податковій звітності за формою 1-ДФ сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків - фізичних осіб та сум утриманого з них податку, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, п. 3.2, п.3.3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. №4 та вимог, встановлених положенням «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 №111/26556;

5) в порушення п. 18.1 ст. 18, п. 18.2 ст. 18 , 168.1.1 та 168.1.2 п. 168.1 ст.168, п. 162. ст. 162, п.163.1, 164.1, пп. 164.2.11, пп. е 164.2.17 п. 164.2 та п. 164.3 та 164.2.20 ст. 164 Податкового кодексу України, п.п. 1.2 - п. 161 підрозділу 10 розділу XX, 168.1.1 та 168.1.2 п. 168.1 ст.168, п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України підприємством допущено несвоєчасне перерахування утриманих сум військового збору в бюджет у сумі 12006,05 грн. (у т.ч. 4798,26 грн. не своєчасно перераховано у 2017 році та 7207,79 грн. у 2018 році), та не нарахування і не перерахування військового збору в бюджет у перевіряємому періоді у сумі 56122,29 грн. (у т.ч. на 1312,50 грн. у 2017 році, на 14300,23 грн. у 2018 році, на 16085,03 грн. у 2019 році, на 17592,66 грн. у 2020 році та на 6831,87 грн. у 2021 році);

6) пп. 1) п. 2. ст. 6 Розділу II та пп.1) п. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями занижено ЄСВ , що підлягає декларуванню та сплаті в бюджет на суму 825,27 грн.

7) неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, що призвело до порушення пп. 1) п. 2. ст. 6 Розділу II та пп.1) п. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та заниження суми єдиного внеску що підлягає сплаті в бюджет за період, який перевірявся, на суму 825,27 грн.

8) пп. 1) п. 2. ст. 6 Розділу ІІ та пп.1) п. 1, ст. 7 розділу ІІІ Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями встановлено несвоєчасне нарахування 5541,74 грн. єдиного соціального внеску, а саме: ЄСВ за жовтень 2018 року у сумі 1723,75 грн. нараховано підприємством у звіті за січень 2019 р.; ЄСВ за листопад 2018 року у сумі 1745,90 грн. нараховано підприємством у звіті за січень 2019 р.; ЄСВ за грудень 2018 року у сумі 1595,66 грн. нараховано підприємством у звіті за січень 2019 р.; ЄСВ за лютий 2020 року у сумі 117,41 грн. нараховано підприємством у звіті за березень 2020 р.; ЄСВ за лютий 2020 року у сумі 359,02 грн. нараховано підприємством у звіті за вересень 2020 р.

На підставі висновків акту перевірки від 04.10.2021 року №3846/21-22-07-01/00211004, Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 10.11.2021 року № 00328260722, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 447 507 грн., у тому числі 1 418 793 грн. за податковими та/або іншими зобов`язаннями; 28 714 грн. штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 1-2, т. 6);

- від 10.11.2021 року № 00328310722, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 919 150 грн., у тому числі 835 591 грн. за податковими та/або іншими зобов`язаннями; 83 559 грн. штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 3-4, т. 6);

- від 10.11.2021 року № 00325920722, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на загальну суму 839 534,07 грн., у тому числі 673469,08 грн. за податковими зобов`язаннями; 72600,54 грн. штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); сума пені відповідно до пп. 129.1.4 п.129.1 ст.129 ПК України 93464,45 (а.с. 5-8, т. 6);

- від 10.11.2021 року № 00326430722, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Військовий збір на загальну суму 66409,19 грн., у тому числі 56122,29 грн. за податковими зобов`язаннями; 2554,82 грн. штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); сума пені відповідно до пп. 129.1.4 п.129.1 ст.129 ПК України 7732,08 (а.с. 9-12, т. 6).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до ДПС України про їх скасування (а.с. 32-42, т. 6).

09.02.2022 року ДПС України прийнято Рішення про результати розгляду скарги №2571/6/99-00-06-01-01-06, відповідно до якого скасовано ППР ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі від 10.11.2021 року № 00325920722 в частині нарахованого податку на доходи фізичних осіб у сумі 666 617,09 грн. та у відповідній частині штрафні санкції та пеню, № 0032640722 в частині нарахованого військового збору у сумі 55 604,90 грн. та у відповідній частині штрафні санкції та пеню, а в іншій частині зазначені ППР та ППР ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі від 10.11.2021 року № 00328260722, № 00328310722 залишено без змін, а скаргу частково задоволено (а.с. 13-31, т. 6).

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об`єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п.44.2 ст.44 ПК України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Передбачені цим пунктом терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу.

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягає виплаті на його користь від контрольованої іноземної компанії в межах, що не перевищує суму, на яку збільшувався об`єкт оподаткування відповідно до підпункту 134.1.7 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу.

Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

У разі якщо платник податку зобов`язаний зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, зазначених у цьому підпункті, а також відповідно до положень підпункту 140.4.3 цього пункту, коригування відповідно до положень цього підпункту не здійснюється;

Згідно ст.162 ПК України платниками податку є:

фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

податковий агент.

Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерела їх походження в Україні і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені чинним міжнародним договором України, щодо доходів, які він отримує безпосередньо від провадження дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором діяльності.

У разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов`язань як нерезидента згідно з цим Кодексом) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.

Якщо фізична особа - платник податку вперше отримує оподатковувані доходи всередині податкового періоду, то перший податковий період розпочинається з дня отримання таких доходів.

Відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є:

загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Відповідно до п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:

доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп.164.2.1);

дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу. Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті (пп. е) пп.164.2.17);

інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу (пп. 164.2.20).

Згідно п.164.3 ст.164 ПК України при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Відповідно до п.168.1 ст.168 ПК України податкування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168).

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35-1 цього Кодексу (пп.168.1.2 п.168.1 ст.168).

Згідно пп.168.4.7 п.168.4 ст.168 ПК України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.177.6 ст.177 ПК України у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 1.2 1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних Положень ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст.163 цього Кодексу (пп. 1.2).

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (пп. 1.3).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту (пп. 1.4).

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу (пп. 1.5).

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу (пп. 1.6).

Згідно абз. 5, 11 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію

Згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством.

Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Стосовно зауваження відповідача, що відправлення товару здійснено особами, що не мають відношення до ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАРКЕТМЕТ», суд бере до уваги доводи позивача, що специфіка направлення та отримання відправлень перевізником «Нова пошта» регулюється умовами договору між «Нова пошта» та юридичною особою, яка користується послугами цього перевізника. Додатком до стандартної форми такого договору є довіреність (список фізичних осіб такої юридичної особи, що мають право направляти та отримувати вантажі від імені юридичної особи, користувача послуг перевізника). Таким чином, має місце факт відсутності актуальної інформації (внесення змін до договору експедирування між «Нова пошта» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАРКЕТМЕТ») щодо довірених осіб юридичної особи у перевіряємий період. В товарно-транспортних накладних, складених перевізником «Нічний експрес» вказано лише дані про відправника ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАРКЕТМЕТ», без додаткової інформації у вигляді прізвищ та імен фізичних осіб.

Товарно-транспортні накладні та накладні перевізників ПП «Нічний експрес», ТОВ «Нова пошта» не мають жодних недоліків, а нормами податкового законодавства не передбачено, що особа, яка відправляє товар від імені постачальника через перевізників (ПП «Нічний експрес», ТОВ «Нова пошта») має знаходитись у трудових або цивільно-правових відносинах із постачальником.

Стосовно зауваження відповідача про відсутність інформації щодо нерухомого майна та земельних ділянок за адресою: м Харків, вул. Шевченко, 327 згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, слід зазначити, що даний факт не доводить неможливості реального здійснення задекларованих операцій, оскільки використання у господарській діяльності майна на підставі договорів оренди чинним законодавством не заборонено.

Окрім того, відповідачем не доведено, що на момент здійснення господарських операцій даний платник податків не знаходився за місцем реєстрації. Як наслідок, позивач, як платник податку на прибуток та ПДВ, не може нести відповідальність за те, що пошуки податківців ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАРКЕТМЕТ» не дали результатів, особливо, враховуючи, що доступ до мережі Інтернет забезпечує можливість своєчасної перевірки місцезнаходження юридичної особи згідно даних Єдиного державного реєстру.

Також відповідачем не надано доказів відносно вжиття заходів щодо проведення документальної позапланової перевірки цього платника податків, відповідно до вимог п.78.1.1. ст.78 ПКУ.

08.10.2021 року позивачем здійснено запит до ТОВ «ТД «МАРКЕТМЕТ» відносно отримання пояснень з питань, наведених в акті перевірки ДПС.

07.11.2021 року на електронну адресу позивача надійшов лист від директора ТОВ «ТД «МАРКЕТМЕТ» Баришева І.П. вих. №49 від 02.11.2021 року, в якому контрагент висловлює свою позицію стосовно висновків ДПС щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТД «МАРКЕТМЕТ», та зауважує наступне:

«Стосовно висновків про відсутність за місцем завантаження: м. Харків, вул. Шевченко, 327Я, об`єктів нерухомого майна та земельних ділянок, слід зазначити, що об`єкти нерухомості, право власності на яке набуто до 2014 року, відсутнє в реєстрах нерухомого майна, які ведуться з 2014 року. Даних щодо направлення на адресу КП БТІ м. Харків запитів щодо наявності за вказаною адресою об`єктів нерухомого майна, акт перевірки не містить. При цьому, відповідно до податкової звітності та всіх наявних відносно ТОВ «ТД «Маркетмет» податкових інформацій, за вказаною адресою знаходиться складське приміщення, яке постачальник орендує.».

На підтвердження вказаного директор ТОВ «ТД «Маркетмет» надав копію договору оренди нежитлового приміщення № 05/11 від « 05» листопада 2018 року.

Також за результатами документальної планової виїзної перевірки позивача відповідачем з`ясовано, що придбання фероматеріалів та інших матеріалів ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАРКЕТМЕТ» здійснено у суб`єктів господарської діяльності ТОВ «РІМАД» (код 42682343), ТОВ «ВІНЕТ КОМПАНІ» (код 42451065), ТОВ «ЮСКІ КОМПАНІ» (код 42734354), ТОВ «НЮКСТІЛ» (код 42728010), ТОВ «ОДЕСА-ІМПОРТ» (код 42414023). Всі вищевказані контрагенти, згідно листа ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАРКЕТМЕТ» від 29.10.2019 року № 43, придбавали товар, що постачався на адресу Позивача, у ТОВ «Торговий Дім «Хімпромкомплект».

Відповідач посилається на результати аналізу даних ЄРПН та звітності, відповідно до яких робить висновок про документальне оформлення господарських операцій між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАРКЕТМЕТ» з його вище переліченими контрагентами за відсутності факту їх реального здійснення, з підстав відсутності у цих контрагентів основних засобів, власних приміщень, земельних ділянок, транспорту, тощо.

На підставі того, що ані ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАРКЕТМЕТ», ані його вищевказані контрагенти не є безпосередніми виробниками продукції, що була реалізована позивачу, податковим органом зроблено висновок про можливу нереальність здійснення господарських операцій з придбання/продажу товарів/послуг за звітний період декларування податку на прибуток та ПДВ.

Враховуючи викладене, суд бере до уваги доводи позивача, що посередницька діяльність чинним законодавством не заборонена.

При цьому, підставою для зазначених висновків вказано аналіз показників, що містяться в податкових деклараціях з ПДВ, поданих нами за відповідні періоди та податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до вимог ст.ст. 72, 73, 74 Податкового Кодексу України, а саме даних Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому податкові накладні контрагента ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАРКЕТМЕТ» за період, що підлягав перевірці, жодного разу не були заблоковані податковим органом, що свідчить про те, що у податкового органу не виникало сумнівів відносно ризиковості як операцій, вказаних в податкових накладних, так і контрагента.

Крім цього, на підставі тієї ж звітності ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАРКЕТМЕТ», податковим органом видано довідку про відсутність заборгованості ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАРКЕТМЕТ» для участі цього товариства у тендерах (серпень 2020 року, серпень вересень 2021 року), що свідчить про відсутність будь-якої логіки у висновках ДПС.

Також посилання на перевірки в базі «Єдиний реєстр податкових накладних», що проводилися за іншими контрагентами ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАРКЕТМЕТ», не мають документального підтвердження у вигляді зустрічних перевірок відповідними структурними одиницями податкової служби.

Суд бере до уваги доводи позивача, що за відсутності факту перевірки та акту перевірки ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАРКЕТМЕТ», ТОВ «РІМАД», ТОВ «ВІНЕТ КОМПАНІ», ТОВ «ЮСКІ КОМПАНІ», ТОВ «НЮКСТІЛ», ТОВ «ОДЕСА-ІМПОРТ», ТОВ «Торговий Дім «Хімпромкомплект», відповідач не має права робити висновки щодо нереальності здійснення господарських операцій як з боку позивача, так і з боку його контрагентів.

Натомість, придбаний у ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАРКЕТМЕТ» товар, позивачем було використано у власній виробничій діяльності, документальні докази якої надано під час документальної планової виїзної перевірки.

Таким чином, твердження відповідача щодо оприбуткування позивачем на баланс товарно-матеріальних цінностей невідомого походження, без будь-яких первинних документів, є надуманими, упередженими та безпідставними.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відтак, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник, а не особа, яка вступила з ним у господарські правовідносини і не порушила при цьому норм чинного законодавства України.

Відповідно до частини 5 ст.203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Здійснення вищезазначених операцій поставки товару, використання його у господарській діяльності Позивача та здійснення розрахунків між сторонами свідчать про реальність правочину і аж ніяк не можуть свідчити про недодержання однією із сторін (сторонами) вимог, спрямованих на нереальне настання правових наслідків.

Також суд зазначає, що відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Отже, ТТН призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Так, з урахуванням наведеного, слід зазначити, що наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього, має підтверджуватись видатковою накладною.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 р. у справі № 826/11879/13-а.

Крім того, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі № 815/3526/17.

Є безпідставними твердження відповідача стосовно неподання звітів контрагента позивача стосовно нарахування заробітної плати в якості підтвердження нереальності операції, адже невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Відсутність чи наявність працюючих у контрагента людей, також, не є підставою для зняття податкового кредиту.

Позивач, як Замовник не повинен перевіряти наявність трудового ресурсу та звітування контрагента до контролюючого органу. Роботи за договором були виконані, що й було кінцевою метою договірних відносин.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Також за результатами перевірки господарських відносин між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , відповідачем також зроблено висновок щодо відсутності у контрагента трудових ресурсів, власних або орендованих приміщень та земельних ділянок.

Відповідно до пп. 165.1.36 п.165.1 ст.165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування, відповідно до норм ПКУ.

Платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДФО у частині доходів (об`єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку І IV групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розділу ХІV Податкового кодексу України (пп. 2 п. 297.1 ПКУ).

Реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п.299.1 ПКУ), за ведення якого відповідає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Разом з цим, згідно з п. 177.8 ПКУ під час нарахування (виплати) фізичній особі підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, якщо для суб`єкта господарювання, який здійснює виплату доходів фізичній особі підприємцю, важливе підтвердження перебування такої особи на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності з причин, не пов`язаних з виконанням положень п. 177.8 ПКУ, таким документом є витяг з реєстру платників ЄП.

Враховуючи викладене, податок з підприємницьких доходів ФОП сплачує за себе самостійно. Підприємство, яке виплачує ФОП такі доходи, виконує лише один обов`язок: відображає їх у податковому розрахунку за формою 1ДФ (ознака доходу 157 «Дохід, виплачений самозайнятій особі» відповідно до п.165.1.36 ПКУ), що було зроблено позивачем.

Висновок відповідача, що відсутня господарська операція, як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу, є безпідставним, оскільки позивачем надано документальне та фактичне підтвердження здійснення господарських операцій по придбанню та використанню деревини у виробничій діяльності позивача.

Також, висновки відповідача відносно включення до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військового збору грошових коштів, виплачених ФОП ОСОБА_1 у вигляді непідприємницького доходу на суму 3703428,30 грн. та декларування їх у рядках за ф. 1-ДФ з ознакою 127 «інші доходи», з донарахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору, не відповідають чинному законодавству, оскільки ФОП ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Згідно Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, в складі доходів з ознакою 127 немає «непідприємницьких» доходів ФОП.

ФОП ОСОБА_1 за період перевірки була єдиним постачальником деревини на позивача.

За викладених обставин, суд погоджується з доводами позивача про непідтвердження відповідачем нереальності господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_1 та висновків акта перевірки, які ґрунтуються на припущеннях податкового органу про нереальність вищевказаних операцій.

З огляду на те, що податкові повідомлення-рішення від 10 листопада 2021 року №00328260722 та від 10 листопада 2021 року №00328310722 були прийняті відповідачем на підставі висновків акта перевірки про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАРКЕТМЕТ» та ФОП ОСОБА_1 , і ці висновки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, суд доходить висновку, що вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 листопада 2021 року №00325920722 по ПДФО в частині нарахування грошових зобов`язань у сумі 31315,25 грн, а також податкового повідомлення-рішення від 10 листопада 2021 року №00326430722 по військовому збору в частині нарахування грошових зобов`язань у сумі 1230,03 грн, суд зазначає таке.

Оскаржувані позивачем суми нарахування по вказаним рішенням є штрафними санкціями та пенею, що нараховані відповідачем за несвоєчасно перерахування до бюджету вказаного податку (ПДФО) та військового збору.

Згідно ПКУ, ст.168, пп.168.1.2, 168.1.4, 168.1.5, пп.49.18.1, п.57.1, сплата до бюджету ПДФО здійснюється:

одночасно з виплатою доходу;

у випадку надання доходу в негрошовій формі або виплати готівкою з каси- протягом 3-х банківських днів, наступних за днем такого нарахування (виплати);

якщо дохід нараховано, але не виплачено - протягом 30-ти календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Сплата військового збору здійснюється з дотриманням тих самих строків, які встановлено для ПДФО (пп.1.4 п. 16 підрозділу 10, розділу ХХ ПК України).

Натомість, всупереч наведеним вище приписам Податкового кодексу України, в акті перевірки та розрахунках до податкових повідомлень-рішень № 00325920722 та № 00326430722 контролюючим органом вказано граничні терміни сплати ПДФО та військового збору, нарахованих за поточний місяць та не сплачених на кінець звітного місяця, останнє число поточного місяця.

Актом перевірки підтверджується, що ПДФО був сплачений до бюджету у всіх випадках нарахування доходу (який не було виплачено в день нарахування) протягом 30-ти календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

За викладених обставин, суд погоджується з доводами позивача, що висновки контролюючого органу в акті перевірки щодо несвоєчасності перерахування позивачем ПДФО та військового збору до бюджету є протиправними, та застосування відповідачем у зв`язку з цим до позивача штрафних санкцій і пені, згідно податкового повідомлення-рішення № 00325920722 від 10.11.2021р. (в сумі 30282,60 грн - штрафні санкції, в сумі 1032,65 грн - пеня) та згідно податкового повідомлення-рішення № 00326430722 від 10.11.2021р. (в сумі 1200,61 грн - штрафні санкції, в сумі 29,45 грн - пеня) також є протиправним.

При цьому суд бере до уваги, що після часткового скасування рішенням ДПС України від 09.02.2022 року за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 10 листопада 2021 року №00325920722 та податкового повідомлення-рішення від 10 листопада 2021 року №00326430722, Головним управлінням ДПС відповідно до вимог податкового законодавства нових податкових повідомлень-рішень на зменшену суму грошових зобов`язань прийнято не було, що відповідач підтвердив суду відповідними листами ГУ ДПС.

Відповідно до пп. 60.1.3 п.60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Пунктом 60.4 ст.60 ПК України передбачено, що у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

З огляду на те, що до позивача не надходило податкових повідомлень-рішень по ПДФО та військовому збору, які б містили зменшену суму грошового зобов`язання, податкові повідомлення рішення від 10.11.2021 року №№ №00325920722 та 00326430722 не є відкликаними.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі від 10 листопада 2021 року №00325920722 в частині нарахування грошових зобов`язань у сумі 31315,25 грн та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі від 10 листопада 2021 року №00326430722 в частині нарахування грошових зобов`язань у сумі 1230,03 грн - слід визнати протиправними та скасувати.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов ПП Бериславський машинобудівний завод є обґрунтованим та підлягає повному задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства Бериславський машинобудівний завод (адреса: вул. Введенська, 73, м. Берислав, Херсонська область, 74300, код ЄДРПОУ 00211004) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (адреса: проспект Ушакова, 75, м. Херсон, 73022, код ЄДРПОУ ВП 43995495) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі від 10 листопада 2021 року №00328260722.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі від 10 листопада 2021 року №00328310722.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі від 10 листопада 2021 року №00325920722 в частині нарахування грошових зобов`язань у сумі 31315,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі від 10 листопада 2021 року №00326430722 в частині нарахування грошових зобов`язань у сумі 1230,03 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства Бериславський машинобудівний завод сплачений судовий збір у розмірі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 27 грудня 2024 року.

Суддя В.В. Андрухів