Постанова

від 27.12.2024 по справі 400/35/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/35/19

Перша інстанція: суддя Птичкіна В.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними відмови та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

04 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просив:

визнати протиправною відмову Центрального управління у зарахуванні до стажу державної служби періоду проходження строкової служби в лавах Радянської Армії з 01.11.1974 по 18.01.1977 та скасування рішення від 09.11.2018 № 73/1-3 «Про проведення перерахунку по переведенню з пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 31.08.2018 № 384/28/1-2018, та без урахування довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 31.08.2018 № 383/28/1-2018, виданих Головним управлінням Національної поліції в Миколаївській області;

визнати протиправною відмову Головного управління у зарахуванні до стажу державної служби позивачу періоду проходження строкової служби в лавах Радянської Армії з 01.11.1974 по 18.01.1977 та скасування рішення від 10.12.2018 № 3662-Л-07 «Про результати розгляду скарги» щодо оскарження рішення Центрального управління від 09.11.2018 № 73/1-з;

зобов`язати Центральне управління зарахувати період проходження строкової служби в лавах Радянської Армії з 01.11.1974 по 18.01.1977 та здійснити позивачу перерахунок по переведенню з пенсії за віком згідно з Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 31.08.2018 № 384/28/1-2018 та від 31.08.2018 № 383/28/1-2018, виданих Головним управлінням Національної поліції в Миколаївській області;

встановити судовий контроль, шляхом зобов`язання відповідача, згідно із статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, подати звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Вказане рішення набрало законної сили 25 травня 2019 року та 18 червня 2019 року Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчі листи.

29 жовтня 2024 року позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з заявою про видачу йому дублікату виконавчого листа.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року заяву повернуто позивачу, оскільки ним не сплачено судовий збір за видачу дубліката виконавчого листа та не надано доказів направлення копії заяви іншим учасникам справи.

Не погодившись із прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та прийняти нову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не залишив подану заяву без руху та не надав йому час для усунення недоліків, тому ухвала про повернення заяви є передчасною та такою, що порушує право позивача на судовий розгляд його заяви.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористались, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Абзац 10 ч.1 ст. 167 КАС України визначає, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відповідно до підпункту 18.4 пункту 18 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на зазначене, позивач, при зверненні до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа, мав обов`язок надати докази сплати судового збору та докази направлення копії відповідної заяви іншим учасникам справи.

Згідно з частиною другою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції, позивач наголошував, що суд першої інстанції не надав йому час для усунення недоліків, чим позбавив його права на розгляд поданої заяви.

Колегія суддів зазначає, що статті 166 та 167 КАС України не передбачають можливості суду залишати заяви з процесуальних питань без руху для усунення недоліків. Проведений аналіз частини другої статті 167 Кодексу вказує, що вимоги процесуального закону імперативно зобов`язують суд або ж прийняти заяву та здійснити її розгляд, або ж повернути її заявнику.

Разом з тим, статті 166 та 167 КАС України не містять заборони повторного звернення з заявою з процесуальних питань у разі її повернення без розгляду. Отже, позивач не позбавлений права на повторне звернення з заявою про видачу дублікату виконавчого листа.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і постановив процесуальне рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали суду першої інстанції без змін.

У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Враховуючи зазначене, оскаржена ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви без розгляду (п.12 ч.1 ст.294 КАС України), після її перегляду в суді апеляційної інстанції, може бути оскаржена у касаційному порядку.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 382 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправною відмов та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:К.В.Кравченко