ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2024 р. Справа № 520/16702/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П`янової Я.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2024, головуючий суддя І інстанції: Лук`яненко М.О., м. Харків, повний текст складено 19.08.24 у справі № 520/16702/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛОРОГАНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД"
до Відділу Державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті , Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЛОРОГАНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД" (далі за текстом також - позивач, ТОВ "МАЛОРОГАНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД") звернулося до адміністративного суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті (далі за текстом також - відповідачі), в якому просило:
1) визнати протиправною та скасувати Постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 035484 від 08.02.2024;
2) стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛОРОГАНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД» витрати на сплату судового збору у сумі 2 422, 40 гривень;
3) стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛОРОГАНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД» витрати на професійну правову допомогу у сумі 2 000, 00 гривень;
4) надати позивачу п`ять днів після ухвалення рішення суду по справі для подання до суду доказів на підтвердження суми, понесених у зв`язку із розглядом справи, витрат на професійну правову допомогу.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 035484 від 08.02.2024.
Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛОРОГАНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, Харківський окружний адміністративний суд не надав оцінку наявним у матеріалах справи доказам, поданим відповідачем, не взяв до уваги висновки та інформацію (відомості), викладені в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, який є обґрунтованим та відповідає приписам чинного законодавства. Вказує, що наявними у справі доказами підтверджено, що позивач є автомобільним перевізником і висновок суду першої інстанції про те, що невірне визначення коду ЄДРПОУ при проведенні перевірці призвело до невірного визначення автомобільного перевізника, є необґрунтованим.
За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що згідно з витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЛОРОГАНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ: 45250186), як юридична особа зареєстроване 19.01.2024 за адресою: 62485, Харківська обл., с. Мала Рогань, пров. Покровський, буд. 20, основним видом економічної діяльності за КВЕД є: перероблення молока, виробництво масла та сиру (10.51); додатковим видом економічної діяльності за КВЕД, зокрема є: вантажний автомобільний транспорт (49.41), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 17.06.2024.
Відповідно до товарно-транспортної накладної №22 від 09.01.2024 автомобільний перевізник ТОВ «МАЛОРОГАНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ: 33368904, місцезнаходження: 62485, Харківська обл., с. Мала Рогань, пров. Покровський, буд. 20) здійснював перевезення вантажу - молоко знежирене, на автомобілі марки DAF XF, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпречепом KLAESER TSA, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , з пункту навантаження: Сумська обл., Буринський район, місто Буринь, вул. Конотопське шосе, буд. 1, вантажоодержувач: ТОВ «МАЛОРОГАНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД», код ЄДРПОУ: 33368904, місцезнаходження: 62485, Харківська обл., с. Мала Рогань, пров. Покровський, буд. 20.
Старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Сергієм Бєлокур на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області та направлення на перевірку № 015984 від 08.01.2024, 09.01.2024 проводилась рейдова перевірка в м. Суми, вул. Харківська, в районі АЗС "ANP".
Результати рейдової перевірки оформлені актом №АР023542 від 09.01.2024, яким зафіксовано порушення ТОВ «МАЛОРОГАНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД», код ЄДРПОУ: 33368904, місцезнаходження: 62485, Харківська обл., с. Мала Рогань, пров. Покровський, буд. 20, передбачене ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 3.3 наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010р. №385, а саме: відсутність на момент проведення перевірки роздруківки даних роботи цифрового тахографа за 09.01.2024.
Водій - ОСОБА_1 , зі змістом акта №АР023542 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 09.01.2024 був ознайомлений та підписав його з такими поясненнями "в місті Суми була тривога, не вспів вставити, хотів бистріше виїхати з міста".
Листом від 25.01.2024, направленим засобами поштового зв`язку 26.01.2024 рекомендованим повідомленням № 0600081466510, позивача викликано для розгляду справи на 08.02.2024 з 9.00 до 12.00.
Відповідно до трекінгу ПАТ «Укрпошта» зазначений лист невручений під час доставки 02.02.2024.
08.02.2024 за результатами розгляду акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР023542 від 09.01.2024 відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 035484 від 08.02.2024 щодо застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ «МАЛОРОГАНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД», код ЄДРПОУ: 45250186, місцезнаходження: 62485, Харківська обл., с. Мала Рогань, пров. Покровський, буд. 20, у розмірі 17000,00 грн за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачено абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Копію постанови № 035484 від 08.02.2024 направлено 07.11.2023 позивачу разом із супровідним листом від 08.02.2024 згідно з рекомендованим повідомленням № 0600085702898.
Позивач, уважаючи протиправною постанову № 035484 від 08.02.2024, звернувся до суду з позовом у цій справі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, враховуючи, що відповідачем про винесенні оскаржуваної постанови невірно визначено автомобільного перевізника, що призвело до невірного визначення юридичної особи, на яку повинно бути накладено адміністративно-господарські санкції за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 3.3 Наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 за №385, виявлене 09.01.2024 під час проведення рейдової перевірки в м. Суми, вул. Харківська, в районі АЗС "ANP", дійшов висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 035484 від 08.02.2024 є протиправною та підлягає скасуванню.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).
Відповідно до пункту першого Положення Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно з підпунктом 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Згідно з пунктом 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 за № 2344-III (далі також - Закон № 2344-III).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
За приписами статті 6 Закону № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
За приписами ст. 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
Автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги Закону України "Про автомобільний транспорт" та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів (ст. 34 Закону).
Згідно з ст. 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Отже, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.
Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 за № 363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила №363).
Згідно з положеннями цих Правил перевізник це фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
Відповідно до приписів 1.5 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.06.2010 за № 340 (далі Положення № 340), тахограф це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Згідно з п. 7.1 Положення № 340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 за №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів (далі Інструкція N 385).
Відповідно до п. 1.3 Інструкції №385 ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Згідно з визначенням, наведеним в Інструкції № 385, тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Відповідно до п. 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
Пунктом 3.5 Інструкції № 385 встановлено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.
Відповідно до п. 3.6. Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Згідно з пунктом "а" частини 1 статті 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.
За приписами частини 3 статті 10 Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.
Ведення тахографу чи індивідуальної контрольної книжки водія передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон.
Отже, водії, які здійснюють перевезення з використанням вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідно до якої за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
За змістом ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт несуть автомобільні перевізники, а не власники транспортних засобів, які на законних підставах надали у користування належний їм на праві приватної власності транспортний засіб.
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарський штраф за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі Порядок № 1567).
Відповідно до п. 2-4 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
За приписами п. 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені п. 20-30 цього Порядку.
Так, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.
Пунктами 26-27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Як убачається з матеріалів справи, на момент рейдової перевірки водій транспортного засобу DAF XF, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпречепом KLAESER TSA, державний номерний знак НОМЕР_2 , не надав на вимогу контролюючого органу роздруківку даних роботи цифрового тахографа за 09.01.2024.
В акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР023542 від 09.01.2024 водій - ОСОБА_1 , зазначив такі пояснення "у місті Суми була тривога, не вспів вставити, хотів швидше виїхати з міста".
Отже, автомобіль позивача був обладнаний тахографом, проте водієм не використовувалась особиста картка водія до цифрового тахографа.
Враховуючи наявність у транспортному засобі позивача тахографа, водій ОСОБА_1 зобов`язаний був надати під час перевірки до огляду особисту картку водія до цифрового тахографа і роздруківку даних роботи тахографа.
Водночас, як вбачається зі змісту акта №АР023542 від 09.01.2024, його складено за результатами перевірки транспортного засобу, що належить ТОВ «МАЛОРОГАНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД», місцезнаходження: 62485, Харківська обл., с. Мала Рогань, пров. Покровський, буд. 20, код ЄДРПОУ: 33368904.
Відповідно до товарно-транспортної накладної №22 від 09.01.2024 автомобільний перевізник ТОВ «МАЛОРОГАНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ: 33368904, місцезнаходження: 62485, Харківська обл., с. Мала Рогань, пров. Покровський, буд. 20) здійснював перевезення вантажу - молоко знежирене, на автомобілі марки DAF XF, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпречепом KLAESER TSA, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , з пункту навантаження: Сумська обл., Буринський район, місто Буринь, вул. Конотопське шосе, буд. 1, вантажоодержувач: ТОВ «МАЛОРОГАНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД», код ЄДРПОУ: 33368904, місцезнаходження: 62485, Харківська обл., с. Мала Рогань, пров. Покровський, буд. 20.
Відповідно до постанови № 035484 від 08.02.2024 адміністративно-господарський штраф застосовано до ТОВ «МАЛОРОГАНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД», код ЄДРПОУ: 45250186, місцезнаходження: 62485, Харківська обл., с. Мала Рогань, пров. Покровський, буд. 20, у розмірі 17000,00 грн за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачено абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Разом з цим, як убачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЛОРОГАНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД», код ЄДРПОУ: 45250186, як юридична особа зареєстрований лише 19.01.2024, за адресою: 62485, Харківська обл., с. Мала Рогань, пров. Покровський, буд. 20, тобто вже після проведення рейдової перевірки 09.01.2024.
Згідно з наданим позивачем витягом із ЄДРПОУ за кодом ЄДРПОУ 33368904 зареєстровано інше підприємство - ТОВ "Молочна Історія", що знаходиться за адресою: 61166, м. Харків, пр. Науки, буд. 38, оф. 820, з основним видом економічної діяльності по КВЕД: перероблення молока, виробництво масла та сиру (10.51).
Отже, на момент проведення рейдової перевірки в м. Суми, вул. Харківська, в районі АЗС "ANP" Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЛОРОГАНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД» за кодом ЄДРПОУ: 45250186, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб не було зареєстровано.
Невірне визначення коду ЄДРПОУ при проведенні перевірці призвело до невірного визначення автомобільного перевізника, до якого повинен бути застосований адміністративно-господарський штраф за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 3.3 Наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 за №385, виявлене 09.01.2024 під час проведення рейдової перевірки в м. Суми, вул. Харківська, в районі АЗС "ANP".
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.07.2019 у справі №140/2160/18, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем про винесенні оскаржуваної постанови невірно визначено автомобільного перевізника, що призвело до невірного визначення юридичної особи, на яку повинно бути накладено адміністративно-господарські санкції за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 3.3 Наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 за №385, виявлене 09.01.2024 під час проведення рейдової перевірки в м. Суми, вул. Харківська, в районі АЗС "ANP", колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 035484 від 08.02.2024 є протиправною та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 у справі № 520/16702/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124124753 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
П’янова Я.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні