Рішення

від 19.12.2024 по справі 903/768/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 грудня 2024 року Справа № 903/768/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П.

за участю представників:

від позивача: Майорова Є.І. - адвокат (ордер серії АІ №1710376 від 23.09.2024),

від відповідача: ОСОБА_1 , Бакаєвич А.В. адвокат (ордер серії АС №1109733 від 16.09.2024),

від третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: н/з,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФТП, м. Київ

до ОСОБА_1 , м. Луцьк

третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , м. Ківерці

про стягнення 633 448,50 грн. збитків,

в с т а н о в и в:

04.09.2024 через систему Електронний суд Товариство з обмеженою відповідальністю ФТП звернулося із позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування збитків на суму 1 185 711,39 грн., завданих пошкодженням вантажу під час перевезення за заявкою №10 від 15.11.2023 на підставі договору перевезення вантажів №ФТП/1571 від 06.09.2023.

Ухвалою суду від 09.09.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.10.2024, постановлено відповідачу до 30.09.2024 подати суду відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України, інформацію про водія ОСОБА_2 , його місце проживання та реєстраційний номер облікової картки платника податків з метою залучення його до участі у справі третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

26.09.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запитуваною судом інформацією. У відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, а також повідомляє про те, що відповідач заявлятиме клопотання про проведення судової товарознавчої експертизи з безпосереднім оглядом судовим експертом автомобіля Land Cruiser 300, WIN: НОМЕР_1 .

01.10.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 684290,39 грн. збитків, завданих пошкодженням вантажу під час перевезення за заявкою №10 від 15.11.2023 на підставі договору перевезення вантажів №ФТП/1571 від 06.09.2023.

На обгрунтування заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач посилається на те, що 09.09.2024 Акціонерне товариство Страхова компанія ІНГО виплатила страхове відшкодування ТзОВ «ЛОГІСТИК СЕРВІСЕС» у розмірі 501 421 грн. На підтвердження цього факту позивач подав платіжну інструкцію №20285 від 09.09.2024.

В судовому засіданні 02.10.2024 представник позивача підтримала заяву про зменшення позовних вимог.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог це процесуальне право, передбачене п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, а відтак має місце нова ціна позову 684290,39 грн., з якої й вирішується спір.

В судовому засіданні 02.10.2024 представник відповідача заявив усне клопотання про залучення до участі у справі третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, водія ОСОБА_2 , посилаючись на те, що рішення у справі № 903/768/24 може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_2 .

Представник позивача не заперечувала проти задоволення клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета.

Враховуючи норму ст. 50 ГПК України, а також приписи ст.1191 Цивільного кодексу України, ухвалою суду від 02.10.2024 було задоволено клопотання представника відповідача та залучено до участі у розгляді справи третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , оскільки рішення господарського суду може вплинути на його права та обов`язки.

У зв`язку із залученням до участі у розгляді справи третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, з метою забезпечення позивачу процесуального права на подачу відповіді на відзив підготовче засідання ухвалою від 02.10.2024 було відкладено на 23.10.2024.

04.10.2024 до суду надійшла відповідь на відзив ТзОВ «ФТП».

11.10.2024 ТзОВ «ФТП» подало клопотання про повернення частини сплаченої суми судового збору у зв`язку зі зменшенням позовних вимог.

21.10.2024 відповідач ОСОБА_1 подала:

- заперечення на відповідь на відзив;

- клопотання про витребування доказів;

- адвокатський запит №30 від 10.10.2024;

- опис вкладення цінного листа директору АТ «СК «ІНГО»;

- докази направлення директору АТ «СК «ІНГО» адвокатського запиту №30 від 10.10.2024 поштові квитанції АТ «Укрпошта» трекінг №4302527447570;

- докази направлення заперечення на відповідь на відзив та клопотання про витребування доказів з додатками позивачу та третій особі на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, фіксальні чеки та описи вкладень поштового конверту.

21.10.2024 третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 подав до суду пояснення щодо позовних вимог, у яких просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 23.10.2024 представник відповідача підтримав клопотання про витребування доказів.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів в АТ «СК ІНГО».

Відповідно до ч.1 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Як передбачено ч.2 ст.81 ГПК України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

У клопотанні відповідача від 21.10.2024 не обгрунтовано, які саме обставини можуть підтвердити докази, які витребовуються, або аргументи, які вони можуть спростувати.

Крім цього, клопотання від 21.10.2024 подано з порушенням строку, визначеного ч.3 ст.80 ГПК України, без клопотання про його поновлення.

У судовому засіданні 23.10.2024 представник відповідача заявив клопотання про продовження строку підготовчого провадження і оголошення перерви у судовому засіданні для підготовки клопотання про призначення судової експертизи.

У судовому засіданні з 23.10.2024 за клопотанням представника відповідача було оголошено перерву до 30.10.2024 для підготовки клопотання про проведення судової експертизи у письмовій формі.

28.10.2024 відповідач подав до суду:

- клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи;

- клопотання про витребування доказів в АТ «СК ІНГО». У клопотанні відповідач також просить поновити строк на подачу клопотання у зв`язку з неможливістю його подати разом з відзивом на позовну заяву, оскільки про існування таких стало відомо лише 02.10.2024.

29.10.2024 позивач подав до суду:

- заяву про зменшення розміру позовних вимог і стягнення з відповідача 633 448,53 грн. збитків;

- клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів на підтвердження перерахування ТзОВ «Логістик Сервісес» 633 448,53 грн.

В судовому засіданні 30.10.2024 представник позивача підтримала заяву про зменшення розміру позовних вимог. На обґрунтування заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач посилається на те, що він всього виплатив ТзОВ «Логістик Сервісес» 633 448,53 грн., що й становить суму збитків, яких зазнало ТзОВ «ФТП» внаслідок пошкодження відповідачем вантажу під час перевезення.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог це процесуальне право, передбачене п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, а відтак має місце нова ціна позову 633 448,53 грн., з якої й вирішується спір.

Також суд задовольнив клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи доказів на підтвердження перерахування ТОВ «Логістик Сервісес» 633 448,53 грн.: платіжні інструкції №1416 від 19.08.2024 на суму 226495,50 грн.; №1653 від 30.09.2024 на суму 229770,50 грн.; №1803 від 29.10.2024 на суму 177182,53 грн.

У судовому засіданні з 30.10.2024 до 06.11.2024 було оголошено перерву для подачі позивачем письмових пояснень на клопотання відповідача про призначення судової автотоварознавчої експертизи та на клопотання про витребування доказів.

04.11.2024 до суду надійшли заперечення позивача у письмовій формі на клопотання відповідача про призначення судової автотоварознавчої експертизи та на клопотання про витребування доказів, у яких позивач просить відмовити у задоволенні клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи та у задоволенні клопотання про витребування доказів.

06.11.2024 в судове засідання третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не з`явилася.

Ухвалою суду від 06.11.2024 постановлено відмовити у задоволенні клопотання відповідача від 28.10.2024 про призначення судової автотоварознавчої експертизи; відмовити у задоволенні клопотання відповідача від 28.10.2024 про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів; відмовити у задоволенні клопотання відповідача від 28.10.2024 про витребування доказів від АТ «СК «ІНГО».

06.11.2024 в судовому засіданні представники позивача та відповідача висловили думку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 06.11.2024 було закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 20 листопада 2024 року.

У судовому засіданні з 20.11.2024 було оголошено перерву до 11.12.2024, з 11.12.2024 було оголошено перерву до 19.12.2024.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 в судове засідання 19.12.2024 не з`явився, про судовий розгляд був повідомлений шляхом надіслання йому ухвали суду на підставі ст.120 ГПК України на його поштову адресу: АДРЕСА_1 .

Проте, ухвала суду від 11.12.2024, надіслана третій особі на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 на його поштову адресу повернулась без вручення, причина: «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи 19.12.2024 за відсутності третьої особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , судом враховано, що відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неявка третьої особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , у судове засідання 19.12.2024 не перешкоджає розгляду справи, оскільки про судовий розгляд у справі він був повідомлений належним чином шляхом надіслання ухвали суду на його поштову адресу; свої пояснення щодо суті позову, фактичних обставин перевезення навів, приймаючи участь у судовому засіданні 11.12.2024.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 633 448,50 грн. збитків обгрунтована і підлягає до задоволення.

У процесі розгляду справи встановлено, що 06 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФТП» як експедитором та фізичною особою-підприємцем Данилюк Ольгою Володимирівною як перевізником був укладений договір перевезення вантажів №ФТП/1571 (надалі - договір перевезення), відповідно до умов якого перевізник, згідно умов заявки, зобов`язується доставити вантаж до пункту призначення і видати уповноваженій на отримання особі (організації), а експедитор зобов`язується сплатити вартість перевезення. Виконуючи зобов`язання за договором, експедитор виступає перед перевізником і вчиняє дії в інтересах, за рахунок своїх замовників (вантажовласників), і уповноважений укладати договори пов`язані з організацією перевезення їх вантажів.

На виконання умов договору експедитор та перевізник 15 листопада 2023 року узгодили та підписали заявку №NОV11492 (надалі - заявка), згідно з умовами якої перевізник був зобов`язаний 16 листопада 2023 року прибути на завантаження за адресою: Україна, м. Київ, Столичне шосе, 101, ТОВ «ЛОГІСТИК СЕРВІСЕС», завантажити 4 автомобілі: TOYOTA LAND CRUISER 300, TOYOTA LAND CRUISER 300, TOYOTA LAND CRUISER 300, LEXUS LX600 (надалі товар, вантаж) на автовоз відкритого типу та доставити їх за адресою: Brunsbutteler Damm 104, Berlin Gregory`s Cars GmbH Rago Automobile.

16 листопада 2023 року вантажовідправник - ТОВ «ЛОГІСТИК СЕРВІСЕС» та представник перевізника - водій ОСОБА_2 (надалі - водій) підписали акт приймання (завантаження) транспорту, в якому відобразили кількість прийнятного перевізником товару до перевезення, а також засвідчили те, що представник перевізника прийняв транспорт у непошкодженому стані та без будь- яких дефектів.

29 листопада 2023 року відбулася дорожньо-транспортна пригода, що спричинила пошкодження вантажу внаслідок зіткнення автомобіля (автовоза), в якому знаходився вантаж, з верхньою частиною мосту за адресою: вул. Празька, 1, м. Усті- над-Лабем, Чехія ((Prazska, 400 01, Usti nad Labem-mesto), про що перевізником та вантажоодержувачем було складено акт №301123 від 30.11.2023 та зроблено відмітку про одержання вантажу з пошкодженням у міжнародній товарно- транспортній накладній (СМR) серія А №835046 від 17.11.2023. Як вбачається з письмових пояснень водія, поліція на місце ДТП не викликалась, оскільки через зіткнення автомобіля з верхньою частиною мосту виник автомобільний затор, тому водій прийняв рішення якнайшвидше звільнити дорогу для подальшого руху автомобілів.

18 грудня 2023 року позивач отримав від вантажовідправника - ТОВ «ЛОГІСТИК СЕРВІСЕС (надалі - клієнт), з яким позивачем 19 січня 2022 року було укладено договір надання транспортно-експедиційних послуг, претензію - вимогу №081223 від 08.12.2023 про пошкодження майна при транспортуванні на підставі заявки №10 від 15.11.2023 до договору №ФТП/454К від 19.01.2022, в якій повідомляється, що після доставки вантажу в точку вивантаження вантажоодержувач (власник вантажу) - Gregory`s Cars GmbH зафіксував пошкодження отриманого товару, які згідно з поясненнями перевізника і водія були завдані під час транспортування відповідно до СМR №835046 від 17.11.2023 та інвойсів №1033, №1034, №1035, №1037 від 01.11.2023.

Згідно з претензією клієнта вантажоодержувачем були виявлені наступні пошкодження:

1.1. «Toyota Land Cruiser 300», JTMABABJ804070946, інвойс №1037 від 01.11.2023: пошкодження даху автомобіля, дірка в даху, деформація даху, порушення геометрії даху, вм`ятини на даху, пошкодження та деформація зовнішньої верхньої частини силового каркасу справа та зліва, зірвані рейлінги, пошкоджене кріплення рейлінгів; пошкодження лакофарбового покриття, деформація та пошкодження кришки люку, порушення геометрії зсувного люку та його кріплень, подряпини заднього лівого крила внаслідок удару відірваних рейлінгів; скол (пошкодження лакофарбового покриття) на задній лівій двері.

Оцінена вартість відновлення пошкоджень 23, 689.62 євро, вартість оцінки пошкоджень - 843.36 євро.

1.2. «Lexus LX600», JTJPBACX104017323, інвойс №1034 dd. 01.11.2023: порвана гума колеса, дірка в гумі Dunlop Grandtrek PT5A 265/50 R22 112V; подряпини порогів з правої та лівої сторони. Гума не підлягає відновленню. Вартість нової гуми складає 458 євро.

1.3. «Toyota Land Cruiser 300», JTMABABJ204068691, iнвойс №1033 від 01.11.2023: подряпини водійської двері. Оціночна вартість відновлення 200 євро (шляхом полірування).

1.4. «Toyota Land Cruiser 300», JTMABABJ204069131, інвойс №1035 від 01.11.2023: подряпина верхньої частини переднього бамперу справа. Оціночна вартість відновлення 200 євро (шляхом полірування).

До позовної заяви позивач приєднав також копію звіту про пошкодження при транспортуванні DEKRA №0465/046918/2023/G071037000956 від 05.12.2023, виконаний на замовлення вантажоодержувача - Gregory`s Cars GmbH.

Згідно зі звітом DEKRA №0465/046918/2023/G071037000956 від 05.12.2023 вартість ремонту становить 23689,62 євро з ПДВ.

Проте, кінцева сумарна вартість відновлювального ремонту пошкодженого вантажу, виконаного сервісним центром Аutоzеntrиm Treskow GmbН, становить 26 058,56 євро, що за офіційним курсом обміну валют, встановленим Національним банком України станом на дату подання позову, дорівнює 1 185 711,39 грн.

Позивач, звертаючись з позовом до суду про стягнення з відповідача збитків, виходив саме з цієї вартості ремонту пошкодженого вантажу.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого товару у такому розміру підтверджується рахунком №3758-02 від 23.02.2024, підтвердженням замовлення від 25.02.2024 до рахунку №3758-02 від 23.02.2024.

Як передбачено п.п. 5.2., 5.3. договору перевезення перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу.

Перевізник несе повну матеріальну відповідальність за помилки та упущення всіх осіб, що залучаються ним до виконання цього договору, як за свої власні.

Враховуючи умови пунктів 5.2., п. 5.3. договору перевезення, 18 грудня 2023 року позивач звернувся до відповідача з претензією №ФТП/12- 23/34 від 18.12.2023 про відшкодування збитків на загальну суму 1 002 842,15 грн.

02 квітня 2024 року позивач отримав електронною поштою відповідь відповідача на претензією, в якій відповідач зазначив, що претензія є безпідставною, необґрунтованою та невмотивованою, а тому відповідач не має жодних підстав для її виконання.

На підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату №09 від 16 листопада 2023 року позивач оплатив вартість перевезення у розмірі 275 137,80 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1453 від 17 листопада 2023 року.

03.06.2024 року ОСОБА_1 припинила статус фізичної особи підприємця (номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - 2010350060001306018).

Судом також встановлено, що 19.01.2022 між ТзОВ «ЛОГІСТИК СЕРВІСЕС» як клієнтом і ТзОВ «ФТП» як експедитором було укладено договір надання транспортно-експедиційних послуг №ФТП/454К, згідно з п.1.1. якого експедитор зобов`язався за дорученням, від свого імені, але за рахунок клієнта, шляхом залучення третіх осіб, здійснювати транспортно-експедиторське обслуговування імортно-експортних, транзитних та інших вантажів, зазначених клієнтом в заявках (далі «Вантаж»), що перевозяться авіаційним, автомобільним, водним, залізничним, мультимодальним (комбінованим) видами транспортну за маршрутом, вказаним клієнтом, а також виконувати інші супутні послуги (зберігання, демередж, вантажно-розвантажувальні роботи, стафірування та консолідація вантажів, портові витрати, залізничні витрати, страхування перевезення та інше).

Статтею 316 Господарського кодексу України унормовано, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до положень ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

За порушення обов`язків за договором транспортного експедирування відповідно до статті 934 Цивільного кодексу України експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу («Правові наслідки порушення зобов`язання. Відповідальність за порушення зобов`язання»).

Підпунктом 5.2.2. п.5.2. договору надання транспортно-експедиційних послуг №ФТП/454К від 19.01.2022 передбачено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання цього договору, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Тобто, за пошкодження вантажу повну відповідальність перед клієнтом несе експедитор як виконавець за договором транспортно-експедиційного обслуговування, в тому числі й за вину третіх осіб, зокрема, перевізників.

Питання відшкодування збитків, завданих клієнту внаслідок пошкодження вантажу перевізником, між клієнтом - ТзОВ «ЛОГІСТИК СЕРВІСЕС» і експедитором ТзОВ «ФТП» було врегульовано мировою угодою від 15 серпня 2024 року, згідно з умовами якої експедитор взяв зобов`язання відшкодувати завдані пошкодженням вантажу збитки у розмірі 25390 євро на умовах розстрочення оплати рівними частинами до 31 грудня 2024 року.

Як зазначено у преамбулі мирової угоди, сторони - ТзОВ «ЛОГІСТИК СЕРВІСЕС» і ТзОВ «ФТП» домовились укласти мирову угоду від 15 серпня 2024 року на підставі претензії клієнта від 08.12.2023 щодо пошкодженого майна при транспортуванні відповідно до заявки №10 від 15.11.2023 до договору №ФТП/454К від 19.01.2022 та доданих до неї документів, після проведених перемовин, на підставі взаємних поступок сторін, що спрямовані на врегулювання усіх спірних питань та з метою уникнення породження подальших судових процесів.

ТзОВ «ЛОГІСТИК СЕРВІСЕС» у п.5 мирової угоди від 15 серпня 2024 року підтверджує, що відшкодував вантажоотримувачу та власнику вантажу Gregorys cars Gmbh суму у розмірі 25390 євро, що підтверджується актом зарахування зустрічних однорідних вимог до контракту №2211/1 від 22.11.2021.

У п.3 мирової угоди зазначено, що клієнт підтверджує, що надав усі наявні в нього документи, що підтверджують факт пошкодження, розмір нанесеної шкоди, та надають можливість експедитору висунути регресні вимоги винній особі у відповідності до п.8.2. договору.

Пунктом 8.2. договору надання транспортно-експедиційних послуг №ФТП/454К від 19.01.2022, укладеного між ТзОВ «ЛОГІСТИК СЕРВІСЕС» як клієнтом і ТзОВ «ФТП» як експедитором, узгоджено, що кожний випадок збитку, за який сторона за цим договором вимагає відшкодування, повинен бути обгрунтований та документально підтверджений, документи повинні бути оформлені належним чином і передбачати можливість іншої сторони звернутися з регресною вимогою до винної особи. Претензії з повним пакетом товаросупроводжувальних документів повинні бути подані в межах строків, встановлених чинним законодавством України і з урахуванням надання стороні права і можливості висунути регресні вимоги винній особі.

У зв`язку з невиконанням перевізником - ОСОБА_1 вимоги експедитора про відшкодування збитків, завданих пошкодженням вантажу під час його перевезення, ТзОВ «ФТП» звернулося з позовною заявою до господарського суду.

Аналіз змісту договору №ФТП/1571 від 06 вересня 2023 року, укладеного між сторонами у справі Товариством з обмеженою відповідальністю «ФТП» і Фізичною особою - підприємцем Данилюк Ольгою Володимирівною, дозволяє дійти висновку про те, що між ними було укладено договір перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі.

За змістом ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Таким чином, в силу положень ст. 909 Цивільного кодексу України та ст. 307 Господарського кодексу України між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФТП»" і підприємцем Данильчук Ольгою Володимирівною на підставі договору №ФТП/1571 від 06.09.2023 і заявки №10 від 15.11.2023 виникли правовідносини з перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як передбачено ч.1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (п.6.14. постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18, п.49 постанови Верховного Суду від 10.01.2022 у справі 910/3338/22).

Зважаючи на зазначені правові норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Згідно зі ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 314 Господарського кодексу України встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника.

Згідно з правовою позицією, наведеною у постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №907/603/17, вищевказані норми передбачають принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.

Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони.

За змістом статті 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956, Закон України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів", надалі - Конвенція) перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Нормами вказаної Конвенції саме на перевізника покладається тягар вжиття всіх можливих заходів для належного виконання перевезення і відповідальності за їх невиконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Відповідач на підставі належних та допустимих доказів не довів наявність підстав для звільнення його від відповідальності за фактом пошкодження вантажу, який він прийняв до перевезення за узгодженим маршрутом на підставі договору №ФТП/1571 від 06.09.2023 і заявки №10 від 15.11.2023.

З міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №835046 від 17.11.2023 вбачається, що товар було завантажено на автомобіль без зауважень перевізника фізичної особи підприємця Данилюк Ольги Володимирівни щодо якості та цілісності вантажу.

Відповідно до п.5.2. договору №ФТП/1571 від 06.09.2023 перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу.

Факт пошкодження вантажу встановлено актом №301123 від 30.11.2023 за участю водія ОСОБА_2 .

Доказів того, що пошкодження вантажу відбулося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, перевізник (відповідач) суду не надав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач відшкодував вантажовідправнику суму збитків у розмірі 633448,53 грн., завданих внаслідок пошкодження вантажу під час перевезення.

З урахуванням наведеного, наявні всі необхідні елементи складу господарського правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи (порушення зобов`язання), шкідливого результату такої поведінки - наявність збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками. Вина перевізника - відповідача у цій справі, презюмується, у зв`язку з чим наявні всі підстави для відшкодування позивачу понесених останнім збитків.

Відповідно до ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 228 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Внаслідок неналежного виконання зобов`язання відповідачем позивач поніс реальні витрати у загальному розмірі 633448,53 грн., які на підставі ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України має право заявити до стягнення з відповідача як з винної особи.

А тому не можна погодитись з доводами відповідача, наведеними у відзиві, про те, що позивач є неналежним, оскільки на підставі ч.2 ст.925 ЦК України до перевізника може пред`явити позов виключно відправник вантажу або одержувач.

Отже, з моменту оплати позивачем - ТзОВ «ФТП» грошових коштів у розмірі 633448,53 грн. ТзОВ «ЛОГІСТИК СЕРВІСЕС» як відшкодування за пошкоджений вантаж, позивач отримав право вимоги до відповідача, як до особи, відповідальної за завдані збитки в порядку регресу.

Збитки, а також причинний зв`язок між поведінкою відповідача та збитками підтверджується актом від 30.11.2023 пошкодження товару та платіжними інструкціями №1416 від 19.08.202 на суму 226495,50 грн., №1653 від 30.09.2024 на суму 229770,50 грн., 1803 від 29.10.2024 на суму 177182,53 грн., на підставі яких позивач перерахував вантажовідправнику - ТзОВ «ЛОГІСТИК СЕРВІСЕС» загальну суму коштів у розмірі 633 448,53 грн.

Збитки обчислено позивачем, виходячи із суми коштів, які він фактично перерахував вантажовідправнику - ТзОВ «ЛОГІСТИК СЕРВІСЕС».

У свою чергу вантажовідправник - ТзОВ «ЛОГІСТИК СЕРВІСЕС» відшкодував збитки, понесені вантажоодержувачем - Gregorys cars Gmbh, у розмірі 25390 євро, що підтверджується актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.02.2024.

Таким чином, оскільки внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язання з перевезення вантажу позивач поніс реальні витрати у загальному розмірі 633448,53 грн., підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 633448,53 грн. збитків.

Доводи відповідача, наведені у відзиві на позов, не спростовують наведених висновків суду, а тому відхиляються судом як необґрунтовані. Вантаж у прийнятому до перевезення вигляді не був доставлений відповідачем. Про страхування вантажу позивач повідомив, зазначивши про це у заяві про зменшення розміру позовних вимоги від 01.10.2024. Сума збитків у розмірі 633448,53 грн., яку просив стягнути позивач з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 29.10.2024 це сума коштів, які позивач (експедитор) сплатив вантажовідправнику - ТзОВ «ЛОГІСТИК СЕРВІСЕС». На підтвердження перерахування цієї суми коштів позивач подав належні докази платіжні інструкції, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування, а звітом про пошкодження DEKRA №0465/046918/2023/G071037000956 від 05.12.2023 визначено лише майбутню ймовірну вартість ремонтних робіт пошкодженого автомобіля. На підтвердження реальної вартості відновлювального ремонту у розмірі 26058, 56 євро позивач надав рахунок «Автоцентру Тресков ГмбХ» (Autozentrum TreskowGmbH) №3758-02 від 23.02.2024, підтвердження замовлення «Берлінер Фольксбанк» від 25.02.2024 про переказ суми коштів у розмірі 26058,56 євро. Документ іноземного банку не може відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», оскільки є іноземним розрахунковим документом.

Окрім цього, у процесі судового розгляду встановлено, що згідно з витягом з ЄДРПОУ фізична особа - підприємець Данилюк Ольга Володимирівна 03.06.2024 припинила підприємницьку діяльність.

Частиною 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Згідно з висновком щодо застосування норм права, викладеним у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (пункт 73) з 15 грудня 2017 господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Позивач звернувся з позовною заявою до суду 04.09.2024, коли Данилюк О.В. вже втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності.

Проте, враховуючи приписи ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, припинення фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності Данилюк О.В. підприємницької діяльності, не припиняє її зобов`язань за договорами, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, які залишаються за нею як за фізичною особою.

Із змісту договору перевезення вантажів № ФТП/1571 від 06.09.2023 вбачається, що він укладався нею як фізичною особою - підприємцем, відтак, договір пов`язаний із підприємницькою діяльністю.

Правовідносини, які склалися між сторонами у справі носять характер господарських.

Таким чином, оскільки спір про стягнення з відповідача 633448,53 грн. збитків пов`язаний із підприємницькою діяльністю, яка раніше здійснювалася фізичною особою Данилюк О.В. , зареєстрованою як суб`єкт підприємницької діяльності, зазначений спір на підставі п.1 ч.1 ст. 20 ГПК України належить до юрисдикції господарського суду.

Звертаючись із позовною заявою до суду, позивач сплатив 17785,67 грн. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №1487 від 02.09.2024.

У зв`язку із зменшенням позивачем розміру позовних вимог на суму 552262,86 грн. (1185711,39 грн. 633448,53), що становить 46,58 % від первісно заявленої суми, позивачу на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» є підстави для повернення з державного бюджету 8284,03 грн. сплаченого судового збору.

Проте, у клопотанні від 11.10.2024 позивач просить повернути лише 7521,31 грн.

Оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі зменшення розміру позовних вимог сплачена сума судового збору повертається лише за клопотанням особи, яка його сплатила, то позивачу слід повернути лише 7521,31 грн.

Решта витрат позивача, пов`язаних з оплатою судового збору, у розмірі 9501,64 грн. у зв`язку із задоволенням позову на 53,42 % від первісної заявленої суми на підставі ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.

Окрім цього, позивач просить також стягнути з відповідача 5900 грн. витрат на переклад документів з нотаріальним засвідченням.

Витрати позивача у розмірі 5900 грн. на переклад документів з нотаріальним засвідченням підтверджуються платіжними інструкціями №1261 від 22.07.2024, №1325 від 02.08.2024.

У зв`язку із задоволенням позову на підставі ст.ст. 123, 129 ГПК України витрати позивача у розмірі 5900 грн. на переклад документів з нотаріальним засвідченням слід покласти на відповідача.

Керуючись п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Данилюк Ольги Володимирівни ( АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФТП (м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 83А, оф.107, 04119, ЄДРПОУ 37888626)

- 633 448 грн. 53 коп. збитків,

- 9501 грн. 64 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору;

- 5900 грн. витрат, понесених на оплату послуг перекладача.

3. Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ФТП» (м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 83А, оф.107, 04119 ЄДРПОУ 37888626) 7521 грн. 32 коп. судового збору, сплаченого платіжною інструкцією №1487 від 02.09.2024 (зазначена платіжна інструкція знаходиться в матеріалах справи №903/768/24).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 27.12.2024.

Суддя І. О. Якушева