Рішення

від 20.12.2024 по справі 554/3832/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа № 554/3832/24

Провадження № 2/553/1304/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20.12.2024м. Полтава

Ленінський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого - судді Грошової Н.М.

за участю секретаря судового засідання - Чемерис І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересахякого дієпредставник адвокат ПлескачГанна Андріївна до територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради, третя особа:приватний нотаріусПолтавського міськогонотаріального округуМикитенко ЮліяВолодимирівна про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

12.04.2024 до Октябрського районного суду міста Полтави надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересахякого дієпредставник адвокат ПлескачГанна Андріївна до територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Микитенко Юлія Володимирівна про визначення ОСОБА_1 додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 тривалістю 3 місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 11 квітня 2023 Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Полтава Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис № 209 та видано Свідоцтво про смерть. За життя ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті бабусі ОСОБА_1 до нотаріусу із заявою про відкриття спадщини не звертався, оскільки був впевнений, що не є спадкоємцем після померлої, оскільки у неї є син, тобто його дядько, ОСОБА_3 .

На початку березня 2024 року позивач у квартирі померлої ОСОБА_2 перебирав документи, які були необхідні для впорядкування боргів зі сплати комунальних послуг, та серед інших, знайшов заповіт ОСОБА_2 , датований 22 серпня 2017, зареєстрований вреєстрі за№ 1-519,посвідчений державнимнотаріусом ТретьоїПолтавської державноїнотаріальної контори Шендрик Т.А., відповідно до якого, все належне їй майно вона заповіла онуку ОСОБА_1

11 березня 2024 року позивач звернувся із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 до приватного нотаріусу Полтавського міського нотаріального округу Микитенко Ю.В. Листом від 11.03.2024 року за № 64/01-16 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Микитенко Ю.В. відмовлено у прийнятті заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину та повідомлено, що ст. 1270 ЦК України встановлено строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до витягу зі спадкового реєстру № 76155219 від 11.03.2024 у Спадковому реєстрі відсутня інформація щодо заведеної спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Зазнає,що при вирішенні питання про наявність поважних причин пропуску позивачем ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини суд має виходити з того, що позивач був необізнаний про наявність заповіту, складеного на його ім`я, не мав змоги звернутись вчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом у встановлений законом строк.

Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 15.04.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Микитенко Юлія Володимирівна, про визнання додаткового строку на прийняття спадщини передано на розгляд до Ленінського районного суду м. Полтави.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 25.06.2024 ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 15 квітня 2024 залишено без змін.

Згідно протоколуавтоматизованого розподілусудової справиміж суддямиЛенінського районногосуду м.Полтави зазначенусправу переданов провадженнясудді ГрошовоїН.М.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 30.07.2024 прийнято позовну заяву до провадження, визначено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

19.08.2024 представник відповідача територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради Лобач Ю.О., сформований в системі «Електронний суд» 19.08.2024, в якому зазначає, що Полтавська міська рада заперечує проти задоволення позову з наступних підстав. Як вбачається зі змісту позову та додатків доданих до нього квартира АДРЕСА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 21.06.1193 року перебувала у спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Позивач по справі має вільний доступ до квартири АДРЕСА_3 . Відповідно до поквартирної картки кв. АДРЕСА_3 у квартирі були зареєстровані - ОСОБА_4 з 05.03.1975 по 15.02.2000; ОСОБА_2 з 11.09.1975 по 10.04.2023 та ОСОБА_5 з 21.12.1984 по 09.06.1993 та з 18.11.2005 по 06.03.2023. При цьому відповідно до картки форми «А» ОСОБА_5 до 09.11.2005 був прописаний у кв. АДРЕСА_4 , там де зареєстровано місце проживання позивача по справі. А з 06.03.2023 року він був зареєстрований у Горбанівському геріатричному пансіонаті ветеранів війни та праці по вул. Сільськогосподарської, 21.

Враховуючи вищевикладене, можливо вважати, що ОСОБА_5 є батьком позивача ОСОБА_1 . Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину. Факт усвідомлення спадкоємцем першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом (у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування), який не знав про існування заповіту, наявності в нього права на спадкування та невчинення ним неодмінних активних дій щодо встановлення спадкової маси і прийняття спадщини не свідчить про виникнення в нього об`єктивних обставин, які унеможливили або істотно ускладнили йому своєчасне звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у передбачений ЦК України строк у зв`язку з його необізнаністю про існування заповіту, складеного на його ім`я.

Обставини усвідомленняособою того,що вонамає правона спадкуванняза законом,наприклад,на підставісвоєї спорідненостііз спадкодавцему разівідсутності спадкоємцівпопередньої черги,закликаних доспадкування,та невчиненнянею жоднихактивних дійз прийняттяспадщини тащодо встановленняспадкової масине можутьобґрунтовувати поважністьпричин пропускунею строкудля поданнязаяви проприйняття спадщиниза заповітом,про існуванняякого особане знала. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року по справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24).

Позивач є спадкоємцем за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , він усвідомлював, що є учасником процесу спадкування про що зазначає у позову, зокрема на підставі своєї спорідненості зі спадкодавцем і не вчинив активних дій, спрямованих на прийняття спадщини, тобто обставини, які не пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для своєчасного прийняття спадщини, то його необізнаність про наявність заповіту не може розглядатися як підстава для визначення йому додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини. Просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі за безпідставністю.

09.10.2024 представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Плескач Г.А. подано письмові пояснення, згідно яких під час підготовки до судового засідання у сторони позивача з`явились певні обставини та додаткові пояснення, які мають бути враховані судом під час призначення справи до судового розгляду. Згідно довідки від 25.07.2024 року солдат ОСОБА_1 , 1990 року народження, з 16 липня 2024 перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_1 АДРЕСА_5 . Дана обставина позбавила його та представника можливості вчасно надати відповідь на відзив, особисто приймати участь у судових засіданнях, вчасно надавати докази та пояснення. Оскільки договори повноваження представника позивача не обмежені, всі необхідні процесуальні дії будуть вчиненні саме представником позивача, зокрема і направлені ці пояснення. Вказала, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 до 06.03.2023 року був зареєстрований ОСОБА_5 , який є батьком позивача. Однак, зважаючи на його стан здоров`я та неможливість здійснювати догляд за ним в домашніх умовах ОСОБА_5 був поміщений спочатку до Горбанівського геріатричного пансіонату ветеранів війни та праці по АДРЕСА_6 . а в подальшому був переведений до Токарівського психоневрологічного інтернату за адресою: АДРЕСА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер у вищевказаному інтернаті.

Згідно наявних на даний час у позивача документів, на момент смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 2/3 квартири за адресою АДРЕСА_1 належало ОСОБА_2 (1/3 відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 21 червня 1993 року та 1/3 відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , від 13 вересня 2000 року НОМЕР_2 ) та 1/3 квартири належало ОСОБА_5 , відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 21 червня 1993 року. Відомості про квартиру за адресою АДРЕСА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі права власності на нерухоме майно, державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутні. Тобто, станом на момент смерті спадкодавця ОСОБА_2 10 квітня 2023 були наявні двоє спадкоємців першої черги, а саме її сини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Враховуючи це, позивач ОСОБА_1 , не знаючи про існування Заповіту на його користь, не подавав заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до інформації, наявній у довідці КП « ЖЕО № 2 Полтавської міської ради» від 19.09.2014 року у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 відсутні зареєстровані особи. ОСОБА_3 , згідно Довідки про реєстрацію місця проживання особи з 12.03.1993 року по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 . Посилання відповідача на застосування у даній справі висновків, викладених у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року по справі № 686/5757/23 є недоречним, оскільки проаналізовані правовідносини у цих справах не є тотожними. Просила задовольнити позовні вимоги та визначити ОСОБА_1 додатковий строк на подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 тривалістю 3 місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 28.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач повідомлений належним чином про судове засідання не з`явився, доручивши представляти свої інтереси адвокату Плескач Г.А., яка також в судове засідання не з`явилася, але від неї надійшла заява, в якій вона просить слухати справу без її участі та участі позивача, вказала, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідач територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради повідомлений належним чином про судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Микитенко Ю.В. в судове засідання не з`явилася, але від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Свідоцтвом на право власності на житло від 21 червня 1993, виданим 6 дистанцією цивільних споруд ст. Полтава-ПЗ НГЧ-6 засвідчено, що квартира АДРЕСА_3 належить: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , на праві приватної власності у зв`язку з приватизацією житла згідно Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Квартира складається з 2 кімнат та підсобних приміщень загальною площею 45,0 квадратних метрів, відновна вартість:22500 крб. Свідоцтво видане на підставі розпорядження органу приватизації. Від 21.06.1993 № 205.

Згідно Свідоцтвапро правона спадщинуза законом,посвідченого 13.09.2000,посвідченого державнимнотаріусом Третьої полтавської державної нотаріальної контори Шендрик Т.А., посвідчено, що спадкоємицею майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , є дружина ОСОБА_2 , що проживає в АДРЕСА_1 . Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво складається з 1/3 частини квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1 в житловому будинку літ. «А-5» цегляному, загальною житловою площею 2978,60 кв.м., розташованому на земельній ділянці норма землекористування якою не встановлена.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 392669301 від 28.08.2024 за параметрами запиту пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження, адреса/місцезнаходження: АДРЕСА_1 дані відсутні.

За життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , склала заповіт (бланк НМА 911658), посвідчений 02.08.2017 державним нотаріусом Третьої полтавської державної нотаріальної контори Шендрик Т.А., зареєстрований в реєстрі за № 1-519, згідно з яким на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, а також все те, що належатиме їй на день смерті та на що вона за законом матиме право, заповіла повністю онуку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

З витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 48630310 від 02.08.2017 вбачається, що вказаний заповіт зареєстровано 02.08.2017 за № 61027763 у спадковому реєстрі.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 11.04.2023 року, виданого Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 89 років, про що 11.04.2023 складено актовий запис № 209.

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 76155219 від 11.03.2024 сформованої приватним нотаріусом Микитенко Ю.В. за параметрами запису ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_10 , вбачається, що у Спадковому реєстрі інформація за вказаними параметрами запиту відсутня.

Відповідно до довідки КП «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради № 2848 від 19.09.2024, за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок на квартиру оформлений на ОСОБА_2 , загальна площа 45 кв.м, житлова площа 27,2 кв.м. форма власності квартири приватна. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , була зареєстрована за вказаною адресою: з 11 вересня 1975 по 10 квітня 2023.

Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Микитенко Ю.В. за вих. № 64/01-16 від 11.03.2024, у відповіді на звернення ОСОБА_1 щодо подачі заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомила, що ст. 1270 ЦК України встановлено строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1272 ЦК України - якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. А також, повідомила, що діяла норма, відповідно до якої, згідно з п. З Постанови Кабінету Міністрів «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 164 (із змінами), перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупинявся на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці, яка на сьогодні вже скасована. Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру № 76155219 від 11.03.2024 у Спадковому реєстрі відсутня інформація щодо заведеної спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . В зв`язку з тим, що ним пропущений строк для прийняття спадщини, відсутні відомості про зареєстроване місце проживання померлої ОСОБА_2 на день смерті та відомості про осіб, які постійно проживали разом з нею на час відкриття спадщини, нотаріусом не може бути прийнята від Вас заява про видачу свідоцтва про право на спадщину. Керуючись ч. 3 ст. 1272 ЦК України, повідомляю, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. На підставі вищевикладеного роз`яснено право звернутися з позовом до суду про продовження строку для прийняття спадщини.

Відповідно до поквартирної картки кв. АДРЕСА_3 у квартирі були зареєстровані - ОСОБА_4 з 05.03.1975 по 15.02.2000; ОСОБА_2 з 11.09.1975 по 10.04.2023 та ОСОБА_2 з 21.06.1980 по 18.06.1982, з 28.08.2024 по 30.11.1984, з 21.12.1984 по 09.06.1993, та з 18.11.2005 по 06.03.2023.

При цьому відповідно до картки форми «А» ОСОБА_5 до 09.11.2005 був прописаний у кв. АДРЕСА_4 . А з 06.03.2023 року він був зареєстрований у Горбанівському геріатричному пансіонаті ветеранів війни та праці по вул. Сільськогосподарської, 21.

Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 28.12.2023 року, виданого Лохвицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 59 років, про що 28.12.2023 року складено актовий запис № 424.

З довідки про реєстрацію місця проживання № 20 за відомостями Тростянецької міської ради ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 з 12.03.1993 по теперішній час.

Як вбачається з довідки військової частини НОМЕР_1 за вих. № 6310 від 25.07.2024 солдат ОСОБА_1 , 1990 року народження, перебуває на військовій службі у військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_5 з 16 липня 2024 по теперішній час.

Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Відповідно до положень статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1 ст. 1266 ЦК України визначено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Нормами частини 1 статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом частини 1 та 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. У випадку, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

В п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування» Пленум Верховного Суду України зазначено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі№ 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.01.2020 № 487/2375/18, від 17.02.2020 № 357/732/19, від 27.02.2020 у справі № 419/3788/17, від 21.05.2020 у справі № 404/251/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Наведений перелік не є вичерпним та дозволяє застосування до спірних правовідносин аксіоми цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Норми Європейського законодавства щодо прав людини встановлюють, що згідно зі стандартом, розробленим у практиці Європейського суду з прав людини на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до третього критерію, уніфікований підхід ЄСПЛ до оцінки вимог, закріплених у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, ґрунтується також на критерії «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право власності, та інтересами особи, яка так чи інше страждає від такого втручання (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь яке втручання у право власності обов`язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Трегубенко проти України»).

Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позбавлення позивача права на спадщину буде занадто надмірним тягарем, що не є пропорційним меті законодавчого обмеження строку подання заяви про прийняття спадщини, відтак, буде порушено «баланс» між інтересами держави та фізичної особи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №761/42165/17-ц від 28 жовтня 2019 року.

У постанові ВСУ від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, у постанові КЦС ВС від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18) було зроблено висновок, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Разом з тим, у постанові ВП ВС від 26.06.2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) вказаний висновок було деталізовано наступним чином:

«З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду висновує, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте таку необізнаність суд не повинен ототожнювати з його (спадкоємця) незнанням про його право на спадкування загалом, оскільки в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов`язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування.

Коли ж особа усвідомлює чи повинна усвідомлювати, що вона є учасником процесу спадкування, зокрема на підставі своєї спорідненості зі спадкодавцем як спадкоємець першої черги спадкування або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування,і не вчиняє активних дій, спрямованих на прийняття спадщини (засвідчення своєї згоди на вступ у всі правовідносини спадкодавця) виходячи з обставин, які не пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для своєчасного прийняття спадщини, то її необізнаність про наявність заповіту не може розглядатися як підстава для визначення їй додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Після закінчення строку, передбаченого ЦК Українидля подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття / відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв`язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (у зв`язку зі своєю спорідненістю зі спадкодавцем та відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність в нього права на спадкування.

З урахуванням наведених мотивів цієї постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання про наявність підстав для відступу від загального правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, про те, що «необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини», шляхом конкретизації, зазначивши таке:

- необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права;

- втім це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини;

- спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини у встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини;

- тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування)».

Положеннями ст.13ЦПК Українипередбачено,що судрозглядає справине інакшеяк зазверненням особи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках.Збирання доказіву цивільнихсправах неє обов`язкомсуду,крім випадків,встановлених цимКодексом.Суд маєправо збиратидокази,що стосуютьсяпредмета спору,з власноїініціативи лишеу випадках,коли ценеобхідно длязахисту малолітніхчи неповнолітніхосіб абоосіб,які визнанісудом недієздатнимичи дієздатністьяких обмежена,а такожв іншихвипадках,передбачених цимКодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд

У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Щодо пропускустроку дляприйняття спадщинипозивач посилаласяна те,що післясмерті бабусі ОСОБА_1 донотаріусу іззаявою провідкриття спадщинине звертався,оскільки бувнеобізнаний пронаявність заповіту,був впевнений,що неє спадкоємцемпісля померлої,оскільки унеї єсин,тобто йогодядько, ОСОБА_3 . Тільки на початку березня 2024 року у квартирі померлої ОСОБА_2 коли перебирав документи, які були необхідні для впорядкування боргів зі сплати комунальних послуг, та серед інших, знайшов заповіт бабусі ОСОБА_2 , відповідно до якого, все належне їй майно вона заповіла йому.

Так,обставини,на якіпосилається позивач,як напідстави пропускувстановленого закономшестимісячного строкудля поданнязаяви проприйняття спадщинипісля померлої ОСОБА_2 , заслуговують на увагу та на думку суду, з урахування позиції, яка викладена у постанові ВП ВС від 26.06.2024 року у справі № 686/5757/23, є поважними. Доказів, які спростовують твердження позивача щодо поважності причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини суду не надано.

Позивачем надано належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження тих обставин, що він є спадкоємцем за заповітом після смерті його бабусі ОСОБА_2 , інших спадкоємців, які вчинили дії, що свідчать про прийняття спадщини, немає; строк на подання заяви про прийняття спадщини був ним пропущений з поважних причин.

З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, про наявність підстав для визначення позивачу додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 258-259, 263- 265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради, третя особа:приватний нотаріусПолтавського міськогонотаріального округуМикитенко ЮліяВолодимирівна про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його бабусі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 354 ЦПК Українистрок на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27.12.2024.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_9

Представник позивача: адвокат Плескач Ганна Андріївна, адреса: 36040, м. Полтава, вул. Великотирнівська, буд. 22-а, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_13 ;

Відповідач: Територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради, код ЄДРПОУ: 24388285, адреса: 36000, м. Полтава, вул. Соборності, буд. 36;

Третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Микитенко Юлія Володимирівна, адреса: 36014, м. Полтава, вул. Петлюри Симона, буд. 7/22.

Головуючий: суддя Н.М. Грошова