Вирок

від 30.12.2024 по справі 713/463/24

ВИЖНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 713/463/24

Провадження №1-кп/713/71/24

Вирок

Іменем України

30.12.2024 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 за участі секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , прокурорів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 потерпілої ОСОБА_7 її представника ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 його законного представника ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_11 розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023262060000633 від 21.12.2023 року по обвинуваченню :

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 з освітою середньо-спеціальною , не одруженого, інваліда дитинства 3 групи, пенсіонера за інвалідністю, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.297 ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_9 12.12.2023 близько 23-ї год., знаходячись на території кладовища Вашківецької територіальної громади, яке розташоване за адресою: с. Замостя, Вижницького району Чернівецької області, підійшовши до могили військовослужбовця ОСОБА_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання в зоні проведення бойових дій, догляд за вказаною могилою здійснює мати покійного ОСОБА_7 , жителька АДРЕСА_2 , де побачивши на вказаній могилі державний прапор України та дерев`яний хрест на якому знаходилася пластикова надгробна табличка чорного кольору із анкетними даними загиблого воїна ОСОБА_12 та його фотографія, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на знищення та викрадення вказаних надгробних предметів. Надалі, ОСОБА_9 , нехтуючи моральними засадами суспільства щодо поваги до померлих та місця їхнього поховання, діючи умисно, підійшов до могили ОСОБА_12 та здійснив пошкодження надгробної пластикової таблички, зірвавши її з хреста та розламавши на дві частини, які кинув на землю, після чого зірвав з хреста фотографію ОСОБА_12 та викрав державний прапор України, який знаходився на могилі військовослужбовця, після чого разом із викраденими ним державним прапором України та фотографією загиблого військовослужбовця ОСОБА_12 покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав. Вказував, що він проживає неподалік цвинтаря, а речі які знайшли в нього вдома, він знайшов на смітнику біля цвинтаря та приніс додому.

Цивільний позов визнав частково.

Потерпіла ОСОБА_7 в ході судового засідання дала наступні покази, що її син ОСОБА_12 , був призваний до лав ЗСУ. ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув під час виконання бойового завдання та був нею похоронений на сільському кладовищі с. Замостя. З могили сина з хреста було зірвано табличку з його фотографією , викрадено державний прапор , пошкоджено нагробну табличку. Бажає, щоб винний поніс відповідальність. Цивільний позов підтримала в повному обсязі .

Допитана в ході судового засідання в якості свідка ОСОБА_13 показала суду, що вона була на роботі,до неї підійшли поліцейські і запросили бути понятою, це було приблизно у 20 числах грудня 2023 року. Пояснила, що поліція проводила огляд, а ОСОБА_14 добровільно без тиску та примусу розказував та показував як це було. Потім ОСОБА_14 повів усіх у сарай де з під шиферного даху дістав фото ОСОБА_15 , та вказав що поза шафою знаходиться частина деревяної палиці . Під час цієї слідчої дії проводилась відео фіксація .

Допитаний в якості свідка ОСОБА_16 пояснив суду,що був присутній разом з ОСОБА_13 понятим при огляді господаства ОСОБА_9 та дав аналогічні показання суду . Зазначав що нікого не били,тиск не здійснювали,поліція запитувала ,а ОСОБА_14 добровільно розказував та показував .

Невизнання вини ОСОБА_9 суд розцінює як обрану ним лінію захисту та бажання уникнути відповідальності за винений злочин,оскільки його вина підтверджується належними та допустимими доказами .

Вина ОСОБА_9 , підтверджується наступними доказами, які дослідженні в ході судового засідання узгоджуються між собою, сумніватися в їх істинності та правдивості не має підстав, а саме:

- Витягом з ЄРДР за № 12023262060000633 від 21.12.2023 року.

- Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 21.12.2023 року ОСОБА_7 , яка вказує, що в період часу з 12.12.2023 по 13.12.2023 року в с.Замостя на кладовищі невідома особа викрала державний прапор України та табличку похороненого сина ОСОБА_12 , який загинув на війні 09.10.2023 року, чим самим свідомо здійснила наругу над могилою та державними символами.

- Протоколом огляду місця події з фототаблицями від 21.12.2023 року , де місцем події є могила та надгробна табличка ОСОБА_12 на сільському кладовищі с. Замостя, Вижницького району , Чернівецької області.

- Правовстановлюючими документами на житловий будинок по АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_10

- Протоколом огляду місця події від 22.12.2023 року з фото таблицями та відеозаписом, яке проведено в присутності двох понятих , місцем події є господарство ОСОБА_10 , що в АДРЕСА_1 . При огляді на території , а саме в підсобному приміщенні між дерев`яним перекриттям та шифером виявлено фотографію ОСОБА_12 та фанеру на якій було закріплено фотографію. Відеозапис переглянуто в ході судового засідання, з даних якого встановлено,що огляд здійснено в присутності двох понятих,за добровільної згоди власника, під час якого ОСОБА_14 добровільно без тиску чи примусу розповідає про те ,що брати ОСОБА_17 його в дитинстві ображали в нього із за того затаїлась ненависть і він пішов на цей проступок,прапор одразу не міг зняти бо він був прикріплений скобами, тому він розірвався і спалив його в печі,картину з фотографією забрав, рамка розломилася. Вказує, що взяв фото і фанеру і сам перший ОСОБА_18 веде до сараю де під шифером під дахом показує де складено фото ОСОБА_19 , та вказує поліції про те,що держак від прапора за шафою.

- Згідно довідки виданої старостатом с. Замостя за №977 від 09.10.2023 року воїна ОСОБА_12 ,2000 р.н. ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 похоронено на сільському кладовищі с. Замостя , Вижницького району. Чернівецької області , поховання здійснено за власні кошти матері ОСОБА_7 ,1962 р.н.

Довідкою військової частини НОМЕР_1 та витягом із наказу військової частини НОМЕР_2 , де вказано, що ОСОБА_12 з 01.03.2022 року перебував на військовій службі та безпосередньо приймав участь у бойових діях .

Сповіщенням сім`ї за №127 та довідкою про причини смерті АДРЕСА_3 виданої на ім`я ОСОБА_12 ,2000 р.н., який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок снайперського обстрілу .

- Висновком судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/126-24/314-ТВ від 12.01.2024 року , де вказано, що ринкова вартість тканинного прапору України розмірами 90Х60 см., бувшого у використанні (термін експлуатації 2 місяці) в дуже хорошому стані станом на 21.12.2023 року , могла становити 123,00 грн.

- Висновком судової трасологічної експертизи № СЕ-19/126-24/305-ТВ від 12.01.2024 року , де вказано, що частина дерев`яної палиці ,яку 22.12.2023 року виявлено та вилучено під час огляду місця події в господарстві за адресою АДРЕСА_1 та частина палиці, яку 22.12.2023 року добровільно видала ОСОБА_7 до розділення складали єдине ціле.

- Згідно довідки про склад сім`ї Вашківецької міської ради за №1208 від 21.12.2023 року в житловому будинку по АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та її син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1

- Актом обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_10 від 21.12.2023 року, де вказано, що в житловому будинку по АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та її син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Умови проживання погані, мати старенька не взмозі прибирати, син не виявляє бажання, ОСОБА_9 є інвалідом ІІІ групи.

- Пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 в якому вказано, що ОСОБА_9 є інвалідом ІІІ групи., інвалід дитинства.

- Характеристикою на ОСОБА_9 , де вказано, що інвалідом ІІІ групи, ніде не працює за характером не врівноважений , однак зафіксовані неодноразові знущання над матір`ю.

- В довідці ІТ вказано, що обвинувачений ОСОБА_9 , раніше не судимий,

- Висновком судово психіатричного експерта за № 188 від 31.01.2024 року встановлено, ОСОБА_9 на даний час виявляє ознаки психічного розладу у формі розладів особистості та поведінки, помірно виражених, внаслідок органічного ураження головного мозку. Наявні на даний час зміни психіки позбавляють ОСОБА_9 можливості в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. На період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_9 виявляв ознаки психічного розладу у формі розладів особистості та поведінки, помірно виражених, внаслідок органічного ураження головного мозку. За своїм психічним станом він не міг в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Враховуючи психічний стан, на даний час ОСОБА_9 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Показання потерпілої ОСОБА_7 , свідків: ОСОБА_16 , ОСОБА_13 на думку суду, узгоджуються з іншими доказами та матеріалами справи, підстав сумніватися в їх істинності та правдивості немає підстав.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст.297 ч.1 КК України наруга над могилою померлого.

Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.66 КК України обставин, які пом`якшують покарання судом не встановлено .

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення , яке відноситься до категорії кримінального правопорушення, раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання .

Виходячи з мети покарання, принципів його справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Із урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення , його тяжкості, даних про особу обвинуваченого, беручи до уваги, що він вчинив нетяжкий злочин, по місцю проживання характеризується посередньо, раніше не судимий , на «Д» обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, суд вважає, що ОСОБА_9 , необхідно призначити покарання у виді пробаційного нагляду .

Підстав для застосування ст.69 КК України судом не встановлено .

Відповідно до положень ст.ст. 55, 56, 61 КПК України, фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, вправі пред`явити до обвинуваченого цивільний позов, який розглядається судом у кримінальному провадженні.

За ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженню розглядається відповідно до вимог цивільного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Відшкодування шкоди - один з найважливіших інститутів сучасної правової науки. У законодавстві України передбачено два види шкоди, що підлягає відшкодуванню - шкоду матеріальну і шкоду моральну.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України). Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Судом встановлено, що потерпілою ОСОБА_7 подано до ОСОБА_9 цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , завданої вчиненням кримінального правопорушення. Просить стягнути з ОСОБА_9 , матеріальну шкоду в сумі 639,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Згідно ст. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

У відповідності до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова, шкода, завдана неправомірними, діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.1992р., розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Так, з досліджених судом фактичних обставин кримінального провадження, в межах пред`явленого обвинувачення, встановлено, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого потерпілому було завдано шкоду на суму 693,00 грн.

Таким чином, з обвинуваченого на користь потерпілої слід стягнути матеріальну шкоду на вищевказану суму, оскільки саме такий розмір шкоди охоплюється обсягом пред`явленого обвинувачення та знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до Постанови ПВС України від 02.07.2004 N13 "Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів" п.31 При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди за позовом потерпілого суди повинні керуватися відповідними положеннями Цивільного кодексу України (435-15) та роз`ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001р. N5.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд виходить з того, що моральна шкода завдана протиправними діями винної особи, яка призвела до психологічних страждань та погіршення якості її життя, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, стягненню підлягає сума в розмірі 10 000(десять) тисяч гривень, що на думку суду є належним відшкодуванням у цьому випадку.

Речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Судові витрати вирішити в порядку ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 369-371, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_9 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного ) року пробаційного нагляду

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_9 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди від злочину, -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_4 ) жительки АДРЕСА_2 693,00 (шістсот дев`яносто три ) гривні матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_4 ) жительки АДРЕСА_2 10 000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди.

Речові докази, а саме надгробну табличку чорного кольору , яка поломана навпіл, та знаходиться в камері речових доказів Вижницького РВП ГУНП у Чернівецькій області ,- повернути потерпілій ОСОБА_7 .

Стяг розмірами 1 м.х60 см., синьо-жовтого кольору та дерев`яне пошкоджене руків`я від стягу, та частину пошкодженої палиці, які знаходяться в камері речових доказів Вижницького РВП ГУНП у Чернівецькій області , повернути потерпілій ОСОБА_7 .

Стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 судові витрати за проведення експертиз 10980,56 (1135,92+2271,84+1514,56+22,71+3786,40) гривень в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений в Чернівецький апеляційний суд через Вижницький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_20