Постанова від 17.09.2025 по справі 713/463/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2025 року

м. Київ

справа № 713/463/24

провадження № 51-2208км25

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 27 березня 2025 року щодо

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 грудня 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК, та призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Вирішено питання щодо цивільного позову, процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.

Згідно з вироком районного суду,ОСОБА_7 12 грудня 2023 рокублизько 23:00, знаходячись на території кладовища Вашківецької територіальної громади, яке розташоване за адресою: с. Замостя Вижницького району Чернівецької області, підійшовши до могили військовослужбовця ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання в зоні проведення бойових дій (догляд за вказаною могилою здійснює мати покійного ОСОБА_9 ), де побачивши на вказаній могилі державний прапор України та дерев`яний хрест на якому знаходилася пластикова надгробна табличка чорного кольору із анкетними даними загиблого воїна ОСОБА_9 та його фотографія, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на знищення та викрадення вказаних надгробних предметів. Надалі, ОСОБА_10 , нехтуючи моральними засадами суспільства щодо поваги до померлих та місця їхнього поховання, діючи умисно, підійшов до могили ОСОБА_9 та здійснив пошкодження надгробної пластикової таблички, зірвавши її з хреста та розламавши на дві частини, які кинув на землю, після чого зірвав з хреста фотографію ОСОБА_9 та викрав державний прапор України, який знаходився на могилі військовослужбовця, після чого разом із викраденими ним державним прапором України та фотографією загиблого військовослужбовця ОСОБА_9 покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

Чернівецький апеляційний суд ухвалою від 27 березня 2025 року скасував вирок районного суду та закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку із не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати. Вирішив питання щодо цивільного позову, процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

На переконання сторони обвинувачення, апеляційний суд, закриваючи кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК, дійшов передчасного висновку про визнання недопустимим доказом протокол огляду місця події (за місцем проживання ОСОБА_7 ) та похідні від нього через відсутність ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку. Однак, як стверджує прокурор, колегія суддів не врахувала, що слідча дія проводилась на підставі добровільної згоди власниці домогосподарства ОСОБА_11 , працівники поліції не здійснювали активних дій під час огляду, ОСОБА_7 , не будучи в статусі підозрюваного, добровільно сам все розказував, як вчиняв злочин та показував, де сховав речі, які забрав з могили ОСОБА_8 , що підтверджується відеозаписом слідчої дії, який був переглянутий в суді першої інстанції, при цьому не був предметом перегляду в апеляційному суді.

Наполягає, що суд апеляційної інстанції, закриваючи це кримінальне провадження, врахував лише показання самого ОСОБА_7 та його матері ОСОБА_11 , при цьому не надав оцінки показанням свідків, які були понятими під час огляду; не досліджував протокол огляду від 21 грудня 2023 року та відеозапис цієї слідчої дії, а також ряду інших доказів, покладених в основу обвинувального вироку, а лише перерахував їх в ухвалі.

На підтвердження своєї позиції, крім іншого, посилається на відсутність у матеріалах провадження технічного носія інформації, на якому зафіксоване судове провадження в апеляційному суді, чим порушено приписи статей 22, 24, 27, 28, 107 КПК.

Підсумовуючи, звертає увагу й на те, що суд апеляційної інстанції належним чином не повідомив потерпілу про час і місце проведення судового засідання.

Позиції учасників судового провадження

У поданих запереченнях на касаційну скаргу прокурора, ОСОБА_7 та його законний представник ОСОБА_11 , кожен окремо, обґрунтовуючи свої позиції, просять залишити без змін ухвалу апеляційного суду.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу сторони обвинувачення та просив її задовольнити, захисник ОСОБА_6 заперечив проти задоволення касаційної скарги прокурора, оскаржуване судове рішення просив залишити без змін.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.

Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до положень статей 418, ч. 2 419 КПК судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу.

Ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити встановлені судом апеляційної інстанції обставин з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.

Переглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції вищенаведених вимог закону у повному обсязі не дотримався.

Згідно з положеннями ст. 417 КПК суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.

Рішення апеляційного суду про скасування обвинувального вироку та закриття кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284, ст. 417 КПК має містити встановлені судом першої інстанції обставин, аналіз доказів, які судом першої інстанції були покладені в основу обвинувального вироку та відповідна власна оцінка, переоцінка таких доказів, у випадку, якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку, що судом першої інстанції помилково було враховано той чи інший доказ як такий, що підтверджує вину особи; висновки щодо належності та допустимості доказів, які, на думку апеляційного суду, не є такими. Дотримання принципу безпосередності дослідження доказів апеляційним судом в такому випадку є обов`язковим.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції в основу обвинувального вироку щодо ОСОБА_7 поклав показання самого обвинуваченого, потерпілої ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (понятих, які брали участь під час огляді господарства за місцем проживання ОСОБА_7 ), а також безпосередньо досліджені судом першої інстанції документи, а саме: - витяг з ЄРДР за № 12023262060000633 від 21 грудня 2023 року; - протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 21 грудня 2023 року ОСОБА_9 (яка вказує, що в період часу з 12 по 13 грудня 2023 року в с. Замостя на кладовищі невідома особа викрала державний прапор України та табличку похороненого сина ОСОБА_8 , який загинув на війні 09 жовтня 2023 року, чим свідомо здійснила наругу над могилою та державними символами); - протокол огляду місця події з фототаблицями від 21 грудня 2023 року (місцем події є могила та надгробна табличка ОСОБА_8 на сільському кладовищі с. Замостя, Вижницького району Чернівецької області); - правовстановлюючі документи на житловий будинок по АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_11 ); - протокол огляду місця події від 22 грудня 2023 року з фототаблицями та відеозаписом, яке проведено в присутності двох понятих (місцем події є господарство ОСОБА_11 , що в АДРЕСА_1 . При огляді на території, а саме в підсобному приміщенні між дерев`яним перекриттям та шифером виявлено фотографію ОСОБА_8 та фанеру на якій було закріплено фотографію. Відеозапис переглянуто під час судового засідання, з даних якого встановлено, що огляд здійснено в присутності двох понятих, за добровільної згоди власника, під час якого ОСОБА_7 добровільно, без тиску чи примусу розповідає про те, що брати Федюки в дитинстві його ( ОСОБА_7 ) ображали в нього із-за того затаїлась ненависть і він пішов на цей проступок, прапор одразу не міг зняти, бо він був прикріплений скобами, тому він розірвався і спалив його в печі, картину з фотографією забрав, рамка розломилася. Надалі, ОСОБА_7 , самостійно проводжаючи поліцію до сараю, вказує, що взяв фото і фанеру та показує, де під шифером під дахом складено фото ОСОБА_8 , та вказує поліції про те, що держак від прапора за шафою); - довідку, видану старостатом с. Замостя за №977 від 09 жовтня 2023 року воїна ОСОБА_8 , 2000 р. н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , похоронено на сільському кладовищі с. Замостя Вижницького району Чернівецької області, поховання здійснено за власні кошти матері ОСОБА_9 ; - довідку військової частини НОМЕР_1 та витягом із наказу військової частини НОМЕР_2 , де вказано, що ОСОБА_8 з 01 березня 2022 року перебував на військовій службі та безпосередньо приймав участь у бойових діях; - сповіщення сім`ї за № 127 та довідку про причини смерті АДРЕСА_2 , виданої на ім`я ОСОБА_8 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок снайперського обстрілу; - висновок судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/126-24/314-ТВ від 12 січня 2024 року (щодо вартості тканинного прапору); - висновок судової трасологічної експертизи № СЕ-19/126-24/305-ТВ від 12 січня 2024 року, де вказано, що частина дерев`яної палиці, яку 22 грудня 2023 року виявлено та вилучено під час огляду місця події в господарстві за адресою АДРЕСА_1 та частина палиці, яку 22 грудня 2023 року добровільно видала ОСОБА_9 , до розділення складали єдине ціле; - довідку про склад сім`ї Вашківецької міської ради за № 1208 від 21 грудня 2023 року в житловому будинку по АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та її син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ); - акт обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_11 від 21 грудня 2023 року, де вказано, що в житловому будинку по АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та її син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умови проживання погані, мати старенька не в змозі прибирати, син не виявляє бажання, ОСОБА_7 є інвалідом ІІІ групи; -пенсійне посвідченням серії НОМЕР_3 , в якому вказано, що ОСОБА_7 є інвалідом ІІІ групи, інвалід дитинства; - характеристику на ОСОБА_7 , де вказано, що він є інвалідом ІІІ групи, ніде не працює за характером не врівноважений, однак зафіксовані неодноразові знущання над матір`ю; - довідку ІТ, де вказано, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше не судимий; - висновок судово-психіатричного експерта за № 188 від 31 січня 2024 року, яким встановлено, що ОСОБА_7 на даний час виявляє ознаки психічного розладу у формі розладів особистості та поведінки, помірно виражених, внаслідок органічного ураження головного мозку. Наявні на даний час зміни психіки позбавляють ОСОБА_7 можливості в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. На період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_7 виявляв ознаки психічного розладу у формі розладів особистості та поведінки, помірно виражених, внаслідок органічного ураження головного мозку. За своїм психічним станом він не міг в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Враховуючи психічний стан, на даний час ОСОБА_7 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Зазначену сукупність досліджених доказів суд першої інстанції визнав достатньою для доведення винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Під час апеляційного розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 за апеляційними скаргами сторін захисту та обвинувачення суд апеляційної інстанції, повторно допитавши обвинуваченого ОСОБА_7 та законного представника та власника домогосподарства, де проводився огляд 22 грудня 2023 року, - ОСОБА_11 , дійшов висновку про закриття кримінального провадження у зв`язку з тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати. Водночас колегія суддів апеляційного суду визнала деякі окремі докази недопустимими, що оскаржується прокурором у касаційній скарзі.

Однак, як убачається з оскаржуваної ухвали, апеляційний суд надав оцінку протоколу огляду місця події від 22 грудня 2023 року з фототаблицями і відеозаписом цієї слідчої дії без безпосереднього їх дослідження у суді апеляційної інстанції, що підтверджується звукозаписами судових засідань від 20 та 27 березня 2025 року.

Так, суд апеляційної інстанції зазначив в ухвалі, що, виходячи зі зміступротоколу огляду місця події від 22 грудня 2023 року та показань ОСОБА_11 , вважає, що слідчий фактично провів не огляд місця події - могили на території кладовища Вашківецької територіальної громади, яке розташоване за адресою: с. Замостя, Вижницького району Чернівецької області, де,згідно з обвинувальнимактом, відбулися безпосередні дії, які підпадають під ознаки інкримінованого кримінального правопорушення, а обшук житлового будинку та іншого володіння ОСОБА_11 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і тому повинен був керуватися статтями 233, 234, 237 і ч. 4 ст. 271 КПК.

Разом з тим, відеозапис слідчої дії (огляд місця події від 22 грудня 2023 року) не був предметом дослідження суду апеляційної інстанції, попри те, що сторона обвинувачення звертала на нього увагу під час апеляційного розгляду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, скасовуючи обвинувальний вирок місцевого суду та закриваючи кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК, фактично прийняв протилежне за своїм змістом та суттю судове рішення, безпосередньо не дослідивши наявних в матеріалах провадження доказів, які суд першої інстанції поклав в основу рішення, що суперечить вимогам кримінального процесуального закону та усталеній практиці Верховного Суду.

Що стосується доводів касаційної скарги прокурора про те, що в матеріалах провадження відсутні технічні носії інформації фіксації судового розгляду під час апеляційного провадження, то колегія суддів уважає за необхідне зауважити таке.

Частиною 4 ст. 107 КПК передбачено, що фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим і здійснюється в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Пунктом 2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення), передбачено, що Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Пунктом 3 Положення ЄСІТС визначено, що сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

Пунктом 51 Положення регламентовано, що у разі проведення судового засідання в режимі відеоконференції секретар судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічний запис судового засідання (абз. 1 цього пункту). До матеріалів справи в паперовій формі за необхідності приєднується роздрукований паперовий примірник протоколу (журналу) судового засідання з посиланням на технічний запис судового засідання (абз. 3 п. 51 Положення).

Відповідно до п. 53 Положення відеозапис судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС автоматично зберігається у централізованому файловому сховищі.

Абзацами 1-3 пункту 54 Положення передбачено, що підписаний протокол (журнал) судового засідання, який містить вебпосилання на технічний запис судового засідання в централізованому файловому сховищі, переноситься (передається, імпортується) до АСДС. У випадку фіксування судового засідання засобами підсистеми відеоконференцзв`язку технічний запис судового засідання та технічний носій, на якому зберігається цей запис, приєднуються до матеріалів справи (зберігаються в матеріалах справи) у вигляді протоколу (журналу) судового засідання, в якому вказано посилання на цей запис у централізованому файловому сховищі. У цьому випадку технічним носієм інформації є частина централізованого файлового сховища, на якому зберігається запис судового засідання та на яке є посилання в протоколі (журналі) судового засідання.

Як убачається з матеріалів провадження, технічна фіксація кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 у Чернівецькому апеляційному суді здійснювалася за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

З огляду на зазначене вище доводи касаційної скарги сторони обвинувачення в цій частині є безпідставними, а також не ґрунтуються на приписах зазначеного вище Положення.

З урахування наведеного вище, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону (статті 404, 419 КПК), які є істотними, що потягло за собою передчасний висновок про неправильність застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК), у зв`язку з чим відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 438, п. 2 ч. 1 ст. 436 КПК ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Інші доводи касаційної скарги мають бути предметом перегляду в суді апеляційної інстанції у цьому кримінальному провадженні.

Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати вказане та постановити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 27 березня 2025 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3