Постанова

від 27.12.2024 по справі 175/4469/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9904/24 Справа № 175/4469/23 Суддя у 1-й інстанції - Білоусова О. М. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2024 року Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого Ткаченко І.Ю.,

суддів: Пищиди М.М.,Свистунової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу

за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування судового наказу у справі № 175/4469/23 від 01 грудня 2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2024 року, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд занововиявленими обставинамита скасуваннясудового наказуу справі№ 175/4469/23від 01грудня 2023року простягнення знього накористь ОСОБА_2 аліментів наутримання дітей.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2024 року, заяву задоволено. Змінено розмір аліментів, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) боржника платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 19 липня 2024 року, до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2024 року виправлено допущену описку в тексті ухвали суду від 19 липня 2024 року та вказано правильну дату початку стягнення - «22 серпня 2023 року».

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2024 року, скасувати та залишити в силі судовий наказ від 01 грудня 2023 року.

Апеляційна скарга мотивована тим, що обставини приведені у заяві не є нововиявленими та такими що можуть змінити розмір аліментів.

09 листопада 2024 року адвокат Булоус В.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 надав відзив на апеляційну скаргу в якому посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вказує, що ОСОБА_1 одружився до винесення судового наказу утримає дружину, двох дітей та батька. Проходить війську службу. ОСОБА_2 допускає нецільове використання аліментів. Крім того приховала від суду, що ОСОБА_1 все ж надав кошти на утримання дітей добровільно. Також просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20000 грн витрат на правову допомогу.

Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Для цілейцього кодексумалозначними справамиє:справи незначноїскладності таінших справ,для якихпріоритетним єшвидке вирішеннясправи. (п.4 ч.4 ст.19 ЦПК України).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судове рішення, згідно зі ст. 263 ЦПК України, повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що 21 серпня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) боржника платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.

01 грудня 2023 року видано судовий наказ про стягнення аліментів.

14 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд занововиявленими обставинамита скасуваннясудового наказуу справі№ 175/4469/23від 01грудня 2023року простягнення знього накористь ОСОБА_2 аліментів наутримання дітей.

Нововиявленими обставинами ОСОБА_1 зазначив укладання шлюбу 25 листопада 2023 року з ОСОБА_5 , утримання двох дітей від нового шлюбу, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також утримання батька який має проблеми зі здоров`ям, про що надав письмові докази.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з її доведеності та обґрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції у зв`язку з наступним.

Відповідно достатті 160ЦПК України судовийнаказ єособливою формоюсудового рішення,що видаєтьсясудом зарезультатами розглядувимог,передбачених статтею161цього Кодексу. Іззаявою провидачу судовогонаказу можезвернутися особа,якій належитьправо вимоги,а такожоргани таособи,яким закономнадано правозвертатися досуду вінтересах іншихосіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті, на двох дітей однієї третини, на трьох і більше дітей половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Відповідно до частин першої, сьомої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Згідно ізчастиною восьмоюстатті 170ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

Рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Підставами для такого перегляду є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (частина перша та пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).

Частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 глави 3 розділу V ЦПК України з метою перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів дає підстави для висновку, що такими нововиявленими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі судового наказу, є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права та обов`язки заявника і боржника. Нововиявлені обставини є також обставини, які виникли після набрання судовим наказом законної сили, але віднесені законом до нововиявлених обставин.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1)переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта статті 423 ЦПК України).

Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга стаття 423 ЦПК України). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року).

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (диву.:постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17 (провадження № 14-549зц18)).

У постанові Верховного Суду від 01 березня 2024 року у справі № 334/6285/23 викладено висновок про те, що «тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 глави 3 розділу V ЦПК України з метою перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів дає підстави для висновку, що такими нововиявленими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі судового наказу, є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права та обов`язки заявника і боржника. Нововиявлені обставини є також обставини, які виникли після набрання судовим наказом законної сили, але віднесені законом до нововиявлених обставин».

Частиною третьою статті 429 ЦПК України передбачено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з вимогами статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч.2 цієї статті).

Частинами 1,2 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, за змістом ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Разом з тим, стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів лише за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів.

Як вбачається з постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2021 року по справі №303/369/20 розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.

Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

Аналіз приписів розділу II ЦПК України дає підстави для висновку, що визначеними законом способами захисту порушеного права боржника у випадку видачі судового наказу про стягнення аліментів (пункт 4 частини першої статті 161 ЦПК України) є подання позову про зменшення розміру аліментів або звернення до суду із заявою про перегляд такого судового наказу за нововиявленими обставинами.

Частиною третьою статті 12, частинами першою, п`ятою-шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст.ст.76,77,79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За своєю суттю аліменти це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку.

Заявник постави питання про скасування судового наказу та ухвалення нового рішення про стягнення з нього мінімального розміру аліментів в сумі 100 % прожиткового мінімуму. Та посилався на наявність обставин для зменшення розміру аліментів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що доказів неможливості надавати матеріальну допомогу дитині у розмірі, визначеному у судовому наказі від 01 грудня 2023 року заявником не надано.

Посилання на те, що заявник змінив сімейний стан та одружився 25 листопада 2023 року з ОСОБА_5 , утримує двох дітей від нового шлюбу не може слугувати підставою для аліментів в іншому розмірі, оскільки сам факт укладення шлюбу, та факт того, що у дружини є двоє доньок, одна з яких вже є повнолітньою, не свідчать про те, що батько не може сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Як і факт того, що батькові ОСОБА_1 - ОСОБА_8 з 5 березня 2024 року встановлено 2 групу інвалідності, оскільки інвалідність встановлено після винесення судового наказу, тобто даний факт не є нововиявленою обставиною.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, ухвала не є законною та обґрунтованою, тому її слід скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу від 01 грудня 2023 року у справі № 175/4469/23.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2024 року - скасувати таухвалити новесудове рішення.

У задоволеннізаяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування судового наказу у справі № 175/4469/23 від 01 грудня 2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді: