Ухвала

від 21.01.2025 по справі 175/4469/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року

м. Київ

справа № 175/4469/23

провадження № 61-17651ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Пархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Білоус Віталій Олегович, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 грудня 2024 рокуу складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Пищиди М. М., Свистунової О. В.

за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування судового наказу у справі № 175/4469/23 від 01 грудня 2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей,

постановив ухвалу про наступне:

1. У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування судового наказу у справі № 175/4469/23 від 01 грудня 2023 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей.

2. Нововиявленими обставинами ОСОБА_1 зазначив: укладання шлюбу 25 листопада 2023 року з ОСОБА_3 ; утримання двох дітей від нового шлюбу; утримання батька, який має проблеми зі здоров`ям.

3. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2024 року (з урахуванням ухвали цього ж суду від 20 вересня 2024 року про виправлення описки) заяву задоволено. Змінено розмір аліментів, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей у розмірі 1/6 частки від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 22 серпня 2023 року до досягнення дітьми повноліття.

4. Ухвала мотивована тим, що сімейний стан та матеріальне становище ОСОБА_1 є нововиявленими обставинами, оскільки на час видачі судового наказу зазначене не могло бути відомо.

5. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування судового наказу відмовлено.

6. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви, виходив з таких мотивів:

- доказів неможливості надавати матеріальну допомогу дитині у розмірі, визначеному у судовому наказі від 01 грудня 2023 року, ОСОБА_1 не надано;

- посилання на те, що ОСОБА_1 змінив сімейний стан та одружився 25 листопада 2023 року з ОСОБА_3 , утримує двох дітей від нового шлюбу, не може слугувати підставою для стягнення аліментів в іншому розмірі, оскільки сам факт укладення шлюбу та факт того, що у дружини є двоє доньок, одна з яких вже є повнолітньою, не свідчать про те, що батько не може сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі;

- не є нововиявленою обставиною факт того, що батькові ОСОБА_1 з 05 березня 2024 року встановлено другу групу інвалідності, оскільки це відбулося вже після видачі судового наказу;

- ОСОБА_1 у своїй заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами послався на наявність обставин для зменшення розміру аліментів;

- визначеними законом способами захисту порушеного права боржника у випадку видачі судового наказу про стягнення аліментів (пункт 4 частини першої статті 161 ЦПК) є, зокрема, подання позову про зменшення розміру аліментів.

7. 31 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Білоус В. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 грудня 2024 року та залишити в силі ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2024 року.

8. Представник ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що останній фінансово утримує своїх синів, які наразі проживають за кордоном (хоча дозвіл на перетин дітьми кордону він не давав), та буде їх утримувати надалі, навіть у більшому розмірі, ніж 1/6 частка від його доходу, проте виключно шляхом перерахування коштів на рахунок синів, а не їх матері. Крім того, посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права при відкритті апеляційного провадження щодо перевірки строку подання апеляційної скарги, наявності електронного підпису особи, яка цю скаргу підписала, та підтвердження повноважень представника ОСОБА_2 (наявності в ордері обов`язкових реквізитів). Також вказує, що судовий наказ від 01 грудня 2023 року був виданий без участі ОСОБА_1 , чим порушено його право на справедливий суд та право на захист.

9. Верховний Суд робить висновки, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити на підставі частин четвертої та шостої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).

10. Вказаними нормами ЦПК (див. пункт 9) передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

11. Мотивами, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, є наступне.

12. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у встановлених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

13. Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

14. Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

15. Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (пункт 4 частини першої статті 161 ЦПК).

16. Згідно з частиною третьою статті 167 ЦПК судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом.

17. У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів (частина сьома статті 170 ЦПК).

18. У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу (частина восьма статті 170 ЦПК).

19. Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

20. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК).

21. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19)).

22. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 (провадження № 14-41цс21)).

23. Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17 (провадження № 14-549зц18)).

24. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц).

25. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина четверта, п`ята статті 423 ЦПК).

26. Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17 (провадження № 14-549зц18)).

27. У постанові Верховного Суду від 01 березня 2024 року у справі № 334/6285/23 викладено висновок про те, що «тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 глави 3 розділу V ЦПК України з метою перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів дає підстави для висновку, що такими нововиявленими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі судового наказу, є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права та обов`язки заявника і боржника. Нововиявлені обставини є також обставини, які виникли після набрання судовим наказом законної сили, але віднесені законом до нововиявлених обставин».

28. Судом апеляційної інстанції встановлено, що, звертаючись до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування судового наказу, ОСОБА_1 посилався на укладення ним шлюбу 25 листопада 2023 року з ОСОБА_3 та утримання двох доньок від нового шлюбу, а також батька, який має проблеми зі здоров`ям, у зв`язку з чим 05 березня 2024 року йому встановлена інвалідність.

29. Встановивши, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 як на нововиявлені, не спростовують факти, покладені в основу судового наказу, і ці обставини у розумінні статті 423 ЦПК такими не є, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу.

30. Посилання ОСОБА_1 на те, що судовий наказ від 01 грудня 2023 року був виданий без його участі, не заслуговують на увагу, оскільки частиною першою статті 167 ЦПК передбачено, що розгляд заяви про видачу судового наказу проводиться без судового засідання та повідомлення заявника і боржника.

31. Апеляційним судом враховано, що боржник у разі зміни обставин, що впливають на визначений розмір аліментів, може пред`явити новий позов про зміну розміру аліментів або звільнення від них (частина четверта статті 273 ЦПК).

32. Тож ОСОБА_1 може звернутися до суду з позовом і обґрунтовувати свої доводи та надати докази, які свідчитимуть про зміну обставин, що впливають на розмір аліментів.

33. Доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом апеляційної інстанції приписів статті 423 ЦПК, а є незгодою ОСОБА_1 з висновком апеляційного суду, зводяться до необхідності переоцінки доказів та тлумачення норм процесуального права на свій розсуд.

34. Наведені у касаційній скарзі доводи щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час відкриття апеляційного провадження висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

35. З огляду на наведене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 грудня 2024 року слід відмовити, оскільки скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 258-261, 394 ЦПК, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Білоус Віталій Олегович, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 грудня 2024 року у справі № 175/4469/23.

2. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: П. І. Пархоменко

Д. А. Гудима

Є. В. Краснощоков