Ухвала

від 30.12.2024 по справі 758/10851/16

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 758/10851/16

провадження № 51 - 5643 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу прокурора на ухвали Подільського районного суду міста Києва від 13 лютого 2024 року та Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року щодо ОСОБА_4 ,

встановив:

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13 лютого 2024 року задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та звільнено його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК закрито кримінальне провадження № 12016100070003477 від 25 травня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_4 ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року ухвалу місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про перегляд зазначеного судового рішення у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Однак, прокурор у своїй касаційній скарзі порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень через застосування місцевим судом, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, закону, який не підлягав, на думку прокурора, застосуванню ст. 49 КК, однак не наводить обґрунтування неправильного застосування цими судами закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою їх скасування з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення ст. 413 цього Кодексу.

Також прокурор не вказує й на конкретні порушення вимог закону, які, на його думку, були допущені апеляційним судом при перевірці ухвали місцевого суду за аналогічними доводами сторони обвинувачення, зважаючи на приписи статей 404, 409, 419 КПК, а відтак, й відсутнє обґрунтування незаконності ухвали цього суду.

Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Залишити касаційну скаргу прокурора без руху і встановити семиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3