Окрема думка

від 30.12.2024 по справі 990/300/24

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

судді Великої Палати Верховного Суду Власова Ю. Л. щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2024 року у справі № 990/300/24 (провадження № 11-239 заі24), ухваленої за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії

Короткий виклад історії справи

19 вересня 2024 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, ВРП), у якій позивач просив визнати протиправною бездіяльність ВРП щодо непоновлення розгляду по суті його заяви про звільнення у відставку з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва після строку, встановленого Регламентом ВРП та Законом України «Про Вищу раду правосуддя» для розгляду дисциплінарних скарг, і поновити розгляд його заяви.

На обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що ВРП допускає систематичну протиправну бездіяльність, яка перешкоджає позивачеві звільнитися у відставку.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2024 року відповідно до пункту 4 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відмовлено у відкритті провадження у цій справі. Суд першої інстанції виходив з того, що у провадженні Касаційного адміністративного суду перебуває справа № 990/146/23 про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Короткий зміст постанови Великої Палати Верховного Суду

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2024 року у справі № 990/300/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Касаційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року - без змін.

Посилаючись на висновки суду першої інстанції, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у справах № 990/146/23 і № 990/300/24 заявлені вимоги щодо тотожних спорів, а зміст обох позовів полягає у захисті права ОСОБА_1 як судді на розгляд у встановлені строки поданої ним заяви від 11 квітня 2023 року про звільнення у відставку (пункт 29).

Тотожність спорів обґрунтовується тим, що сторони справ і предмети позовів є однаковими: позивачем є ОСОБА_1 , відповідачем - ВРП, предметом - розгляд заяви від 11 квітня 2023 року. Змістовне (сутнісне) наповнення сформульованих у позовах вимог «поновити розгляд заяви від 11 квітня 2023 року» (у справі № 990/300/24) і «зобов`язати розглянути заяву від 11 квітня 2023 року» (у справі № 990/146/23) є ідентичними і спрямовані на спонукання відповідача перейти до розгляду відповідної заяви по суті. Тому відмінне за формою викладення позивачем цієї вимоги не свідчить про відмінність предметів позовів (пункт 30).

Однаковими є і підстави позовних вимог: допущення ВРП протиправної бездіяльності, тобто недотримання відповідачем вимог законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя», Регламенту ВРП щодо порядку і строків розгляду заяви судді про звільнення у відставку. Не змінює цей висновок та обставина, що у позовах міститься посилання на відмінні статті наведених законів і Регламенту ВРП, адже «підстави позову» це не нумераційне позначення норм права, а суть обґрунтування (пункт 31).

Різниця між цими позовами полягає в тому, що у справі № 990/300/24 позивач доводить, що вже виникли підстави для поновлення розгляду заяви від 11 квітня 2023 року після його зупинення ухвалою ВРП від 26 грудня 2023 року, оскільки строк розгляду дисциплінарних справ (до розгляду яких власне і було зупинено розгляд заяви)закінчився 30 травня 2024 року. Натомість у справі № 990/146/23 позивач пов`язує протиправну бездіяльність ВРП із тим, що його заява не була розглянута у місячний строк з дня її подання, як це передбачено частиною третьою статтею 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», і навіть не дотримано 90-денний строк згідно з Регламентом ВРП, а рішення ВРП від 20 червня 2023 року про невключення цього питання до порядку денного є протиправним (пункт 32).

Отже, різниця полягає у формулюванні позовних вимог з огляду на момент, з яким позивач пов`язує початок відліку протиправної бездіяльності ВРП, що, однак, не може свідчити про те, що у справі № 990/300/24 позов заявлено з інших підстав. Доводячи тривале, як на думку позивача, порушення його прав відповідачем, самостійне визначення ним іншого моменту порушення таких прав на цьому відрізку часу не свідчить і про визначення іншого предмета позову (пункт 33).

Велика Палата Верховного Суду погодилася з міркуваннями Касаційного адміністративного суду про те, що, фактично, зверненням до суду з позовною заявою у справі № 990/300/24 позивач намагається довести наявність інших «альтернативних» аргументів, що ВРП допускає відносно нього протиправну бездіяльність, яка полягає у нерозгляді заяви від 11 квітня 2023 року. Тобто позивач висловлює додаткове обґрунтування тих вимог, які заявлені в межах справи № 990/146/23, маючи при цьому об`єктивну можливість їх висловити під час судового розгляду, враховуючи, що такий ще не закінчено (пункт 34).

Оскільки розгляд справи № 990/146/23 розпочатий і не закінчений, а викладене позивачем обґрунтування позовних вимог у межах справи № 990/300/24 не може вважатися поданням позову з іншим предметом та/або з інших підстав, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновком суду першої інстанції, що у відкритті провадження у справі № 990/300/24 належить відмовити (пункт 38).

Причини незгоди з постановою Великої Палати Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 34 КАС України суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.

Я не погоджуюсь із висновком більшості суддів Великої Палати Верховного Суду про те, що у справах № 990/146/23 і № 990/300/24 заявлені позовні вимоги щодо тотожних спорів, а тому вважаю, що у справі № 990/300/24 були відсутні правові підстави для відмови у відкритті провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 170 КАС України.

1. Щодо справи № 990/146/23.

18 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду з позовом до ВРП, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 20 червня 2023 року про невключення до порядку денного № 54 засідання ВРП 20 червня 2023 року питання розгляду заяви від 11 квітня 2023 року про відставку судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ВРП розглянути питання про включення до порядку денного пленарного засідання ВРП питання розгляду заяви від 11 квітня 2023 року про відставку судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 , подану на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України;

- визнати протиправною бездіяльність ВРП щодо нерозгляду з 20 червня 2023 року заяви від 11 квітня 2023 року судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 про звільнення у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України;

- зобов`язати ВРП розглянути заяву від 11 квітня 2023 року про звільнення у відставку судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України та ухвалити рішення про звільнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України та ухвалити рішення про звільнення відповідно до статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи із обставин, які мали місце на час розгляду заяви про звільнення у відставку, а саме можливості відновлення судом права нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді за перебування на адміністративній посаді судді, яке порушено у зв`язку із очевидною протиправною бездіяльністю Вищої ради правосуддя;

- визнати протиправною бездіяльність Голови ВРП щодо неознайомлення під час пленарного засідання ВРП члена ВРП Маселка Р. А. відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 22, частини другої-третьої статті ЗЗ Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пункту 5.17 Регламенту ВРП, із заявою про відвід Маселка Р. А. та неповідомлення членам ВРП під час розгляду питання про невключення до порядку денного ВРП № 54 від 20 червня 2023 року про подання позивачем заяви про відвід члена ВРП Маселка Р. А. ;

- визнати протиправною бездіяльність Голови ВРП щодо не розгляду по суті, не надання позивачу відповіді на його звернення в частині письмового повідомлення позивача про причини не ухвалення ВРП рішення про звільнення, в порушення частини третьої статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», протягом одного місяця з дня надходження заяви позивача про звільнення від 11 квітня 2023 року;

- зобов`язати Голову ВРП розглянути та надати позивачу відповідь по суті на його звернення в частині повідомлення позивача про причини не ухвалення ВРП рішення про звільнення, в порушення частини третьої статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», протягом одного місяця з дня надходження заяви позивача про звільнення від 11 квітня 2023 року;

- стягнути з ВРП на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, спричинену бездіяльністю ВРП, у розмірі 44 404 грн;

- стягнути з ВРП на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, спричинену бездіяльністю ВРП, у розмірі 45 000 грн.

В обґрунтування перших чотирьох позовних вимог позивач зазначав про те, що 11 квітня 2023 року він на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України та відповідно до статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» подав заяву до ВРП про звільнення у відставку з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва.

19 квітня 2023 року член ВРП Плахтій І. Б. відповідно до п. 15.3 Регламенту ВРП, затвердженого рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17, зі змінами (далі - Регламент) за результатами попереднього розгляду заяви склала висновок, відповідно до якого запропонувала ВРП прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з поданням заяви про відставку. Питання включено до проєкту порядку денного № 35 засідання ВРП на 27 квітня 2023 року. У вказаний день питання не виносилось на розгляд через відсутність доповідача. Питання включено до проєкту порядку денного № 54 від 20 червня 2023 року. У зазначений день ВРП ухвалила рішення не включати до порядку денного № 54 питання про розгляд матеріалів щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з поданням заяви про відставку для додаткового опрацювання.

Відповідно до частини третьої статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею до ВРП, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви ухвалює рішення про звільнення судді з посади.

Згідно із частинами першою, третьою статті 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України (неспроможність виконувати повноваження за станом здоров`я; подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням), розглядається на засіданні ВРП. ВРП має право зупинити розгляд питання про звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України, на час розгляду скарги або заяви, наслідком якої може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України (порушення суддею вимог щодо несумісності; вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; порушення обов`язку підтвердити законність джерела походження майна).

Відповідно до пунктів 15.8, 15.9 Регламенту в редакції від 04 квітня 2023 року розгляд питання про звільнення судді з посади відповідно до пунктів 1 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України може бути Радою зупинено на час розгляду скарги або заяви, але не більше ніж на дев`яносто днів. У разі продовження Дисциплінарною палатою строку розгляду дисциплінарної справи строк зупинення може бути продовжено. Питання про звільнення судді за загальними обставинами розглядається у строк, визначений частиною третьою статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Отже, позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність ВРП щодо нерозгляду його заяви про звільнення у відставку від 11 квітня 2023 року до моменту подання позову - 18 липня 2023 року, тобто, більше трьох місяців, у зв`язку із порушенням строку, встановленого частиною третьою статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (при тому, що ВРП не ухвалювала рішення про зупинення розгляду його заяви), і зобов`язати розглянути цю заяву.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року справу № 990/114/23 об`єднано в одне провадження зі справою № 990/146/23; об`єднаній справі присвоєно № 990/146/23.

В подальшому позивач відмовився від частини позовних вимог. Станом на 13 грудня 2023 року позовні вимоги у справі № 990/146/23 були сформульовані таким чином:

- визнати протиправною бездіяльність ВРП щодо нерозгляду заяви від 11 квітня 2023 року судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 про звільнення у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України;

- визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 20 червня 2023 року про невключення до порядку денного № 54 засідання ВРП 20 червня 2023 року питання розгляду заяви від 11 квітня 2023 року про відставку судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 22 серпня 2023 року про відкладення розгляду матеріалів щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку із поданням заяви про відставку та невключення до порядку денного № 77 засідання ВРП 22 серпня 2023 року питання розгляду його заяви про відставку;

- зобов`язати ВРП розглянути питання про включення до порядку денного пленарного засідання ВРП питання розгляду заяви від 11 квітня 2023 року про відставку судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 , подану на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України;

- зобов`язати ВРП розглянути заяву від 11 квітня 2023 року про звільнення у відставку судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України та ухвалити рішення про звільнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України та ухвалити рішення про звільнення відповідно до статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи із обставин, які мали місце на час розгляду заяви про звільнення у відставку, а саме можливості відновлення судом права нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді за перебування на адміністративній посаді судді, яке порушено у зв`язку із очевидною протиправною бездіяльністю ВРП;

- визнати протиправною бездіяльність ВРП щодо нерозгляду з 11 травня 2023 року заяви від 11 квітня 2023 року судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 про звільнення у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України, яка призвела до втрати позивачем здоров`я та інвалідності третьої групи з причиною інвалідності загальне захворювання;

- визнати протиправною бездіяльність ВРП щодо не розгляду по суті, ненадання позивачу відповіді на його звернення в частині письмового повідомлення позивача про причини неухвалення Вищою радою правосуддя рішення про звільнення, в порушення частини третьої статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», протягом одного місяця з дня надходження заяви позивача про звільнення від 11 квітня 2023 року;

- зобов`язати ВРП розглянути та надати позивачу відповідь по суті на його звернення в частині повідомлення позивача про причини неухвалення ВРП рішення про звільнення, в порушення частини третьої статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», протягом одного місяця з дня надходження заяви позивача про звільнення від 11 квітня 2023 року;

- стягнути з ВРП на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, спричинену бездіяльністю ВРП, у розмірі 211 439 грн та моральну шкоду, спричинену бездіяльністю ВРП, у розмірі 250 000 грн.

Отже, предметом позову у справі № 990/146/23 є: оскарження бездіяльності ВРП яка полягає у невключенні до порядку денного та нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 11 квітня 2023 року про відставку та зобов`язання ВРП включити до порядку денного свого засідання питання розгляду цієї заяви та її розглянути. Підставою зазначеного позову позивач вказав порушення ВРП станом на 18 липня 2023 року строків розгляду його заяви про звільнення у відставку, встановлених частиною третьою статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та пунктами 15.8, 15.9 Регламенту, з урахуванням того, що рішення про зупинення розгляду вказаної заяви ВРП не приймала.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у справі № 990/146/23 повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог та доповнення підстав позовної заяви, в якій позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 26 грудня 2023 року про зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у відставку.

Зокрема, суд у вказаній ухвалі зазначив, що відповідно до частини першої статті 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, водночас перше судове засідання у цій справі відбулося 27 вересня 2023 року. Отже, позивач порушив строки подання заяви про збільшення розміру позовних вимог.

2. Щодо цієї справи № 990/300/24.

19 вересня 2024 року позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду з позовом до ВРП, в якому просив:

- визнати протиправною з 19 серпня 2024 року бездіяльність ВРП щодо непоновлення розгляду по суті заяви від 11 квітня 2023 року про звільнення у відставку з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва після строку, встановленого пунктом 13.26 глави 13 Регламенту та частини тринадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» на розгляд дисциплінарних скарг Маселка Р. А. від 28 серпня 2021 року (вх. № М-3948/49/7-21), від 12 травня 2022 року (вх. № М-6/16/7-22), від 17 травня 2022 року (вх. № М-6/23/7-22), від 01 червня 2022 року (вх. № М-999/4/7-22), ОСОБА_4 від 09 червня 2022 року (вх. № Ч-1059/1/7-22), ОСОБА_5 від 26 квітня 2023 року (вх. № 362/0/6-23), які підлягають розгляду у першочерговому (пріоритетному) порядку щодо судді, який звернувся із заявою про відставку, якщо наслідком може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України;

- поновити розгляд заяви від 11 квітня 2023 року про звільнення у відставку з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва, зупиненої ухвалою ВРП від 26 грудня 2023 року № 1418/0/15-23.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав про те, що 26 грудня 2023 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення № 1418/0/15-23 про зупинення розгляду його заяви від 11 квітня 2023 року про звільнення у відставку на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України у зв`язку з розглядом дисциплінарних скарг.

До часу подання позову (19 вересня 2024 року) по жодній із скарг не ухвалене рішення. Позивач вважає, що ВРП навмисно не розглядає дисциплінарні скарги щодо нього, та посилається на пункти 13.7, 13.8 Регламенту (в редакції від 26 грудня 2023 року), за змістом яких дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюються в хронологічному порядку за датою надходження з урахуванням пріоритетності, зокрема, проваджень щодо судді, який звернувся із заявою про відставку, якщо наслідком може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України. Попередня перевірка дисциплінарної скарги здійснюється у розумний строк. За відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги протягом тридцяти днів із дня отримання такої скарги доповідач готує матеріали із пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи. У разі обґрунтованої потреби додаткової перевірки дисциплінарної скарги цей строк може бути продовжений не більш як на п`ятнадцять днів. Попередня перевірка дисциплінарних скарг, які надійшли до набрання чинності Законом України від 06 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», здійснюється в розумні строки, але не довше ніж протягом шести місяців із дня отримання такої скарги доповідачем, визначеним автоматизованою системою розподілу справ для її попередньої перевірки.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» висновок дисциплінарного інспектора ВРП - доповідача разом із дисциплінарною скаргою та зібраними у процесі попередньої перевірки матеріалами передається на розгляд Дисциплінарної палати.

Відповідно до частини тринадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Дисциплінарна палата розглядає дисциплінарну справу протягом дев`яноста днів з дня її відкриття. Цей строк може бути продовжений Дисциплінарною палатою не більше ніж на тридцять днів у виключних випадках, у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів справи.

Відповідно до пункту 13.26. Глави 13 Регламенту, за результатами підготовки дисциплінарної справи доповідач не пізніше тридцяти днів із дня відкриття дисциплінарної справи: готує висновок та проект рішення (ухвали), які разом з матеріалами дисциплінарної справи передає до відповідного структурного підрозділу секретаріату Ради для надання членам Дисциплінарної палати для вивчення; повідомляє судді та скаржнику про наявність проекту висновку, про право ознайомлення з ним та матеріалами дисциплінарної справи.

Позивач вказує, після зупинення 26 грудня 2023 року розгляду його заяви про звільнення у відставку від 11 квітня 2023 року і до часу подання позову (19 вересня 2024 року) по жодній дисциплінарній скарзі ВРП не ухвалено рішення (що є порушенням статей 42, 43, частини тринадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» пунктів 13.7, 13.8, 13.26 Регламенту ВРП) та не ухвалюється рішення стосовно поновлення розгляду по суті заяви ОСОБА_1 про звільнення у відставку, що призводить до порушення його прав.

Отже, предметом позову у цій справі № 990/300/24 є оскарження бездіяльності ВРП яка полягає у непоновленні розгляду по суті заяви позивача про відставку від 11 квітня 2023 року після його зупинення та зобов`язання ВРП поновити розгляд цієї заяви. Підставою зазначеного позову позивач вказав порушення ВРП станом на 19 вересня 2024 року строків розгляду його дисциплінарних скарг та протиправне непоновлення розгляду його заяви про відставку (який був зупинений рішенням ВРП від 26 грудня 2023 року № 1418/0/15-23 у зв`язку з розглядом дисциплінарних скарг).

3. Щодо оцінки тотожності предмету та підстав позову у справах № 990/146/23 і № 990/300/24

Як вказала Велика Палата Верховного Суду у цій справі № 990/300/24, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме предмета і підстави позову. Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру. Отже, предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права й обов`язку. Визначаючи підстави позову як складові елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону, позивач просить про захист свого права (пункти 20 - 28 постанови).

З наведеного вище вбачається, що позивач у справах № 990/146/23 і № 990/300/24 оскаржує різну бездіяльність ВРП, яка відбувалась у різні часові проміжки. При цьому у кожній з цих справ позивач оскаржує бездіяльність ВРП з різних як фактичних, так і правових підстав.

У справі № 990/146/23 позивач вказує на допущення ВРП станом на 18 липня 2023 року протиправної бездіяльності, яка полягає у недотриманні вимог статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та пунктів 15.8, 15.9 Регламенту в редакції від 04 квітня 2023 року щодо місячного строку розгляду заяви судді про звільнення у відставку, при тому, що рішення про зупинення розгляду вказаної заяви ВРП не приймала, на цій підставі просить зобов`язати ВРП розглянути питання про включення до порядку денного пленарного засідання ВРП питання розгляду цієї заяви та розглянути вказану заяву.

У справі № 990/300/24 позивач вказує на допущення ВРП станом на 19 вересня 2024 року протиправної бездіяльності, яка полягає у недотриманні вимог статей 42, 43, частини тринадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктів 13.7, 13.8, 13.26 Регламенту щодо строків розгляду дисциплінарних скарг стосовно нього, що призводить до того, що не поновлюється розгляд його заяви про звільнення у відставку від 11 квітня 2023 року, який було зупинено до розгляду дисциплінарних скарг, на цій підставі просить зобов`язати ВРП поновити розгляд заяви про звільнення позивача у відставку.

При цьому, у справі № 990/146/23 суд не може розглядати обставини бездіяльності ВРП, зазначені позивачем у цій справі № 990/300/24 (непоновлення розгляду заяви, який було зупинено на час розгляду дисциплінарних скарг), оскільки ці фактичні і правові підставі виникли пізніше подання позивачем позову у справі № 990/146/23.

Висновки

Таким чином, справи № 990/146/23 і № 990/300/24 мають абсолютно різні предмети та підстави позову, тому Касаційний адміністративний суд не правильно застосував норми пункту 4 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України та відмовив у відкритті провадження у справі № 990/300/24.

Велика Палата Верховного Суду мала задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року, а справу № 990/300/24 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Суддя Ю. Л. Власов