Рішення

від 30.12.2024 по справі 147/942/24

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/942/24

Провадження № 2-др/147/6/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Мудрак А.М.,

з участю секретаря Чудак Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заявупредставника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівська» адвоката Тимощука Є.С. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівська» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди землі,

в с т а н о в и в:

у липні 2024 року представник позивача - адвокат Конякін М.С. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівська» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди землі.

Ухвалою судді від 24 липня 2024 року прийнято позовну заяву та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівська» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди землі до судового розгляду.

Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 26 листопада 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівська» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди землі відмовлено. Судові витрати понесені позивачем ОСОБА_1 залишено за нею. Повний текст рішення виготовлено 28 листопада 2024 року.

27 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» представником відповідача адвокатом Тимощуком Є.С. подано заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №147/942/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АФ «Ободівська» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн та надано докази на підтвердження розміру судових витрат.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Конякін М.С. не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату та час розгляду справи, клопотань про відкладення не надходило.

Конверти від позивача ОСОБА_1 повернуті з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», клопотань про відкладення не надходило.

Відповідно до п.3 ч.8 ст.128ЦПКУкраїни днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

У постанові Верховного Суду від 01.12.2023 у справі №591/4832/22 (61-10261св23) зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 752/11662/20 (провадження № 61-14813св21), від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та її представника.

Відповідач в судове засідання не з`явився, представник відповідача Тимощук Є.С. одночасно з заявою про ухвалення додаткового рішення подав клопотання про розгляд цієї заяви без участі відповідача та його представника. Аналогічна заява надійшла до суду 10 грудня 2024 року.

Згідно з ч.4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд вважає можливим вирішити питання про ухвалення додаткового рішення у відсутності вказаних осіб.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Представником відповідача ТОВ «АФ «Ободівське» адвокатом Тимощуком Є.С. в судовому засіданні під час розгляду справи було зазначено про суму понесених витрат за надання правничої допомоги у розмірі 15000 грн та подання доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, що узгоджується з вимогами ч.1 ст. 134, ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Заява про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу витрат на правничу допомогу з доказами їх понесення надійшла до суду через систему «Електронний суд» 27 листопада 2024 року (зареєстрована за №7082/24-Вх), що відповідно до вимог ст. 123, ч.6 ст. 126 ЦПК України свідчить про дотримання 5-денного строку, встановленого ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження даного принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необгрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Такий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Як вбачається з ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч.1, ч.2, ч.3ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2024 року між адвокатом Тимощуком Є.С. діючим на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ВН №000312, виданого 15.08.2018 та ТОВ «АФ «Ободівська» в особі Солодкого Юрія Федоровича (клієнт) укладено договір №1-АО про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого адвокат бере на себе зобов`язання надати необхідну правову допомогу клієнту, а клієнт або будь-яка третя особа за дорученням клієнта зобов`язується виплатити адвокату гонорар за надання правової допомоги, передбаченої в п.1.2 цього договору.

Відповідно до п.4.1 договору за надання правової допомоги клієнт (або особа, якій дорученокКлієнтом здійснити оплату правових послуг адвоката) зобов`язується виплатити адвокату гонорар у розмірі згідно додатку 1 до цього договору. Неоплата гонорару є підставою для розірвання адвокатом договору в односторонньому порядку.

Згідно з п.1 додатку №1 до договору №1-АО від 01.10.2024 сторони за цим договором домовились, що вартість послуг (гонорар) адвоката за договором за представництво адвокатом інтересів клієнта в суді першої інстанції складає 15000,00 грн. Клієнт оплачує аванс в сумі 10000,00 грн в день складання даного договору, решту суми сплачує протягом 2-х місяців після винесення судом рішення по суті справи. Даний додаток є невід`ємною частиною договору №1-АО від 01.10.2024.

З наданої платіжної інструкції №5992 вбачається, що 01 жовтня 2024 року АФ «Ободівська» перерахувало ОСОБА_2 10000 грн в рахунок оплати авансу гонорару адвоката згідно з договором №1-АО від 01.10.2024.

На підтвердження понесених витрат стороною відповідача також надано акт виконаних робіт по договору №1-АО від 01.10.2024 складений 26 листопада 2024 року, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт прийняв (отримав) роботу у формі представництва інтересів по судовій справі № 147/942/24, а клієнт здійснив оплату авансу на рахунок адвоката уформі тарозмірі,погодженими удоговорі всумі 10000грн.Цим актомсторони підтверджують,що відповіднодо договору№1-АОвід 01.10.2024роботу виконано(наданопослуги)повністю,жодних претензійта зауваженьщодо наданоїправової допомогиу сторіннемає.Опис роботиадвоката:ознайомлення адвокатомз матеріаламисправи,узгодження зклієнтом правовоїпозиції посудовій справі№147/942/24-5000,00грн;представництво інтересівКлієнта всуді першоїінстанції -10000,00грн.Клієнт підтверджуєзобов`язання оплатитизалишок сумипо гонорарув розмірі5000,00грн вобумовлені договоромстроки.

Щодо попереднього визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити, що застосування відповідних положень ст. 134 ЦПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин кожної справи, а також інших чинників. У разі неподання попереднього розрахунку у суду є право відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Аналогічні висновки наведені Верховним Судом у постановах від 12.12.2019 у справі № 922/1897/18, від 24.12.2019 у справі № 909/359/19, від 13.02.2020 у справі № 911/2686/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16223/18, від 21.05.2020 у справі № 922/2167/19, від 10.12.2020 у справі № 922/3812/19.

Стороною відповідача було заявлено розмір понесених судових витрат під час розгляду справи по суті та наголошено у судових дебатах.

Натомість стороною позивача даний розмір не оспорений.

Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч.8ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Враховуючи те, що законодавством України щодо діяльності адвоката не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

У якості доказів понесених витрат та правильного розрахунку суми витрат на правничу допомогу представником відповідача надано суду: договір №1-АО про надання правничої допомоги від 01.10.2024; додаток №1 до договору №1-АО від 01.10.2024; акт виконаних робіт від 26.11.2024; платіжну інструкцію №5992 від 01.10.2024.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та фінансового стану обох сторін.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14.11.2024 у справі №161/629/23.

Разом із тим Верховний Суд наголошує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, постанові у справі № 910/12876/19 від 07.07.2021. Схожі висновки зроблено ВП ВС у постанові від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом 08 липня 2024 року.

Ухвалою судді від 24.07.2024 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача адвокат Тимощук Є.С. вступив у справу 01.10.2024 подавши заяву про ознайомлення з матеріалами справи, та отримавши в електронному вигляді доступ до матеріалів справи.

09.10.2024 на адресу суду представником відповідача адвокатом Тимощуком Є.С. подано заяву про відкладення розгляду справи.

23 жовтня 2024 року було проведено підготовче засідання за участі представника відповідача адвоката Тимощука Є.С.

06.11.2024 розгляд справи по суті відкладено за клопотанням представника відповідача.

26 листопада 2024 року судове зсідання відбулось за участі представника відповідача адвоката Тимощука Є.С.

Отже, з наведеного вбачається що представник відповідача - адвокат Тимощук Є.С. двічі (23.10.2024 (час 09:13 до 09:50), 26.11.2024 (час 09:11 до 10:41) приймав участь в судовому засіданні.

Також представником було підготовлено наступні документи: заяви на ознайомлення з матеріалами справи, заяви про відкладення розгляду справи, заяву про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Враховуючи доводи викладені у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, складність справи, обсяг виконаних/наданих адвокатом робіт/послуг, час витрачений останнім на виконання відповідних робіт, зокрема підготовка клопотання про відкладення розгляду справи, заяви про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції не потребує значного часу, значенням справи для сторони, суд вважає, що сума гонорару в розмірі 15000,00 грн є завищеною щодо іншої сторони спору та не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим, співмірним та обгрунтованим є розмір витрат понесених ТОВ «АФ Ободівська» на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Керуючись ст. ст. 133, 141, 247, 270 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівська» адвоката Тимощука Є.С. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівська» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди землі задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівська» понесені витрати за надання правничої допомоги в розмірі 5000 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне ім`я сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівська», юридична адреса: вул. Котовського, 43, с. Ободівка, Гайсинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 33308866.

Повний текст додаткового рішення складено 30 грудня 2024 року.

Суддя А.М. Мудрак