Постанова

від 17.12.2024 по справі 926/2026/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2024 р. Справа №926/2026/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бонк Т.Б.

Суддів Бойко С.М.

Якімець Г.Г

секретар судового засідання Шатан Т.О.,

представники сторін:

позивача: Чорна Н.О.,

відповідачів 1,2: Ювченко А.В.,

відповідач 3: не з`явився,

відповідач 4: не з`явився,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Актівітіс» бн від 04.09.2024 (вх. суду від 16.09.2024 № 01-05/2580/24)

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 04.09.2024 в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову (повний текст складено 06.09.2024; суддя М.О. Гурин)

у справі № 926/2026/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Актівітіс», м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Карфума», м.Чернівці

відповідача-2: ОСОБА_1 , с. Смотрич, Кам`янець-Подільський р-н.

відповідача-3: ОСОБА_2 , м.Чернівці

відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнірон», м.Київ

про солідарне стягнення заборгованості в сумі 5 667 930,69 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Актівітіс» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Карфума» (відповідач-1, позичальник), ОСОБА_1 (відповідач-2, поручитель), ОСОБА_2 (відповідач-3, поручитель) та товариства з обмеженою відповідальністю «Юнірон» (відповідач-4, поручитель) про солідарне стягнення заборгованості в сумі 5667930,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 11.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Актівітіс» (кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карфума» (позичальник) було укладено договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (кредитна лінія) №691141 зі строком дії до 10.07.2024, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 5000000,00 грн, а позичальник зобов`язався своєчасно та у повному обсязі виплачувати кредитодавцю проценти за користування траншами, виконати інші умови цього договору та повернути кредитодавцю транші у строки, встановлені цим договором.

Крім того, 11.01.2024 між позивачем та відповідачем-2, 3 та 4 в забезпечення виконання умов кредитного договору укладено договори поруки №1247, 1248 та 1249 за якими поручителі відповідають солідарно перед кредитором у повному обсязі за порушення боржником зобов`язань за кредитним договором. А також 11.01.2024 в забезпечення виконання умов кредитного договору укладено договори застави №11/01-2024-1 та №11/01-2024-2.

Прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором кредитодавець виконав в повному обсязі, перерахувавши позичальнику кошти в розмірі 5000000,00 грн, однак, позичальник неналежно виконав свої договірні зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого заборгував кредитору 5667930,69 грн боргу, з яких 5612295,08 грн - заборгованість по кредитній лінії та проценти, а також 55653,61 грн - заборгованості по пені.

22.08.2024 до місцевого господарського суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, у якій позивач просив суд:

1) накласти арешт (шляхом заборони відчудження) в межах суми позову 5667930,69 грн на наступне рухоме майно, що належить ОСОБА_2 , а саме:

- транспортний засіб марки TRAILOR, комерційний опис SYY 3CXAC330, спеціалізований напівпричіп н/пр-цистерна, ідентифікаційний номер транспортного засобу - НОМЕР_1 , колір - сірий, рік випуску 1997, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

- транспортний засіб CHERY AMYLET - легковий, синього кольору, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , дата реєстрації 27.09.2023.

2) накласти арешт на грошові кошти на розрахунковому рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Карфума» та інших рахунках, що будуть виявлені під час виконання ухвали про забезпечення позову - в межах суми позову 5 667 930,69 грн.

В обґрунтування поданої заяви зазначив, що відповідачі умисно ухиляються від виконання своїх зобов`язань перед ТОВ «ФК «Актівітіс» щодо боргу за Договором про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (кредитна лінія) №691141 від 11.01.2024, договорів поруки, а також договорів застави, а тому, на думку позивача є крайня необхідність у накладенні арешту на вищевказані транспортні засоби, що належать ОСОБА_2 як поручителю за кредитними зобов`язаннями ТОВ «Карфума», з метою їх збереження від продажу третім особам, а також у накладенні арешту на рахунки ТОВ «Карфума».

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 04.09.2024 у справі № 926/2026/24 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Актівітіс» про забезпечення позову.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що матеріалами справи підтверджено та не заперечується позивачем, що транспортні засоби, які обліковуються за ОСОБА_2 , як заставодавцем зокрема, транспортний засіб марки МАN, комерційний опис-TGX 18.440, спеціалізований вантажний сідловий тягач, ідентифікаційний номер транспортного засобу - НОМЕР_4 , колір - червоний, рік випуску 2013, реєстраційний номер НОМЕР_5 та SIMATRA, комерційний опис-NC-02, спеціалізований напівпричіп цистерна н/пр-цистерна, ідентифікаційний номер транспортного засобу - НОМЕР_6 , колір - синій, рік випуску 2001, реєстраційний номер - НОМЕР_7 , уже перебувають у заставі ТОВ «ФК «Актівітіс» згідно відповідних договорів застави №11/01-2024-1 та №11/01-2024-2 від 11.01.2024 та станом на день розгляду справи передані позивачу в рахунок погашення боргу, що підтверджується копією договору про задоволення вимог заставодержателя №14/08/24 від 14.08.2024.

Також суд першої інстанції зазначив, що договором про задоволення вимог заставодержателя №14/08/24 від 14.08.2024 підтверджується факт вчинення відповідачами дій спрямованих на погашення боргу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Актівітіс» звернулось до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 04.09.2024 у справі № 926/2026/24 в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову та ухвалити нове судове рішення, яким задоволити заяву про забезпечення, а саме:

1) накласти арешт (шляхом заборони відчудження) в межах суми позову 5667930,69 грн на наступне рухоме майно, що належить ОСОБА_2 , а саме:

- транспортний засіб марки TRAILOR, комерційний опис SYY 3CXAC330, спеціалізований напівпричіп н/пр-цистерна, ідентифікаційний номер транспортного засобу - НОМЕР_1 , колір - сірий, рік випуску 1997, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

- транспортний засіб CHERY AMYLET - легковий, синього кольору, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , дата реєстрації 27.09.2023.

2) накласти арешт на грошові кошти на розрахунковому рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Карфума» та інших рахунках, що будуть виявлені під час виконання ухвали про забезпечення позову - в межах суми позову 5 667 930,69 грн.

Апелянт зазначає, що поза увагою суду першої інстанції залишились доводи позивача, зокрема стосовно того, що позивачем було знайдено на сайті оголошень оголошення про терміновий продаж транспортних засобі у м. Чернівці від користувача «Катя», на думку апелянта ймовірно ОСОБА_2.

На думку апелянта, розміщення цих оголошень були підготовчими діями для протиправної реалізації належного відповідачу 3 рухомого майна.

Крім того, скаржник звертає увагу суду, що у відповідача 2 наявний арешт на все нерухоме майно, що підтверджує його недобросовісність як поручителя за кредитними зобов`язаннями відповідача. Також щодо ТОВ «Карфума» наявні судові спори щодо стягнення з ТОВ «Карфума» заборгованості на загальну суму 4 899 735,57 гривень, що на переконання апелянта, свідчить про системне ухилення від виконання відповідачем 1 своїх зобов`язань.

Апелянт зазначає, що у відповідача 1 відсутнє будь-яке нерухоме та рухоме майно, за рахунок якого ТОВ «ФК Актівітіс» мав би можливість у майбутньому задоволити свої матеріальні вимоги та станом на день звернення заявника із заявою про забезпечення позову ні позичальник, ні поручителі не виконують свої зобов`язання, на вимоги позивача не реагують, і відповідач 3 вчиняє дії, направлені на ухилення від виконання зобов`язання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карфума» подало відзив на апеляційну скаргу, у якій просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «ФК АКТІВІТІС», а ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 04.09.2024 у справі № 926/2026/24 щодо відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову - залишити без змін.

Щодо поданого відзиву, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою про відкриття апеляційного провадження від 20.09.2024 встановлено відповідачам десятиденний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Вказану ухвалу Товариству з обмеженою відповідальністю «Карфума» доставлено до електронного кабінету 21.09.2024 о 21:35 год.

Відтак, останнім днем десятиденного строку для подання відзиву у цій справі було 03.10.2024, в той час як ТОВ «Карфума» надіслало відзив апеляційному суду 19.10.2024.

При цьому, ні усних, ні письмових клопотань про поновлення строку на подання відзиву із зазначенням обґрунтованих причин неможливості подання такого у строки, представник ТОВ «Карфума» не заявляв.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення без розгляду відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю «Карфума» на апеляційну скаргу від 19.10.2024 (вх.суду від 21.10.2024 № 01-04/6998/24) на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України.

Крім того, адвокат Ювченко А.В. здійснює представництво в суді апеляційної інстанції відповідача 1 та відповідача 2, та у судовому засіданні 22.10.2024 заявляв суду клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості подати відзив на апеляційну скаргу.

Колегія апеляційного суду для забезпечення принципу змагальності, з метою повного дослідження справи ухвалила відкласти судове засідання, однак відповідачі 2 та 3 не подали відзиву на апеляційну скаргу.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Карфума» та Мазура Дениса Олександровича у судових засіданнях надавав суду усні пояснення, які зводились до наступного.

Представник відповідачів стверджував, що наявність спорів майнового характеру, відкритих проваджень у відповідних справах не можуть бути підставою для накладення арештів на майно відповідачів лише через припущення позивача щодо їх наміру відмовитися від виконання взятих на себе повноважень.

Щодо розміщених оголошень про продаж транспортних засобів, то на думку відповідачів, ресурс, на якому було ніби то розміщено відповідні оголошення, є загальнодоступним, тому створити обліковий запис з відповідними анкетними даними та розмістити оголошення будь-якого змісту може будь-хто.

Також представник відповідачів вказував, що апелянт ні у заяві про забезпечення позову, ні у апеляційній скарзі не зазначив інформацію про наявність рахунків відповідачів, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, у зв`язку з чим, на думку представника відповідачів, відсутні підстави для задоволення вимоги про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024 справу № 926/2026/24 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.09.2024 у справі № 926/2026/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Актівітіс» бн від 04.09.2024 (вх. суду від 16.09.2024 № 01-05/2580/24) на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 04.09.2024 в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 926/2026/24.

Процесуальний хід розгляду справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Зокрема, ухвалою суду від 26.11.2024 відкладено розгляд справи № 926/2026/24 на 17.12.2024 для надання можливості скаржнику подати письмові пояснення в обґрунтування вимог апеляційної скарги.

Апелянт письмових пояснень апеляційному суду не подав.

У судове засідання 17.12.2024 з`явився представник скаржника, який підтримав доводи апеляційної скарги та представник відповідачів 1, 2, який заперечив такі доводи з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

При перегляді ухвали місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась таким:

Предметом апеляційного перегляду у даній справі є ухвала суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Актівітіс» про забезпечення позову.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі № 1-6/2011 судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 137 ГПК України).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні ст.163 ГПК України.

Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення прозову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Предметом розгляду даного спору є позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Актівітіс» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карфума», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнірон» про солідарне стягнення заборгованості в сумі 5667930,69 грн за договором про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (кредитна лінія) №691141 зі строком дії до 10.07.2024.

У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднене виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог; відомості про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулась з такою заявою, позовними вимогами.

Колегія суддів зазначає, що для вжиття судом заходів забезпечення позову повинно бути підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі № 917/453/23, від 26.09.2023 у справі № 911/1518/22, від 18.10.2023 у справі № 922/1864/23, від 11.01.2024 у справі № 916/3599/23).

Апелянт в обґрунтування своєї правової позиції, посилається зокрема на те, що у відкритому доступі розміщено оголошення про продаж відповідачем 3 транспортних засобів.

Проте, належних, допустимих доказів підтвердження вказаного факту матеріали справи не містять та такі твердження ґрунтуються виключно на припущеннях заявника.

Більше того, матеріалами справи підтверджено та заявником не заперечується, що транспортні засоби, які обліковуються за ОСОБА_2 , як заставодавцем, зокрема, транспортний засіб марки МАN, комерційний опис-TGX 18.440, спеціалізований вантажний сідловий тягач, ідентифікаційний номер транспортного засобу - НОМЕР_4 , колір - червоний, рік випуску 2013, реєстраційний номер НОМЕР_5 та SIMATRA, комерційний опис-NC-02, спеціалізований напівпричіп цистерна н/пр-цистерна, ідентифікаційний номер транспортного засобу - НОМЕР_6 , колір - синій, рік випуску 2001, реєстраційний номер - НОМЕР_7 , уже перебувають у заставі ТОВ «ФК «Актівітіс», згідно відповідних договорів застави №11/01-2024-1 та №11/01-2024-2 від 11.01.2024 та станом на день розгляду справи в суді першої інстанції передані позивачу в рахунок погашення боргу, що підтверджується копією договору про задоволення вимог заставодержателя №14/08/24 від 14.08.2024.

Відтак, реалізація таких транспортних засобів є юридично неможлива, у зв`язку з наявністю, зареєстрованих відповідно до договору застави майна, обтяжень.

Крім цього, як вбачається із оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції також прийнято до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог, при цьому в апеляційній скарзі скаржник просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову та вжити заходи забезпечення позову в межах позовних вимог без врахування заяви про зменшення позовних вимог.

Насамперед, колегія суддів вважає, що дії відповідачів, зокрема, сплата часткової заборгованості за договором, укладення договору про задоволення вимог заставодержателя №14/08/24 від 14.08.2024 підтверджують факт вчинення останніми дій, спрямованих на погашення боргу.

Водночас, враховуючи усні пояснення сторін у судових засіданнях щодо прийняття судом першої інстанції заяв про зменшення та збільшення позовних вимог під час перегляду оскаржуваної ухвали в суді апеляційної інстанції, колегія суддів надала можливість скаржнику для подання письмових пояснень стосовно поданої апеляційної скарги, однак скаржник таких пояснень суду не подав та не заявляв клопотань про витребування додаткових матеріалів у місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Матеріали справи не містять та заявник не подав доказів підтверджуючих, що невжиття заходів забезпечення позову до відповідачів 1 та 3 може утруднити чи унеможливити виконання рішення господарського суду

З огляду на викладене, враховуючи те, що заявником не підтверджено доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту, колегія суддів вважає підставним висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги:

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Чернівецької області від 04.09.2024 у справі № 926/2026/24 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції:

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст. 129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 255, 269, 271, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Актівітіс» бн від 04.09.2024 (вх. суду від 16.09.2024 № 01-05/2580/24) - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 04.09.2024 у справі № 926/2026/24- залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Т.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддя Г.Г. Якімець