Рішення

від 27.12.2024 по справі 501/179/24

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27 грудня 2024 року Єдиний унікальний № 501/179/24 Провадження № 2/501/438/24

РІШЕННЯ

Іменем України

18 грудня 2024 року м. Чорноморськ

Іллічівський міськийсуд Одеськоїобласті

у складі:головуючого Тордія Е.Н. секретаря судових засіданнь Карпової Ю.А.

номер справи № 501/179/24 номер провадження (2/501/438/24)

розглянувши відкритому судовому засіданні м. Чорноморську цивільну справу за позовом

позивача : ОСОБА_1 до

відповідача: ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МТБ БАНК» про

предмет та підстава позову відшкодування шкоди,-

участь у справі приймали : представники позивача адвокати Муха Р.М. ,

ВКЗ - Гопкало В.В.

представник відповідача Гусельщикова М.А.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад обставин правовідносин. Позиція учасників судового процесу.

В січні 2024 року ОСОБА_1 в особі представник ОСОБА_2 звернулась до Іллічівського міського суду з вищевказаним позовом.

В обгрунування позовних вимог з урахуванням додаткових змін до позовних вимог та пояснень ОСОБА_1 та її представник зазначили , що 12 липня 2016 року на підставі договорів купівлі-продажу, укладених з Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ЦЕНТР» (далі ПАТ «КБ «ЦЕНТР», Відповідач) і посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А., ОСОБА_1 ( далі Позивачка) стала власником нерухоме майно, а саме:

? земельної ділянки, площею 0,3466 га з кадастровим номером 3220886001:01:004:0135, яка розташована за адресою: с. Проців, Бориспільського району Київської області, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 432077832208) (договір зареєстровано в реєстрі за № 574).

Відповідно до умов п. 2.1 Договору купівлі-продажу земельної ділянки продаж земельної ділянки вчинено за 1 080 000,00 (один мільйон вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок без ПДВ, які вона сплатила до укладення цього договору ;

? земельної ділянки, площею 0,25 га, з кадастровим номером 3220886001:01:004:0136, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 432140532208) (договір зареєстровано в реєстрі за № 575).

Відповідно до п. 2.1 Договору купівлі-продажу земельної ділянки продаж земельної ділянки вчинено за 845 000,00 (вісімсот сорок п`ять тисяч) гривень 00 копійок без ПДВ, які вона сплатила до укладення договору;

?Господарську будівлю загальною площею 293,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 432111332208), розташована за адресою:, АДРЕСА_1

Відповідно до п. 2.1 Договору купівлі-продажу господарської будівлі ціна продажу об`єкта нерухомого майна становить 780 000,00 (сімсот вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок без ПДВ, які вона сплатила до укладення цього договору .

При укладання договорів купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна продавець ПАТ «КБ «ЦЕНТР» засвідчив, що предмет договорів вільний від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб.

Оплата вартостіпридбаного нерухомогомайна підтверджуєтьсяплатіжним дорученням№ 9099від 12липня 2016року ,згідно якогопозивачкою накористь ПАТ«КБ «ЦЕНТР»було сплачено 2 750 000.00 грн.

Враховуючи,що власних коштів для придбання наведених вище об`єктів нерухомого майна у Позивачки було недостатньо, 12 липня 2016 року між нею та ПАТ «КБ «ЦЕНТР» було укладено кредитний договір № 120716/06-КЮ за яким ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 2 400 000,00 грн., які і були сплачені в рахунок оплати вартості придбаного майна

Згодом, ПАТ «КБ «ЦЕНТР» було реорганізовано шляхом приєднання до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МТБ БАНК» (далі по тексту ПАТ «МТБ БАНК» ,Відповідач) і ПАТ «МТБ БАНК» став правонаступником всіх прав і зобов`язань

В рахунок погашення отриманого кредиту на придбання об`єктів нерухомого майна позивачкою на користь ПАТ «КБ «ЦЕНТР», а після його реорганізації, відповідачу, було сплачено тіло кредиту в сумі 2 400 000,00 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 821 988,52 грн., а також комісія банку в сумі 49 440,00 грн., а всього 3 271428,52 грн.

Відповідно до виданої ПАТ «МТБ БАНК» довідки № 04/2-04/02-Д від 02 січня 2024 року та виписок з особового рахунку позивачки, станом на 25 грудня 2023 року заборгованість за кредитом відсутня.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2022 року у справі № 359/1379/21, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 липня2023 року та постановою Верховного Суду від 20 грудня 2023 року , частково задоволено позові вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ПУБЛІЧНЕ ПАТ «МТБ БАНК», Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю «ПВІТА «ЦЕНТР», про визнання дій та рішень неправомірними і витребування майна з чужого незаконного володіння та витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,3466 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0135, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, адреса: с. Проців;, Бориспільського району Київської області земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0136, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, адреса: АДРЕСА_1 господарську будівлю, загальною площею 293,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Задовольняючи позов та витребовуючи на підставі ст.ст. 387,388Цивільного кодексуУкраїни у Позивачки спірне майно на користь ОСОБА_3 , судами першої, апеляційної та касаційної інстанції встановлено, що ПАТ «КБ «ЦЕНТР» набуло право власності на спірне нерухоме майно з порушенням вимог Закону України «Про іпотеку», тобто не стало його власником і відповідно, не вправі було відчужувати його на користь ОСОБА_1 , спірне нерухоме майно вибуло з володіння ОСОБА_3 поза його волею, так як останній не надавав свою згоду на набуття права власності на спірне нерухоме майно іпотекодержателем ПАТ «КБ «ЦЕНТР».

На момент придбання у ПАТ «КБ «ЦЕНТР» спірного майна Позивачка не знала і не могла знати про встановлені судом обставини, які свідчать про те, що ПАТ «КБ «ЦЕНТР», правонаступником якого є Відповідач, зареєстрував за собою право власності на спірне нерухоме майно з порушенням вимог законодавства і у зв`язку з чим не набув права власності на таке майно та не мав права його відчужувати.

При придбанні спірного майна Позивачка діяла з розумною обачністю, враховувала відсутність будь-яких судових спорів щодо майна, запевнення і гарантії продавця, результати перевірки майна нотаріусом, а також покладалася на відомості, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, згідно яких були відсутні будь-які речові права третіх осіб на нерухоме майно та їх обтяження.

Тому за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.

Позивачка є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна і тому внаслідок вилучення за судовим рішенням нерухомого майна, яке було придбано у Відповідача, їй завдано збитків.

Обставини, встановлені судовими рішеннями у справі 359/1379/21, відповідно до ч.4ст.82Цивільного процесуальногокодексу України є преюдиціальними при вирішення даного спору, та підтверджують, що станом на момент придбання Позивачкою у Відповідача спірного нерухомого майна, укладені між сторонами договора купівлі-продажу відповідав усім умовам дійсності правочину та не визнані судом недійсним; право власності на відчужуване майно було зареєстроване за Відповідачем; про права третіх осіб на придбане майно Позивачці стало відомо з судових рішень, а отже остання була добросовісним набувачем вилученого за рішенням суду майна.

В свою чергу, Відповідач є недобросовісним набувачем спірного майна, його вина та протиправна поведінка полягає в порушенні порядку набуття права власності на відчужуване на користь Позивачки майно, обов`язку попередити покупця про права третіх осіб на річ, а також про інші обставини, які можуть породжувати права третіх осіб на річ, що є предметом договорів; невиконання продавцем передбачених законодавством обов`язків (причинно-наслідковий зв`язок), призвело до негативних наслідків (вилучення майна) для покупця.

Сукупність наведених умов утворює в діяннях Відповідача склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності за завдані Позивачці збитки та стягнення з Відповідача на користь Позивачки збитків у порядку, передбаченому ст. 661Цивільного кодексуУкраїни.

Згідно умов укладених договорів купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна Сторони визначили, що у випадку, якщо будь-яка гарантія та/чи заява кожної із сторін, зазначена в пунктах 4.1 - 4.4 цього договору, не відповідатиме дійсності і потягне судовий спір з подальшим визнанням договору недійсним, відповідна сторона повинна відшкодувати іншій стороні у повному обсязі всі збитки, які вона буде мати, включаючи нотаріальне посвідчення цього договору купівлі-продажу .

Тобто, умовами укладених договорів Відповідач взяв на себе зобов`язання відшкодувати завдану шкоду у повному обсязі. Завдана шкода та її розмір, який підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивачки на час розгляду справи полягає у наступному.

Так, за придбане майно Позивачкою на користь Відповідача було сплачено 3 621 428,52 грн., із яких: 2 750 000.00 грн. - вартість нерухомого майна за договорами купівлі-продажу від 12 липня 2016 року ; 821 988.52 грн. - відсотки за користування кредитом; 49 440.00 грн. - комісії банку: 821988.52 грн. сума сплачених відсотків на підставі кредитного договору № 120716/06-КЮ від 12 липня 2016 року; 4377320.00 грн. залишкова вартість об`єктів нерухомого майна придбаних на підставі Договору станом на час покупки 3008446.00 грн. залишкова вартість вкладень у майно , тобто проведених Позивачем невід`ємного поліпшення об`єктів нерухомості за Договором.

При придбанні спірного майна 12 липня 2016 року Позивачкою було сплачено 7800.00 грн. збору при купівлі-продажу нерухомого майна (1%), що підтверджується платіжним дорученням № 8167 від 12 липня 2016 року , а також на користь Відповідача сплачено 2 400.00 грн. комісії за відкриття позичкового рахунку, що підтверджується платіжним дорученням № 8263 від 12 липня 2016 року , копії яких додаються до заяви.

Позивачем проведена оцінка майна на час розгляду справи її вартість становить 78000.00 грн. сплачено судовий збір в сумі 12112.00 грн.

Виходячи з цього, розмір завданих Позивачці збитків внаслідок витребування у неї спірного майна підлягає стягненню з Відповідача і складає 10 973561,52 грн., яки вона простіть стягнути з Відповідача.

Представник ПАТ «МТБ БАНК» в судовому засіданні заперечувала проти заявлених позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі , надала письмові заперечення та пояснення , посилаючись на заперечення прохала в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі ( т.1 а.с.217-219).

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 29 січня 2024 року по справі постановлена ухвала про відкриття провадження та розгляд справи за правилами загального провадження , справу призначено до підготовчого судового засіданні.

14 лютого 2024 року до суду надійшов відзив Відповідача на позовні вимоги.

20 лютого 2024 року представником Позивачки подана заява про збільшення позовних вимог, враховуючи висновки експерта Українського центру судових експертиз № 2-07/02 від 7 лютого 2024 року( т.2 а.с.1-6).

14 лютого 2024 року в підготовчому судовому засіданні представником Позивачки заявлено клопотання про його перенесення з підстав зміни позовних вимог.

26 лютого 2024 року , 13 березня 2024 року в підготовчому судовому засіданні оголошені перерви через неявку Відповідача по справі. 19 квітня 2024 року сторони в підготовче судове засідання не з`явились.

09 травня 2024 року ухвалою суду підготовче засідання закрито справу призначено до судового розгляду на 23 травня 2024 року.

04 червня 2024 року представником Позивачки подано заяву про зменшення позовних вимог( т.2 а.с.105-108, 113-116).

03 липня 2024 року Відповідачем подані додаткові пояснення до зменшених позовних вимог Позивачки ( т2.136-139).

20 серпня 2024 року представником Позивачки подані додаткові пояснення щодо ціни позову, та заява про відмови від частини позовних вимог(т2. 169-171).

20 серпня 2024 року Представником позивачки ОСОБА_4 подана заява про часткову відмову від заявлених вимог( т.2 а.с.172).

21 серпня 2024 року представником Відповідача подані додаткові пояснення щодо зменшених позовних вимог( т.2 а.с.180-184).

Суд, вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного 12 липня 2016 року між ПАТ «КБ «ЦЕНТР» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А., та зареєстрованого в реєстрі за № 574 , ПАТ «КБ «ЦЕНТР» продав, а ОСОБА_1 придбала нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, площею 0,3466 га з кадастровим номером 3220886001:01:004:0135, яка розташована за адресою: с. Проців, відповідно Бориспольского району Одеської області , відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу земельної ділянки продаж земельної ділянки вчинено за 1 080 000,00 (один мільйон вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок .

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 63310394 ( т.1 а.с. 165-168).

Згідно договору купівлі - продажу укладеного 12 липня 2016 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А., та зареєстрованого в реєстрі за № 575, ОСОБА_5 придбала нерухоме майно , а саме: земельну ділянку, площею 0,25 га, з кадастровим номером 3220886001:01:004:0136, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2.1 Договору купівлі-продажу земельної ділянки продаж земельної ділянки вчинено за 845 000,00 (вісімсот сорок п`ять тисяч) гривень 00 копійок ( т.1 а.с.169-172).

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 63310912;

Згідно договору купівлі- продажу укладеного 12 липня 2016 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А., та зареєстрованого в реєстрі за № 576 , ОСОБА_5 придбала - господарську будівлю загальною площею 293,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 432111332208), розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2.1 Договору купівлі-продажу господарської будівлі ціна продажу об`єкта нерухомого майна становить 780 000,00 (сімсот вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок ( т.1 а.с.173-176).

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 63311305.

Умовами укладених договорів купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна продавець (ПАТ «КБ «ЦЕНТР») засвідчив, що предмет договорів вільний від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб (п. 5.1 Договорів купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстровані в реєстрі за № № 574, 575 та п. 4.1 Договору купівлі-продажу господарської будівлі, зареєстрований в реєстрі за № № 576).

За умовами кредитного договору № 120716/06-КЮ від 12 липня 2016 року укладеного між ПАТ «КБ «ЦЕНТР» та ОСОБА_5 , додатковою угодою від 5 жовтня 2018 року ОСОБА_6 отримала кредит в сумі 2 400 000.00 грн. для використання за цільовим призначення зі сплатою процентів згідно договору( т.1 а.с. 157-164).

З копії платіжного доручення № 9099 від 12 липня 2016 року вбачається ,що в оплату вартості придбаного нерухомого майна ОСОБА_5 на користь ПАТ «КБ «ЦЕНТР» було сплачено 2 750 000.00 грн. ( т.1 а.с.188).

Відповідно до рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2022 року у справі № 359/1379/21, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року Верховного Суду від 20 грудня 2023 року , частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю «ПВІТА «ЦЕНТР», про визнання дій та рішень неправомірними і витребування майна з чужого незаконного володіння та витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,3466 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0135, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, адреса: с. Проців; Бориспольського району Одеської області; земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0136, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, адреса: АДРЕСА_1 . ; господарську будівлю, загальною площею 293,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.111-152, 177-188 ).

Висновок експерта № 2-07/02 від 7 лютого 2024 року визначив ринкову вартість вищевказаних земельних ділянок та залишкову вартість об`єктів нерухомого майна господарських будівель розташованих на земельній ділянці ( т.2 а.с.23-40).

Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.

Згідност.11 Цивільного кодексу Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, акти цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

За приписами ст.328Цивільного кодексуУкраїни право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Договором , згідно ч. 1статті 626Цивільного кодексу України є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків

Відповідно до ч.1статті 627 Цивільного кодексу Українисторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента, визначені умов договору з урахуванням вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір за приписами ч.1 статті 638Цивільного кодексуУкраїни є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 655 Цивільного кодексу Українипередбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна за правилами стаття 657Цивільного України укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно умов договору купівлі продажі укладеного , 12 липня 2016 року між ПАТ «КБ «ЦЕНТР» та ОСОБА_1 сторони досягли усіх істотних умов покупки, останньої земельних ділянок та нерухомого майна. Права власності Позивача зареєстровано відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

За умов укладених договорів купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна Сторони визначили, що у випадку, якщо будь-яка гарантія та/чи заява кожної із сторін, зазначена в пунктах 4.1 - 4.4 цього договору, не відповідатиме дійсності і потягне судовий спір з подальшим визнанням договору недійсним, відповідна сторона повинна відшкодувати іншій стороні у повному обсязі всі збитки, які вона буде мати, включаючи нотаріальне посвідчення цього договору купівлі-продажу

Отже, якщо добросовісна особа, тобто та, яка не знала та не могла знати про існування обтяжень речових прав на це майно або про наявність на нього речових прав третіх осіб, придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, то вона вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не могла знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.

Такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (пункти 37, 38), від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (пункти 46.1, 46.2), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункти 7.15, 7.16), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 54).

Відповідно дост.124 Конституції України, ст.ст.15,16 Цивільного кодексу Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

За змістом положеньст.41 Конституції України,правом власності є право особи на річ (нерухоме майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він здійснює на власний розсуд.

Згідно приписів ст.321 Цивільного кодексу України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року встановлено, що право власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (даліКонвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне тлумачення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності, а отже, і «майном».

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків та у порядку, встановленому законом. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом положень ст. ст.317,319 Цивільного кодексу Українивласнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном

Нормами ст.328 Цивільного кодексу Українивизначено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За нормою ч. 4ст. 319 Цивільного кодексу Українивласність зобов`язує.

Частина 5 ст. 319 Цивільного кодексу України передбачає,що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі

Згідно ізст. 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно дост. 388 цього Кодексумайно не може бути витребуване у нього.

У п.п. 2 і 3 ч. 1ст. 388 Цивільного кодексу Українипередбачено, що в разі придбання майна за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння, чи вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За нормою ч.1ст. 387 Цивільного кодексу Українивласник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин, і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першоїстатті 388 Цивільного кодексу Українипов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Зазначена норма передбачає вичерпне коло підстав, за яких власник зберігає право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Такою підставою є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Тобто випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі, зокрема, за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює його витребування від добросовісного набувача.

Відповідно до рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2022 року у справі № 359/1379/21, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року Верховного Суду від 20 грудня 2023 року , частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю «ПВІТА «ЦЕНТР», про визнання дій та рішень неправомірними і витребування майна з чужого незаконного володіння та витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,3466 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0135, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, адреса: с. Проців; Бориспольського району Одеської області; земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0136, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, адреса: АДРЕСА_1 . ; господарську будівлю, загальною площею 293,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.111-152, 177-188 ).

Обставини, встановлені судовими рішеннями у справі 359/1379/21, відповідно до ч.4ст.82Цивільного процесуальногокодексу України є преюдиціальними при вирішення даного спору.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідачем не дотримано всіх умов Іпотечного договору та не вірно застосовано механізм звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому майно, що є предметом іпотекиповернуто попередньому власнику.

Як видно з матеріалів справи, Позивачка вважається добросовісним набувачем, оскільки не знала і не могли знати, що майно вибуло з володіння належного власника поза його волею.

Враховуючи, що із володіння позивача за рішенням суду було витребувано нерухоме майно, продавець такого майна (відповідач у справі) зобов`язанийвідшкодувати позивачу завдані збитки у зв`язку із відсудженням такого майна в зв`язку із наступним.

Згідно з частиною другоюстатті 16 Цивільного кодексу Україниодним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини першоїстатті 22 Цивільного кодексу Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Пункту 1 частини другоїстатті 22 Цивільного кодексу Українизбитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Позивач зазначає, що існування обставин, визначених ч. 1ст. 661 Цивільним кодексом Україниє імперативною підставою для відшкодування позивачу завданих внаслідок вилученої земельної ділянки збитків і таке відшкодування має бути здійснене продавцем.

Частиною четвертоюстатті 390 Цивільного кодексу Українизакріплено положення, відповідно до якого добросовісний набувач(володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди.

Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна,добросовісний набувач(володілець)має право на відшкодування здійснених витрату сумі,на яку збільшилася його вартість.

Зазначена норма певною мірою захищає права та інтереси власника майнадобросовісного набувача, який у період володіння майном, здійснив його поліпшення, на що безумовно має право як власник.

Ці поліпшення, якщо вони мають характер невід`ємних, підлягають компенсації власнику від якого витребовується майно.

При цьому з буквального тлумачення норми ч. 4ст. 390 Цивільного кодексу Україниубачається, що добросовісний набувач має право на відшкодування не вартості самого поліпшення, а суми на яку збільшується вартість майна в цілому.

Частина третя зазначеної норми матеріального права регулює права добросовісного або недобросовісного набувача чужого майна на відшкодування витрат, здійснених ним з часу, коли у власника виникло право на повернення цього майна або на отримання доходів від його використання.

Положення частини четвертоїстатті 390 Цивільного кодексу Українизастосовуються до правовідносин, при яких добросовісному набувачу (володільцю) належить право на поліпшення набутого ним майна та залишення за собою результатів такого поліпшення за умови можливості їх відокремлення або право на відшкодування сум, на які збільшилась вартість поліпшеного майна, за неможливості їх відокремлення.

Отже, враховуючи надані суду докази у їх сукупності суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першоїстатті 661 Цивільного кодексу Україниу разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

У постанові Верховного Суду України від 29 червня 2016 року у справі 6-1376цс16 викладено правовий висновок про те, щостаттею 330 Цивільного кодексу Українивстановлено, що в разі, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на майно, якщо відповідно достатті 388 цього Кодексуйого не можна витребувати в нього; одним із чинників дотримання принципу пропорційності при втручанні у право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації, тому покупець, у якого вилучається майно, не позбавлений можливості порушувати питання про відшкодування завданих збитків на підставістатті 661 Цивільного кодексу України.

Отже, у разі якщо позов власника про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено, покупець цього майна має право відповідно достатті 661 Цивільного кодексу Українизвернутися до суду з вимогою до продавця про відшкодування збитків, завданих вилученням у нього товару за рішенням суду з підстав, що виникли до моменту його продажу.

За приписами ч.2 ст. 1192 Цивільного кодексуУкраїни розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до частини 7 статті 102Цивільного процесуальногокодексу України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно з частинами п`ятою, шостою ст. 106Цивільного процесуальногокодексу України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок; експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду .

Така позиція суду узгоджується із висновками викладеними в постанові Верховного Суду у справі №442/7080/20 (провадження №61-12023св21) від 17.02.2022 року.

Відповідно до висновку № 2-07/02 від 7 лютого 2024 року , який зроблений для надання до суду та експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомонеправдивий висновок ринкова вартість вищевказаних земельних ділянок та залишкову вартість об`єктів нерухомого майна господарських будівель розташованих на земельній ділянці ( т.2 а.с.23-40) становить 7083487.00 грн.

Протилежного відповідачем суду не надано , в судовому засіданні не встановлено.

Стосовно стягнення вартості проведених поліпшення об`єктів нерухомого майна добросовісному набувачу (володільцю) належить право на поліпшення набутого ним майна та залишення за собою результатів такого поліпшення за умови можливості їх відокремлення або право на відшкодування сум, на які збільшилась вартість поліпшеного майна, за неможливості їх відокремлення.

Позивачка має право вимагати відшкодування вартості проведених поліпшення, або відшкодування суми, на яку збільшилась вартість поліпшеного майна.

Проте це відшкодування має проводитись за рахунок особи, на користь якої витребувано спірне майно.

Такий висновок суду є справедливим, оскільки витребуванню підлягає лише майно в натурі, а проведені поліпшення цього об`єкту нерухомого майна, є власністю Позивача.

Власник майна в даному випадку є ОСОБА_3 який до участі у справі не залучався , а тому Позивачка не позбавлена права звернутися з відповідним позовом за отриманням відшкодування вартості проведених поліпшення, або відшкодування суми, на яку збільшилась вартість поліпшеного майна.

Вимоги щодо стягнення 821 988.52 грн. - відсотки за користування кредитом; 49 440.00 грн. - комісії банку: 821988.52 грн. сума сплачених відсотків на підставі кредитного договору № 120716/06-КЮ від 12 липня 2016 року задоволенню не підлягають оскільки Позивачкою не обґрунтовані .

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з ч. 1 ст.81 Цивільного процесуального кодексу Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост.89 ,81 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Висновок суду.

Оцінивши надані докази у їх сукупності , надавши їм належну правову оцінку суд дійшов висновку ,що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати.

Відповідно дост. 141 Цивільного процесуального кодексу Україниз відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача пропорційно заявлених вимог.

Сплачена позивачем та документально підтверджена вартість проведення експертизи оцінки нерухомого майна в сумі 78000.00 грн.

Керуючись ст. ст.11,12,76,81, 82,89,102,107,258,259,261,263-265,268,354,355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 15,16, 22, 319,330,387,388,627,638, 655,657661 1192, Цивільного кодексу України, ст.124Конституції України ,ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року

суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МТБ БАНК» про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГОТОВАРИСТВА «МТББАНК» адреса розташування: проспект Миру 28 м. Чорноморську Одеської області ЄДРПОУ 21650966 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 7083487.00 грн.

Стягнути ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГОТОВАРИСТВА «МТББАНК» адреса розташування: проспект Миру 28 м. Чорноморську Одеської області ЄДРПОУ 21650966 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 7818.35 грн., 78000.00 грн. в рахунок оплата вартості експертного висновку.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Повний текст рішення складено 27 грудня 2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий