Рішення

від 18.12.2024 по справі 908/2166/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/158/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2024 Справа № 908/2166/24

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», (вул. Хортицьке шосе, буд. 32 А, кв. 51, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69124)

про визнання недійними рішення загальних зборів та скасування реєстраційної дії

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Батрак М.В.

За участю представників сторін:

від позивача - Ференець О.Є, на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серія АР № 1161313 від 16.09.2024;

від відповідача - Сідельникова О.Л., на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серія АР № 1195876 від 16.09.2024;

від відповідача - ОСОБА_2 - голова правління, на підставі Виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 від 21.05.2011);

12.08.2024 до Господарського суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла позовна заява (сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 12.08.2024) ОСОБА_1 , м. Запоріжжя до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», м. Запоріжжя згідно якої позивач просить суд:

1. визнати недійсними рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» від 21 квітня 2024 року;

2. скасувати реєстраційну дію від 11 липня 2024 року щодо включення до відомостей про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» (код за ЄДРПОУ 40623930), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформації про зміну керівника - ОСОБА_2 .

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2024 справу № 908/2166/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.08.2024 після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2166/24, справі присвоєно номер провадження справи 4/158/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.09.2024.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/2166/24 до 20.11.2024, підготовче засідання відкладалося на 16.10.2024.

В підготовчому засіданні оголошувалася перерва до 30.10.2024, про що зазначено в протоколі судового засідання від 16.10.2024.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.10.2024 закрито підготовче провадження у справі № 908/2166/24 та призначено справу до розгляду по суті на 19.11.2024.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.11.2024 судове засідання відкладено на 09.12.2024.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 18.12.2024, про що зазначено в протоколі судового засідання від 09.12.2024.

В судове засідання 18.12.2024 з`явилися представники позивача та відповідача, здійснювалася фіксація судового процесу програмно-апаратним комплексом «Акорд».

В судовому засіданні 18.12.2024 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст., ст. 15, 16, 216 ЦК України, положення Законів України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Мотивуючи заявлені вимоги позивач посилається на наступне: позивач є власником житлового приміщення (квартира) АДРЕСА_2 . У вказаному будинку створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А». 21.04.2024 відбулися позачергові загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», результати яких оформлені протоколом № б/н від 21.04.2024. Позивач вважає, що рішення, прийняті загальними зборами ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» та оформлені протоколом Загальних зборів ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» № б/н від 21.04.2024, постановленні з порушенням вимог чинного законодавства та Статуту ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», у зв`язку із чим порушено право позивача як співвласника на управління будинком АДРЕСА_3 . Так, позивач зазначає, що в порушення вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та п. 5 розділу ІІІ Статуту ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» позивач не був належним чином повідомлений про проведення 21.04.2024 позачергових загальних зборів ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», оскільки жодного письмового повідомлення про проведення позачергових загальних зборів ані під розписку, ані шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом позивач не отримував. Більш того, позивач стверджує, що навіть загальне оголошення про проведення 21.04.2024 позачергових загальних зборів ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» в загальнодоступних місцях будинку із зазначенням мінімально необхідної інформації заздалегідь розміщено не було. Крім того, в порушення вимог ст. 20 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та ст. 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» позивач не був долучений до проведення письмового опитування за результатами проведення Загальних зборів 21.04.2024. Також позивач стверджує, що підрахунок голосів співвласників на Зборах, які відбулися 21.04.2024, проведено у спосіб, який суперечить вимогам чинного законодавства та положенням Статуту ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», а саме при визначенні кількості голосів, необхідної для прийняття рішення, а також кількості голосів, поданих «за» чи «проти» запропонованого рішення, відповідачем взято за основу загальну кількість «квартир» у будинку та надано кожній квартирі по одному голосу, в той час, як насправді на Загальних зборах Об`єднання кожен співвласник голосує належною йому часткою у спільному майні, яка визначається пропорційно площі квартири чи приміщення, якою така особа володіє. Таким чином, загальні збори ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», результати проведення яких оформлені протоколом № б/н від 21.04.2024, скликані та проведені з порушенням вимог Законів України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а також положень Статуту ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», що безумовно свідчить про незаконність рішень, прийнятих на цих позачергових Загальних зборах. При цьому, позивач стверджує, що вказані порушення позбавили його можливості взяти участь у Зборах, а, враховуючи, що позивач був діючим членом правління ОСББ до 21.04.2024, також можливості звітувати перед співвласниками про діяльність правління, хоча відповідний звіт передбачався порядком денним. Крім того, на думку позивача, оскільки на підставі оспорюваних рішень ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», прийнятих 21.04.2024, якими вирішено, в тому числі питання про переобрання правління ОСББ, до ЄДР внесено відомості про нового голову правління - ОСОБА_2 , то позивач вважає наявними підстави для скасування реєстраційної дії від 11.07.2024 щодо включення до відомостей про ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформації про зміну керівника - ОСОБА_2 . З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю. Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в орієнтовному розмірі 50000,00 грн.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у Відзиві на позовну заяву вих. № б/н, сформований в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 09.10.2024, (вх. № 19968/08-08/24 від 09.10.2024). Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач зазначив, що позивачем не доведено, що оспорювані рішення Загальних зборів ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», оформленні протоколом № б/н від 21.04.2024, були ініційовані та проведені з порушенням положень чинного законодавства та Статуту ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А». Як стверджує відповідач, ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» створено в 2016 році. У зв`язку із незадовільною роботою органів управління ОСББ (правління, голови правління, ревізійної комісії) було ініційовано проведення позачергових загальних зборів ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» 21.04.2024. Так, 08.04.2024 в загальнодоступних місцях (на під`їздах та дошках оголошень) будинку АДРЕСА_3 шосе були розміщенні оголошення про запрошення на загальні збори 21.04.2024. Також була оприлюднена інформація про порядок денний зборів та інша необхідна інформація для співвласників. Відповідач просить суд врахувати, що позивач на Загальних зборах 21.04.2024 був присутнім, проте відмовився від реєстрації та участі в голосуванні. Натомість, позивачем вчинялися дії, спрямовані на перешкоджання в проведенні голосування та провокування конфліктних ситуацій. Така поведінка позивача також підтверджується наданими суду поясненнями свідків - співвласників ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А». Отже, відповідач вважає, що при скликанні загальних зборів ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» на 21.04.2024 виконано всі вимоги чинного законодавства, яке регулює діяльність ОСББ, та Статуту ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», відтак порушень процедури повідомлення про скликання загальних зборів позивачем не доведено. Таким чином, позивач навмисно вводить в оману суд, що свідчить про його недобросовісну поведінку та ставить під сумнів всі інші його твердження. Стосовно процедури проведення голосування та підрахунку голосів, відповідач зазначає, що загальна площа квартир і нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_3 становить 6881,90 кв.м., кількість співвласників - 244. Голосування згідно порядку денного на загальних зборах ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» відбулося власниками квартир. В загальних зборах взяло участь особисто/через представників 35 співвласників, яким належать житлові та нежитлові приміщення загальною площею 1197,39 кв.м. У письмовому опитування взяли участь 82 співвласника, яким належить 2329,42 кв.м. З наведеного слідує, що підрахунок голосів здійснювався з урахуванням п. 7 розділу ІІІ Статуту ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», відповідно до якого під час голосування кожний співвласник має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Рішення 21.04.2024 прийняті співвласниками, які в сукупності володіють квартирами і нежитловими приміщеннями, загальна площа яких становить 51,25 % від площі багатоквартирного будинку. Відтак такі рішення вважаються прийнятими відповідно до п. 8 розділу ІІІ Статуту ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А». Таким чином, відповідач вважає, що порушення підрахунку голосів, про яке стверджує позивач, не доведено. Також відповідач просить суд при вирішенні спору врахувати, що відповідно до численної судової практики особа не може оскаржити будь-яке рішення загальних зборів чи іншого органу юридичної особи лише через наявність у неї статусу учасника такої юридичної особи без обґрунтування чим саме оспорюване рішення порушує її права. В даному випадку відповідач вважає, що позивач не довів які саме його права та охоронювані законом інтереси порушені оскаржуваними рішеннями. Більш того, позивачем не доведено, що скасування судом оскаржуваних ним рішень призведе до поновлення його прав. З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що позовні вимоги у даній справі задоволенню не підлягають, а тому просить суд в позові відмовити повністю. Крім того, відповідач просить суд покласти на позивача судові витрати на професійну допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн. (згідно попереднього орієнтовного розрахунку). Натомість заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу відповідач вважає необґрунтованими, недоведеними та такими, що є не співмірними складності справи, витраченому адвокатом часу на надання таких послуг та обсягу правничої допомоги.

Позивач на підставі ст. 166 ГПК України надав Відповідь на відзив (вх. № 20293/08-08/24 від 15.10.2024), в якій доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, заперечив та підтримав доводи, викладені в позовній заяві. Позивач наполягає на тому, що оспорюванні рішення Загальних зборів ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», оформлені протоколом № б/н від 21.04.2024, є незаконними, оскільки під час скликання цих зборів відповідачем допущено порушення вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та положень п. 5 розділу ІІІ Статуту ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» щодо порядку повідомлення співвласників про проведення загальних зборів. Крім того, під час проведення підрахунку голосів на Загальних зборах 21.04.2024, на думку позивача, порушено вимоги діючого законодавства та п., п. 7, 8 розділу ІІІ Статуту ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» так, як відповідачем не доведено, що рішення прийняті більшістю голосів. Також позивач ставить під сумнів надані відповідачем заяви свідків, оскільки текст цих заяв є повністю ідентичним та збігається з доводами відповідача, наведеними у відзиві на позов. Враховуючи зазначене, позивач вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідачем на підстав ст. 167 ГПК України надані Заперечення на відповідь на відзив (вх. № 20316/08-08/24 від 16.10.2024), в яких відповідач наполягає на доводах, які наведені ним у відзиві на позовну заяву.

В додаткових поясненнях у справі (вх. № 20987/08-08/24 від 24.10.2024) позивач зазначає, що під час проведення письмового опитування та підрахунку голосів до уваги взято голоси тих осіб, право власності яких на квартири належним чином не підтверджено (в листках опитування зазначені технічний паспорт, реєстраційне посвідчення) або не зазначено всіх реквізитів правовстановлючих документів.

Відповідач в додаткових поясненнях у справі (вх. № 21118/08-08/24 від 28.10.2024) зазначає, що позивачем жодним письмовим доказом не підтверджені його доводи щодо відсутності належного підтвердження права власності певних співвласників на квартири, у зв`язку із чим позивачем ставиться під сумнів результат підрахунку голосів при прийнятті рішень на Загальних зборах 21.04.2024.

Також 24.10 2024 (вх. № 20913/08-08/24) та 14.11.2024 (вх. № 22320/08-08/24)до матеріалів справи надані Пояснення співвласників ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», в яких зазначено, що ОСОБА_3 був обізнаний про проведення 21.04.2024 о 17:00 Загальних зборів ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», більш того, ОСОБА_3 був присутній на цих Зборах, проте відмовився від реєстрації та голосування у Зборах, своєю поведінкою намагався чинити перешкоди у проведені Загальних зборів. Крім того, ОСОБА_3 , як колишній член Правління ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», не виконував свої обов`язки належним чином та в інтересах ОСББ, ніколи не заперечував колишньому голові ОСББ ОСОБА_4 на порушення прав та інтересів співвласників будинку.

11.12.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області від ОСОБА_1 надійшло Клопотання про долучення додаткових доказів (вих. № б/н, сформоване в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 10.12.2024; вх. № 24179/08-08/24 від 11.12.2024), яким позивач просить суд долучити до матеріалів справи № 908/2166/24Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 та АДРЕСА_10 .

Розглянувши подане ОСОБА_5 клопотання про долучення доказів, дослідивши матеріали справи № 908/2166/24, суд вважає подане клопотання такими, що не підлягає задоволенню як таке, що подане з порушенням вимог ст. 80 ГПК України, виходячи з наступного.

За приписами ст. 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Приймаючи до уваги, що докази, про які йдеться у клопотанні про долучення доказів, позивачем не подані суду разом із позовом, на ці докази позивач не посилався у позовній заяві, позивач не обґрунтував чому ці докази не могли бути подані ним у встановлений законом строк, суд відмовляє в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів як заявленого необґрунтовано.

Розглянувши зібрані у справі письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ

ОСОБА_3 (позивач у даній справі) на підставі Свідоцтва на право власності на житло № НОМЕР_2 від 14.09.2001, виданого Хортицькою районною адміністрацією Запорізької міської ради, є власником (спільна сумісна власність) житлового приміщення (квартира) АДРЕСА_2 , загальна площа приміщення 66,3 кв.м.

Сторонами по справі зазначений факт не заперечується.

У вказаному будинку створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» (відповідач у справі).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.07.2016 внесено запис щодо державної реєстрації юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», з місцезнаходженням: 69124, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, буд. 32А.

Як встановлено судом,21.04.2024 відбулись Загальні збори співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», на яких прийняті рішення з питань порядку денного, що оформлені Протоколом № б/н від 22.04.2024:

- з першого питання порядку денного (обрання голови загальних зборів): обрано головою Зборів ОСОБА_6 власника квартири АДРЕСА_11 ;

- з другого питання порядку денного (обрання лічільної комісії): обрано в лічільну комісію ОСОБА_7 (квартира АДРЕСА_12 ), ОСОБА_8 (квартира АДРЕСА_13 ), ОСОБА_9 (квартира АДРЕСА_14 );

- з третього питання порядку денного (звіт голови правління): вирішено діяльність ОСОБА_4 на посаді голови Правління ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» та діяльність членів Правління визнати незадовільною і вказати на недовіру. Відкликати їх повноваження та зупинити роботу Правління ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» та звільнити голову Правління ОСОБА_4 з 02.07.2024;

- з четвертого питання порядку денного (звіт ревізійної комісії та її переобрання): вирішено обрати ревізійну комісію ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» у складі 3-х осіб: ОСОБА_10 (квартира АДРЕСА_15 ), ОСОБА_11 (квартира АДРЕСА_16 ), ОСОБА_12 (квартира АДРЕСА_17 );

- з п`ятого питання порядку денного (переобрання членів Правління): вирішено обрати Правління ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» у запропонованому складі терміном на 5-ть років та доручити їм на першому засіданні Правління обрати нового голову Правління: 1. ОСОБА_7 (квартира АДРЕСА_12 ), 2. ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_18 ), 3. ОСОБА_8 (квартира АДРЕСА_13 ), 4. ОСОБА_13 (квартира АДРЕСА_15 ), 5. ОСОБА_14 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_19 ), ОСОБА_15 (квартира АДРЕСА_20 ), 7. ОСОБА_6 (квартира АДРЕСА_11 ), 8. ОСОБА_9 (квартира АДРЕСА_14 ).

Отже, всі питання порядку денного розглянуті, рішення прийняті.

З преамбули Протоколу № б/н від 21.04.2024 вбачається, що Загальні збори проводяться з ініціативи ініціативної групи будинку у складі: 1. ОСОБА_16 (власник квартири АДРЕСА_13 ), 2. ОСОБА_17 (власник квартири АДРЕСА_12 ), 3. ОСОБА_18 (власник квартира АДРЕСА_21 ), 4. ОСОБА_9 (власник квартири АДРЕСА_14 ), 5. ОСОБА_6 (власник квартири АДРЕСА_11 ), 6. ОСОБА_19 (власник квартири АДРЕСА_22 ). Загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 244 співвласника. Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку: 6881,90 кв.м. Запорошені на Збори: ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_18 ), ОСОБА_14 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_19 ).

В загальних Зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники будинку у кількості 35 співвласників, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 1197,39 кв.м. У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники будинку в кількості 82 співвласника, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 2329,42 кв.м. Письмове опитування співвласників багатоквартирного будинку було проведено з 21.04.2024 по 04.05.2024 відповідно до вимог Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Згідно з текстом Проколу № б/н від 21.04.2024 додатками до нього є листи голосування співвласника та листки письмового опитування співвласника.

До матеріалів справи відповідачем надано Запрошення на збори від 08.04.2024, яке, згідно пояснень відповідача, було розміщено в місцях загального доступу багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 (під`їздні дошки оголошень), та в якому зазначалося про запрошення співвласників будинку 21.04.2024 о 17:00 годині на загальні збори ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» з порядком денним:

1. Обрання голови на секретаря зборів;

2. Звіт голови Правління Об`єднання про проведену роботу з 04.07.2016 по 21.04.2024;

3. Звіт ревізійної комісії;

4. Переобрання членів правління;

5. Переобрання членів ревізійної комісії;

6. Інше.

До матеріалів справи залучені також нотаріально посвідчені заяви свідків (в порядку ст. 88 ГПК України) - ОСОБА_20 (адреса реєстрації: АДРЕСА_23 ), ОСОБА_21 (адреса реєстрації: АДРЕСА_24 ), ОСОБА_22 (адреса реєстрації: АДРЕСА_25 ) - якими підтверджується, що оголошення про скликання Загальних зборів ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» 21.04.2024 завчасно було розміщено в публічних місцях будинку (на під`їздах та дошках оголошень). Додатково було здійснено поквартирне оповіщення співвласників.

Позивач - ОСОБА_3 - не погоджуючись з прийнятими рішеннями Загальними зборами ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», оформленими протоколом Загальних зборів ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» № б/н від 21.04.2024, звернувся до суду з позовом у даній справі.

Мотивуючи свої вимоги позивач зазначає, що рішення, прийняті Загальними зборами ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» та оформлені протоколом Загальних зборів ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» № б/н від 21.04.2024, постановленні з порушенням вимог чинного законодавства та Статуту ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А». Зокрема, позивач зазначає, що в порушення вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та п. 5 розділу ІІІ Статуту ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» позивач не був належним чином повідомлений про проведення 21.04.2024 позачергових загальних зборів ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», оскільки жодного письмового повідомлення про проведення позачергових загальних зборів ані під розписку, ані шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом позивач не отримував. Також позивач стверджує, що підрахунок голосів співвласників на Зборах, які відбулися 21.04.2024, проведено у спосіб, який суперечить вимогам чинного законодавства та положенням п., п.7, 8 розділу ІІІ Статуту ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» при визначенні кількості голосів, необхідної для прийняття рішення. Таким чином, загальні збори ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», результати проведення яких оформлені протоколом № б/н від 21.04.2024, скликані та проведені з порушенням вимог Законів України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а також положень Статуту ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», що безумовно свідчить про незаконність рішень, прийнятих на цих позачергових Загальних зборах.

Отже, позивач стверджує, що оскаржуваними рішеннями порушені його права як співвласника на управління будинком АДРЕСА_3 .

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Положеннями статті 16 ЦК України, які кореспондуються зі статтею 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.

Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист, вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Законом, що визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов`язку щодо спільного утримання багатоквартирного будинку, є Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції, чинній станом на час складання спірного протоколу).

Відповідно до статті 1 наведеного Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

За змістом ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно з ч. 1 ст. 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Отже, Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. У статуті має бути визначено таке: назва і місцезнаходження об`єднання; мета створення, завдання та предмет діяльності об`єднання; статутні органи об`єднання, їхні повноваження та порядок формування; порядок скликання та проведення загальних зборів; періодичність проведення зборів; порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них; перелік питань, для вирішення яких потрібна кваліфікована більшість голосів; джерела фінансування, порядок використання майна та коштів об`єднання; порядок прийняття кошторису, створення та використання фондів об`єднання, включаючи резервні, а також порядок оплати спільних витрат; перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників; права і обов`язки співвласників; відповідальність за порушення статуту та рішень статутних органів; порядок внесення змін до статуту; підстави та порядок ліквідації, реорганізації (злиття, поділу) об`єднання і вирішення майнових питань, пов`язаних з цим. Статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об`єднання та не суперечать вимогам законодавства. Включення до статуту відомостей про склад співвласників не є обов`язковим.

У відповідності до викладених приписів законодавства 29.06.2016 рішенням установчих зборів ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», оформленим протоколом № 1 від 29.06.2016, затверджено статут ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А».

Частинами 1-9 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

Норма, закріплена у частині 3 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», за своїм змістом є відсильною та передбачає, що загальні збори співвласників скликаються і проводяться у порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, тобто, у порядку, передбаченому статтею 6 цього Закону.

Отже, порядок скликання та проведення загальних зборів регулюється положеннями статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», що стосуються порядку скликання та проведення установчих зборів.

Частиною 4 статті 6 згаданого вище Закону встановлено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Указана норма права імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов`язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Вказана правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 по справі №904/2796/17, від 18.09.2018 у справі № 916/782/17 і у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18.

З наведеного слідує, що Законом передбачено два можливі способи повідомлення співвласника про проведення загальних зборів: або шляхом вручення безпосередньо співвласнику під розписку, або шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом.

Як вбачається зі змісту пункту 5 розділу ІІІ Статуту ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» передбачено, що загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менше як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менш ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що в порушення вимог ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та п. 5 розділу ІІІ Статуту ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» він не був належним чином повідомлений про проведення 21.04.2024 загальних зборів ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», оскільки жодного письмового повідомлення про проведення загальних зборів ані під розписку, ані шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом ОСОБА_3 не отримував.

У зв`язку із цим позивач вважає, що Загальні збори ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», результати проведення яких оформлені протоколом № 1 від 03.08.2021, скликані з порушенням вимог ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, що свідчить про незаконність рішень прийнятих на цих Загальних зборах.

Разом із тим, відповідачем до матеріалів справи надано копію Запрошення на збори від 08.04.2024, яке, згідно пояснень відповідача, було розміщено в місцях загального доступу багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 (під`їздні дошки оголошень), та в якому зазначалося про запрошення співвласників будинку 21.04.2024 о 17:00 годині на загальні збори ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» з порядком денним:

7. Обрання голови на секретаря зборів;

8. Звіт голови Правління Об`єднання про проведену роботу з 04.07.2016 по 21.04.2024;

9. Звіт ревізійної комісії;

10. Переобрання членів правління;

11. Переобрання членів ревізійної комісії;

12. Інше.

Також відповідачем надано суду копію Списку запрошення на збори ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», які відбудуться 21.04.2024 о 17:00 годині в ОСББ за адресою: Хортицьке шосе, 32А, в якому зазначені номери квартир, прізвища та ініціали співвласників будинку та інформація про ознайомлення під особистий розпис. Із зазначеного Списку вбачається, що мешканці (співвласники) будинку під особистий розпис ознайомлені про проведення загальних зборів ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» 21.04.2024.

До матеріалів справи також залучені нотаріально посвідчені заяви свідків (в порядку ст. 88 ГПК України) - ОСОБА_20 (адреса реєстрації: АДРЕСА_23 ), ОСОБА_21 (адреса реєстрації: АДРЕСА_24 ), ОСОБА_22 (адреса реєстрації: АДРЕСА_25 ) - якими підтверджується, що оголошення про скликання Загальних зборів ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» 21.04.2024 завчасно було розміщено в публічних місцях будинку (на під`їздах та дошках оголошень). Додатково було здійснено поквартирне оповіщення співвласників.

Крім того, згідно пояснень свідків та письмових пояснень співвласників ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», наданих суду та залучених до матеріалів справи, ОСОБА_3 був обізнаний про проведення 21.04.2024 о 17:00 Загальних зборів ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», більш того, ОСОБА_3 був присутній на цих Зборах, проте відмовився від реєстрації та голосування у Зборах, своєю поведінкою намагався чинити перешкоди у проведені Загальних зборів. Крім того, ОСОБА_3 , як колишній член Правління ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», не виконував свої обов`язки належним чином та в інтересах ОСББ, ніколи не заперечував колишньому голові ОСББ ОСОБА_4 на порушення прав та інтересів співвласників будинку.

Позивач належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, наведені доводи щодо повідомлення його про проведення 21.04.2024 о 17:00 Загальних зборів ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» не спростував.

В силу статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Розглядаючи вимогу позивача про визнання недійсними рішень Загальних зборів ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» від 21.04.2024 в правовому полі нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, суд досліджує дану вимогу саме з огляду на порушення оскаржуваними рішеннями прав та охоронюваних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому суд констатує, що згідно приписів чинного законодавства та усталеної судової практики щодо розгляду спорів даної категорії безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема, недостатня кількість голосів співвласників, необхідна для прийняття того чи іншого рішення.

Так, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 918/964/20 від 08.02.2022 Верховний Суд вказав, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20 за позовом співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів зазначив, що у той же час виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів.

Відтак, встановлюючи порушення порядку повідомлення позивача, слід врахувати, що встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Так, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.

Водночас, неповідомлення співвласника про скликання загальних зборів не є безумовною підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, проте з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.

Такі висновки Верховного Суду викладені у постановах від 26.10.2022 у справі № 916/1010/21, від 08.02.2023 у справі № 904/3783/21.

Зважаючи на доводи позовної заяви щодо неповідомлення позивача про проведення оскаржуваних зборів, що є підставою для визнання прийнятих на таких зборах рішень недійсним, а також на подані відповідачем докази повідомлення співвласників будинку АДРЕСА_3 про проведення 21.04.2024 загальних зборів, які підтверджуються, серед іншого, показами свідків та письмовими поясненнями інших співвласників, суд відхиляє такі доводи позивача та констатує, що неповідомлення позивача про скликання, дату, час та місце проведення оскаржуваних зборів у письмовій формі не є самостійною підставою для визнання недійсним осопорюваних рішень Загальних зборів від 21.04.2024, оскільки безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема, недостатня кількість голосів співвласників, необхідна для прийняття того чи іншого рішення.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 924/1225/21 від 18.10.2023, в якій суд виснував, що сам лише факт неповідомлення співвласників будинку про проведення загальних зборів не є ні безумовною, ні самостійною підставою для визнання відповідних рішень загальних зборів недійсними.

При цьому, суд зауважує, що не прийняття ОСОБА_3 (позивачем у справі) участі у голосуванні на Загальних зборах безпосередньо 21.04.2024, а також не прийняття участі в письмовому опитуванні є його власним усвідомленим вибором, що не може свідчити про порушення його прав на участь в управлінні діяльністю ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А».

Як вже зазначалося судом раніше, згідно з частиною 3 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Отже, порядок скликання та проведення загальних зборів регулюється положеннями статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», що стосуються порядку скликання та проведення установчих зборів

В той же час, Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» не визначає кворуму установчих зборів - найменшої кількості співвласників зборів, необхідної для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного, а встановлює кількість голосів співвласників, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів (стаття 6 Закону).

В силу дії частин 12, 13 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Частиною 14 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Аналогічні положення закріплені у пунктах 7, 8 розділу ІІІ Статуту ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А».

Крім того, згідно з п. 8 розділу ІІІ Статуту ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.

Таким чином, для визначення факту достатності/недостатності голосів для прийняття рішень на загальних зборах суд має встановити загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку та загальну площі квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Разом з тим, частинами 1 та 2 статті 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позовом у процесуальному розумінні є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає предмет і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підстави позову становлять ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, вказуючи при цьому на докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

В свою чергу, на суд покладений обов`язок перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Отже, предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Відтак дослідженню підлягає зміст позовної заяви на предмет того, чи: посилався позивач на обставину невідповідності зазначеної у протоколі загальних зборів загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку в обґрунтування позовних вимог, чи була ця обставина підставою позову, чи оспорював позивач ці відомості.

З позовної заяви вбачається, що позивач, мотивуючи заявлені вимоги, посилався на те, що при визначенні кількості голосів, необхідної для прийняття рішення, а також кількості голосів, поданих «за» чи «проти» запропонованого рішення, відповідачем взято за основу загальну кількість «квартир» у будинку та надано кожній квартирі по одному голосу, в той час, як насправді на Загальних зборах Об`єднання кожен співвласник голосує належною йому часткою у спільному майні, яка визначається пропорційно площі квартири чи приміщення, якою така особа володіє. Таким чином, позивач вважає, що загальні збори ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», результати проведення яких оформлені протоколом № б/н від 21.04.2024, проведені з порушенням вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», а також положень Статуту ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», що безумовно свідчить про незаконність рішень, прийнятих на цих Загальних зборах.

Разом із тим, суд вважає, що позивач належним чином не обґрунтовував позовні вимоги невідповідністю зазначеної у протоколі оспорюваних Загальних зборів загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку та, відповідно, недостатністю голосів (кворуму) для прийняття рішень саме з мотивів такої невідповідності.

В силу вимог частин 1, 2 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності, що полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази суд зазначає, що участь в голосуванні Загальних зборів ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», результати проведення яких оформлені протоколом № б/н від 21.04.2024, взяли 117 осіб (присутні на зборах 35 співвласників, у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через своїх представників співвласники в кількості 82 особи),яким належить 3526,81 кв.м. загальної площі нежитлових приміщень та квартир будинку № 32А по вул. Хортицьке шосе в м. Запоріжжя, що становить 51,25 %.

З урахуванням вище наведеного суд дійшов висновку, що рішення які приймалися на спірних Зборах 21.04.2024 по своїй суті не стосуються визначеного переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, не стосуються порядку управління та користування майном, не стосуються передачі у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, не стосуються реконструкції чи капітального ремонту багатоповерхового будинку, як і не стосується зведення господарських споруд, а отже для прийняття цих рішень на зборах було достатньо голосів, адже для їх прийняття необхідно щоб проголосувала більшість (50,01 %), в той час, як: за 1, 3, 4 і 5 питання проголосовано 51,25 % співвласників квартир та приміщень; за 2 питання проголосовано 35 співвласників квартир та приміщень фізично присутніх на зборах (письмове опитування з цього питання не проводилося).

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд вважає, що обставини відповідності приписам Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та вимогам Статуту ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» рішень, прийнятих Загальними зборами співвласників 21.04.2024, які оформлені протоколом Загальних зборів ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» № б/н від 21.04.2024, є більш вірогідними, тобто доведеними, ніж зворотне, а тому позовні вимоги про визнання недійсними рішень Загальних зборів ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» від 21.04.2024 не підлягають задоволенню судом.

При вирішенні спору у цій справі суд вважає за необхідно прийняти до уваги, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств у своїй діяльності, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об`єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі № 914/2547/21 зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі № 918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.

Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема в постановах від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22 і від 18.120.2023 у справі № 924/1225/21,суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

Частина 1 ст. 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (п. 5.6 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/18962/20).

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (п. 119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 904/3368/18).

Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (п.120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 904/3368/18).

У цій справі позивач не довів які саме його права та охоронювані законом інтереси порушені оскаржуваними рішеннями. В той же час, зважаючи з`ясування судом, що всі питання порядку денного оспорюваних Загальних зборів стосувалися вирішення питань, котрі виникають в процесі діяльності юридичної особи та не є такими, що суттєво міняють вектор діяльності відповідач, що могло б вплинути на матеріальні інтереси співвласників будинку, суд вважає, що позивач не навів доводів щодо порушення його прав і законних інтересів безпосередньо оспорюваними ним рішеннями загальних зборів. Більш того, позивачем не доведено, що скасування судом оскаржуваних ним рішень призведе до поновлення його прав, оскільки позовні вимоги не передбачають механізму реалізації позивачем такого права.

Стосовно вимоги про скасування реєстраційної дії від 11.07.2024 щодо включення до відомостей про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» (код за ЄДРПОУ 40623930), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформації про зміну керівника - ОСОБА_2 , то з цього приводу суд зауважує наступне.

Частиною 1 статті 173 ГПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Вимога про скасування реєстраційної дії про включення до відомостей про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» (код за ЄДРПОУ 40623930), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформації про зміну керівника є похідною від позовної вимоги про визнання недійсними рішень, оформлених протоколом Загальних зборів № б/н від 21.04.2024 , а з огляду на те, що в задоволенні цієї основної позовної вимоги відмовлено, то суд відмовляє в задоволенні й похідної позовної вимоги про скасування реєстраційної дії про включення до відомостей про ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», які містяться в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформації про зміну керівника відповідача.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Аналіз наведених вище норм дає підстави дійти висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 21.10.2015 у справі №3-649гс15.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право особи на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21).

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. (висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Суд зазначає, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» від 07.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» від 27.09.2001).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

За наведених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цілому.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

За встановлених судом фактичних обставин суд визнає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача на заявлені позовні вимоги враховані судом при вирішенні даного спору.

Враховуючи вище наведене, в задоволенні позову відмовляється повністю.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 4 ст. 129 ГПК України унормовано, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови від позову - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями ст. 129 ГПК України, приймаючи до уваги висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, відсутні підстави для розподілу судового збору.

Щодо заявлених відповідачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. (згідно попереднього орієнтовного розрахунку), то з цього приводу суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (частини 1-4 ст. 126 ГПК України).

За таких обставин, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено лише, що попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, які відповідач очікує понести на правничу допомогу, складає 10 000,00 грн.

В підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідачем до матеріалів справи не надано відповідних документів.

У порушення ч. 3 ст. 126 ГПК України відповідачем не надано суду розрахунку витрат на правничу допомогу і з визначенням остаточної суми таких витрат, не подано доказів на підтвердження здійснених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Також не подано доказів на підтвердження виконання послуг адвокатом (фактичного надання послуг), зокрема, підписаного акту виконаних робіт із детальним розшифруванням наданих послуг та їх вартості, також відповідачем не надано доказів на підтвердження здійснених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В судовому засіданні 18.12.2024 в судових дебатах представником відповідача усно заявлено суду, що докази понесення судових витрат на правничу допомогу будуть надані суду у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Враховуючи наведене, заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу до стягнення не присуджуються.

Керуючись ст., ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

В задоволенні позову ОСОБА_1 , м. Запоріжжя до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», м. Запоріжжя про визнання недійсними рішень Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», оформлених протоколом Загальних зборів № б/н від 21.04.2024 та про скасування реєстраційної дії від 11.07.2024 щодо включення до відомостей про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» (код за ЄДРПОУ 40623930), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформації про зміну керівника - ОСОБА_2 відмовити повністю.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 30» грудня 2024 р.

Суддя Н.Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.