Повістка

від 09.01.2025 по справі 908/2166/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/158/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2025 Справа № 908/2166/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., при секретарі судового засідання Батрак М.В., розглянувши заяву вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 23.12.2024, (вх. № 25097/08-08/24 від 23.12.2024) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», м. Запоріжжя про розподіл судових витрат та стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/2166/24

за позовом ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», (вул. Хортицьке шосе, буд. 32 А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69124)

про визнання недійними рішення загальних зборів та скасування реєстраційної дії

За участю представників сторін:

від позивача не з`явився;

від відповідача (заявника) ОСОБА_2 , на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серія АР № 1195876 від 16.09.2024;

УСТАНОВИВ

12.08.2024 до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла позовна заява (сформована в системі 12.08.2024) ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», згідно якої позивач просить:

1. визнати недійсними рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» від 21 квітня 2024 року;

2. скасувати реєстраційну дію від 11 липня 2024 року щодо включення до відомостей про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», код за ЄДРПОУ 40623930, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформації про зміну керівника ОСОБА_3 .

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 12.08.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2166/24 та визначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.08.2024, після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2166/24 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 4/158/24, призначено підготовче засідання.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.12.2024 у справі № 908/2166/24 в задоволені позову відмовлено повністю.

В судовому засіданні 18.12.2024 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі № 908/2166/24.

Повне рішення суду оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 240, 241 ГПК України 30.12.2024.

23.12.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла заяви вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 23.12.2024, (вх. № 25097/08-08/24 від 23.12.2024) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», м. Запоріжжя про розподіл судових витрат та стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/2166/24, якою заявник просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь 10000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 908/2166/24.

Згідно з Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.12.2024 заяву про розподіл судових витрат та стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/2166/24 передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.12.2024 прийнято до розгляду заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», м. Запоріжжя про розподіл судових витрат та стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/2166/24, судове засідання призначено на 09.01.2025.

В судове засідання 09.01.2025 з`явився представник відповідача (заявника), здійснювалася фіксація судового процесу з використанням системи відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

Позивач особисто та його представник в судове засідання 09.01.2025 не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду заяви про розподіл судових витрат та стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/2166/24 позивач повідомлявся належним чином у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України.

В Запереченнях проти заяви про розподіл судових витрат, які надійшли до господарського суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС (вх. № 25200/08-08/24 від 24.12.2024), позивачем заявлено клопотання про вирішення заяви ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» про розподіл судових витрат та стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/2166/24 без його участі в судовому засіданні за наявними матеріалами справи.

Згідно норм ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» сторони спору зобов`язані в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У справі «Осіпов проти України» суд зазначив, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі № 908/2166/24 та вирішив за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2166/24 в судовому засіданні 09.01.2025 без участі позивача.

Суд, дослідивши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» про розподіл судових витрат та стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/2166/24, вважає за можливе її задовольнити, у зв`язку з наступним.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 2 статті 244 ГПК України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Положеннями частини 3 статті 244 ГПК України, зокрема, визначено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1, 2 ст. 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у Відзиві на позовну заяву вих. № б/н, сформований в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 09.10.2024, (вх. № 19968/08-08/24 від 09.10.2024), який подавався за підписом адвоката Сідельнікової О.Л., зазначав, що у зв`язку з розглядом справи № 908/2166/24 він очікує понести витрати на правничу допомогу в орієнтовному розмірі 10 000,00 грн.

В поданій заяві про розподіл судових витрат та стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/2166/24 заявник (відповідач) зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 10 000,00 грн. та просить суд стягнути з позивача на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу в зазначеній сумі.

Згідно з ч. 4 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

24.12.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від КІРІЄНКА ВАЛЕРІЯ МИКОЛАЙОВИЧА, м. Запоріжжя (позивача) надійшли Запереченнях проти заяви про розподіл судових витрат (вх. № 25200/08-08/24 від 24.12.2024), в яких позивач заперечив проти покладення на нього витрат по оплаті правової допомоги адвоката в заявленому відповідачем розмірі, просив суд врахувати, що покладення судом судових витрат на правничу допомогу адвоката на іншу сторону можливо лише в тому випадку, якщо сторона, яка заявляє про такі витрати, доведе їх об`єктивну неминучість та співмірність заявленим вимогам. В даному випадку позивач вважає, що заявлені витрати на послуги адвоката по представництву інтересів відповідача в суді в розмірі 10 000,00 грн. є завищеними і неспівмірними зі складністю справи та наданим адвокатом обсягом послуг. Також позивач вважає, що відповідачем не наданий детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а тому неможливо оцінити обґрунтованість заявленого розміру таких витрат. Крім того, позивач просить суд прийняти до уваги, що з п`яти судових засідань у цій справі представник відповідача була присутня лише в двох з них, що є підставою для пропорційного зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Виходячи з умов договору про надання правової допомоги № б/н від 16.09.2024, на який посилається відповідач в обґрунтування заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу, не вбачається, що сторони договору визначили обсяг послуг, що мають надаватися за цим договором. З урахування наведеного позивач просить суд зменшити заявлені відповідачем до стягнення витрати на правничу допомогу до розміру 4 000,00 грн.

Положеннями частини 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/2166/24 ухвалено 18.12.2024. Повне рішення суду оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 240, 241 ГПК України 30.12.2024.

В судовому засіданні 18.12.2024 в судових дебатах представником відповідача усно заявлено суду, що докази понесення судових витрат на правничу допомогу будуть надані позивачем суду у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У встановлений строк відповідач звернувся до господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/2166/24 в розмірі 10 000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем дотримані вимоги частини 8 статті 129 ГПК України, а саме: - відповідачем до закінчення судових дебатів у справі № 908/2166/24 здійснено звернення до суду із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду; - докази понесення витрат пов`язаних із розглядом справи відповідачем 1 подані в межах строку, тобто, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат на правову допомогу відповідач надав суду копії наступних документів: Договору про надання правової допомоги № б/н від 16.09.2024 (далі Договір), укладеного ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» в особі голови правління Кари М.О. (Клієнт, Замовник) із Адвокатським бюро «Станіслава Гришина» в особі керуючої Гришиної Т.М. (Виконавець), Договору про спільну діяльність № б/н від 04.10.2024, укладеного між Адвокатським бюро «Станіслава Гришина» в особі керуючої Гришиної Т.М. та адвокатом Сідельниковою Оленою Леонідівною; Акту наданих послуг № 1 від 18.12.2024 до Договору про надання правової допомоги № б/н від 16.09.2024.

Також суду надані документи у підтвердження перерахування ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» на користь Адвокатського бюро «Станіслава Гришина» 10 000,00 грн. оплати за правничу допомогу згідно Договору про надання правової допомоги № б/н від 16.09.2024 (платіжні інструкції № 1121 від 1510.2024 і № 1156 від 09.12.2024).

Згідно умов п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов`язки (з правом передоручення третім особам) представляти інтереси Замовника та надавати юридичні послуги (правничу допомогу) останньому у справі № 908/2166/24, а саме:

- незалежно від характеру правовідносин Замовника з державними органами, органами місцевого самоврядування, об`єднання громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень надавати Клієнтові допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, які він потребує, у порядку передбаченому ст. 59 Конституції України та Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-12/2009 від 30 вересня 2009 р. за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень ст. 59 Конституції України (справа про право на правничу допомогу);

- здійснювати представництво інтересів Замовника в усіх державних та недержавних, колективних та приватних, громадських організаціях, підприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, перед фізичними і юридичними особами;

- вести від імені Замовника будь-які справи в усіх установах, організаціях, підприємствах України, незалежно від форм власності та підпорядкування (у тому числі, але не виключно, у всіх органах державної влади України, судах, органах державної фіскальної служби України, органах Державної казначейської служби України, органах внутрішніх справ України, органах юстиції України, усіх органах дізнання, в усіх органах досудового розслідування, в усіх органах виконавчої служби та будь-яких інших);

- вести від імені Замовника з усіх питань будь-які справи по виконавчому провадженню в усіх органах виконавчої служби України;

- здійснювати представництво інтересів Замовника в правоохоронних органах та вести від імені Замовника з усіх питань будь-які справи в усіх судових установах, в тому числі в судах загальної юрисдикції, адміністративних окружних судах, господарських, апеляційних судах, апеляційному господарському та адміністративному судах та в Верховному суді.

Відповідно до змісту п. 6.1 Договору за послуги, надані Виконавцем, Замовник сплачує грошову винагороду в розміру 10 000,00 грн., розмір вартості наданих робіт може бути збільшено в залежності від об`єму фактично наданих послуг, в такому випадку остаточна сума грошової винагороди визначається сторонами та вказується в акті наданих послуг, підписаного сторонами.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що оплата проводиться шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, вказаний у Договорі або будь-який інший рахунок, який буде ним вказаний, протягом 30-и днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг.

Між Адвокатським бюро «Станіслава Гришина» (Сторона 1) в особі керуючої Гришиної Т.М. та адвокатом Сідельниковою Оленою Леонідівною (Сторона 2) укладено Договір про спільну діяльність № б/н від 04.10.2024, згідно якого сторони дійшли згоди про здійснення спільної діяльності щодо виконання Стороною 1 зобов`язань за Договором про надання правової допомоги № б/н від 16.09.2024, укладеного між ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» та Стороною 1.

Згідно з п. 2.1 Договору про спільну діяльність № б/н від 04.10.2024 для досягнення мети, визначеної в п. 1.1 даного Договору, Сторона 2 здійснює такі дії, зокрема, за доручення Сторони1 бере участь в судових засідання по справі № 908/2166/24, інших процесуальних діях; за дорученням Сторони 1 готує процесуальні документи по справі № 908/2166/24.

Правову допомогу відповідачу у справі № 908/2166/24 надавала адвокат Сідельникова О.Л. на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серія АР № 1195876 від 16.09.2024.

18.12.2024 ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» в особі голови правління Кари М.О. та Адвокатське бюро «Станіслава Гришина» в особі керуючої Гришиної Т.М. підписали Акт наданих послуг № 1 до Договору про надання правової допомоги № б/н від 16.09.2024, яким засвідчили факт надання адвокатом правничої допомоги (послуг) згідно Договору про надання правової допомоги № б/н від 16.09.2024 по справі № 908/2166/24, а саме:

1. Аналіз позовної заяви та доданих до неї документів по справі № 908/2166/24;

2.Аналіз судової практики та підготовка правової позиції по справі № 908/2166/24;

3.Підготовка та направлення відзиву на позовну заяву по справі № 908/2166/24;

4.Підготовка та направлення інших процесуальних заяв по справі № 908/2166/24;

5.Участь у судових засіданнях по справі № 908/2166/24

Узгоджена сторонами винагорода склала 10 000,00 грн.

Сторони претензій та зауважень одна до одної щодо надання правової допомоги не мають.

Наведеним вище спростовуються доводи позивача, що відповідачем не наданий детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а тому неможливо оцінити обґрунтованість заявленого розміру таких витрат, оскільки в Акті наданих послуг № 1 від 18.12.2024 до Договору про надання правової допомоги № б/н від 16.09.2024 міститься опис наданих адвокатом правничих послуг, зазначення, що ці послуги надавалися саме в межах господарської справи № 908/2166/24 та визначено фіксовану вартість наданої послуги.

На підтвердження проведення відповідачем (Клієнтом) оплати за надані правничі послуги станом на час винесення судом додаткового рішення до матеріалів справи надано платіжні інструкції № 1121 від 1510.2024 і № 1156 від 09.12.2024, якими підтверджено здійснення ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» на користь Адвокатського бюро «Станіслава Гришина» 10 000,00 грн. оплати за правничу допомогу згідно Договору про надання правової допомоги № б/н від 16.09.2024.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин 3 та 5 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України».

Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Разом із тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Дослідивши зміст наданої правничої допомоги, про яку зазначено в Акті наданих послуг № 1 від 18.12.2024 до Договору про надання правової допомоги № б/н від 16.09.2024, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги відповідає умовам Договору про надання правової допомоги № б/н від 16.09.2024, при цьому суд виходить з того, що враховуючи конкретні обставини справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Велика Палата вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited проти України» від 23.01.2014). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до правової позиції висловленої у постанові Великої Палати Верхового Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21: «… суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. 118. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України). 119. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. 120. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. 121. Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19». «…при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. 132. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. 133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. 134.Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.135.Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18».

Отже при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Приймаючи рішення про розподіл судових витрат у цій справі суд виходить з того, що в матеріалах справи № 908/2166/24 наявні Відзив ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» на позовну заяву, Заперечення ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» на відповідь позивача на відзив, Письмові пояснення у справі, які від імені ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» складені і підписані адвокатом Сідельниковою О.Л., матеріали справи свідчать, що в судових засіданнях у даній справі від 16.10.2024, від 30.10.2024 і від 18.12.2024 представник відповідача адвокат Сідельникова О.Л. приймала участь.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За результатами вирішення спору рішенням суду від 18.12.2024 у справі № 908/2166/24 в задоволенні позовних вимоги відмовлено повністю.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Отже, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; обґрунтованістю та доведеністю заперечень на позов поданими доказами; категорією спору та значенням справи для сторін, суд дійшов висновку про задоволення в повному обсязі заяви ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» про розподіл судових витрат у справі № 908/2166/24 та стягнення із позивача на користь ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» 10 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Розмір понесених витрат на таку суму суд вважає такою, що не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, реальність та розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат із складністю справи, виконаним адвокатом обсягом робіт та витраченим адвокатом часом на надання послуг у цій справі. При цьому, суд зазначає, що сторона в господарському процесі, яка заявляє про покладення на іншу сторони витрат на правничу допомогу, повинна довести об`єктивну неминучість та необхідність таких витрат у заявленому розмірі.

Позивач заперечив щодо заявленого розміру витрат на правничу допомогу та просив суд зменшити заявлені відповідачем до стягнення витрати на правничу допомогу до розміру 4 000,00 грн. , проте не зазначив чому саме такий розмір судових витрат на правничу допомогу у даному випадку є об`єктивним і співмірним.

При прийнятті рішення про розподіл судових витрат у справі № 908/2166/24 суд вважає за доцільне зауважити, що в позовній заяві позивач просив суд покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в орієнтовному розмірі 50 000,00 грн., в тому числі гонорар за складання та подачу позовної заяви 10 000,00 грн., складання відповіді на відзив 10 000,00 грн., гонорар адвоката за представництво інтересів позивача в суді першої інстанції 20 000,00 грн.

Отже, розмір заявлених ОСББ «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. є цілком відповідає принципу співмірності із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт, а тому є об`єктивним і розумним.

Керуючись ст., ст. 123, 126, 129, 232, 233, 235, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», м. Запоріжжя про розподіл судових витрат та стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/2166/24 задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_5 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А», (вул. Хортицьке шосе, буд. 32 А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69124, ідентифікаційний код юридичної особи 40623930) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Видати наказ.

Учасники по справі можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.

Дата складання повного тексту додаткового рішення 14.01.2025.

Суддя Н. Г.Зінченко

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.