Рішення

від 19.12.2024 по справі 922/4480/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2024м. ХарківСправа № 922/4480/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (вул. Сурікова, буд. 3, м. Київ, 03035; код ЄДРПОУ: 36716128) до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (пр. Героїв Харкова, буд. 199, м. Харків, 61037; код ЄДРПОУ: 05762269) про стягнення 158 296 392,95 грн за участю представників:

позивача - Кулика С.А.,

відповідача - Бакуліна А.С.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" 23.10.2023 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 158296392,95 грн, у тому числі: суми основного боргу в розмірі 90000000,00 грн; штрафу в розмірі 18000000,00грн; пені в розмірі 11250000,00 грн; 3% річних за користування чужими грошима у розмірі 6512876,71 грн; інфляційних втрат за час прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 32533516,24 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договорів про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги № 010/21/10 від 01.03.2021 і № 014/21/10 від 22.03.2021 та приписів чинного законодавства, у визначені дати суми безпроцентної поворотної фінансової допомоги не повернув.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.10.2023 позовну заяву Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/4480/23 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 13.11.2023, відповідач проти позову заперечував, посилаючись на відсутність обґрунтованих підстав вважати факт настання правонаступництва у зв`язку з переходом прав та обов`язків від АТ "Завод "Електроважмаш" до відповідача, а й отже обов`язку відповідати відповідачу перед позивачем за борги АТ "Завод "Електроважмаш". Також відповідач зазначив, що позивачем не врахована зміна термінів виконання зобов`язань з повернення грошових коштів за Договорами № 010/21/10 від 01.03.2021 та № 014/21/10 від 22.03.2021 у зв`язку з підписанням Договорів про порядок повернення фінансової допомоги № 072/21/10 від 13.10.2021 та № 073/21/10 від 13.10.2021. Відповідач просив суд розглянути можливість ненарахування пені, інфляційних та відсотків річних під час дії форс-мажорних обставин (воєнного стану, війни); надав свої контррозрахунки цих вимог, з урахуванням того, що уявний строк прострочення настав 02.11.2021, а також просив зменшити розмір інфляційних витрат, 3% річних, штрафних санкцій (пені), штрафу на 90% від зазначеного у контррозрахунках у цьому відзиві.

21.11.2023 до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача на позовну заяву, в якій позивач не погодився з міркуваннями відповідача, визнав їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, а тому, на думку позивача, не мають прийматися судом до уваги. Також позивач зазначив, що жодних підстав для можливого зменшення розміру нарахованих позивачем санкцій, крім бажання відповідача не нести жодної відповідальності за тривале, незаконне та безпідставне неповернення грошових коштів, немає. Нарахування, здійснені позивачем, є справедливими, розумними, відповідають принципам добросовісності та верховенства права.

28.11.2023 відповідач надав до суду письмові заперечення на відповідь позивача на відзив відповідача, в яких зазначив, що оскільки чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання, є необґрунтованим висновок позивача, що у спірних правовідносинах правонаступництво щодо майна, усіх залишків, прав та обов`язків Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" перейшло до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" з моменту затвердження Передавального акту. Підписаний на цей час передавальний акт ще не є остаточним та може бути змінений, що у свою чергу свідчить про те, що процедура приєднання перебуває на проміжному етапі та АТ "Завод "Електроважмаш" є правоздатною та дієздатною юридичною особою, що продовжує свою діяльність, виступає позивачем та відповідачем у суді. Відповідач також вказує, що строки повернення фінансової допомоги стали іншими, новими після підписання договорів про порядок повернення фінансової допомоги № 072/21/10 від 13.10.2021 та № 073/21/10 від 13.10.2021. Крім того, відповідач вважає обґрунтованим врахування наявності воєнного стану, як форс-мажорної обставини через військову агресію Російської Федерації проти України, у зв`язку з чим просить суд розглянути можливість ненарахування пені, інфляційних та відсотків річних під час дії форс-мажорних обставин (воєнного стану, війни). Щодо контррозрахунку інфляційних втрат, 3% річних, пені, а також клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені), 3% річних, інфляційного збільшення, відповідач не змінив свою позицію та просив врахувати аргументи, викладені ним у відзиві на позовну заяву.

07.12.2023 до суду надійшла зустрічна позовна заява Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про визнання недійсними Договору про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги № 010/21/10 від 01.03.2021 та Договору про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги № 014/21/10 від 22.03.2021 на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.12.2024 вищевказану зустрічну позовну заяву повернуто Акціонерному товариству "Українські енергетичні машини" у зв`язку із пропуском встановленого законом строку для її подання та відсутністю підстав для його поновлення.

У зв`язку із надходженням апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 та необхідністю направлення матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду, провадження у справі № 922/4480/23 було зупинено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.12.2024 по справі № 922/4480/23 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.02.2024 провадження у справі № 922/4480/23 поновлено та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.02.2024 задоволено клопотання представника Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про зупинення провадження у справі; провадження у справі № 922/4480/23 зупинено до набрання законної сили рішення по справі № 910/2041/24.

26.09.2024 до суду надійшло клопотання Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (вх. № 24246/24) про поновлення провадження у справі у зв`язку з тим, що рішенням Господарського суду м. Києва від 24.06.2024 у справі № 910/2041/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024, у задоволенні позову Акціонерному товариству "Українські енергетичні машини" відмовлено.

22.10.2024 відповідач подав до суду заяву з додатковими поясненнями, в яких виклав актуальну інформацію з посиланнями на рішення (ухвали) судів різних інстанцій та юрисдикцій щодо відмови судами заміни учасника справи з Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" на Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини".

Протокольною ухвалою господарського суду від 22.10.2024 підготовче провадження у справі № 922/4480/23 закрито; розгляд справи по суті призначено на 14.11.2024 о 15:00.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті, яке було розпочате 14.11.2024, двічі оголошувалися перерви до 10.12.2024 о 16:00 та до 19.12.2024 о 14:40.

У судовому засіданні, яке було продовжено після перерви 19.12.2024, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь позивача на відзив; просив зменшити розмір штрафних санкцій (пені), 3% річних, інфляційного збільшення на 90% від розміру, зазначеного у контррозрахунках у цьому відзиві, у зв`язку з дією форс-мажорних обставин (воєнного стану, війни). Також представник відповідача надав пояснення стосовно деяких поставлених запитань позивачем під час судового засідання 10.12.2024 по справі № 922/4480/23, які виклав в окремій заяві, яка була долучена судом до матеріалів справи.

Представник позивача проти зменшення розміру штрафних санкцій (пені), 3% річних, інфляційного збільшення та доводів відповідача в обґрунтування такого зменшення заперечував.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.03.2021 між Акціонерним товариством "Об`єднана гірнично-хімічна компанія" (далі - Позикодавець, позивач у справі) та Державним підприємством "Електроважмаш", код ЄДРПОУ 00213121, (далі - Позичальник) було укладено Договір про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги № 010/21/10 від 01.03.2021 (далі - Договір фінансової допомоги 1) та Договір № 014/21/10 від 22.03.2021(далі - Договір фінансової допомоги 2).

Відповідно до п. 1.1 Договорів фінансової допомоги 1 та 2, Позикодавець надає Позичальнику безпроцентну поворотну фінансову допомогу на зворотній основі (далі - Допомога), а Позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Договори фінансової допомоги 1 та 2 є ідентичними за змістом, відмінними є лише сума допомоги згідно п.п. 3.2, строк повернення за п. 5.1, а також граничний розмір відповідальності по стягненню пені згідно з п. 6.2:

- 40 000 000 грн, строк повернення - 31.05.2021 (за Договором фінансової допомоги 1); розмір пені обмежений 5% від суми договору;

- 50 000 000 грн, строк повернення - 14.05.2021 (за Договором фінансової допомоги 2); розмір пені не обмежений.

Згідно з п. 6.2 Договорів фінансової допомоги 1 та 2, в разі порушення Позичальником строків повернення Допомоги, передбачених цим Договором, Позичальник сплачує Позикодавцю пеню в розмірі 0,1% від суми несплаченої та несвоєчасно повернутої Допомоги за кожен день такого прострочення, але не більше 5% від суми Допомоги (обмеження у 5% встановлено лише за Договором фінансової допомоги 2), а у випадку прострочення повернення Допомоги більше, ніж на 30 календарних днів Позичальник повинен сплатити Позикодавцю штраф у розмірі 20% суми Допомоги.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши ДП "Електроважмаш" безпроцентну поворотну фінансову допомогу у визначеному Договорами розмірі, що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Проте, в порушення взятих на себе зобов`язань, станом на визначені дати, суми безпроцентної поворотної фінансової допомоги ДП "Електроважмаш" у встановленому порядку не повернуто.

У зв`язку із досягненням домовленості між контрагентами та з метою врегулювання порядку повернення безпроцентної поворотної фінансової допомоги, шляхом розстрочення платежів, між сторонами укладено Договори про порядок повернення фінансової допомоги, зокрема:

- Договір № 072/21/10 від 13.10.2021 про порядок повернення фінансової допомоги за Договором № 010/21/10 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 01.03.2021 (далі - Договір про порядок повернення 1, Договір № 072/21/10 від 13.10.2021);

- Договір № 073/21/10 від 13.10.2021 про порядок повернення фінансової допомоги за Договором № 014/21/10 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 22.03.2021 (далі - Договір про порядок повернення 2, Договір № 073/21/10 від 13.10.2021).

Щодо умов Договору № 072/21/10 від 13.10.2021:

Відповідно до Розділу 1 Договору № 072/21/10 від 13.10.2021 сторони підтвердили наявність заборгованості боржника за Договором № 010/21/10 про надання безпроцентної фінансової допомоги від 01.03.2021 у основній сумі боргу 40000000,00 (сорок мільйонів) грн 00 коп. та у сумі пені у розмірі 493150,68 грн станом на 01.07.2021.

За умовами Розділу 2 Договору № 072/21/10 від 13.10.2021, сторони домовились про погашення заборгованості та пені шляхом розстрочення оплати у порядку та на умовах, визначених цим Договором, на 12 місяців до "30" вересня 2022 року, включно.

Графік погашення заборгованості передбачений п. 2.1 Договору.

Згідно з п. 2.1.1 Договору № 072/21/10 від 13.10.2021, з 01.10.2021 по 31.03.2022, включно, боржник сплачує частину заборгованості у сумі 500 000,00 (п`ятсот тисяч) грн щомісячно.

Відповідно до п. 2.1.2 Договору № 072/21/10 від 13.10.2021, з 01.04.2022 по 30.09 2022 боржник сплачує частину заборгованості щомісячно в сумі, яка не може бути менше 6200 00,00 (шість мільйонів двісті тисяч) грн 00 коп., крім останнього місяця, у якому сплачується у повному обсязі залишок від суми заборгованості.

При цьому, перерахування сум заборгованості здійснюється не пізніше останнього дня кожного місяця згідно з графіком.

Відповідно до п. 2.3 Договору № 072/21/10 від 13.10.2021, у разі прострочення боржником строків оплати, передбачених пунктом 2.1 цього Договору, порядок погашення цих сум, передбачений пунктом 2.1 цього Договору, не застосовується, а строк погашення заборгованості, а також штрафних санкцій за Договором № 010/21/10 від 01.03.2021 вважається таким, що настав. В такому випадку у боржника виникає зобов`язання негайно погасити заборгованість у повному обсязі та сплатити штрафні санкції за Договором № 010/21/10 від 01.03.2021.

Щодо умов Договору № 073/21/10 від 13.10.2021:

Відповідно до розділу 1 Договору № 073/21/10 від 13.10.2021, сторони підтвердили наявність заборгованості боржника за Договором № 014/21/10 про надання безвідсоткової фінансової допомоги від 22.03.2021 в основній сумі боргу - 50 000 000,00 (п`ятдесят мільйонів) грн 00 коп. та у сумі пені в розмірі 965753,42 грн станом на 01.07.2021.

За умовами Розділу 2 Договору № 073/21/10 від 13.10.2021, сторони домовились про погашення заборгованості та пені шляхом розстрочення оплати у порядку та на умовах, визначених цим Договором, на 12 місяців до "30" вересня 2022 року, включно.

Графік погашення заборгованості передбачений п. 2.1 Договору.

Згідно з п. 2.1.1 Договору від № 073/21/10 від 13.10.2021, з 01.10.2021 по 31.03.2022, включно, боржник сплачує частину заборгованості у сумі 500000,00 (п`ятсот тисяч) грн щомісячно.

Відповідно до п. 2.1.2 Договору № 073/21/10 від 13.10.2021, з 01.04.2022 по 30.09.2022, включно, боржник сплачує частину заборгованості щомісячно в сумі, яка не може бути менше 7 900 000 (сім мільйонів дев`ятсот) грн 00 коп., крім останнього місяця, у якому сплачується у повному обсязі залишок від суми заборгованості.

При цьому, перерахуванням сум заборгованості здійснюється не пізніше останнього дня кожного місяця згідно з графіком.

Відповідно до п. 2.3 Договору № 073/21/10 від 13.10.2021, у разі прострочення боржником строків оплати, передбачених пунктом 2.1 цього Договору, порядок погашення цих сум, передбачений пунктом 2.1 цього Договору не застосовується, а строк погашення заборгованості, а також штрафних санкцій за Договором № 014/21/10 від 22.03.2021 вважається таким, що настав. У такому випадку у боржника виникає зобов`язання негайно погасити заборгованість у повному обсязі та сплатити штрафні санкції за Договором № 014/21/10 від 22.03.2021.

Матеріали справи свідчать, що за період дії Договорів про порядок повернення фінансової допомоги 1 та 2 відповідачем не сплачено на користь позивача жодного платежу в рахунок погашення простроченої заборгованості.

Отже, у позивача, на підставі п. 2.3 Договорів про порядок повернення, виникло право на стягнення з відповідача суми заборгованості та штрафних санкцій у повному обсязі.

Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 08.09.2021 № 1570, Акціонерне товариство "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121) припиняється шляхом приєднання до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (код ЄДРПОУ 05762269).

Згідно з частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

За приписами частини 2 статті 107 ЦК України, після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюють ся сторонами.

Наказом Фонду державного майна України від 01.12.2021 № 2143 затверджено передавальний акт між Акціонерним товариством "Завод "Електроважмаш" та Акціонерним товариством "Українські енергетичні машини" (далі боржник, відповідач у справі), до якого включено заборгованість АТ "Завод "Електроважмаш" перед Акціонерним товариством "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в сумі:

- 40 000 000 грн основного боргу за Договором від 13.10.2021 № 072/21/10 про порядок повернення фінансової допомоги за Договором від 01.03.2021 № 010/21/10 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги:

- 50 000 000 грн основного боргу за Договором від 13.10.2021 № 073/21/10 про порядок повернення фінансової допомоги за Договором від 22.03.2021 № 014/21/10 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги.

При цьому, Наказом Фонду державного майна України від 01.12.2021 № 2143 АТ "Українські енергетичні машини" (код ЄДРПОУ 05762269) визначено правонаступником обов`язків АТ "Завод "Електроважмаш" за договорами:

- від 13.10.2021 № 072/21/10 про порядок повернення фінансової допомога за Договором від 01.03.1021 № 010/21/10 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги;

- від 13.10.2021 № 073/21/10 про порядок повернення фінансової допомога за Договором від 22.03.2021 № 014/21/10 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги.

Таким чином, в результаті припинення Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" шляхом приєднання до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", та на підставі передавального акту між АТ "Завод "Електроважмаш" та АТ "Українські енергетичні машини", новим боржником за зобов`язаннями за укладеними договорами є Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини".

Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У ч. 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України та ч. 7 статті 193 ГК України, одностороння вимова від зобов`язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що АТ "Українські енергетичні машини", як правонаступником прав та обов`язків АГ "Завод "Електроважмаш" за Договорами:

- від 13.10.2021 № 072/21/10 про порядок повернення фінансової допомога за Договором від 01.03.2021 № 010/21/10 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги,

- від 13.10.2021 № 073/21/10 про порядок повернення фінансової допомога за Договором від 22.03.2021 № 014/21/10 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги,

не виконано обов`язку щодо повернення поворотної фінансової допомога у повному обсязі.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, згідно умов укладених договорів, а також приписів чинного законодавства, позивач вправі вимагати повернення суми позики та штрафних санкцій у повному обсязі.

Так, позивачем здійснено нарахування штрафу в розмірі 18000000,00 грн; пені в розмірі 11250000,00 грн; 3% річних за користування чужими грошима у розмірі 6512876,71 грн; інфляційних втрат за час прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 32533516,24 грн.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд визнав їх законними та обґрунтованими.

Щодо розрахунку суми пені, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 6.2 Договору фінансової допомоги 1, в разі порушення позичальником строків повернення допомоги, передбачених цим Договором, позичальник сплачує позикодавцю пеню в розмірі 0,1% від суми несплаченої та несвоєчасно повернутої Допомоги за кожен день такого прострочення, aлe не більше 5% від суми допомоги, а у випадку прострочення повернення допомоги більше, ніж на 30 календарних днів позичальник повинен сплатити позикодавцю штраф у розмірі 20% суми допомоги.

Згідно з п. 6.2 Договору фінансової допомоги 2, в разі порушення позичальником строків повернення допомоги, передбачених цим Договором, позичальник сплачує позикодавцю пеню в розмірі 0,1% від суми несплаченої та несвоєчасно повернутої допомоги за кожен день такого прострочення, а у випадку прострочення повернення допомоги більше ніж на 30 календарних днів позичальник повинен сплатити позикодавцю штраф у розмірі 20% суми допомоги.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України, платник коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 3 Закону "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався у договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлено законом як граничний. Так, якщо зазначеним Законом встановлено граничний розмір пені за прострочення платежу - не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (від суми простроченого платежу, включаючи ПДВ та інші податки), - то у більшому розмірі її стягнути не можна.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за Договором фінансової допомоги 1, суд визнав, що її розмір - 2000000,00 грн є законним та обґрунтованим, оскільки він не перевищує розміру подвійної облікової ставки НБУ.

Водночас, перерахувавши суму пені за Договором фінансової допомоги 2, судом встановлено що ця сума перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ на 5197945,21 грн, та має становити 4052054,79 грн замість 9250000,00 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 153098447,74 грн, у тому числі: сума основного боргу в розмірі 90000000,00 грн; штраф у розмірі 18000000,00 грн; пеня в розмірі 6052054,79 грн; 3% річних за користування чужими грошима у розмірі 6512876,71 грн; інфляційні втрати за час прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 32533516,24 грн.

Позивач неодноразово звертався до АТ "Українські енергетичні машини" із претензіями від 06.01.2022, 01.06.2022, 29.06.2022, останнього разу - із листами від 03.05.2023 за № 112/549 та № 112/550 з вимогою сплатити суму заборгованості, а також штрафні санкції у визначеному Договорами порядку і строки та попереджено, що у випадку не дотримання порядку повернення позики позивач залишає за собою право звернутись до суду із вимогами про стягнення заборгованості у повному обсязі.

Проте, відповіді на свої претензії та листи відповідачем надано не було, заборгованості не сплачено.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на відсутність обґрунтованих підстав вважати факт настання правонаступництва у зв`язку з переходом прав та обов`язків від AT "Завод "Електроважмаш" до відповідача, та як наслідок відсутність обов`язку відповідача відповідати перед позивачем за борги AT "Завод "Електроважмаш".

Суд не погоджується з такою позицією відповідача з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з ч. 2 ст. 107 ЦК України, після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Як було зазначено вище, Наказом Фонду державного майна України від 01.12.2021 № 2143 затверджено передавальний акт між Акціонерним товариством "Завод "Електроважмаш" та Акціонерним товариством "Українські енергетичні машини", до якого включено заборгованість АТ "Завод "Електроважмаш" (далі - боржник) перед Акціонерним товариством "Об`єднана гірничохімічна компанія" (далі - позикодавець). Цим же Наказом Фонду державного майна України затверджено договір про приєднання Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", а також затверджено умови конвертації акцій Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" в акції Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини".

У відповідності до Додатку № 21 до затвердженого, Наказом Фонду державного майна України від 01.12.2021 № 2143, передавального акту, зобов`язання АТ "Завод "Електроважмаш" перед Акціонерним товариством "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в розмірі основного боргу (90 000000,00 грн) включено до інших зобов`язань та, відповідно, передано АТ "Українські енергетичні машини".

До того ж, в тексті самого Передавального акту зазначено, що "правонаступництво щодо майна, усіх залишків, прав та обов`язків АТ "Завод "Електроважмаш" переходить правонаступнику АТ "Українські енергетичні машини" з 01.12.2021 року" (п. 1 Передавального акту), а також, що "всі підтверджені належним чином права, обов`язки, зобов`язання Товариства, що приєднується (АТ "Завод "Електроважмаш"), а також права, обов`язки, зобов`язання інших осіб в частині правовідносин з Товариством, що приєднується (АТ "Завод "Електроважмаш") переходять в повному обсязі до Товариства правонаступника (АТ "Українські енергетичні машини") навіть у випадку, якщо вони мали (матимуть) місце після дати складання Передавального акту або з будь-яких причин не були включені в Передавальний акт" (п. 4 Передавального акту). Більш того, п. 6 Передавального акту визначено, що "з моменту затвердження та підписання цього Передавального акту Товариство, що приєднується (АТ "Завод "Електроважмаш") припиняє свою звичайну господарську діяльність, а виконання зобов`язань та прийняття виконання зобов`язань здійснює Товариство правонаступник (АТ "Українські енергетичні машини"), а також п. 8 Передавального акту встановлено, що "даний акт є підставою для переходу права власності на грошові кошти, а також переказу грошових коштів від Товариств, що приєднується (АТ "Завод "Електроважмаш"), до Товариства-правонаступника (АТ "Українські енергетичні машини").

Таким чином, сторонами (Товариством-правонаступником - АТ "Українські енергетичні машини" та Товариством, що приєднується - АТ "Завод "Електроважмаш") було письмово визначено, момент виникнення у Товариства-правонаступника прав та обов`язків по всіх без винятку зобов`язаннях Товариства, що приєднується, і складений сторонами документ затверджено власником обох підприємств.

Відповідно до п. 3 розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2021 р. № 1228-р, Фонд державного майна було зобов`язано забезпечити у тижневий строк після завершення процедури приєднання Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (але не пізніше 28 грудня 2021 р.) передачу в управління Кабінету Міністрів України пакета акцій у розмірі 75,22407664 відсотка, що належить державі у статутному капіталі акціонерного товариства "Українські енергетичні машини".

Відповідно до доданої відповідачем до відзиву виписки з ЄДРПОУ органом, який здійснює управління АТ "Українські енергетичні машини" є Кабінет Міністрів України, що відповідно до п. 3 розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2021 р. № 1228-р, свідчить про завершення процедури реорганізації шляхом приєднання Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" до АТ "Українські енергетичні машини" та перехід обов`язків по сплаті боргу Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" позивачу до його правонаступника - АТ "Українські енергетичні машини" відповідно до положень ст. 104 ЦК України.

Також слід звернути увагу, що згідно зі сталою судовою практикою, сформованою касаційною інстанцією, встановлено, що виникнення правонаступництва прямо не пов`язане з записами в ЄДР та відсутністю записів в ЄДР про припинення підприємства, що приєднується.

Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 по справі № 910/5953/17 (провадження № 12-98гс19) вказано, що "при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. …Отже, уже з дня державної реєстрації АТ "Укрзалізниця" мало право здійснювати будь-які види господарської діяльності, які потребували ліцензій чи дозволів, на підставі ліцензій та інших дозвільних документів, отриманих підприємствами залізничної галузі, які знаходилися в процедурі припинення, включаючи ДП "Донецька залізниця". З огляду на викладене вище висновки судів попередніх інстанцій про те, що відсутність в ЄДР запису про припинення ДП "Донецька залізниця" свідчить про те, що правонаступництво не відбулося, є помилковими. …Державна реєстрація рішення про припинення ДП "Донецька залізниця" була здійснена 25 листопада 2014 року. Таким чином, на момент звернення до суду ДП "Донецька залізниця" знаходилася в процедурі припинення більш як два роки, а на момент розгляду цієї справи судом касаційної інстанції - більше п`яти років. Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями".

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2020 року по справі № 296/443/16- ц (провадження № 61-16634сво19).

ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" не має достатньої інституційної та операційної незалежності від держави. Саме держава прийняла рішення про приєднання ДП "Житомирський державний центр науковотехнічної інформації та інновацій" до Житомирського державного технологічного університету та його не реалізовувала протягом значного періоду часу. У статтях 104 ЦК та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий. З урахуванням того, що згідно пункту 3 наказу Міністерства освіти і науки України від 15 вересня 2015 року № 933 Житомирський державний технологічний університет є правонаступником всього майна, всіх прав та обов`язків ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" та не пов`язується з державною реєстрацією припинення ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" датою виникнення універсального правонаступництва Житомирського державного технологічного університету щодо ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій", який припиняється шляхом приєднання, слід вважати дату видання наказу № 933 - 15 вересня 2015 року, з якої він є правонаступником ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій".

Таким чином, як нормативно так і сформованою судовою практикою підтверджується факт виникнення правонаступництва (універсального правонаступництва), при реорганізації юридичної особи шляхом злиття, приєднання та перетворення до моменту внесенням запису про припинення юридичної особи до державного реєстру і визначається виключно з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника.

З огляду на викладене, суд вважає доводи відповідача щодо відсутності обґрунтованих підстав вважати факт настання правонаступництва у зв`язку з переходом прав та обов`язків від AT "Завод "Електроважмаш" до відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, необґрунтованими, безпідставними та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Щодо тверджень відповідача стосовно зміни термінів виконання зобов`язань з повернення грошових коштів за Договорами № 010/21/10 від 01.03.2021 та №014/21/10 від 22.03.2021 (далі - Договори фінансової допомоги) у зв`язку з підписанням Договорів про порядок повернення фінансової допомоги № 072/21/10 від 13.10.2021 та № 073/21/10 від 13.10.2021 (далі - Договори повернення фінансової допомоги), суд повністю погоджується з доводами позивача та зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту Договорів про порядок повернення фінансової допомоги, очевидною метою їх укладання була не зміна термінів (строків) повернення фінансової допомоги за Договорами фінансової допомоги, а порядок розрахунків (повернення) фінансової допомоги, оскільки за таких умов питання про нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань за Договорами № 010/21/10 від 01.03.2021 та № 014/21/10 від 22.03.2021 не було б включено до предмету Договорів про порядок повернення фінансової допомоги №072/21/10 від 13.10.2021 та № 073/21/10 від 13.10.2021.

А отже, якщо б метою сторін була лише зміна термінів повернення грошових коштів, які отримані у вигляді поворотної фінансової допомоги за договорами фінансової допомоги, сторони врегулювали б це питання шляхом укладення відповідних додаткових угод, які б продовжили строки повернення фінансової допомоги. Водночас сторонами укладено саме договори про погашення наявної заборгованості, у відповідності до яких нараховано штрафні санкції (не в повному обсязі, що очевидно є результатом переговорів сторін) і визначено порядок саме розстрочення сплати простроченого зобов`язання.

Метою укладання Договорів про порядок повернення фінансової допомоги було надання можливості відповідачу розстрочити виконання вже прострочених грошових зобов`язань зі сплати основного боргу (повернення суми фінансової допомоги).

При цьому, укладення Договорів про порядок повернення фінансової допомоги не змінює дати початку порушення основного зобов`язання з повернення фінансової допомоги, а лише визначає порядок повернення цих сум шляхом розстрочення сплати.

Відповідно до п. 5.1 Договорів фінансової допомоги, відповідач зобов`язався повернути суму допомоги у розмірі 40 000 000 грн - в термін до 31.05.2021 (за Договором № 010/21/10 від 01.03.2021) та 50 000 000 грн - в термін до 14.05.2021 (за Договором № 014/21/10 від 22.03.2021).

Таким чином, першим днем порушення зобов`язання з повернення сум фінансової допомоги та днем, з якого позивач має право нараховувати штрафні санкції/відсотки та вимагати повернення грошових коштів, незмінно залишається перший день, із якого було здійснено розрахунки в позовній заяві позивачем є саме:

- 01.06.2021 - за Договором № 010/21/10 від 01.03.2021, та

- 15.05.2021 - за Договором № 014/21/10 від 22.03.2021.

Саме починаючи з 01.06.2021 та 15.05.2021, відповідно, позивачем було здійснено нарахування відповідачу пені за порушення строків повернення сум фінансової допомоги у своїй позовній заяві.

Підтвердженням правомірності такого нарахування (початку нарахування) пені, зокрема, є включення сторонами до Договорів про порядок повернення фінансової допомоги, окрім суми фінансової допомоги суми пені, яка була нарахована починаючи з перших днів порушення зобов`язання, та дана сума пені була визнана відповідачем шляхом підписання Договорів про порядок повернення фінансової допомоги, про що зазначено у п. 1.1 Договорів № 072/21/10 від 13.10.2021 та № 073/21/10 від 13.10.2021. Отже, підстави нарахування пені, терміни нарахування пені та сума пені були визнані обома сторонами та підлягають оплаті у порядку та строки, встановлені Договорами фінансової допомоги.

Тобто, сума пені, що розраховується позивачем за період з 01.06.2021 до 01.07.2021 за Договором № 010/21/10 від 01.03.2021 та з 15.05.2021 до 01.07.2021 за Договором № 014/21/10 від 22.03.2021, є узгодженою сторонами, не підлягає перегляду та має бути сплачена відповідачем на користь позивача у повному обсязі і виключає будь-які подальші суперечки стосовно дат, з яких позивач набув право вимоги.

Слід зазначити, що відповідач, не зважаючи на усі поступки, на які пішов позивач (розстрочення оплати на рік, нарахування пені лише за один місяць замість чотирьох), навіть не приступив до виконання Договорів про порядок повернення фінансової допомоги і не заперечує цього факту.

Разом з тим, відповідно до п. 2.3 Договорів про порядок повернення фінансової допомоги, у разі прострочення боржником строків оплати, передбачених пунктом 2.1 кожного з Договорів, порядок погашення цих сум, передбачений пунктом 2.1 кожного з Договорів, не застосовується, а строк погашення заборгованості та штрафних санкцій за Договорами фінансової допомоги вважається таким, що настав. У такому випадку у боржника виникає зобов`язання негайно погасити заборгованість у повному обсязі та сплатити штрафні санкції за Договорами фінансової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, перший платіж, відповідно до п. 2.1.3 кожного з Договорів про порядок повернення фінансової допомоги, мав бути здійснений відповідачем строком до 31.10.2021, однак сплачений не був.

За таких обставин, з наступного робочого дня після 31.10.2021, а саме з 02.11.2021, порядок розстрочення оплати, який визначений п. 2.1 кожного з Договорів про порядок повернення фінансової допомоги, перестав діяти. У зв`язку з цим строк повернення сум фінансової допомоги визначається п. 5.1 Договорів № 010/21/10 від 01.03.2021 і № 014/21/10 від 22.03.2021 та становить - до 31.05.2021 та до 14.05.2021, відповідно.

На підставі викладеного, доводи відповідача стосовно зміни термінів виконання зобов`язань з повернення грошових коштів за Договорами № 010/21/10 від 01.03.2021 та № 014/21/10 від 22.03.2021 є помилковими та не приймаються судом до уваги.

Суд також не погоджується з позицією відповідача щодо врахування наявності воєнного стану, як форс-мажорної обставини невиконання відповідачем обов`язків з повернення грошових коштів, наданих у якості поворотної фінансової допомоги АТ "Завод "Електроважмаш", у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом 7 днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Лист ТПП України від 28.02.2022, яким засвідчено форсмажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, не є сертифікатом у розумінні наведеного положення Закону, та разом з тим, не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини.

Тобто, лист ТПП не є достатнім і допустимим доказом настання для конкретної особи форс-мажорних обставин - ні для цілей повідомлення іншої сторони про форс-мажорні обставини згідно з договором, ні для доказування в судовому провадженні обставин виникнення форс-мажорних обставин для виконання зобов`язань по конкретному Договору.

Вищевказане підтверджує також судова практика. Зокрема, після початку повномасштабної російської збройної агресії проти України у постанові по справі №922/2394/21 від 14.06.2022 КГС підтвердив, що "форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку".

Крім того, судова практика одностайна в тому, що обставини непереборної сили повинні бути підтверджені документально (Постанова Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 910/4532/21). Такими доказами можуть бути, зокрема, сертифікат ТПП України, який може вважатися достатнім доказом існування таких обставин для сторін договору, оскільки вони про це домовилися.

При цьому, щоб засвідчити форс-мажорні обставини, особі необхідно звернутися до ТПП, а для того, щоб отримати сертифікат про форс-мажорні обставини, потрібно довести причинно-наслідковий зв`язок між зобов`язаннями, які сторона не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається як на підставу неможливості виконати зобов`язання.

Проте, відповідач не обґрунтував та не довів належними доказами правомірність застосування наслідків настання форс-мажорних обставин до невиконання ним взятих на себе зобов`язань.

Також суд не вбачає необхідності у повторному розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, оскільки розрахунок, наданий позивачем разом з позовною заявою, є правильним та правомірним, а контррозрахунок, здійснений відповідачем у своєму відзиві на позовну заяву, виконаний з урахуванням хибної позиції відповідача щодо зміни термінів виконання зобов`язань та впливу військового стану на виконання зобов`язань.

Що стосується заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені), 3% річних, інфляційного збільшення, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до положення статті 233 Господарського кодексу України, що кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

При цьому, має бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), тощо.

Враховуючи викладені вище підстави можливого зменшення розміру санкцій судом, слід розглянути їх наявність в правовідносинах сторін.

Так, що стосується стану (ступеню) виконання зобов`язань боржником, судом встановлено, що відповідачем на погашення заборгованості не сплачено жодного платежу. Крім того, відповідач не визнає існування зобов`язань по оплаті грошових коштів в рахунок повернення отриманої поворотної фінансової допомоги та ухиляється від виконання зобов`язань перед позивачем.

Що стосується незначності прострочення виконання, слід звернути увагу, що Договір № 010/21/10 від 01.03.2021 та Договір № 014/21/10 від 22.03.2021 передбачали надання короткострокових поворотних фінансових допомог з чіткими термінами повернення та окресленою метою їх отримання, зокрема:

- Договір № 010/21/10 від 01.03.2021 зобов`язує отримувача повернути грошові кошти, отримані у якості поворотної фінансової допомоги, до 31.05.2021, а метою отримання фінансової допомоги є погашення заборгованості по заробітній платі;

- Договір № 014/21/10 від 22.03.2021 зобов`язує отримувача повернути грошові кошти, отримані у якості поворотної фінансової допомоги, до 14.05.2021, а метою отримання фінансової допомоги є погашення заборгованості по заробітній платі, податкам та енергоносіям, а також оплати за товарно-матеріальні цінності.

Водночас, фактичні обставини справи свідчать, що дві короткострокові фінансові допомоги майже перейшли до категорії безнадійної заборгованості, а їх повернення більш, ніж через 3 роки з моменту їх надання наштовхується на спротив з боку боржника (відповідача) щодо повернення отриманих грошових коштів.

Що стосується фінансового стану сторін, вбачається, що позивач, через несвоєчасне повернення грошових коштів наданих, у якості поворотної фінансової допомоги, перебуває у скрутному фінансовому становищі, зокрема, на дату підготовки відповіді на відзив, позивач мав біля 2,4 млн грн заборгованості по заробітній платі, більше 53,4 млн простроченої заборгованості, яка підтверджена рішеннями судів різних рівнів і перебуває на виконанні (стягненні) у виконавчих органах, - і це лише заборгованість перед десятьма найбільшими кредиторами. При цьому частину заборгованості складають штрафні санкції за прострочення виконання позивачем своїх грошових зобов`язань перед постачальниками товарів та послуг (аналогічно позивачами в цих справах нараховано інфляційні втрати, 3% річних, пеня та штрафи). Отже, фінансовий стан позивача є дуже складним і отримання власних коштів, що тимчасово були надані відповідачу, суттєво вплине на стан здійснення платежів та дозволить забезпечити безперервність і стабільність роботи підприємства.

До того ж, позивач, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83, відноситься до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Щодо віднесення відповідача до категорії особливо важливих для економіки суб`єктів господарювання державного сектору економіки Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2022 № 643 "Деякі питання управління об`єктами державної власності на період воєнного стану", слід зазначити, що ця постанова, як і Порядок проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 № 777 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2019 № 927), не стосується визначення категорій важливості певних суб`єктів господарювання, а обумовлює виключно обрання керівництва та управління певних суб`єктів господарювання державного сектору економіки, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

Відповідач вказує, що територія та майно АТ "Укренергомашини" неодноразово піддавалися обстрілам та руйнуванням з боку ворожих збройних формувань, що, зокрема, підтверджується витягами з Єдиного реєстру досудових розслідувань, копії яких долучені до матеріалів справи.

У зв`язку з неодноразовими обстрілами, руйнуванням корпусу № 8 території відповідача, де знаходиться місцева електропідстанція, а також неодноразовими обстрілами сусідньої ТЕЦ порушене електроживлення відповідача, сусідніх з ним суб`єктів господарювання та мешканців прилеглих будинків. Тому неодноразово АТ "Укренергомашини" мав та має перебої з електроживленнням. Також, у зв`язку з воєнним станом, відповідач потерпає від істотної недостатності кількісного складу працюючих співробітників, включаючи правників.

Проте, матеріали справи не містять фінансовой звітності відповідача, а отже суд не може встановити факт його скрутного матеріального становища та врахувати його у співвідношені до майного стану позивача.

З огляду на викладене , жодних підстав для можливого зменшення розміру нарахованих позивачем санкцій немає.

Крім того, слід наголосити, що стала судова практика Верховного Суду визначила, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає y відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження №12-79гс19).

Отже нарахування інфляційних втрат та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання, що унеможливлює зменшення їх розміру судом на підставі ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Що стосується нарахованої позивачем пені та штрафу за порушення зобов`язань, то умовами обох договорів чітко передбачено право позивача нараховувати пеню та штраф. Розміри пені, обмеження по сумі її нарахування, а також розмір та випадки, в яких застосовується штраф, визначено умовами самих договорів. Враховуючи значну тривалість прострочення виконання зобов`язань відповідачем, нарахування позивачем пені та штрафу є обґрунтованим та правомірним.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням засад законності, розумності, добросовісності, справедливості та пропорційності дотримання балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, 3% річних та інфляційного збільшення.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, враховуючи, що позовні вимоги не були спростовані відповідачем, суд на підставі наявних у матеріалах справи доказів, дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 90000000,00 грн; штрафу в розмірі 18000000,00грн; пені в розмірі 6052054,79 грн; 3% річних за користування чужими грошима у розмірі 6512876,71 грн; інфляційних втрат за час прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 32533516,24 грн є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В частині стягнення пені в розмірі 5197945,21 грн суд відмовляє у задоволенні позову у зв`язку з неправомірним нарахуванням.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (пр. Героїв Харкова, буд. 199, м. Харків, 61037; код ЄДРПОУ: 05762269) на користь Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (вул. Сурікова, буд. 3, м. Київ, 03035; код ЄДРПОУ: 36716128) - заборгованість у розмірі 153098447,74 грн (у тому числі: суми основного боргу в розмірі 90000000,00 грн; штрафу в розмірі 18000000,00грн; пені в розмірі 6052054,79 грн; 3% річних за користування чужими грошима у розмірі 6512876,71 грн; інфляційних втрат за час прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 32533516,24 грн), а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 908553,12 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 5197945,21 грн пені відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "30" грудня 2024 р.

СуддяН.М. Кухар