Ухвала

від 30.12.2024 по справі 922/4591/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про передачу за підсудністю

30.12.2024м. ХарківСправа № 922/4591/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "есі Білопілля", м.Білопілля до Фізичної особи-підприємця Павленко Лариси Сергіївни, м.Харків (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення 114036,16 грн

ВСТАНОВИВ:

23.12.2024 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "есі Білопілля" (адреса: 41800, Сумська обл., Сумський р-н, м.Білопілля, вул.Соборна, буд.87; код ЄДРПОУ 44451905) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Павленко Лариси Сергіївни (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення 114036,16 грн заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження по справі суд дійшов висновку, що даний позов заявлений з порушенням правил підсудності, виходячи з наступного.

Відповідно до чч.1, 2 ст.27 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України) позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

При зверненні до суду з вказаним позовом до Господарського суду Харківської області позивач просив суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Павленко Лариси Сергіївни заборгованість у розмірі 114036,16 грн, яка виникла за послуги постачання теплової енергії для потреб нежитлового приміщення за адресою: Сумська обл., м.Білопілля, вул.Соборна, б.65, прим.2.

У позовній заяві зазначено, що ФОП Павленко Л.С. є власником та використовує нежитлове приміщення 1-го поверху загальною площею 104,18 кв.м, у житловому будинку за адресою: вул.Соборна, 65 у м. Білопілля Сумської області, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Приписи ст.30 ГПК України встановлюють правила виключної підсудності господарських спорів.

Так, відповідно до ч.3 ст.30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до ст.190 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже за правилами ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року у справі № 910/10647/18.

У постанові Верховного Суду у справі № 638/1988/17 від 10.04.2019 зазначено, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року по справі №911/2390/18.

Згідно з ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі № 460/4286/16-ц від 23.01.2018 та у справі № 640/16548/16-ц від 16.05.2018 до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364,367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Предметом позову у даній справі є зобов`язання, які випливають з надання послуг енергопостачання. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна.

З матеріалів справи вбачається, що приміщення, за яким виникла заборгованість по оплаті за вказані послуги, знаходиться в Сумській області.

Отже позовні вимоги в даному випадку стосуються нерухомого майна, а саме стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань з утримання нерухомого майна, яке знаходиться у Сумській області.

З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за комунальні послуги має пред`являтися за місцем знаходження нерухомого майна, тобто за правилами виключної підсудності.

Таким чином, дана справа не підсудна Господарському суду Харківської області, а підсудна Господарському суду Сумської області за правилами виключної підсудності.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі матеріалів позовної заяви №922/4591/24 за виключною підсудністю до Господарського суду Сумської області.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч.3 ст.31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Керуючись статтями 27, 30, 31, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Направити матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "есі Білопілля" до Фізичної особи-підприємця Павленко Лариси Сергіївни про стягнення 114036,16 грн заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за виключною підсудністю до Господарського суду Сумської області (проспект Тараса Шевченка, 18/1, м.Суми, Сумська область, 40604).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.

Ухвалу підписано 30.12.2024

Суддя Аріт К.В.