Рішення

від 30.12.2024 по справі 643/9406/21

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 30.12.2024Справа № 643/9406/21 Провадження № 2/554/2707/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2024 року м.Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді- Материнко М.О.,

за участі секретаря судового засідання - Гуляєвої О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , представника відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом: адвоката Максимова Миколи Ігоровича,третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Відокремлений підрозділ Другої Харківської міської Державної нотаріальної контори, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Відокремлений підрозділ Другої Харківської міської Державної нотаріальної контори про встановлення факту проживання зі спадкодавцем, усунення від права на спадкування, визнання права власності в порядку спадкування за законом, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Московського районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа № 643/9406/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, відокремлений підрозділ Другої Харківської міської Державної нотаріальної контори про встановлення факту проживання зі спадкодавцем, усунення від права на спадкування, визнання права власності в порядку спадкування за законом, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 звернулась до Московського районного суду міста Харкова з вищевказаним позовом, відповідно до якого просила суд:

-встановити факт, що ОСОБА_1 проживала із спадкоємцем ОСОБА_3 , однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини;

-усунути ОСОБА_2 від права на спадкування після смерті її брата ОСОБА_3 ;

-визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, а саме 25/100 часток у праві власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та частки у приватній власності на земельну ділянку площею 3,8556 га, кадастровий номер: 5323084400:00:006:0102 після смерті ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовну заяву вмотивовано тим, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу була цивільною дружиною померлого ОСОБА_3 , мешкала з ним разом, вони мали спільний бюджет, права та обов`язки, а тому вона має право на спадкування після його смерті. На думку позивача рідну сестру померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 треба усунути від права на спадкування на підставі того, що ОСОБА_3 протягом тривалого часу з сестрою не спілкувався, вона не цікавилася його життям і не має ніякого відношення до спадкового майна.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 31.05.2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем, усунення від права на спадкування, визнання права власності в порядку спадкування за законом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 643/9406/21. Зазначеною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, відокремлений підрозділ Другої Харківської міської Державної нотаріальної контори.

14.06.2021 року на адресу Московського районного суду м. Харкова надійшла зустрічна позовна заява, відповідно до змісту якої відповідач ОСОБА_2 просить суд:

-визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) право власності на спадкове майно, а саме: 25/100 часток у праві власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) право власності на спадкове майно, а саме: частки у праві власності на земельну ділянку площею 3,8556 га, кадастровий номер: 5323084400:00:006:0102, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зустрічну позовну заяву вмотивовано тим, що відповідачка є рідною сестрою померлого ОСОБА_3 і тому має право на спадкування у якості спадкоємця другої черги. На думку відповідачки підстави для її усунення від спадкування відсутні, адже її померлий брат помер раптово, а не від тяжкої хвороби, за умови якої вона, як сестра, була б зобов`язана за ним доглядати. Відповідачка посилається на те, що стан її здоров`я незадовільний і тому вона не могла часто особисто бачитися і спілкуватися з братом. Проти встановлення факту спільного мешкання позивача та її померлого брата відповідач заперечувала, вважала, що має право одноосібно успадкувати майно, адже є спадкоємцем другої черги на відміну від позивачки, яка у разі встановлення юридичного факту спільного мешкання з померлим ОСОБА_3 може претендувати тільки на спадкування у якості спадкоємця четвертої черги. У передбачений законом строк відповідач звернулась до державного нотаріуса, однак, нотаріус їй повідомив, що спадкова справа вже заведена і інший спадкоємець звернувся з позовом до суду. Відповідач посилається на те, що позивач утримує документи на спадкове майно, тому вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину.

27.07.2021 року ухвалою Московського районного суду м. Харкова прийнято у провадження зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 643/9406/21 за правилами загального позовного провадження.

05.08.2021 року відповідачем за зустрічним позовом подано відзив на позов в порядку статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

У підготовчому засіданні 14.09.2021 представник відповідача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Протокольною ухвалою від 14.09.2021 задоволено клопотання представника відповідача та долучено до матеріалів справи документи.

Згідно розпорядження Верховного Суду від 08.03.2022 року № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Московського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м. Полтави.

На виконання вищевказаного розпорядження цивільна справа надійшла до Октябрського районного суду м. Полтави та була розподілена на суддю Материнко М.О.

23 березня 2023 р. ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави цивільну справу № 643/9406/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Відокремлений підрозділ Другої Харківської Державної нотаріальної контори про встановлення факту проживання зі спадкодавцем, усунення від права на спадкування, визнання права власності в порядку спадкування за законом, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування було прийнято до провадження.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 04.04.2023 року закрито підготовче провадження у справі, а справу призначено до розгляду по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, встановив наступне.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 звертаючись до суду просила встановити юридичний факт спільного мешкання з померлим спадкодавцем ОСОБА_3 .

Метою встановлення факту спільного постійного проживання позивача зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже, на думку позивача, такий факт породжує юридичні наслідки.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, а саме 25/100 часток у праві власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та частки у приватній власності на земельну ділянку площею 3,8556 га, кадастровий номер: 5323084400:00:006:0102.

Як позивач, так і відповідач, звернулися до Другої Харківської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, а саме 25/100 часток у праві власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та частки у приватній власності на земельну ділянку площею 3,8556 га, кадастровий номер: 5323084400:00:006:0102. У заяві про прийняття спадщини ОСОБА_1 повідомила, що вона є цивільною дружиною померлого ОСОБА_3 .

Після звернення до Другої Харківської державною нотаріальної контори ОСОБА_1. звернулася із позовом до суду про встановлення факту проживання однією сім`єю з померлим.

Ухвалою від 30.03.2021 року Московським районним судом було залишено заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення без розгляду.

В подальшому ОСОБА_1 повторно звернулась з позовом до ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання зі спадкодавцем, усунення від права на спадкування, визнання права власності в порядку спадкування за законом.

ОСОБА_1 вважає, що наявні підстави для усунення відповідачки від права на спадкування через те, що остання протягом тривалого часу з братом не спілкувався, його життям не цікавилася і не має ніякого відношення до спадкового майна.

ОСОБА_2 . Другою Харківською державною нотаріальною конторою було повідомлено, що на даний час зупинено оформлення спадщини, в зв`язку з тим, що в матеріалах спадкової справи є заява від спадкоємця ОСОБА_1 про звернення до суду.

На початку 2021 року ОСОБА_2 отримала листа, за підписом завідувача Другої Харківської нотаріальної контори в якому повідомляється, що для отримання свідоцтва про право на спадщину необхідно надати документи на майно.

За словами ОСОБА_2 всі документи на майно перебувають в квартирі померлого, в якій зараз проживає ОСОБА_1 . В добровільному порядку віддати оригінали документів ОСОБА_1 відмовляється.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Матеріали справи не містять достатніх доказів того, що позивач і померлий перебували у фактичних шлюбних відносинах, а саме доказів того, що вони мали спільний бюджет, були пов`язані спільним побутом, правами та обов`язками.

Позивачем також не було надано суду доказів того, що ні вона, ні померлий не перебували у інших офіційних зареєстрованих шлюбних відносинах.

Крім цього, встановлення вказаного факту не призведе до зміни обсягу спадкових прав чи обов`язків позивача, адже позивач все одно не отримає права на спадкування після смерті ОСОБА_3 , через наявність у померлого рідної сестри, яка є другою чергою спадкування.

Щодо усунення відповідача від права на спадкування після смерті ОСОБА_3 чи зміни черговості спадкування, то суд зазначає, що правові підстави для цього відсутні, адже ОСОБА_3 за наявною у матеріалах справи інформацією та показаннями свідків помер раптово, не хворів, сторонньої допомоги родичів чи сестри не потребував. Крім цього, не підтвердженого факту того, що померлий звертався до своєї сестри з проханнями по допомогу.

При цьому, суд вважає доведеним, що відповідач ОСОБА_2 через дії позивача ОСОБА_4 , а саме утримання правовстановлюючих документів на спадкове майно, не може реалізувати свої спадкові права. Усуненням такого порушення є судове рішення про визнання за відповідачкою права власності на спадкове майно.

Таким чином, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні первісного позову, та наявність підстав для задоволення зустрічного позову.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами першої та другої статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтями 1261-1265 ЦК передбачено п`ять черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

При цьому, право на спадкування кожною наступною чергою спадкоємців за законом настає при відсутності спадкоємців попередньої черги або при неприйнятті ними спадщини або відмови від її прийняття, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги усунені від права на спадкування.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, другий з подружжя та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Згідно з ч. 1 ст. 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Положенням ст. 74 СК України законодавчо визнано можливість створення сім`ї чоловіком, і жінкою, які не перебувають у шлюбі. Про утворення особами сім`ї може свідчити не тільки укладення шлюбу, кровне споріднення, усиновлення, а й інші обставини, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Постановою Верховного Суду від 14.02.2018 р. по справі № 129/2115/15-ц зазначено, що для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім`ї. Вказані обставини судом не встановлено, а покази свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення вказаного факту.

Сам собою факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю, до такого правового висновку дійшов ВС у Постанові від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17 .

Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. До такого правового висновку дійшов ВС у Постанові від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16 .

Факт спільного проживання чоловіка і жінки не є достатнім доказом перебування у фактичних шлюбних відносинах та не є правовою підставою для зміни черговості спадкування. До такого правового висновку дійшов ВС у Постанові 16 січня 2019 року у справі № 343/1821/16-ц (провадження № 61-10270ск18) .

Наявність лише документів, пов`язаних зі смертю та захороненням спадкодавця, не є доказом перебування з ним у фактичних шлюбних відносинах. До такого правового висновку дійшов ВС у Постанові 25 листопада 2019 року у справі № 202/5003/16-ц (провадження № 61-44809св18).

Обов`язковою умовою для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільної участі у придбанні майна для спільного користування, у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин (постанова Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 695/1732/16-ц, провадження № 61-38901св18).

Таким чином, доказуванню підлягає факт проживання жінки/чоловіка разом з померлим однією сім`єю, їх пов`язаність спільним побутом, взаємними правами та обов`язками.

Іншими доказами проживання однією сім`єю може бути народження спільних дітей; спільне придбання рухомого та нерухомого майна; укладення чоловіком/жінкою договорів дарування, страхування, медичного та туристичного обслуговування, тощо на користь іншого; наявність спільних рахунків у банківських установах; зазначення чоловіка/жінки майновим поручителем за кредитними зобов`язаннями іншого; спільна участь у питаннях життєзабезпечення сім`ї, в оплаті комунальних послуг, купівлі продуктів харчування та інших необхідних товарів, техніки, здійснення ремонту; спільне проведення дозвілля; наявність спільних фотографій, дописів та іншої інформації в соціальних мережах та інших веб-сайтах; догляд один за одним під час хвороб, в тому числі понесення витрат на лікування, на організацію та проведення похорон, догляду за місцем поховання, тощо.

Для обґрунтування позиції у даній категорії спорів часто використовують і показання свідків, якими можуть бути родичі, сусіди, спільні друзі, тощо. Однак, як зазначає Верховний Суд, покази свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу (постанова Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 129/2115/15-ц, провадження № 61-2080св18).

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю (постанова від 05.02.2020 року у справі № 712/7830/16-ц, провадження № 61-28377св18).

Встановленню судом підлягає і те, чи перебували чоловік і жінка під час фактичних шлюбних відносинах в зареєстрованих шлюбах з іншими особами.

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як «одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) та «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої - п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.

На «зміну суб`єктного склад осіб, які набувають право на спадкування за законом» в межах певної черги впливають такі юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (стаття 1266 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України); збереження правового зв`язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК України). Зміна суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом стосується першої - п`ятої черги.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 вересня 2018 року у справі № 743/126/17 зроблено висновок по застосуванню частини другої статті 1259 ЦК України і вказано, що для набуття права на спадкування фізичною особою, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, необхідна наявність у сукупності таких умов: а) фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві; б) спадкодавець через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Під безпорадним станом слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Відповідно до частини другої статті 59 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи) обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю

Згідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В свою чергу, відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Згідно положень п. 4.14, 4.18 глави 10 Порядку здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється за наявності необхідних документів, що підтверджують наявність певних юридичних фактів, у тому числі й склад спадкового майна. У разі, якщо у спадкоємців відсутні всі необхідні документи, питання визнання права на спадщину вирішується у судовому порядку.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом необґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76-83, 89, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Відокремлений підрозділ Другої Харківської міської Державної нотаріальної контори про встановлення факту проживання зі спадкодавцем, усунення від права на спадкування, визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити в повному обсязі.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) в порядку спадкування за законом право власності на 25/100 часток у праві власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) в порядку спадкування за законом право власності на частки у праві власності на земельну ділянку площею 3,8556 га, кадастровий номер: 5323084400:00:006:0102, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 30 грудня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , іпн. НОМЕР_2 ( адреса реєстрації АДРЕСА_3

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 )

Головуючий М.О. Материнко