Ухвала

від 22.06.2021 по справі 643/9406/21

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/9406/21

Провадження № 2/643/4120/21

УХВАЛА

про залишення позову без руху

22.06.2021 м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Новіченко Н.В. , розглянувши

зустрічну позовну заяву ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач-1) в якому просить суд:

- встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала із спадкоємцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме з жовтня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- усунути ОСОБА_1 від права на спадкування після смерті її брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- визнати за ОСОБА_2 права власності на 25/100 частин квартири у гуртожитку АДРЕСА_1 . В порядку спадкування законом, після спадкодавця ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Харкові;

- визнати з ОСОБА_2 право власності на Ѕ частини земельної ділянки, кадастровий номер 5323084400:00:006:0102, площею 3, 8556 га, яка належала ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом, після спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Харкові;

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова 31.05.2021 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 643/9406/21, розгляд справи вирішено проводити у порядку загального позовного провадження, на підставі статті 53 Цивільного процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Відокремлений підрозділ Другої Харківської міської Державної нотаріальної контори, підготовче засідання призначено на 23.06.2021 року.

14.06.2021 року на адресу Московського районного суду м. Харкова надійшла зустрічна позовна заява, відповідно до змісту якої відповідач просить суд:

- визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме 25/100 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме: 1/2 частки у приватній власності на земельну ділянку площею 3, 8556 га, кадастровий номер 5323084400:00:006:0102, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Розглянувши зустрічну позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для прийняття її до розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним процесуальним кодексом України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 194 Цивільного процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 175, 177 Цивільного процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України.

В даному випадку, подана зустрічна позовна заява не відповідає вимогам статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Частиною 7 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Представництво за своєю природою - це організаційне правовідношення, змістом якого є повноваження однієї особи (представника) діяти від імені, в інтересах іншої особи, яке виникає з договору, закону, акта органу публічної влади. Крім того, представництвом є діяльність представника, спрямована на реалізацію наданих йому повноважень. Змістом відносин представництва є повноваження, без яких останнє не може існувати. Як повноваження розуміють систему двох суб`єктивних прав представника, одне з яких є абсолютним, інше - відносним. Абсолютне право представника містить у собі можливість вчинення певних дій від імені та в інтересах особи, а відносне право полягає у тому, що представник вправі розраховувати на те, що всі юридичні наслідки, створені його діями, виникнуть лише для особи, яку він представляє, а не для самого представника.

Разом з тим, суд зазначає, що реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Таким чином, обов`язок суду перевірити належність доказів наявності у представника права вчиняти конкретну процесуальну дію зумовлений, головним чином тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в сумі свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов`язки.

Отже, суд зобов`язаний перевірити щонайменше дві складових представництва, а саме факт наявності повноважень на представництво інтересів певної особи та обсяг таких повноважень, зокрема право на звернення з відповідним процесуальним документом до суду у конкретний момент часу.

Згідно з ч. 4 ст. 62 Цивільного процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Судом встановлено, що зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 було підписано представником ОСОБА_5 10.06.2021 року.

При цьому, на підтвердження повноважень адвоката Максимова М.І. надано ордер серії АН № 1002060 від 11.06.2021.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що доданий позивачем до зустрічної позовної заяви ордер серії АН № 1002060 не є належним доказом на підтвердження повноважень ОСОБА_5 на підписання позовної заяви від імені ОСОБА_1 , оскільки він був виданий адвокатом 11.06.2021 року, тобто вже після того, як ним було підписано зустрічну позовну заяву.

Будь-яких інших доказів на підтвердження повноважень адвоката 10.06.2021 року підписувати зустрічну позовну заяву від імені ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Крім того, відповідно до відповідно до ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що вона є рідною сестрою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та посилається, зокрема, на свідоцтво про народження спадкодавця.

При цьому, відповідно до переліку документів, що додаються до заяви, позивач зазначила свідоцтво про народження спадкодавця , однак матеріали справи такого доказу не містять.

Вказані обставини підтверджуються актом Московського районного суду м. Харкова про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (пакування).

З огляду на вищевикладене, позивачу за зустрічним позовом необхідно усунути вказаний недолік та надати копію свідоцтва про народження спадкодавця.

Згідно з частинами 1, 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 177, 185, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 залишити без руху.

2. Встановити позивачу за зустрічним позовом строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу за зустрічним позовом спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- належних доказів на підтвердження повноважень адвоката Максимова Миколи Ігоровича на підписання зустрічної позовної заяви від імені ОСОБА_2 ;

- копії свідоцтва про народження спадкодавця.

4. Роз`яснити позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина 3 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України).

5. Відповідно до статті 261 Цивільного процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

Суддя Н.В. Новіченко