Ухвала

від 20.12.2024 по справі 758/12140/15-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/12140/15-ц

Провадження 2/758/1213/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2024 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Оболонській Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві за правилами загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Лізінг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 , третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2015 року позивач Приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій»(далі-позивач) звернулося до Подільського районного суду в м. Києві з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.05.2012 року між ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 120289088 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання телевізор LCD Samsung UE-55D8000. В результаті розрахунку заборгованість відповідача станом на 27.10.2015 року не погашена і становить 18234,79 грн., що складається з: 208,51 грн. компенсації вартості наданого обладнання; 19956,30 грн. плата за прострочення щомісячних платежів та 69,98 грн. компенсація понесених витрат пов`язаних з отриманням виконання зобов`язання, Добровільно відповідач заборгованість не погашає.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 23.11.2015 р. (суддя Роман О.А.).

14.12.2015 року представником позивача подана заява про збільшення позовних вимог, в якій сторона позивача просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» суму заборгованості за невиконання договірних зобов`язань у розмірі 22066,26 грн.

Представником відповідача, адвокатом Кузьміним Є.О. 14.12.2015 року була подана зустрічна позовна заява до ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» про визнання безпідставно нарахованою заборгованість у сумі 18 234,79 грн. за договором № 120289088 від 08.05.2012 року. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08.05.2012 р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» був укладений договір № 120289088 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання телевізор LCD Samsung UE-55D8000. Відповідно до умов вказаного договору , ОСОБА_1 отримав обладнання телевізор LCD Samsung UE-55D8000, загальна сума платежів за договором склала 25 020,63 грн. Зазначає, що договором було передбачено, що ОСОБА_1 зобов`язався сплатити платежі у загальній сумі 25 020,63 грн., 5 рівними платежами по 4170,11 грн. та перший платіж у розмірі 16,67%, який складав 4 179,11 грн. Вказує, що ОСОБА_1 сумлінно виконав усі свої зобов`язання та сплатив у визначений строк шістьма платежами 25 020,63 грн., що відповідно до договору є загальною сумою платежів, а тому просив відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний.

Протокольною ухвалою від 14.12.2015 р. заява про збільшення позовних вимог прийнята до провадження, зустрічний позов прийнятий до провадження суду та об`єднаний в одне провадження з первісним позовом.

Представником позивача - ПАТ «Лізінг інформаційних технологій» були подані заперечення на зустрічну позовну заяву, в яких просив відмовити в зустрічній позовній заяві в повному обсязі обґрунтовуючи тим, що відповідач за первісним позовом стверджує, що у повному обсязі сплатив суму усіх платежів, яка склала 25 020,63 грн. посилаючись на надану роздруківку оплат відповідача, вказує, що інших зобов`язань договором не передбачено. Однак відповідачем не було враховано положення ст. 534 ЦПК.Як вбачається із структури грошових нарахувань та надходжень, сплата рахунків відповідачем здійснювалась невчасно, без дотримання вимог передбачених 5.4.2 договору, у зв`язку з чим нараховувалась плата за прострочення платежу. Позивачем зазначалося, що відповідач здійснив останній платіж, згідно виписок, 07.11.2012 року у розмірі 4 170,10 грн. Після переривання перебігу позовної давності починається заново згідно ( ч.ч. 1,3 ст. 264 ЦК України). Тобто позовна давність була перервана, позивач звернувся до суду 21.10.2015 р., про що свідчить відбиток поштового штемпелю на описі вкладення в цінний лист.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2017 року вищевказана справа передана для розгляду судді Ларіоновій Н.М.

Ухвалою від 16.11.2018 року зустрічний позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» про визнання безпідставно нарахованою заборгованість залишено без розгляду.

Заочним рішенням 16.11.2018 року позов Приватного акціонерного товариства «Лізінг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 , третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» суму заборгованості за невиконання договірних зобов`язань в розмірі 22066,26 грн. та судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21.12.2020 р. відмовлено в прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 16.11.2018 року.

Ухвалою від 14.06.2021 р. заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представлені адвокатом Кодола Богданою Сергіївною, про перегляд заочного рішення задоволено та скасовано рішення Подільського районного суду м.Києва від 16 листопада 2018 року по цивільній справі № 758/12140/15-ц за позовом Приватного акціонерного товариства «Лізінг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 , третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором з призначенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи не подавав, заяву про судовий розгляд справи за відсутності сторони позивача суду не надано.

Відповідач, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про відкладення не подавав, заяв по суті справи та з процесуальних питань не подавав, в матеріалах справа міститься заява представника відповідача - адвоката Кошельник Б.С. про розгляд справи за її відсутності.

Представники третьої особи, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Водночас положення пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України повинні враховуватись у системному та логічному зв`язку із положенням статі 223 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина 5 статті 223 ЦПК України).

При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина 5 статті 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з таким самим позовом (частина 2 статті 257 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду в разі неможливості розгляду справи за відсутності позивача.

Відповідно до ст.2 ч.1, 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №310/12817/13 від 22 травня 2019 року, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (постанова Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі №359/7882/19).

Відповідно до ст.130 ч.5 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

При цьому вся інформація щодо справи є відкритою для учасника справи та міститься на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, про що всі учасники справи повідомлені ухвалою про відкриття провадження у справі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.43 ч.2 п.2 ЦПК України позивач, як учасник справи, зобов`язаний сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ст.44 ч.1 ЦПК України позивач, як учасник судового процесу, повинен добросовісно користуватись процесуальними правами та не зловживати ними.

Відповідно до ст.131 ч.3 ЦПК України позивач, як учасник справи, зобов`язаний повідомляти суд про причини своєї неявки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон АліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Як вбачається з матеріалів, справа вже тривалий час перебуває в провадженні суду, але сторона позивача час взагалі не цікавилась рухом справи, тривалий час не з`явилась в судові засідання.

Наведені обставини можуть також свідчити і про втрату процесуальної актуальності вищевказаного позову у даному судовому провадженні для позивача.

Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на те, що позивач повторно не з`явився в судове засідання, не подав заяву про розгляд справи за його відсутності та його не з`явлення перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку, що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.257 ч.1 п.3, 258-260, 261, 353, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Лізінг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 , третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором- залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяН. М. Ларіонова