Ухвала

від 23.12.2024 по справі 463/11446/23

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/11446/23

Провадження №4-с/463/20/24

УХВАЛА

судового засідання

23 грудня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Жовнір Г.Б.

з участю секретаря судового засідання Косопуд М.В.

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії або бездіяльність Жовківського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою «в порядку ст. 74 ЗУ Про виконавче провадження», в якій просять стягнути на користь стягувача з Жовківського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та ОСОБА_2 у рівних частках по 387722,16 грн та моральну шкоду по 25000 грн; а також з Жовківського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та ОСОБА_2 «у рівних частинах по 2714055,12 (6203554,56 775444,32 : 2) стягнути для ЗСУ».

В обґрунтування скарги посилається на те, що вважає, що державний виконавець Старий Р.А. з 07.11.2022 року до 07.08.2023 року своїх обов`язків в межах виконання судового рішення у справі №463/2627/13-ц не виконав у порушення чинного законодавства України, боржники ОСОБА_2 разом з синами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не виконали вимоги дубліката виконавчого листа від 10.04.2023 р. згідно вимог законодавства, а саме не побудували новий паркан, вартістю 96 930,5 гривень. Посилаючись на положення ч.2 ст.230 ЦК України, просять стягнути кошти як збитки, що заподіяні обманами згідно наданого ними розрахунку.

Від начальника Жовківського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до суду надійшла заява від 29 серпня 2024 року, в якій заперечує проти скарги в повному обсязі.

Вважає, що заявник, зазначаючи в поданій скарзі: "Рішення суду потрібно розуміти так: боржник з синами, які зрізали наш новий паркан і кинули його у болото 18 років тому, з метою знищення, були зобов`язані змонтувати новий паркан з таких же матеріалів по цій же межі - лінії та на такій же висоті забетонувати швелери - стовпчики, змонтувати паркан рівний вартості знищеному!" вводить суд в оману, оскільки на даний час немає жодного судового рішення зобов`язального характеру про монтування нового паркана за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, вважає, що надані заявником фотографії у справі не можуть бути належним доказом, оскільки їхнє походження не відоме, як і невідомий реальний хід їх виготовлення.

Щодо відшкодування матеріальної шкоди, вважає доводи заявника безпідставними, оскільки вартість паркана заявник оцінює в 96930,5 грн, однак жодним чином не мотивує чому саме ця сума покладена в основу матеріальної шкоди, належним чином не обґрунтовує її та не підтверджує жодними доказами.

Щодо порушень, на які в своїй скарзі покликається заявник, то вважає, що такі не заслуговують на увагу, оскільки старший державний виконавець Старий P.А. неодноразово виїжджав за адресою боржників та виконував всі необхідні для цього дії, на даний час виконавче провадження №70948622 на даний час є закінченим, оскільки згідно з актом державного виконавця від 26 червня 2024 року знищені межові знаки, які розділяли подвір`я відновлено.

ОСОБА_1 у прохальній частині поданої нею скарги просить стягнути моральну шкоду, однак жодних підстав для її стягнення не зазначає, та не обґрунтовує її належним чином, а відтак вважає, що підстави для задоволення заяви в цій частині також відсутні.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили, клопотань про відкладення не подали.

Від представника Жовківського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі.

З врахуванням того, що відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України неявка сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності учасників справи на підставі наявних доказів.

Заслухавши думку учасників судового засідання, оглянувши матеріали скарги та додані до неї письмові документи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 11.09.2014 року по справі №2/463/689/14 в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування збитків відмовлено за безпідставністю вимог. Додатковим рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 27.02.2015 року відмовлено у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в частині поновлення знищених межових знаків на подвір`ї, зобов`язання до виконання вимог акту про виконання від 08.09.1998 року та кримінального провадження №49-2013 від 27.05.2013 року з врахуванням коефіцієнта інфляції за безпідставністю.

Рішенням Колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 28.05.2015 року додаткове рішення Личаківського районного суду м.Львова від 27.02.2015 року про відмову у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в частині поновлення знищених межових знаків на подвір`ї, зобов`язання до виконання вимог акту про виконання від 08.09.1998 року та кримінального провадження №49-2013 від 27.05.2013 року з врахуванням коефіцієнта інфляції за безпідставністю, скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково, зобов`язано ОСОБА_2 поновити знищені межові знаки, які розділяли подвір`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , в решті додаткове рішення залишено без змін.

На виконанні Жовківського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №70948622 з виконання дубліката виконавчого листа №2/463/689/14 у вказаній цивільній справі.

Окрім цього, ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 27 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні заяви старшого державного виконавця Жовківського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Старого Руслана Андрійовича про роз`яснення рішення Личаківського районного суду м. Львова по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування збитків в частині зобов`язання про відновлення знищених межових знаків.

Також встановлено, що згідно постанови від 28 червня 2024 року (а.с.205), виконавче провадження №70948622 з виконання дубліката виконавчого листа №2/463/689/14 закінчено у зв`язку із відновленням знищених межових знаків, які розділяли подвір`я. Жодних даних про оскарження вказаної постанови суду не надано.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судом України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до положень ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Подаючи скаргу до суду, ОСОБА_1 таку мотивує тим, що державним виконавцем було допущено обман стягувача в ході виконання судового рішення, зокрема: умисно підробляв документи, неправильно зазначаючи дані про виконавчий документ («обман 1, 3, 4»); вводив оману щодо часу проведення виконавчих дій («обман 2, 8, 9, 10, 13»), на вимогу «мешканців смт.Куликова» «довго шукав місце в ухвалі, що потрібно було прочитати, почав кашляти та заїкатись під сміх присутніх та нічого не прочитав, чим засвідчив, що нагрішив до того?» («обман 6»); після повідомлення стягувача, належним чином не скерував копію заяви про роз`яснення судового рішення, оскільки на ньому було «знищено поштові реквізити», а сама заява була підготовлена не державним виконавцем Старим Р.А., а начальником відділу («обман 14, 15, 16»); не погоджується із невчиненням процесуальних дій («обман 7, 12»). Також, фактично не погоджується із самими діями боржників («обман 5») щодо зміни розташування межових знаків, а також невиконання рішення загалом («обман 11»).

Дослідивши викладені доводи, суд вважає, що такі жодних об`єктивних та достатніх даних щодо протиправності дій, бездіяльності чи рішень державного виконавця не містять, є домислами скаржника та суб`єктивним викладом обставин виконання судового рішення.

Суд вважає, що доводи скаржника про незазначення про вчинення дій на підставі дубліката виконавчого листа у процесуальних документах, повідомлення про час прибуття чи направлення процесуальних документів, а також те, що державний виконавець не зачитав ухвалу суду («обман1,2,3,4,6,8,9,10,13,14,15,16») не вказують на порушення її права чи свобод.

Суд також погоджується із доводами представника Жовківського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відсутності підстав вважати, що боржники зобов`язані побудувати новий паркан, вартістю 96 930,5 гривень, оскільки в рішенні Апеляційного суду Львівської області від 28 травня 2015 року чітко зазначено: «зобов`язати ОСОБА_2 поновити знищені межові знаки», а не встановити повністю нові межові знаки, що не є тотожними поняттями.

Суд також враховує, що постанова від 28 червня 2024 року, яким виконавче провадження №70948622 з виконання дубліката виконавчого листа №2/463/689/14 закінчено у зв`язку із відновленням знищених межових знаків, які розділяли подвір`я, є чинною та сторонами не оскаржувалась.

Щодо нездійснення під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапису, а також залучення в установленому порядку «понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів», то слід зазначити, що згідно положень ст.14 та ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» таке є правом, а не обов`язком державного виконавця.

Щодо посилання на п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», то таке є безпідставним, оскільки стосується боржника - юридичної особи, про що сам стягувач зазначає.

Також ОСОБА_1 фактично не оскаржує жодне інше конкретне рішення, дію чи бездіяльність в розумінні положень ст.447 ЦПК України та ст.74 Закону України «Про виконавче провадження».

Слід також зазначити, що положення ч.2 ст.230 ЦК України не можуть застосовуватись до вказаних правовідносин, оскільки стосуються правочинів.

З аналізу положень ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» та розділу VII ЦПК України, виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, а розгляд питань щодо виконання судового рішення розглядається із врахуванням загальних принципів ЦПК України.

Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з врахуванням принципів цивільного судочинства та положень ч.1 ст.263 ЦПК України, суд приходить до переконання, що подана скарга є необґрунтованою, належними доводами та доказами не підтверджена, а тому до задоволення не підлягає.

А тому у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись положеннями ст.ст. 259, 451 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

в задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення, дії або бездіяльність Жовківського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду через місцевий суд. Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду згідно ст.354 ЦПК України.

Суддя: Жовнір Г. Б.