Постанова

від 12.12.2007 по справі 7/234-06-7965

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 12 грудня 2007 р.                                                                                   

№ 7/234-06-7965 

Вищий

господарський  суд України у складі

колегії суддів:

Головуючого:

Полякова Б.М.

суддів:

Катеринчук Л.Й. (доповідач)

Ткаченко Н.Г.

розглянувши касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у

Приморському районі м. Одеси

на ухвалу

та постанову

господарського суду Одеської

області від 24.05.2007 Одеського апеляційного господарського суду від

31.07.2007

у справі  господарського суду

№ 7/234-06-7965 Одеської

області

за заявою

Товариства з обмеженою

відповідальністю «Паляниця»

до

Фірми «Інвестпром»ЛТД у формі ТОВ

про

визнання банкрутом

ліквідатор

ОСОБА_1

в судовому

засіданні взяли участь  представники :

від заявника касаційної скарги

не з'явився

від заявника

не з'явився

від боржника

не з'явився

В С Т А Н О В

И В  :

Ухвалою господарського суду

Одеської області від 10.08.2006 за заявою 

Товариство з обмеженою відповідальністю „Паляниця” порушено провадження

у справі про банкрутство фірми „Інвестпром” ЛТД у вигляді ТОВ, введено

мораторій на задоволення вимог кредиторів, провадження порушено за загальною

процедурою згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом" (далі -Законом).

Постановою господарського суду

Одеської області від 07.11.2006 фірму „Інвестпром” ЛТД у вигляді ТОВ визнано

банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено

арбітражного керуючого ОСОБА_1

Ухвалою господарського суду

Одеської області від 24.05.2007 затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний

баланс, кредиторська заборгованість банкрута визнана безнадійною, провадження у

справі припинено та ліквідовано фірму “Інвестпром” ЛТД у вигляді ТОВ.

Не погоджуючись із винесеною

ухвалою, Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси (далі -

інспекція) звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною

скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Одеської області

від 24.05.2007.

Постановою Одеського апеляційного

господарського суду від 31.07.2007 (головуючий суддя Воронюк О.Л., судді

Єрмілова Г.А., Лашина В.В.) апеляційну скаргу інспекції залишено без

задоволення, а ухвалу господарського суду Одеської області від 24.05.2007 - без

змін.

Не погоджуючись з прийнятою

постановою, інспекція звернулась до Вищого господарського суду України з

касаційною скаргою, в якій просила скасувати зазначену постанову суду

апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, аргументуючи порушенням

норм процесуального права, зокрема, 

статті 4-1, 22, 104 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду

першої інстанції та постанову апеляції на підставі встановлених фактичних

обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та

процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає

задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4-1

Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають

справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з

урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закону).

Статтею 22 Закону встановлено, що у

випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про

визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Строк

ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський

суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим

Законом.

Згідно з частиною 6 статті 3-1

Закону при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий

зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його

кредиторів.

Відповідно до частини першої статті

25 Закону в ході ліквідаційної процедури ліквідатор пред'являє до третіх осіб

вимоги, щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів,

спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у

третіх осіб; з підстав, передбачених частиною 10 статті 17 цього Закону, подає

до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає

заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що

знаходиться у третіх осіб.

Згідно з частиною 1 статті 32

Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського

суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники

виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про

реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори

купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з

даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують

погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після

заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або

окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та

ліквідаційного балансу.

Як вбачається з матеріалів справи,

постановою господарського суду Одеської області від 07.11.2006 фірму

„Інвестпром” ЛТД у вигляді ТОВ визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну

процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1

24.05.2007 ліквідатором до суду

було надано звіт та ліквідаційний баланс (т.1 а.с.146-148).

Ухвалою господарського суду

Одеської області від 24.05.2007 затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний

баланс, кредиторська заборгованість банкрута визнана безнадійною, провадження у

справі припинено та ліквідовано фірму “Інвестпром” ЛТД у вигляді ТОВ (т.1

а.с.150).

Ухвала суду мотивована тим, що за

результатами роботи ліквідатором надано суду: протоколи засідань ліквідаційної

комісії банкрута, звіт ліквідаційної комісії, акт інвентаризації майна

боржника, ліквідаційний баланс банкрута. Судом було зазначено, що в ході

виявлення майна, були направлені запити до Одеського МБТІ та РОН, УДАІ УМВС  України в Одеській області, банку, який

обслуговує боржника, та отримані відповіді на відповідні запити.

В матеріалах справи містяться

тільки звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, наявність решти додатків до

звіту ліквідатора не підтверджується матеріалами справи.

Відтак, зазначені твердження суду

першої інстанції не відповідають дійсності та не підтверджуються матеріалами

справи.

За звітом ліквідатора ОСОБА_1 (том

1, а.с.147-148) не вбачається його дій, спрямованих на виявлення майна

боржника, до звіту ліквідатора не додано реєстру вимог кредиторів боржника з

даними про наявність незадоволених вимог до боржника на момент затвердження

ліквідаційного балансу, відсутні всі запити та відповіді на них, в той час, як

суд аргументує їх наявністю, відсутні дані інвентаризації активів боржника на

момент визнання боржника банкрутом, що необхідно для доведення неспроможності

боржника в порядку частини 3 статті 110 Цивільного кодексу України.

Відтак, колегія суддів Вищого

господарського суду України дійшла висновків, що ліквідатором боржника ОСОБА_1

не виконано в повній мірі дій, які він зобов'язаний вчинити в ході

ліквідаційної процедури боржника у даній справі.

Матеріалами справи підтверджується,

що ухвала суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та

ліквідаційного балансу не містить аналізу звіту ліквідатора, ліквідаційного

балансу, не дає оцінки наявності (відсутності) необхідних додатків до звіту

ліквідатора, не встановлює переліку кредиторів, чиї вимоги виявились

незадоволеними за наслідками проведеної ліквідаційної процедури, не дає оцінки

повноті дій ліквідатора по виявленню майна боржника в ході ліквідаційної

процедури, не мотивує висновків суду про необхідність ліквідації юридичної

особи боржника.

Ухвала суду про затвердження звіту

ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим

рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно

відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних

дій ліквідатором по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема,  встановлення судом обставин неможливості

відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів,

встановлення неможливості задоволення визначених за звітом ліквідатором вимог

кредиторів та необхідності у зв'язку з цим ліквідації боржника),  висновки суду про встановлені обставини і їх

правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та

підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні

(Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11).

Апеляційним судом не виправлено

зазначені порушення судового акта за наслідками ліквідаційної процедури.

З врахуванням викладеного

оскаржувані судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими, тому

вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд на

стадії ліквідаційної процедури в іншому складі суду.

Окрім того, в матеріалах справи

наявне клопотання скаржника від 04.12.2006, яке розглянуто судом першої

інстанції 29.05.2007 з винесенням додаткової ухвали до ухвали суду про

затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Колегія суддів

зазначає про порушення судом положень статті 88 ГПК України та прийняття

додаткової ухвали  без призначення

судового засідання та виклику сторін , а також без відповідної заяви учасників

провадження у справі про банкрутство, що є процесуальним порушенням при

прийнятті додаткової  ухвали, яке в

будь-якому випадку має наслідком її скасування. Матеріали справи не містять

розгляду клопотання скаржника від 04.12.2006 про зупинення провадження у справі

до проведення ліквідатором реституції майна боржника за недійсними угодами як

під час здійснення провадження у справі про банкрутство, так під час

затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, що свідчить про

неповноту судового розгляду справи у підсумковому судовому засіданні за

наслідками ліквідаційної процедури.

При новому розгляді справи суду

першої інстанції необхідно врахувати викладене, призначити нового ліквідатора у

справі та надати йому можливість для проведення належних заходів по обліку та

виявленню майна боржника, дебіторської заборгованості боржника, вжиттю заходів

для реалізації активів боржника, вчиненню належних дій по розшуку майна

боржника, в тому числі поверненню майна за недійсними (нікчемними) правочинами

у випадку встановлення ліквідатором таких правочинів.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 1115,,1117,1119,11111 ГПК

України Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О

В И В :

1.          Касаційну скаргу державної податкової

інспекції у Приморському районі м. Одеси задовольнити.

2.          Постанову Одеського апеляційного

господарського суду від 31.07.2007 та ухвалу господарського суду Одеської

області від 24.05.2007 скасувати, справу № 7/234-06-7965 направити на новий

судовий розгляд до господарського суду Одеської області на стадії ліквідаційної

процедури.

Головуючий                                                                            

Б. Поляков

Судді                                                                                                 Л.

Катеринчук

                Н. Ткаченко