КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №756/8987/24 Головуючий у 1 інстанції: Диба О.В
Провадження №22-ц/824/15504/2024 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Гаращенка Д.Р.
суддів Євграфової Є.П., Писаної Т.О.,
при секретарі Дибі І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ ГРУП» на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22 липня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуцевич Олени Олександрівни, Товариств з обмеженою відповідальністю «ДСВ ГРУП» про визнання фіктивних правочинів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів,-
ВСТАНОВИВ:
В липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуцевич Олени Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ ГРУП» про визнання фіктивних правочинів недійсними та застосування наслідків недійсності правочині.
Разом із позовною заявою подав до суду заяву про забезпечення позову. Просив суд заборонити ТОВ «ДСВ ГРУП» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, які можуть призвести до зміни у позасудовий спосіб власника нерухомого майна ОСОБА_1 на будь-яку іншу юридичну та/або фізичну особу, а також шляхом встановлення заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені, відповідно до законодавства України, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим особам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії або проводити зміни в будь-який інший спосіб в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна проводити будь-які реєстраційні дії або проводити у будь-який інший спосіб зміну власника ОСОБА_1 на будь-яку іншу юридичну та/або фізичну особу щодо наступного нерухомого майна: земельної ділянки площею 0,0789 га, кадастровий номер 3210800000:01:122:0003, розташованої у АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,0443 га, кадастровий номер 3210800000:01:122:0002, розташованої у АДРЕСА_1 ; незавершеного будівництва, загальною площею 1232 кв.м., з відсотком готовності 51, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці із кадастровим номером 3210800000:01:122:0002, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) до набрання законної сили рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса КМНО Гуцевич О.О., ТОВ «ДСВ ГРУП» про визнання фіктивних правочинів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів.
Заяву про забезпечення позову обґрунтував тим, що в забезпечення зобов`язань за двома договорами позики, за якими ОСОБА_1 отримав у ОСОБА_2 в борг гроші, на підставі договорів іпотеки, було передано в іпотеку належне позивачу нерухоме майно.
Позивачу стало відомо, що між позикодавцем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 06.10.2022 було укладено договір про відступлення прав вимоги за договором позики від 17.02.2021 та 12.12.2022 договір про відступлення прав вимоги за договором позики від 14.09.2021, на підставі яких було внесено відомості до Держаного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
Станом на 20.06.2024 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна містяться відомості про ТОВ «ДСВ ГРУП», як нового іпотекодержателя нерухомого майна, що належить позивачу на праві власності.
Сторона позивача вважала, що договори про відступлення прав вимоги за договорами позики укладеними між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами, з метою приховування від третіх осіб факту наявності у ОСОБА_2 громадянства Російської Федерації для уникнення існуючих та можливих законодавчих обмежень (заборон) під час дії воєнного стану щодо виконання грошових та інших зобов`язань перед громадянином РФ та вчинення дій, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, на яке введено мораторій Постановою КМУ №187 від 03.3.2022, у тому числі у щодо позасудового звернення стягнення на іпотечне майно.
На момент звернення до суду із позовом відповідач ТОВ «ДСВ ГРУП» повідомив позивача про початок процедури позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки.
Окрім того, на платформі онлайн оголошень «OLX», «DIM.RIA» та інших наявні оголошення про продаж іпотечного нерухомого майна, належного на праві власності позивача. Такі оголошення позивачем не замовлялись, не розміщувались та не доручались розміщуватись іншим особам.
Заявник вважав, що відповідачі мають реальну можливість до розгляду справи по суті розпорядитись іпотечним майном на власний розсуд, що може ускладнити виконання можливого рішення суду.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22 липня 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.
Заборонено ТОВ «ДСВ ГРУП» (код ЄДРПОУ 39646389, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21, оф.621) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, які можуть призвести до зміни у позасудовий спосіб власника нерухомого майна ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , адреса листування: АДРЕСА_3 ) на будь-яку іншу юридичну та/або фізичну особу щодо наступного нерухомого майна:
- земельної ділянки площею 0,0789 га, кадастровий номер 3210800000:01:122:0003, розташованої у АДРЕСА_1 ;
- земельної ділянки площею 0,0443 га, кадастровий номер 3210800000:01:122:0002, розташованої у АДРЕСА_1 ;
- незавершеного будівництва, загальною площею 1232 кв.м., з відсотком готовності 51, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці із кадастровим номером 3210800000:01:122:0002, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), до набрання законної сили рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуцевич Олени Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ ГРУП» про визнання фіктивних правочинів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 7 серпня 2024 року ТОВ «ДСВ ГРУП» подало апеляційну скаргу.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначило, що позивач не надав доказів того в чому полягає загроза невиконання та утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Позовні вимоги позивача є немайновими, а заходи забезпечення позову стосуються нерухомого майна, тому вид забезпечення позову, встановлений судом першої інстанції є неспівмірним та нерівноцінним.
Вважає, що позивачем та судом першої інстанції не доведено недобросовісність дій відповідачів у частині укладення правочинів та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
24 вересня 2024 року від адвоката Романюка А.В., який представляє інтереси ОСОБА_1 надійшов відзив.
Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання
В судовому засіданні представник апелянта ТОВ «ДСВ ГРУП» адвокат Максюк С.В. , підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав та просив її задовольнити. Просив скасувати заходи забезпечення позову, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Романюк А.В., в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Позиція суду апеляційної інстанції
Вислухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу які з`явились судове засідання, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем надані достатні відомості та докази, що можуть свідчити про можливі недобросовісні дії відповідачів, що свідчіть про достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає.
Згідно з матеріалами прави встановлено, що 17.02.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики за умовами якого ОСОБА_1 отримав позику в сумі 1 211 736 гривень, що еквівалентно 43 400 доларам США, зі строком повернення 17.02.2022.
В забезпечення виконання зобов'язань за договором позики від 17.02.2021, 17.02.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки за умовами якого в іпотеку було передано належну ОСОБА_1 на праві власності земельну ділянку площею 0,0789 га, кадастровий номер 3210800000:01:122:0003, яка розташована у АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0443 га, кадастровий номер 3210800000:01:122:0002, яка розташована у АДРЕСА_1 .
07.04.2021, 23.06.2021, 27.07.2021 і 27.08.21між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладені договори про внесення змін у договір позики від 17.02.21.
14 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики за умовами якого ОСОБА_1 отримав в позику 1 462 320 грн, що еквівалентно 54 160 доларів США.
В забезпечення виконання зобов'язань за договором позики 14.09.2021, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, за умовами якого в іпотеку було передано належне на праві власності ОСОБА_1 нерухоме майно земельну ділянку площею 0,0789 га, кадастровий номер 3210800000:01:122:0003, яка розташована у АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0443 га, кадастровий номер 3210800000:01:122:0002, яка розташована у АДРЕСА_1 , та незавершене будівництво, загальною площею 1232 кв.м., з відсотком готовності 51%, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 розташованого на земельній ділянці із кадастровим номером 3210800000:01:122:0002.
27.08.2021, 20.10.2021. і 8.12.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були укладені договори про внесення змін до договору позики від 14.09.21
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина друга статті 149 ЦПК України).
Заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа (частина перша статті 152 ЦПК України).
Згідно частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Як встановлено матеріалами справи позивач пред`явив позов до відповідачів про визнання фіктивних правочинів про переуступку прав вимоги до нього недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів. Жодних вимог майнового характеру не заявляв.
Колегія суддів, з урахуванням заявлених позивачем вимог і наданих його адвокатом пояснень в судовому засідання, щодо наявності певної стратегії в черговість яких входить і пред`явлений позов, вважає, що пред`явлений ОСОБА_1 позов та подана ним заява про забезпечення немайнового спору шляхом заборони вчиняти певні дії стосовно нерухомого майна позивача, свідчить про недобросовісність його дій направлених на порушення прав іпотекодержателя і уникнення від виконання зобов`язань, що може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Зазначені позивачем і застосовані судом першої інстанції заходи забезпечення позову не можуть гарантувати забезпечення виконання можливого рішення суду, за заявленим позивачем позовом.
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, та прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 376, 383, 384 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ ГРУП» задовольнити.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22 липня 2024 року скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 19 грудня 2024 року.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді Є.П. Євграфова
Т.О. Писана
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2024 |
Оприлюднено | 01.01.2025 |
Номер документу | 124166063 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Гаращенко Дмитро Русланович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні