Ухвала

від 12.02.2025 по справі 756/8987/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12.02.2025 Справа № 756/8987/24

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний №756/8987/24

Провадження №2/756/508/25

УХВАЛА

10 лютого 2025 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Диби О.В.,

за участю секретаря Загороднюк В.В.,

представника позивача адвоката Романюка А.В.,

представника відповідача

ТОВ «ДСВ ГРУП» адвоката Максюка С.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження заяву представника позивача про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуцевич Олени Олександрівни, Товариств з обмеженою відповідальністю «ДСВ ГРУП» про визнання фіктивних правочинів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів,

УСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуцевич Олени Олександрівни, Товариств з обмеженою відповідальністю «ДСВ ГРУП» про визнання фіктивних правочинів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 25.07.2024 у вказаній справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

29.01.2025 через підсистему «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Романюком А.В. подано заяву про зміну предмету позову, зі змісту якої убачається, що позивач заявляє додаткову вимогу про визнання фіктивним договору відступлення права вимоги укладеного 15.12.2022 у м. Києві між громадянином Російської Федерації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відступлення права вимоги за договором позики від 14.09.2021 укладеного між громадянином Російської Федерації ОСОБА_2 та ОСОБА_1 недійсним. Інші позовні вимоги залишаються незмінними.

Враховуючи викладене, судом було поставлено на обговорення питання про прийняття до спільного розгляду заяви про зміну предмета позову.

В судовому засіданні представник позивача просив прийняти подану заяву, вказував на те, що вказана заява є наслідком усунення недоліків попередніх заяв.

Представник відповідача ТОВ «ДСВ ГРУП» в судовому засіданні заперечував проти прийняття поданої заяви до спільного розгляду вказуючи на неможливість одночасної зміни підстав та предмету позову.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлялися належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Повно та всебічно дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступних висновків.

Як убачається із матеріалів справи, у липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачів про визнання фіктивних правочинів недійсними з підстав того, що вони вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами.

Підставою для задоволення позовних вимог, на думку позивача, слугує те, що оспорювані правочини є фіктивними та такими, що вчинені з метою приховання від третіх осіб вказаних правочинів, а також уникнення існуючих та можливих законодавчих обмежень (заборон) під час дії режиму воєнного стану щодо виконання грошових та інших зобов`язань перед громадянином Російської Федерації та вчинення дій, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, на які введено мораторій, зокрема, і щодо позасудового звернення стягнення на іпотечне майно.

Інших підстав для задоволення позовних вимог, позовна заява не містить.

29.01.2025 через підсистему «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Романюком А.В. подано заяву про зміну предмету позову, зі змісту якої убачається, що позивач заявляє додаткову вимогу про визнання фіктивним договору відступлення права вимоги укладеного 15.12.2022 у м. Києві між громадянином Російської Федерації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відступлення права вимоги за договором позики від 14.09.2021 укладеного між громадянином Російської Федерації ОСОБА_2 та ОСОБА_1 недійсним.

В судовому засіданні представник позивача вказував на те, що попередньо заявлені позовні вимоги лишаються незмінними.

Зі змісту поданої заяви убачається, що позивач заявляє та обґрунтовує нову позовну вимогу щодо визнання фіктивним договору відступлення права вимоги від 15.12.2022, а також зазначає нові підстави в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Зокрема, як зазначено стороною позивача, у нотаріально посвідченому 06.10.2022 договорі відступлення прав за договором іпотеки від 17.02.2021, у договорі відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 14.09.2021 укладеному 15.12.2022, у договорі відступлення прав за договором іпотеки від 17.02.2021 укладеному 07.06.2024, у договорі відступлення прав за договором іпотеки від 14.09.2021 укладеному 07.06.2024 не зазначено істотних умов іпотечного договору. Зі змісту договору відступлення прав за договором позики від 14.09.2021 укладеного 07.06.2024 убачається, що відступлене право вимоги було набуте за договором від 15.12.2022, а не 12.12.2022.

Зі змісту позовної заяви убачається, що сторона позивача, як на підставу для задоволення позовних вимог посилалася на те, що оспорювані правочини вчинені з метою уникнення обмежень, які введені на підставі постанови КМУ від 03.03.2022 №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації».

Із заяви про зміну предмета позову убачається, що договори про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 17.02.2021 та від 14.09.2021 укладені всупереч вимог п.1 ч.1 ст. 18 Закону України «Про нотаріат». Додатково, у поданій заяві про зміну предмета позову сторона позивача вказує обставини, які свідчать про те, що позивач та відповідач ОСОБА_2 до звернення позивача із позовною заявою вели перемовини щодо повернення позивачем розміру позики, однак вказані перемовини не призвели до відповідного результату.

Таким чином, сторона позивача у заяві про зміну предмету позову визначає додаткову, відмінну від єдиної первісної правової підстави для задоволення позовних вимог. Окрім того, позивач зазначає нові обставини та нові правові висновки, на які не посилався у первісній позовній заяві.

Пунктом 2 ч.2 ст. 49 ЦПК України визначено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Окрім того, частина 3 зазначеної статті передбачає, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст. 12 ЦПК України).

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав у суді.

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування; зазначає ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтовує розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються .

Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Суд звертає увагу на те, що підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична і правова підстава.

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно - правові акти, на яких ґрунтуються позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2024, справа №990/29/24).

Враховуючи той факт, що підставу позовних вимог складають як фактичні та і правові підстави, то зміна одного з цих елементів має наслідком зміни підстави в цілому.

Частиною 1 ст. 188 ЦПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Проте, таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Заява представника позивача про зміну предмету позову є новим позовом, оскільки у ній зазначена самостійна вимога щодо визнання фіктивним договору відступлення права вимоги, та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були заявлені позивачем під час первісного звернення до суду із позовною заявою.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття заяви представника позивача про зміну предмету позову, оскільки можливість об`єднання декількох позовних вимог шляхом подання заяви про зміни, доповнення чи уточнення позовних вимог до вже поданого позову процесуальним законодавством не передбачена.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 12, 49, 188, 260, 353 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті до спільного розгляду заяву представника позивача про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуцевич Олени Олександрівни, Товариств з обмеженою відповідальністю «ДСВ ГРУП» про визнання фіктивних правочинів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст ухвали складено 12.02.2025.

Суддя: Олексій ДИБА