Постанова

від 30.12.2024 по справі 520/27359/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 р. Справа № 520/27359/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Великобурлуцька центральна лікарня" Великобурлуцької селищної ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2023, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., м. Харків, по справі № 520/27359/23

за позовом Керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Комунального некомерційна підприємства " Великобурлуцька центральна лікарня" Великобурлуцької селищної ради

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29.09.2023 року керівник Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Великобурлуцька центральна лікарня» Великобурлуцької селищної ради, в якому просив суд:

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Великобурлуцька центральна лікарня» Великобурлуцької селищної ради (код ЄДРПОУ 02002948) вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 76946, що розташоване за адресою: вул. Осіянська, 23, смт. Великий Бурлук, Куп`янський район, Харківська область, а саме:

- встановити таблички позначення покажчика маршруту руху до захисної споруди та біля вхідних дверей до захисної споруди цивільного захисту;

- захисну споруду цивільного захисту забезпечити первинними засобами пожежогасіння, системою внутрішнього протипожежного водопостачання, системою пожежної автоматики;

- технічний стан захисної споруди цивільного захисту привести у відповідність вимогам з утримання:

- експлуатацію та утримання електрообладнання захисної споруди привести у відповідність вимогам чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок;

- захисну споруду забезпечити системами каналізації;

- забезпечити ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів;

- визначити формування цивільного захисту з обслуговування захисних споруд;

- захисну споруду забезпечити лікарськими засобами та медичними виробами, необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю;

- проводити ремонт захисної споруди відповідно до чинних положень про проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель і споруд залежно від їх функціонального призначення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем, на думку позивача, не усунуто порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки щодо приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту № 76946.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 року адміністративний позов керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунального некомерційного підприємства «Великобурлуцька центральна лікарня» Великобурлуцької селищної ради задоволено.

Зобов`язано Комунальне некомерційне підприємство «Великобурлуцька центральна лікарня» Великобурлуцької селищної ради (код ЄДРПОУ 02002948) вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 76946, що розташоване за адресою: вул. Осіянська, 23, смт. Великий Бурлук, Куп`янський район, Харківська область, а саме:

- встановити таблички позначення покажчика маршруту руху до захисної споруди та біля вхідних дверей до захисної споруди цивільного захисту;

- захисну споруду цивільного захисту забезпечити первинними засобами пожежогасіння. системою внутрішнього протипожежного водопостачання, системою пожежної автоматики;

- технічний стан захисної споруди цивільного захисту привести у відповідність вимогам з утримання;

- експлуатацію та утримання електрообладнання захисної споруди привести у відповідність вимогам чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок;

- захисну споруду забезпечити системами каналізації;

- забезпечити ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів;

- визначити формування цивільного захисту з обслуговування захисних споруд;

- захисну споруду забезпечити лікарськими засобами та медичними виробами, необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю;

- проводити ремонт захисної споруди відповідно до чинних положень про проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель і споруд залежно від їх функціонального призначення.

Комунальне некомерційне підприємство «Великобурлуцька центральна лікарня» Великобурлуцької селищної ради, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі №520/27359/23.

В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду з позовами про застосування заходів реагування та з інших підстав, визначених законом, а Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень прокуратури на звернення до суду з такими вимогами. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11 серпня 2023 року у справі №10015/22. З огляду на наведене, відповідач вважає, що Куп`янська окружна прокуратура Харківської області не мала права на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Керівник Куп`янської окружної прокуратури Харківської області скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.304 КАС України, в якому посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, просив відмовити у задоволенні скарги.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області скористалося правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.304 КАС України, в якому висловлюючи незгоду із доводами скарги та погоджуючись із висновками суду першої інстанції, просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що справа судом розглянута за правилами спрощеного провадження, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, який відноситься до незначної складності, не вимагають витребування нових доказів та проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, то за таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справ за участі її представника та вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на території Куп`янського району наявна захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 76946, що розташоване за адресою: вул. Осіянська, 23, смт. Великий Бурлук, Куп`янський район, Харківська область.

Балансоутримувачем захисної споруди є Комунальне некомерційне підприємство «Великобурлуцька центральна лікарня».

У вересні 2021 року Куп`янським районним управлінням ГУ ДСНС України у Харківській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання КНП «Великобурлуцька центральна лікарня» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами вказаного заходу складено акт від 15.09.2021 № 109 та надано КНП «Великобурлуцька центральна лікарня» припис від 15.09.2021 № 106 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної небезпеки, який отримано особисто під підпис директором КНП «Великобурлуцька центральна лікарня» Величком О.П.

За змістом вказаного припису КНП «Великобурлуцька центральна лікарня» необхідно було усунути наступні порушення, що стосуються захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 76946:

- встановити таблички позначення покажчика маршруту руху до захисної споруди та біля вхідних дверей до захисної споруди цивільного захисту;

- захисну споруду цивільного захисту забезпечити первинними засобами пожежогасіння, системою внутрішнього протипожежного водопостачання, системою пожежної автоматики;

- технічний стан захисної споруди цивільного захисту привести у відповідність вимогам з утримання;

- експлуатацію та утримання електрообладнання захисної споруди привести у відповідність вимогам чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок;

- захисну споруду забезпечити системами каналізації;

- забезпечити ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів;

- визначити формування цивільного захисту з обслуговування захисних споруд;

- захисну споруду забезпечити лікарськими засобами та медичними виробами, необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю;

- проводити ремонт захисної споруди відповідно до чинних положень про проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель і споруд залежно від їх функціонального призначення.

Згідно актів від 23.09.2021 та від 22.06.2023 оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 76946, балансоутримувачем якої є Комунальне некомерційне підприємство «Великобурлуцька центральна лікарня», стан захисної споруди є обмежено працездатним.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунального некомерційного підприємства «Великобурлуцька центральна лікарня» Великобурлуцької селищної ради про зобов`язання вчинити певні дії, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених вимог.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертої ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку ключовим питанням у даній справі є наявність або відсутність у керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області права на звернення до суду першої інстанції в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з адміністративним позовом до Комунального некомерційного підприємства «Великобурлуцька центральна лікарня» Великобурлуцької селищної ради.

Відповідно до п.3 ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст.46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з частинами третьою-п`ятою ст.53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Пунктом 2 частини першої ст.2 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру" (далі по тексту - Закон України "Про прокуратуру") визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною третьою статті 23 вказаного Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз положень ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18.

Так, своє право на звернення до суду даним адміністративним позовом керівник Куп`янської окружної прокуратури Харківської області обґрунтовує тим, що 20.07.2023 на адресу Головного управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області скеровано запит з вимогою надати відомості про вжиті додаткові заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень утримання та використання захисної споруди цивільного захисту - ПРУ №76946, що перебуває на балансі КНП «Великобурлуцька центральна лікарня».

Відповідно до листа Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 07.08.2023, Головне управління відповідний позов до адміністративного суду не подавало.

Відтак, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, не вжито повних, вичерпних та достатніх заходів, спрямованих на зобов`язання КНП «Великобурлуцька центральна лікарня» щодо приведення захисної споруди цивільного захисту - ПРУ №76946 у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.

Тобто, фактично в адміністративному позові прокурор (керівник Куп`янської окружної прокуратури Харківської області) зазначив, що суб`єктом владних повноважень, який мав би бути позивачем у цій справі, є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, але, з огляду фактично на його бездіяльність з даним позовом звертається саме прокурор.

У контексті наведеного вище варто з`ясувати, чи наділене Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області належним обсягом компетенції щоб набути повноваження позивача у даній справі.

Згідно ч.8 ст.32 КЦЗ України, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п`ятнадцята статті 32 КЦЗ України).

Згідно із пунктом 3 "Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі по тексту - Порядок №138, у відповідній редакції), балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138).

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує Державна служба України з надзвичайних ситуацій разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (пункт 12 Порядку №138).

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС України від 9 липня 2018 року №579 (далі по тексту - Наказ №579).

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (п. 1 розділу ІІ Наказу №579). Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ Наказу №579).

Пунктом 1 "Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі по тексту - Положення №1052) встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно з пунктом 3 Положення №1052, основними завданнями Державної служби України з надзвичайних ситуацій є: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; виконання функцій компетентного органу у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту" від 21 квітня 2021 року №2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 "Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки".

Одночасно, вказаним вище Законом КЦЗ України доповнено статтею 17-1 "Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту", згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Тобто, на основі зазначеного вбачається, що законодавством передбачено право Державної служби України з надзвичайних ситуацій, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 КЦЗ України).

Тож, на підставі аналізу зазначених норм законодавства колегія суддів констатує, що КЦЗ України не передбачає повноважень Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача.

Тому, прокурором у даній позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з цим позовом, який не має права на звернення до суду з ним.

Наведені вище висновки узгоджуються із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 11 серпня 2023 року у справі №560/10015/22, від 9 вересня 2023 року у справі №260/4044/22, від 21 грудня 2023 року у справі №400/4238/22, від 21.02.2024 у справі № 580/4578/22.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що керівник прокуратури, вказавши орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області), не зазначив конкретні причини, які перешкоджають зазначеному уповноваженому органу держави виконувати покладені на нього функції державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки відповідно до вимог КЦЗ України і Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій.

Також, у матеріалах даної справи відсутні належні та допустимі докази того, що у спірних правовідносинах органи Державної служби з надзвичайних ситуацій не мали об`єктивної можливості у встановленому законодавством порядку звернутися до суду з відповідним позовом про застосування заходів реагування для усунення виявлених порушень, а прокурор в межах своєї компетенції реагував щодо вказаного суб`єкта.

Аналізуючи доводи керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає, що такі доводи не спростовують наведених вище висновків суду апеляційної інстанції та не впливають на вирішення даної справи.

Згідно пункту 1 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

За таких умов, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення адміністративного позову прокурора (керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області) без розгляду, оскільки останній належним чином не обґрунтував підстави звернення до суду з позовом у даній справі.

Колегія суддів зазначає, що на підставі аналізу вищезазначених норм законодавства КЦЗ України не передбачає повноважень Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача, тому, прокурором у цій позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з даним позовом, який не має права на звернення до суду з ним.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 серпня 2023 року у справі №260/4120/22.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до вже згаданої вище правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.12.2023 року у справі №400/4238/22, залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду адміністративним судом справи без прийняття рішення суду по суті спору, а тому у цьому випадку оцінка судом спірним правовідносинам не надається.

З огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України, врахуванню у даній справі підлягають висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, на які посилається суд апеляційної інстанції вище та які є релевантними до спірних відносин у даній справі.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої ст.319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, внаслідок чого апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції скасуванню з залишенням адміністративного позову керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунального некомерційного підприємства «Великобурлуцька центральна лікарня» Великобурлуцької селищної ради про зобов`язання вчинити певні дії без розгляду.

Керуючись ст. ст. 240, 311, 315, 319, 321, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Великобурлуцька центральна лікарня" Великобурлуцької селищної ради - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 по справі № 520/27359/23 - скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунального некомерційного підприємства «Великобурлуцька центральна лікарня» Великобурлуцької селищної ради про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді Л.В. Любчич С.П. Жигилій