Ухвала

від 30.12.2024 по справі 400/13198/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 грудня 2024 року

м. Київ

справа №400/13198/21

адміністративне провадження №К/990/47244/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В.Е.,

суддів -Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби

на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року

у справі № 400/13198/21 за позовом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Южтрансінвест», про визнання протиправним та скасування висновку,

УСТАНОВИВ:

Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернулося до суду з позовом до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Южтрансінвест», у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби від 18 грудня 2021 року, складеного за результатом моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-03-10-006485-c.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано висновок Південного офісу Держаудитслужби від 18 грудня 2021 року, складений за результатом моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-03-10-006485-c. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Держаудитслужби на користь Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судовий збір у сумі 2 270 грн.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалами 28 жовтня 2024 року та 28 листопада 2024 року Верховним Судом касаційні скарги Південного офісу Держаудитслужби повернуто скаржнику.

09 грудня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга у новій редакції. У касаційній скарзі міститься клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження.

Розглядаючи зазначену заяву скаржника, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 329 України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

З матеріалів справи вбачається, що скаржник оскаржує рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року. Вперше касаційну скаргу подано 04.10.2024 року. Ухвалами Верховного Суду від 28 жовтня 2024 року та від 28 листопада 2024 року касаційні скарги були повернені відповідачу. Повторно Південний офіс Держаудитслужби звернувся 5 грудня 2024 року.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Обґрунтовуючи причину пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що первісна касаційна скарга подана 04.10.2024 року, тобто у межах строку. При цьому, жодних об`єктивних причин пропуску строку надалі відповідач не зазначає.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вказані підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, заявнику необхідно подати клопотання із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.

З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Перевіривши касаційну скаргу представником позивача, Судом встановлено, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки ним не обґрунтовано підстави, на якій подана касаційна скарга, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Так перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України та зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у Постановах Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі № 480/11854/21, від 02 березня 2023 року у справі

№ 160/4436/21, від 23 березня 2023 року у справі № 400/4705/20, від 15 лютого 2024 року у справі № 420/15232/22 щодо неправильного застосування абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

Слід зазначити, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) у чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є взаємозв`язок усіх чотирьох умов.

Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається норма права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду із зазначенням дати її прийняття та номеру справи; обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

Так скаржник вказує, що неправильно застосовано абзац другий пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», однак суди попередніх інстанцій не застосовували вказані положення при розгляді даної справи, що є обов`язковою умовою для подання касаційної скарги на підставі пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України.

Крім того, суд не приймає до уваги постанову Верховного Суду від 02 березня 2023 року у справі

№ 160/4436/21, на яку посилається скаржник у своїх касаційній скарзі, оскільки вказана норма також не була застосована Верховним Судом.

Отже, скаржнику необхідно подати касаційну скаргу у новій редакції із уточненням зазначеної підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України, або вказати інші підстави касаційного оскарження.

Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.

Отже, у разі не зазначення в касаційній скарзі підстав (підстави), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України) така касаційна скарга має бути залишена без руху.

Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції:

- обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви;

- касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням.

Керуючись статтями 3, 169, 330, 328, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року у справі № 400/13198/21 за позовом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Южтрансінвест», про визнання протиправним та скасування висновку - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги, а ненадання зави про поновлення строку на касаційне оскарження або визнання судом наведених підстав неповажними - для відмови у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді Н. М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко