Справа № 314/5369/23
Провадження № 2/314/326/2024
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2024 м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді - Свідунович Н.М.,
секретар судового засідання Печонкіна В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 314/5369/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: ТОВ НВП «Сортостанція», про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
ВСТАНОВИВ:
13.11.2023позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Зіменко О.В. звернувся до Вільнянського районного суду Запорізької області з позовом до Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, третя особа: ТОВ НВП «Сортостанція», про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. На обґрунтування своїх вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_6 . Спадкоємці першої черги після смерті матері, окрім позивача, відсутні. Після смерті матері залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею5,1090 га, кадастровий номер 2321586100:02:002:0020, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, яка перебуває в оренді ТОВ НВП «Сортостанція». Станом на теперішній час позивач не має можливості отримати орендну плату за користування земельною ділянкою, з причини неоформлення документів в порядку спадкування.
У встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, а саме 06.04.2020 позивач направив до Вільнянської державної нотаріальної конториЗапорізької області заяву про прийняття спадщини, до якої було долучено копію свідоцтва про смерть та копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , на підтвердження чого в позивача залишиласьквитанція АТ «Укрпошта» (податкова накладна № 215600426655 від 06.04.2020). Причиною направлення заяви поштою стало те, що після отримання консультації в юриста позивач пішов до нотаріальної контори, проте 06.04.2020 припадало на день тижня понеділок,а у понеділокнотаріальна контора офіційно не працює. Зі спливом часу, при зверненні до державного нотаріуса Вільнянської державної нотаріальної контори стало відомо про те, що його заява від 06.04.2020 засобами поштового зв`язку до нотаріальної контори не надходила, а спадкова справа після смерті матері заведена за результатами звернення дядька позивача ОСОБА_7 , який на теперішній час також помер, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 . Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної діївід 26.09.2023 №936/02-31 державним нотаріусом Вільнянської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Євграфовою О.М. позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_6 з причини пропуску 6-ти місячного строку для прийняття спадщини, останньому роз`яснено необхідність звернення до суду. Разом із тим, позивач був впевненим в тому, щона підставі направленої ним 06.04.2020 письмової заяви про прийняття спадщини відкрито спадкову справу за його зверненням після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи карантинні обмеження та оголошення воєнного стану проситьсуд визнати причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною та визначитийому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою судувід 15.11.2023справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Крім того, цією ухвалою витребувано від Вільнянської державної нотаріальної контори Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) фотокопію спадкової справи № 111/2020, заведеної після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
05.01.2024 на адресу суду від Вільнянської державної нотаріальної контори Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла фотокопія спадкової справи № 111/2020, заведена після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 17.01.2024 задоволено клопотання представника позивача та витребувано від Вільнянської державної нотаріальної контори Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) інформаційну довідку зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) щодо реєстрації спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також, за наявності, фотокопію спадкової справи.
02.02.2024 на адресу суду надійшла відповідь Вільнянської державної нотаріальної контори Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), згідно з якою, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 спадкова справа Вільнянською державною нотаріальною конторою Запорізької області не заводилась. Також суду надано інформаційну довідку зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 75622604 від 30.01.2024, з якої вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 заведена спадкова справа № 33/2023, місце заведення: Дніпропетровська область, Синельниківський район, Покровська державна нотаріальна контора.
Ухвалою суду від 05.03.2024 задоволено клопотання представника позивача та витребувано від Покровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) фотокопію спадкової справи № 33/2023, заведеної після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
02.04.2024 на адресу суду від Покровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшла фотокопія спадкової справи № 33/2023, заведена після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 03.04.2024 витребувано від Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області довідку про постійне місце проживання померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , який до дня смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а також інформацію про склад його сім`ї станом на 07.02.2022.
Ухвалою суду від 03.04.2024 до участі у справі в якості співвідповідача залучено ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
08.05.2024 на адресу суду від Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області надійшла довідка, згідно з якою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На день його смерті за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Ухвалою суду від 20.05.2024 витребувано від Вільнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) інформацію про наявність актових записів про шлюб, розірвання шлюбу та народження дітей померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис про смерть № 176, складений 08.02.2022 Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
26.06.2024 на адресу суду від Вільнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла відповідь, згідно з якою, за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актові записи:
- № 12 про шлюб ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складений 05.11.1977 виконавчим комітетом Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області;
- № 9 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складений 17.06.1978 виконавчим комітетом Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області; батьки: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- № 17 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складений 16.02.1980 Відділом реєстрації актів цивільного стану Покровського районного управління юстиції Дніпропетровської області; батьки: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- № 178 про народження ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , складений 02.11.1981 Відділом реєстрації актів цивільного стану Покровського районного управління юстиції Дніпропетровської області; батьки: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Додатково повідомлено, що актових записів про смерть осіб, відображених у актових записах про шлюб/розірвання шлюбу, народження дітей відносно померлого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виявлено. За відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян запитуваних актових записів про смерть не виявлено.
Ухвалою суду від 18.07.2024 задоволено клопотання представника позивача та замінено уцивільній справі№ 314/5369/23за позовом ОСОБА_1 доПавлівської сільськоїради Запорізькогорайону Запорізькоїобласті,Головного управлінняДПС уДніпропетровській області,третя особа:ТОВ НВП«Сортостанція»,про визначеннядодаткового строкудля поданнязаяви проприйняття спадщинипервісного відповідача Павлівськусільську радуЗапорізького районуЗапорізької областіналежними відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
12.11.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивач ОСОБА_14 не з`явився, від його представника адвоката Зіменко О.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Відповідачі у судове засідання не з`явились, про день, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, кожен окремо звернулися до суду із заявами про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечують.
Представник відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.
Представник третьої особи ТОВ НВП «Сортостанція» у судове засідання не з`явився, третя особа про день, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки представника не повідомлено, будь-яких заяв, відзив на позов на адресу суду не надходило, у зв`язку з чим причина неявки представника третьої особи визнана судом неповажною.
За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності учасників справи та ухвалити рішення на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 17.10.2019 Вільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Після її смерті відкрилась спадщина, зокрема, на земельну ділянку площею5,1090 га, кадастровий номер 2321586100:02:002:0020, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно дост. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України.
Заповітів ОСОБА_15 не залишила, тому спадкування спадщини, яка відкрилась після її смерті, має здійснюватися за законом.
Із матеріалів спадкової справи № 111/2020, заведеної щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , встановлено, що 14.03.2020 до Вільнянської державної нотаріальної контори Запорізької області із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_6 звернувся брат померлої ОСОБА_7 .
Позивач ОСОБА_1 , відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 22.06.2005 Відділом реєстрації актів цивільного стану по Синельниківському районі, є рідним сином ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В свою чергу, позивач ОСОБА_1 звернувся до Вільнянської державної нотаріальної контори із заявоюпро прийняттяспадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_6 тільки 22.09.2023, тобто з пропуском встановленого законодавством 6-місячного строку.
Постановою від 26.09.2023 №936/02-31 державний нотаріус Вільнянської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Євграфова О.М. відмовила позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_6 з причини пропуску 6-ти місячного строку для прийняття спадщини, останньому роз`яснено необхідність звернення до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до положень ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як встановлено судом інший спадкоємець після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 також помер.
Після його смерті за заявою ГУ ДПСу Дніпропетровськійобласті звимогою доспадкоємців померлого ОСОБА_7 .Покровською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області заведено спадкову справу № 33/2023.
Із довідки Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На день його смерті за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Згідно відповіді Вільнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актові записи:
- № 12 про шлюб ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складений 05.11.1977 виконавчим комітетом Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області;
- № 9 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складений 17.06.1978 виконавчим комітетом Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області; батьки: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- № 17 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складений 16.02.1980 Відділом реєстрації актів цивільного стану Покровського районного управління юстиції Дніпропетровської області; батьки: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- № 178 про народження ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , складений 02.11.1981 Відділом реєстрації актів цивільного стану Покровського районного управління юстиції Дніпропетровської області; батьки: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
За змістом ст. 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 № 6-1320цс17 та в постанові Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 592/9058/17-ц.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Отже, з урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Верховний Суд у справі № 565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Як зазначив позивач, 06.04.2020у встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини він направив 06.04.2020 до державного нотаріуса Вільнянської державної нотаріальної конториЗапорізької області Євграфової О.М. заяву про прийняття спадщини, до якої було долучено копію свідоцтва про смерть та копію свідоцтва про народження, на підтвердження чого в позивача залишиласьквитанція АТ «Укрпошта» (податкова накладна 215600426655 від 06.04.2020). Причиною направлення заяви поштою стало те, що після отримання консультації в юриста позивач пішов до нотаріальної контори, проте 06.04.2020 припадало на день тижня понеділок, а у понеділок нотаріальна контора офіційно не працює.
Зі спливом часу, при зверненні до державного нотаріуса Вільнянської державної нотаріальної контори стало відомо про те, що його заява від 06.04.2020 засобами поштового зв`язку до нотаріальної контори не надходила, отже він вважається таким, що пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини. Проте, позивач був впевненим в тому, що на підставі направленої ним 06.04.2020 письмової заяви про прийняття спадщини відкрито спадкову справу після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказані обставини підтверджені належними та допустимими доказами.
При цьому, суд враховує, що спадкоємці померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 подали до суду заяви,у якихнаполягали на задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , просили визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними та визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.
Суд враховує, що принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
При цьому, Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону». Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 06.09.2017 у справі № 6-496цс17 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Так, Верховний Суд в постанові від 18.01.2023 у справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57, 58, 94 та 152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.
Отже, у позивача ОСОБА_1 існували та були наявні об`єктивні труднощі для своєчасного прийняття спадщини за законом, отже, позов в цій частині до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Визначаючи позивачу період часу для подання заяви про прийняття спадщини, суд вважає строк тривалістю два місяці достатнім для подання зазначеної заяви.
Разом з тим, вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, суд виходить з роз`яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», згідно з якими у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування. В свою чергу, ГУ ДПС у Дніпропетровській області не відноситься ні до спадкоємців, ні до органів місцевого самоврядування, отже, є неналежним відповідачем, тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: ТОВ НВП «Сортостанція», про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити частково.
Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , додатковий строк тривалістю два місяці, з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Наталія Миколаївна Свідунович
18.12.2024
Суд | Вільнянський районний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2024 |
Оприлюднено | 01.01.2025 |
Номер документу | 124169407 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Вільнянський районний суд Запорізької області
Свідунович Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні