Рішення

від 26.12.2024 по справі 377/756/24

СЛАВУТИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Справа №377/756/24

Провадження №2/377/414/24

26 грудня 2024 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Гніденко Н.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

У С Т А Н О В И В

11 вересня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , відповідно до якого, посилаючись на статті 182, 198, 199, 200 СК України, просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на її утримання як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у розмірі частки від його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову і до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення нею 23 років.

Позовна заява мотивована тим, що мати позивача ОСОБА_3 та батько позивача ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Славутицького міського суду Київської області від 11 липня 2022 року. З 30 листопада 2023 року позивач прийнята на навчання за заочною формою до Північноукраїнського інституту імені Героїв Крут Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» за спеціальністю 081 «Право», рівень вищої освіти бакалавр, на комерційній основі, яке триватиме до 31.05.2028. За рішенням Славутицького міського суду Київської області від 19 квітня 2022 року у справі № 377/832/21 батько позивача сплачував аліменти на її утримання до досягнення нею повноліття, після чого не надає матеріальну допомогу на її утримання у зв`язку з її навчанням. На даний час позивача повністю утримує її мати ОСОБА_3 , яка оплачує навчання в інституті, надає грошові кошти на інші потреби, але, отримуючи мінімальну пенсію за віком, не може самостійно її утримувати. Позивач не працює, оскільки має захворювання: нефробластома лівої нирки з метастазами в обидві легені, бластемний тип, IV стадія, у зв`язку з чим потребує постійного стороннього догляду, нагляду онколога, придбання ліків. Також витрати позивача пов`язані з придбанням канцелярських та інших товарів для навчання, крім того необхідні на харчування, придбання одягу, засобів гігієни. Оскільки відповідач є працездатною особою, працює в Обслуговуючому кооперативі гаражів «Протон», не має на утриманні інших дітей чи непрацездатних членів сім`ї, отримує пенсію, має у власності гараж, то він може надавати позивачу грошову допомогу на період її навчання у розмірі частки його заробітку (доходу) щомісяця ( а.с.1-6).

Ухвалою судді від 16 жовтня 2024 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 12 листопада 2024 року, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів ( а.с. 59-62).

Ухвалою суду від 12 листопада 2024 року судове засідання відкладено на 27 листопада 2024 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України ( а.с. 94-96).

27 листопада 2024 року за клопотанням відповідача оголошено перерву в судовому засіданні до 10 грудня 2024 року на підставі частини другої статті 240 ЦПК України (а.с.119-121).

06 грудня 2024 року відповідач ОСОБА_2 через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву. Свої доводи обґрунтував тим, що при визначенні розміру аліментів одного із батьків, суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків. За станом здоров`я він не може працювати, оскільки має численні захворювання, які вимагають лікування в стаціонарних умовах та постійного прийняття медичних засобів, заперечував проти доводів позивача про те, що він працює в Обслуговуючому кооперативі гаражів «Протон». Перебуває на обліку в Пенсійному фонді України та отримує пенсію за віком, що є для нього єдиним джерелом засобів для існування, інших доходів не має, є учасником бойових дій, не має у власності будь-якого нерухомого майна. Надані позивачем довідки про стан здоров`я датуються 2009 роком, вказаний в них діагноз не підтверджений медичними документами, тому не може бути врахований при визначенні розміру аліментів. Заочна форма навчання не перешкоджає позивачу реалізувати свої здібності до праці та заробляти собі на життя. Враховуючи його незадовільний стан здоров`я, необхідність у постійному лікуванні, несенні фінансових затрат на придбання ліків, витрат на утримання житла та задоволення повсякденних потреб, при отриманні пенсії як єдиного джерела доходів, він не має можливості сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання за заочною формою, у зв`язку з чим просив відмовити в задоволенні позову ( а.с. 127-140).

10 грудня 2024 року цивільну справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, призначено судове засідання на 12 грудня 2024 року (а.с.142)

12 грудня 2024 року в судовому засіданні оголошено перерву до 25 грудня 2024 року за клопотанням позивача на підставі частини другої статті 240 ЦПК України ( а.с.150-154).

16 грудня 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вона зазначила, що відповідач не надав жодного медичного документу на підтвердження необхідності постійного лікування, у наданих ним виписках із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого відсутні записи лікарів про необхідність такого лікування. Відповідач не підтвердив витрати на лікування, придбання ліків та утримання житла. Як учасник бойових дій, відповідач має право на відповідні пільги, зокрема, на сплату комунальних послуг, на безкоштовні ліки та лікування, відтак доводи відповідача про те, що він несе значні витрати на придбання ліків і лікування, на утримання житла не відповідають дійсності. Позивач вказала, що нею надано належні медичні документи про стан її здоров`я, які підтверджують наявність в неї діагнозу нефробластома лівої нирки з метастазами в обидві легені, бластемний тип, IV стадія, у зв`язку з чим до теперішнього часу вона є інвалідом з дитинства, потребує постійного нагляду лікарів та лікування. Наявна у позивача онкологічна хвороба дає рецидиви, у зв`язку з чим вона зазнає фізичного болю, тому не може виконувати фізичну роботу. Крім цього, для працевлаштування необхідний документ про спеціальність та кваліфікацію, а без навчання неможливо отримати такі документи. Пенсія матері не покриває необхідних витрат, пов`язаних з навчанням, харчуванням позивача, тому вона потребує матеріальної допомоги. У зв`язку з наведеним, позивач просила задовольнити її позовні вимоги ( а.с.160-171).

25 грудня 2024 року цивільну справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді в нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні, судове засідання призначено на 26 грудня 2024 року.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання 26 грудня 2024 року не прибула, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, подала заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності у зв`язку з погіршенням стану її здоров`я

Позивач у судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив. Додатково пояснила, що після досягнення нею повноліття відповідач жодного разу не надав їй матеріальну допомогу у зв`язку з її навчанням в Північноукраїнському інституті імені Героїв Крут Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом», де вона навчається платно з 30 листопада 2023 року. Навчання оплачує тільки її мати, дохід якої становить близько 7 000 грн в місяць та складається із пенсії та соціальної допомоги у зв`язку з доглядом за нею як дитиною-інвалідом, інших доходів не має. Її витрати, пов`язані з навчанням, складаються: з щомісячних витрат на оплату навчання - 1832 грн; поповнення мобільного телефону 530 грн; за семестр з витрат на придбання підручників - 2000 грн, канцелярських товарів 500 грн. Крім того, щомісяця необхідні витрати на її харчування - 5600 грн, придбання засобів гігієни- 2300 грн, кожні три місяці на придбання ліків - 930 грн, одягу по сезону. Загалом такі витрати щомісяця становлять близько 10262 грн. Також утримувати її матеріально допомагають родичі її матері. Не дивлячись на те, що вона навчається на заочній формі, через наявність у неї хвороби нирок, у зв`язку з чим вона має інвалідність з дитинства, вона не може працювати, крім того для того, щоб хоча б працювати в Інтернеті, їй необхідно пройти певні курси, на оплату яких в неї немає коштів. У зареєстрованому шлюбі вона не перебуває. На даний час вона ще не отримала посвідчення особи з інвалідністю після досягнення повноліття, оскільки ще не пройшла відповідний медичний огляд, але вона продовжує перебувати на обліку в лікаря онколога, її стан здоров`я не змінився.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на доводи, викладені у відзиві. Пояснив, що він не може сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_1 у зв`язку з її навчанням, оскільки має ряд захворювань, переніс операцію, ще потребує операції, не працює, крім пенсії, інших джерел доходів не має, будь-яке нерухоме майно в його власності відсутнє, він та третя особа мають на праві спільної сумісної власності легковий автомобіль, який після розірвання шлюбу залишився у користування ОСОБА_3 . Інших осіб на утриманні не має. Позивач не надала довідку про те, що вона є особою з інвалідністю, перебуває на обліку в лікаря онколога та не може працювати. Оскільки позивач навчається на заочній формі, то може працювати.

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні 12 грудня 2024 року позовні вимоги підтримала, просила задовольнити. Пояснила, що відповідач не надає в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання спільної дочки ОСОБА_1 у зв`язку із продовженням нею навчання. Вона самостійно утримує дочку, в чому їй також допомагають її родичі. Вона є пенсіонером, не працює, її дохід складається із пенсії, державної соціальної допомоги по догляду за дитиною з інвалідністю та доплати за харчування у зв`язку з наявністю статусу особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, усього близько 7000 грн в місяць. На даний час дочка ще не отримала посвідчення особи з інвалідністю після досягнення повноліття, але наявне в неї посвідчення поки продовжує свою дію. Не дивлячись на те, що дочка ОСОБА_1 навчається на заочній формі, за станом здоров`я вона не може працювати, тому потребує матеріальної допомоги обох батьків на період продовження нею навчання.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 16 листопада 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції Київської області, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що16 листопада 2005 року зроблено відповідний актовий запис за № 214, її батьком записаний ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_3 (а.с. 7 ).

Батьки позивача перебували у зареєстрованому шлюбі з 20 травня 2000 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Славутицького міськвиконкому Київської області 20 травня 2000 року, який заочним рішенням Славутицького міського суду Київської області від 11 липня 2022 року у справі № 377/711/21 ( провадження № 2/377/18/22) розірвано ( а.с. 21, 26-30, 188-189).

Відповідно до рішення Славутицького міського суду Київської області від 19 квітня 2022 року у справі № 377/832/21 ( провадження № 2/377/79/22) з відповідача на користь матері позивача стягувались аліменти на утримання позивача у розмірі частки від заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 грудня 2021 року і до повноліття позивача ( а.с. 31-38).

З довідки про зареєстрованих осіб від 24 грудня 2021 року, витягів з реєстру територіальної громади № 2024/000031227 від 02 січня 2024 року, № 2024/011320969 від 18 вересня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає разом із матір`ю ОСОБА_3 , третьою особою, за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 10, 42-44, 187).

Згідно з довідкою №39/24 від 21 серпня 2024 року ОСОБА_1 , позивач, є здобувачем вищої освіти 1 курсу заочної форми здобуття освіти Північноукраїнського інституту імені Героїв Крут Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» за спеціальністю 081 «Право», рівень вищої освіти бакалавр. Навчання на контрактній основі з 30.11.2023 (наказ про зарахування на 1 курс № 5188-н від 30.11.2023) по 31.05.2028, загальний термін навчання 4 роки 6 місяців. Стипендія не нараховується та не виплачується ( а.с. 12).

Відповідно до контракту на навчання в Приватному акціонерному товаристві «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» Північноукраїнського інституту імені Героїв Крут, укладеному 18 жовтня 2023 року між ПрАТ «ВНЗ «МАУП» та студентом ОСОБА_1 , строк навчання студента становить 4 роки 6 місяців, навчання починається з 30.11.2023, вартість навчання за рік становить 21984 гривні. В контракті зазначено, що мати студента ОСОБА_3 не заперечує проти укладення слухачем контракту ( а.с. 11).

Навчання позивача оплачує її мати ОСОБА_3 , про що свідчать дублікати чеків АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів отримувачу Міжрегіональній академії управління персоналом: від 06.09.2024 на суму 1832 грн; від 07.08.2024 на суму 1832 грн; від 05.07.2024 на суму 1832 грн; від 07.06.2024 на суму 1832 грн; від 08.05.2024 на суму 1832 грн; від 05.04.2024 на суму 1832 грн; від 12.03. 2024 на суму 1832 грн; від 08.02.2024 на суму 1832 грн; від 11.01.2024 на суму 1832 грн; від 13.12.2023 на суму 1832 грн; від 29.10.2023 на суму 4396,80 грн ( а.с. 13-15).

05 листопада 2023 року ОСОБА_1 , позивач у справі, ІНФОРМАЦІЯ_2 , досягла повноліття, у зв`язку з чим припинилось стягнення аліментів на її утримання з її батька, відповідача, на користь її матері, третьої особи, які стягувались з відповідача на підставі рішення Славутицького міського суду Київської області від 19 квітня 2022 року.

Оскільки ОСОБА_1 досягла повноліття та продовжила навчання у вищому навчальному закладі і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач не надає її в добровільному порядку, позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення з нього аліментів на утримання позивача як повнолітньої дочки на період її навчання, але не довше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

При вирішенні цього спору суд виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Вказаний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі №381/2423/20, від 08 травня 2023 року у справі №756/9882/19 та роз`яснено судам також у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Згідно із статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен врахувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досягла повноліття та продовжує навчатися в Північноукраїнському інституті імені Героїв Крут Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» за спеціальністю 081 «Право», рівень вищої освіти бакалавр, заочної форми, на контрактній основі з 30.11.2023 по 31.05.2028, загальний термін навчання становить 4 роки 6 місяців, стипендія їй не нараховується та не виплачується, вартість навчання за рік становить 21984 грн.

Навчання є платним, позивач потребує придбання предметів першої необхідності: одягу, харчування, предметів гігієни, канцелярських та інших товарів для навчання, має незадовільний стан здоров`я, тому не може працювати, потребує фінансової допомоги не тільки від матері, але й від батька.

Відповідно до відомостей з державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела / суми нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 09 вересня 2024 року, за період з 1 кварталу 2023 року по 2 квартал 2024 року інформація щодо джерел/ суми нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в державному реєстрі фізичних осіб платників податків щодо ОСОБА_1 відсутня ( а.с. 20).

Згідно з експертним висновком №1050 від 15 липня 2009 року, виданим Комунальним закладом «Київська обласна лікарня» Київської обласної ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено діагноз та інвалідність у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з наслідками аварії на ЧАЕС: нефробластома лівої нирки з метастазами в обидві легені, бластемний тип, ІV стадія. Висновок дійсний до 05 листопада 2023 року ( а.с. 17).

Відповідно до медичного висновку № 12 від 31.03.2009 на дитину інваліда віком до 16 років, строк дії якого зазначено до 05 листопада 2023 року, з визначенням дати перегляду 05.10.2023, ОСОБА_1 направлено в управління праці та соціального з-захисту населення за місцем проживання матері ОСОБА_3 . Захворювання: нефробластома лівої нирки з метастазами в обидві легені, бластемний тип, ІV стадія( а.с. 16).

Згідно з випискою з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 16 лютого 2022 року, виданої КНП «Славутицька міська лікарня» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, з вказаним діагнозом дитина спостерігається онкологом «Київського обласного онкологічного диспансеру» та в Національному інституті раку. Також спостерігається педіатром з приводу основного захворювання і хронічного пієлонефриту єдиної правої нирки та їй надані лікувальні рекомендації: нагляд онколога «КООД» один раз на рік; «Д» нагляд нефролога, протирецидивне лікування пієлонефриту; санаторно-курортне лікування два рази на рік, консультація імунолога, щеплення відповідно до віку; ЛФК, масаж два рази на рік ( а.с.18).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має статус дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_3 від 20 грудня 2005 року та вкладкою до нього за № НОМЕР_4 (а. с. 19).

Вирішуючи питання щодо спроможності відповідача надавати матеріальну допомогу на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, суд виходить із такого.

Згідно з відповіддю №847437 від 16 жовтня 2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , дата реєстрації 18.01.2022 (а.с. 58).

Відповідно до довідки ГУ ПФУ в Київській області від 21 січня 2022 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на 21 січня 2022 року перебуває на обліку у відділі обслуговування громадян №9 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, як одержувач пенсії за віком (а.с. 25).

З довідки Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області від 23 жовтня 2024 року вбачається, що ОСОБА_2 станом на 23 жовтня 2024 року на обліку не перебуває та ніяких допомог та компенсацій не отримує (а.с. 80).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого/перерахованого податку та військового збору ГУ ДПС у Київській області №21702/5/10-36-12-03-02 від 30 жовтня 2024 року, за період з 1 кварталу 2024 року по 2 квартал 2024 року інформація щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору відносно ОСОБА_2 в Державному реєстру фізичних осіб платників податків відсутня (а.с.83-84).

Відповідач ОСОБА_2 зазначив, що він не працює та на підтвердження вказаних обставин надав суду копію трудової книжки, відповідно до записів якої, він звільнений з роботи 09 грудня 2005 року ( а.с. 135-137). Повідомив суду, що єдиним джерелом його доходу є пенсія.

З довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії ОСОБА_2 , наданої ГУ ПФУ в Київській області на виконання вимог ухвали суду від 12 листопада 2024 року, ОСОБА_2 знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області. Його пенсійні виплати за період з січня 2024 року по листопад 2024 року ( включно) складають 110123, 73 грн, зокрема за період з січня 2024 року по лютий 2024 року щомісячний розмір пенсії складав 9288,94 грн, а з березня 2024 року по листопад 2024 року -10060,65 грн ( а.с. 110-111).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 406306325 від 03 грудня 2024 року відомості щодо права власності на нерухоме майно щодо ОСОБА_2 відсутні ( а.с. 138,175).

Відповідач як на підставу неможливості сплачувати аліменти повнолітній дочці, яка продовжує навчання, посилається на свій незадовільний стан здоров`я, який потребує придбання медичних препаратів, медичного обстеження та лікування. На підтвердження зазначених обставин надав суду: копію свідоцтва про хворобу № 522/3в від 19 грудня 2005 року військово-лікарської комісії ГУ МВС України в Київській області; копію виписки від 30 грудня 2019 року з обласної клінічної лікарні Івано-Франківської обласної ради про проведення 27.12.2019 оперативного лікування; копію виписки №24/0332 від 05 березня 2024 року із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого; копію результатів огляду № 8494934 від 02 грудня 2024 року у Територіальному медичному об`єднанні Міністерства внутрішніх справ по Чернігівській області, де встановлено діагноз 183.9 варикозне розширення вен нижніх кінцівок без виразки та запалення та рекомендоване планове оперативне лікування і консультація хірурга (а. с. 131-133, 139, 176-178).

З`ясовуючи питання щодо можливості надання утримання позивачу другим з його батьків, тобто його матір`ю, третьою особою у справі, суд виходить із такого.

Як вбачається з пояснень третьої особи, вона є пенсіонером, не працює, її дохід складається із пенсії та державної соціальної допомоги у зв`язку із здійсненням догляду за дитиною з інвалідністю.

Вказані обставини відповідач не заперечував.

Згідно з рішенням Славутицького міського суду Київської області від 19 квітня 2022 року у справі №377/832/21 ( провадження №2/377/79/22) судом у вказаній справі було встановлено, що з 06.05.2009 ОСОБА_3 призначено допомогу на дитину з інвалідністю, захворювання, якої пов`язане з Чорнобильською катастрофою, та надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також встановлено, що ОСОБА_3 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_5 від 05 серпня 2004 року має статус особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 2 категорії, у зв`язку з чим отримує щомісячну компенсацію витрат на продукти харчування.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підтвердження цих обставин ОСОБА_3 надала виписку про рух коштів по її картці № НОМЕР_6 АТ КБ «ПриватБанк» за період з 01.01.2024 по 25.12.2024, з якої вбачаються надходження за вказаний період: за січень 2024 року на суму 3522,89 грн ( 2760,00 грн +762,89 грн); за лютий 2024 року на суму 3522,89 грн ( 762,89 грн + 2760,00 грн); за березень на суму 3742,89 грн ( 762,89 грн + 2980,00 грн); за квітень 2024 року на суму 3742,89 грн (762,89 грн+2980,00 грн); за травень 2024 року на суму 3542,52 грн (562,52 грн + 2980,00 грн ); за червень 2024 року на суму 3342,15 грн (362,15 грн +2980,00 грн); за липень 2024 року на суму 3403,59 грн (423,59 грн +2980,00 грн); за серпень 2024 року на суму 3403,59 грн ( 423,59 грн+2980,00 грн); за вересень 2024 року на суму 3403,59 грн ( 423,59 грн + 2980,00 грн); за жовтень 2024 року на суму 3403,59 грн ( 423,59 грн + 2980,00 грн); за листопада 2024 року на суму 3610,42 грн ( 630,42 грн+ 2 980,00 грн); за грудень 2024 року на суму 3804,33 грн ( 824,33 грн + 2980,00 грн) ( а.с.190). Таким чином, з виписки про рух коштів видно періодичні надходження за 2024 рік на загальну суму 42445,34 грн, що в середньому за місяць становить 3537,11 грн.

Крім того, ОСОБА_3 надала роздруківки з додатку «Ощад24/7» про надходження на її картку № НОМЕР_7 від Управління соціального захисту населення соціальних виплат: 11.01.2024 на суму 3614,15 грн; 08.02.2024 на суму 3614,15 грн; 07.03.2024 на суму 3614,15 грн; 05.04.2024 на суму 3614,15 грн; 07.05.2024 на суму 3614,15 грн; 05.06.2024 на суму 3614,15 грн; 05.07.2024 на суму 3614,15 грн; 06.08.2024 на суму 3614,15 грн; 05.09.2024 на суму 3614,15 грн; 04.10.2024 на суму 3614,15 грн; 13.11.2024 на суму 3614,15 грн; 06.12.2024 на суму 3614,15 грн ( а.с.191-196). Отже, розмір соціальних виплат ОСОБА_3 за 2024 рік становить 43369,80 грн.

Відтак, з наданих третьою особою доказів на підтвердження її матеріального становища вбачається, що розмір її доходу за 2024 рік склав 85815,14 грн ( 42445,34 грн + 43369,80 грн), що в середньому на місяць становить 7151,26 грн.

Доказів щодо стану здоров`я третьої особи матеріали справи не містять.

Оцінюючи надані докази, суд враховує, що позивач, повнолітня дочка відповідача та третьої особи у справі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після досягнення повноліття продовжує навчатися, стипендію не отримує, не працює, хоча навчається за заочною формою навчання, тому потребує матеріальної допомоги з боку батьків.

Суд не встановив обставин, які б перешкоджали відповідачу ОСОБА_2 у виконанні його батьківських обов`язків стосовно повнолітньої дочки ОСОБА_1 у зв`язку з продовженням нею навчання.

Також судом не встановлено наявність у відповідача інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина.

Беручи до уваги принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання та розвиток дітей, матеріальне становище платника аліментів, матеріальне становище стягувача аліментів, витрати на утримання позивача у зв`язку із навчанням та інші обставини, передбачені частиною першою статті 182 та частиною другою статті 200 СК України, які підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд доходить висновку, що позивач у справі, повнолітня дочка відповідача, яка продовжує навчання у навчальному закладі, потребує матеріальної допомоги, а відповідач за своїм матеріальним станом має можливість надавати таку матеріальну допомогу.

Отже,суд вважаєправильним задовольнитипозов повністюта визначитиаліменти наутримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період її навчання в Північноукраїнському інституті імені Героїв Крут приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом», але не більше як до досягнення нею двадцяти трьох років, урозмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача щомісяця, що буде необхідною та достатньою його участю як батька в утриманні повнолітньої дочки, яка продовжує навчання. Доказів неможливості сплати відповідачем аліментів в такому розмірі під час розгляду справи не встановлено.

Доводи відповідача про відсутність підстав для задоволення позову з мотивів навчання повнолітньої дочки на заочній формі, яка не перешкоджає їй реалізувати свої здібності до праці та заробляти собі на життя суд відхиляє, оскільки обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися, не залежить від форми навчання, а виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину) ( див. п.20 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від 15травня 2006року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Також не впливають на визначення аліментів у вказаному розмірі доводи відповідача про те, що він не має можливості сплачувати аліменти на утримання дочки, яка продовжує навчання, через незадовільний стан здоров`я, перенесену операцію, необхідність у постійному лікуванні, потреби ще в операції, несенні фінансових затрат на придбання ліків, витрат на утримання житла та задоволення повсякденних потреб, у зв`язку з чим суд їх відхиляє, оскільки відповідач не надав доказів здійснення ним значних витрат у зв`язку з наявністю захворювань, у свою чергу витрати на утримання житла є обов`язком відповідача та у свою чергу як і витрати на задоволення повсякденних потреб відповідача не є обставинами, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів відповідно до частини першої статті 182 СК України.

Крім того, не є підставами для відмови у позові або стягнення аліментів у меншому розмірі доводи відповідача про те, що позивач не надала довідку про те, що вона є особою з інвалідністю, перебуває на обліку в лікаря онколога та не може працювати, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 08 березня 2022 року №225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України» повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення: осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно доПоложення про медико-соціальну експертизу,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від3грудня 2009р.№ 1317; дітей з інвалідністю лікарем до лікарсько-консультативної комісії відповідно доПорядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від21листопада 2013р.№ 917. При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.

Таким чином, з урахуванням положень пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 08 березня 2022 року №225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України», експертний висновок №1050 від 15 липня 2009 року, виданий Комунальним закладом «Київська обласна лікарня» Київської обласної ради, та медичний висновок № 12 від 31.03.2009 на дитину інваліда віком до 16 років, копії яких надала позивача, є належними, допустимими та достатніми доказами, які підтверджують наявність в неї інвалідності з дитинства.

Даючи оцінку іншим доводам учасників справи суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»).

Виходячи із змісту статті 201, частини першої статті 191 СК України аліменти за рішенням суду присуджуються від дня пред`явлення позову, тобто з 11 вересня 2024 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Таким чином, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України, статей 1-4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1211, 20 грн, від сплати якого позивач звільнена на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 258- 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , яка продовжує навчання, аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 11 вересня 2024 року і до закінчення нею навчання у Північноукраїнському інституті імені Героїв Крут Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом», але не більше як до досягнення нею двадцяти трьох років.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; адреса фактичного місця проживання : АДРЕСА_3 .

Третя особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_10 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішеннясуду складено31грудня 2024року.

Суддя Н. С. Бабич