14/106-06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14.09.06 Справа № 14/106-06.
за позовом Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області
до 1-го відповідача приватного підприємства “Садікон”
2-го відповідача приватного підприємства “Оксамит”
про визнання господарського зобов'язання недійсним та стягнення в доход держави отриманого за цим господарським зобов'язанням.
СУДДЯ ЛИХОВИД Б.І.
За участю представників сторін:
від позивача : Почтарьова Ю.І. Дов. № 2065/9/10 від 03.03.2006 року
від 1-го відповідача : не з'явився
від 2-го відповідача: Соловйова С.В. Дов. Від 13.09.2006 року.
Суть спору: позивач просить суд визнати недійсними господарські зобов'язання, які виникли на виконання усної угоди між ПП “Садікон” та ПП “Оксамит”, як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а також такі, що укладені учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції та застосувати наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним за ст. 208 Господарського кодексу України.
Позивач подав лист від 21.08.06р. № 7514/9/10, в якому уточнив позовні вимоги і просить визнати недійсними господарські зобов'язання по податкових накладних: № 58 від 01.12.2004 р. па загальну суму 3922,30 грн. в т.ч. ПДВ 653,72 грн.; № 5 від 14.01.2005 р. на загальну суму 5482,90 грн. в т.ч. ПДВ 913,82 грн.; № 14 від 17.02.2005 р. на загальну суму 1016,50 грн. в т.ч. ПДВ 169,42 грн.; № 21 від 01.03.2005 р. на загальну суму 5839,90 грн. в т.ч. ПДВ 973,20 грн.; № 37 від 14.04.2005 р. на загальну суму 3942,34 грн. в т.ч. ПДВ 657,06 грн.; № 49 від 12.05.2005 р. на загальну суму 2849,11 грн. в т.ч. ПДВ 474,85 грн.; № 54 від 10.06.2005 р. на загальну суму 1754,64 грн. в т.ч. ПДВ 292,44 грн. ( всього на суму 24 806,99 грн.), які виникли на виконання усної угоди між ПП «Садікон»та ПП «Оксамит», як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства, укладені учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції та вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави. Позивач також просить стягнути з відповідачів в доход держави все одержане по господарських зобов'язаннях.
Другий відповідач подав заперечення на позовну заяву, в якому зазначив, що він не заперечує проти позовних вимог щодо визнання недійсними господарських зобов'язань по зазначених вище податкових накладних, проте заперечею прпоти позовнх вимог щодо стягнення з нього 24806 грн. 99 коп., оскільки ПП "Оксамит" займається оптовою торгівлею фармацевтичними та медичними товарами, що підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Наведений перелік товару у оспорюваних податкових накладних підприємством не відпускався та не придбавався. Зазначені податкові накладні не виписувалися.
Перший відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судове засідання його представник не з'явився, про час та місце слухання справи були повідомлений належним чином, тому, відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачами була укладена в усній формі угода, на виконання якої згідно податкових накладних: № 58 від 01.12.2004 р. па загальну суму 3922,30 грн. в т.ч. ПДВ 653,72 грн.; № 5 від 14.01.2005 р. на загальну суму 5482,90 грн. в т.ч. ПДВ 913,82 грн.; № 14 від 17.02.2005 р. на загальну суму 1016,50 грн. в т.ч. ПДВ 169,42 грн.; № 21 від 01.03.2005 р. на загальну суму 5839,90 грн. в т.ч. ПДВ 973,20 грн.; № 37 від 14.04.2005 р. на загальну суму 3942,34 грн. в т.ч. ПДВ 657,06 грн.; № 49 від 12.05.2005 р. на загальну суму 2849,11 грн. в т.ч. ПДВ 474,85 грн.; № 54 від 10.06.2005 р. на загальну суму 1754,64 грн. в т.ч. ПДВ 292,44 грн. ( всього на суму 24 806,99 грн.) другий відповідач відвантажив першому відповідачеві товар, про що другим відповідачем були виписані відповідні податкові накладні, а перший відповідач провів розрахунок за отриманий товар в сумі 24806 грн. 99 коп., що підтверджується квитанціями від прибуткового касового ордеру другого відповідача № № 18,63,92,87,111,118,137,164 (в справі).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при укладенні оспорюваної угоди був намір завдати шкоди інтересам держави, зокрема отримання неконтрольваних державою доходів без установлених законом підстав, оскільки другий відповідач не міг здійснювати фінансово-господарські операції у період з січня по червень 2005 р. в зв'язку з тим, що з 13.01.2005 р. його було знято з податкового обліку у Мелітопольській ОДПІ та 20.01.2005 р. анульоване свідоцтво платника ПДВ № 12130562, про що зазначено в листі Мелітопольської ОДПІ № 1418/7/28-112 від 18.01.2005 р. (в справі).
Відповідно до п. 7.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки” № 1056 від 25.07.2002 р. до угод укладених з метою, завідомо суперечною інтересами держави та суспільства, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування прибутків та доходів.
Як вбачається з матеріалів справи, другий відповідач займається торгівлею фармацевтичними та медичними товарами, що підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, наведений перелік товару у оспорюваних податкових накладних підприємством не відпускався, що підтверджується книгою обліку продажу товарів ПП “Оксамит”.
Крім того, із наданих позивачем копій накладних та податкових накладних видно, що на них є відбиток печатки Мелітопольської філії ПП “Оксамит”, яка припинила свою діяльність в м. Мелітополь з січня 2005 року, що підтверджується листом Мелітопольської ОДПІ № 1418/7/28-112 від 18.01.2005 р. та свідчить про відсутність договірних відносин між першим та другим відповідачем.
Враховуючи зазначені обставини суд дійшов висновку, що з боку першого відповідача при укладенні оспорюваних господарських зобов'язань мав місце намір завдати шкоди державним інтересам, тому позовні вимоги щодо визнання господарських зобов'язань недійсними відповідно ст. 208 ГК України та стягнення в доход держави одержаного першим відповідачем є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з в доход держави з другого відповідача 24806 грн. 99 коп. позов задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 49 ГПК України витрати по держмиту в та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на першого відповідача .
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсними господарські зобов'язання по податкових накладних: № 58 від 01.12.2004 р. па загальну суму 3922,30 грн. в т.ч. ПДВ 653,72 грн.; № 5 від 14.01.2005 р. на загальну суму 5482,90 грн. в т.ч. ПДВ 913,82 грн.; № 14 від 17.02.2005 р. на загальну суму 1016,50 грн. в т.ч. ПДВ 169,42 грн.; № 21 від 01.03.2005 р. на загальну суму 5839,90 грн. в т.ч. ПДВ 973,20 грн.; № 37 від 14.04.2005 р. на загальну суму 3942,34 грн. в т.ч. ПДВ 657,06 грн.; № 49 від 12.05.2005 р. на загальну суму 2849,11 грн. в т.ч. ПДВ 474,85 грн.; № 54 від 10.06.2005 р. на загальну суму 1754,64 грн. в т.ч. ПДВ 292,44 грн. ( всього на суму 24 806,99 грн.), які виникли на виконання усної угоди між ПП «Садікон» та ПП «Оксамит».
3. Стягнути з приватного підприємства “Садікон” (41615, Сумська область, м. Конотоп, вул. Радченків, 58, код 32690426) в доход державного бюджету України ((р/р 31115095600002 в УДК в Сумській області, МФО 837013, код бюджетної класифікації 22090200, код 23636315) 24806 грн. 99 коп. одержаних на виконання усної угоди між ПП «Садікон» та ПП «Оксамит».
4. Стягнути з приватного підприємства “Садікон” (41615, Сумська область, м. Конотоп, вул. Радченків, 58, код 32690426) в доход державного бюджету України ((р/р 31115095600002 в УДК в Сумській області, МФО 837013, код бюджетної класифікації 22090200, код 23636315) 85 грн. 00 коп. держмита.
Згідно ст.23 Закону України «Про судоустрій України» від 07.02.2002р. №30-18-ІІІ, суддя місцевого суду здійснює контроль за своєчасним зверненням до виконання судових рішень, постановлених під його головуванням, тому відповідно до ст. 116 ГПК України наказ про стягнення державного мита надсилається до місцевих органів державної податкової служби.
5. Стягнути з приватного підприємства “Садікон” (41615, Сумська область, м. Конотоп, вул. Радченків, 58, код 32690426) на користь державного підприємства “Судовий інформаційний центр” (м.Київ, пр.-т Перемоги, 44, рах.26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази, після набрання рішенням законної сили
СУДДЯ Б.І.ЛИХОВИД
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 124174 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Миропольський С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні