Ухвала

від 30.12.2024 по справі 722/1403/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 грудня 2024 року м. Чернівці

справа № 722/1403/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Перепелюк І. Б., Кулянди М.І., Лисака І.Н.

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків в цивільній справі за позовом Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у виді орендної плати, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 6 листопада 2024 року

встановив:

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 16 грудня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у виді орендної плати.

До апеляційної скарги апелянтом подано клопотання в якому просить викликати та допитати свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України). Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч.1 ст.83 ЦПК України).

В силу ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. За приписами ч.1-3 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Зазначене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції наділений відповідними повноваженнями, які дозволяють йому усунути порушення, допущені судом першої інстанції при розгляді справи, зокрема щодо реалізації принципу змагальності у цивільному процесі, доказування сторонами тих обставин, на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з`явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень. Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі №145/474/17.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_1 в судді першої інстанції заявляла зазначене вище клопотання (т.2 а.с.36). Суд першої інстанції протокольною ухвалою від 08.10.2024 року задовольнив дане клопотання, призначивши судове засідання на 05.11.2024 року та повідомив належним чином свідків, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , однак як вбачається з протоколу засідання 05.11.2024 року, свідки не з`явилися.

Апелянт у відповідності до ч. 3 ст.367 ЦПК України звертаючись до суду апеляційної інстанції із аналогічним клопотанням про допит цих свідків, не навів виняткових обставин, що дають підстави для повторного розгляду вказаного клопотання судом апеляційної інстанції.

Керуючись с. ст. 365, 367 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І.Б. Перепелюк

М.І. Кулянда

І.Н.Лисак